"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2007 > Тема ""Будьмо!""
#45 за 09.11.2007
ХРЕСТИ В╤Д ЯЗИЧНИЦТВА ДО ХРИСТИЯНСТВА
„Н╕хто неспроможен любити б╕льше, н╕ж тод╕, коли в╕н за сво╖х друз╕в сво╓ життя в╕дда╓”. (Йн. 15, 13).
Хрест – найвеличн╕ша з християнських святинь, св╕дчення нашого каяття. Це знак, який в╕добража╓ яскраве, до смерт╕ сильне бажання благословити ╕ врятувати людство, - це в╕ддзеркалення то╖ любов╕, яку Бог ма╓ до св╕ту нин╕. Церква осп╕ву╓ древо хреста Господнього: „Хрест – хранитель усього Всесв╕ту, краса церкви, цар╕в держава, в╕рних утвердження, ангел╕в слава ╕ демон╕в ураження”. Але мало хто замислю╓ться над тим, що знак хреста зустр╕ча╓ться ще в дохристиянському пер╕од╕: р╕внокутний хрест, особливо в кол╕ – означав сонце, був уже у стародавньому ╢гипт╕ та в ╕нших кра╖нах Близького й Середнього Сходу, ╕ в наших предк╕в ор╕╖в-землероб╕в. Позначаючи рух життя, природи, часу, почали к╕нчики хреста загинати, так з’явився стил╕зований хрест, схожий на свастику. Под╕бний до такого хреста в╕дтворений в оздобленн╕ Соф╕йського собору в Ки╓в╕. Такий вид хреста був притаманний ранньому християнству, яке не зв╕льнилось в╕д язичницького впливу. Ц╕каво, що хрест не завжди був знаком святост╕ та оберегом. Колись в╕н був сво╓р╕дним жертовним символом, бо в багатьох кра╖нах поставав знаряддям мученицько╖ страти. Уже п╕сля страти Христа християнська рел╕г╕я почала вважати його священним знаком. А п╕д час земного життя ╤суса застосовувались для страти к╕лька вид╕в хрест╕в. Перший – трик╕нцевий, мов л╕тера Т. Вертикальний стовп – для т╕ла й н╕г розп’ятого, горизонтальний брус – для рук. Такий хрест у християнськ╕й символ╕ц╕ трапля╓ться р╕дко. Другий – чотирикутний, мов л╕тера Х, так званий укопаний. Нижн╕ к╕нц╕ його вкопувались у землю, до них прибивались ноги покараного, а до верхн╕х – руки. Такий вид хреста у православних в╕домий як Андр╕╖вський. За легендою, на ньому було роз╕п’ято Андр╕я Первозванного, який благословив Ки╖в ╕ киян з пагорба, де тепер сто╖ть Андр╕╖вська церква. Трет╕й вид найпоширен╕ший як в язичництв╕, так ╕ в християнств╕. На такому хрест╕ було роз╕п’ято ╤суса. Четвертий вид уже використовувався п╕сля страти ╤суса Христа. Це п’ятикутний, р╕зновид першого трик╕нцевого, але з д╕агональною поперечною планкою внизу вертикального стовпа для н╕г, яка в╕дтворю╓ напрям списа, котрим було вражене т╕ло мертвого Христа. Такий хрест мав значення покаяння за сво╖ гр╕хи. П’ятий – шестикутний, р╕зновид третього. На ньому ╓ невеличка горизонтальна планка, трохи вище в╕д бруса для рук. Походження ╖╖ пояснюють тим, що П╕лат повел╕в прикр╕пити над ╤сусом табличку з написом: „╤сус Назарей, Цар ╤удейський”, ╕ тому ╕нколи на ц╕й планц╕ ставляться ╕н╕ц╕али „╤. Н. Ц. ╤”. Шостий – восьмикутний, р╕зновид третього: внизу стовпа встановлено коротку поперечну дошку для н╕г страчуваного, на нин╕шн╕х зображеннях вона перетина╓ стовп по д╕агонал╕. Сьомий – десятикутний: м╕ж балкою для рук ╕ дошкою для н╕г прибивався невеличкий брус, який правив для сид╕ння, щоб т╕ло не об╕рвалось у хреста. Зв╕дси вирази „п╕ти на хрест”, „с╕сти на хрест”. Цей р╕зновид поширений здеб╕льшого серед греко-католик╕в Зах╕дно╖ Укра╖ни. У подальш╕й ╕стор╕╖ хреста в╕н став ╕ оберегом. Його почали носити на грудях як тал╕сман ╕ оберег в╕д нечисто╖ сили. А про тих, хто не носив хрестика (безбожник╕в) казали: „Хреста на них нема╓”. Звичайна людина ма╓ право за законами церкви носити хрестик лише на т╕л╕, а поверх одягу – лише ╓пископи (до ХV╤╤╤ ст.), згодом ╕ священики. Кожен, хто виставляв хрест „напоказ”, зд╕йснював гр╕х святотатства. Таким чином, ми бачимо, що впродовж тисячол╕ть, ще в╕д дохристиянського пер╕оду, хрест ╕з язичницького знаряддя покарання став святинею християнського св╕ту. Ганна МИСЬК╤В, студентка IV курсу факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства ТНУ.
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2007 > Тема ""Будьмо!""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5290
|