Версiя для друку Обговорити в форумi

На півдні Криму, безпосередньо в курортній зоні вже не перший місяць хочуть збудувати на території сміттєзвалища (розташованого на землях заповідника!!!) станцію для сортування побутових відходів. Така ідея використання заповідних земель вже давно прийшла до голови керівництву ялтинської міськради, і, причаївшись на папері, отруйною змією чатує на реалізацію. Задля втілення свого плану ялтинська влада тільки готує документи на відведення додаткової землі під восьмигектарний полігон твердих побутових відходів (ТПВ), якого офіційно не існує.
 За запевненнями регіонального керівництва станцію збудують на додаткових семи (або й більше...) гектарах. Як підрахували міські комунальники, будівництво обійдеться майже у півмільйона доларів. Таких грошей Ялта не має, тому поки що влада веде перемовини з потенційними інвесторами.
 Селищний голова Гаспри Павло Зелюк рішуче виступає проти розширення території сміттєзвалища й запевняє, що доки влада Ялти шукатиме кошти на вирішення проблеми, територію поряд з полігоном теж завалять сміттям.
 Тим часом прості мешканці й керівники Гаспри звертаються до всіх відповідних інстанцій не лише Криму, а й України - так протягом 2007 року ініціативними групами селища було розіслано листи до Прем’єр-міністра України, до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, до Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України, до Верховної Ради Криму, до Міністерства охорони навколишнього середовища Криму, до Ялтинського міськвиконкому, до... Неодноразово збиралися підписи мешканців Гаспри за ліквідацію ПТПВ - але марно. Люди занепокоєні запахом при спаленні сміття на звалищі й тим, що вода зі звалища стікає до житлових масивів, після чого потрапляє безпосередньо в море. Вікна в будинках влітку мало хто відчиняє через сморід. Узбіччями доріг курортних селищ біжить смердюча проточна вода незрозумілого кольору та консистенції, яка містить у собі буквально всю таблицю Менделєєва; як стверджують у селищній раді, аналогічна вода береться для поливу місцевих виноградників. На сміттєву гору майже в сто метрів заввишки побутові відходи вивозять вже... 34 роки - саме такий час звалище існує в Гаспрі «тимчасово». Спочатку на місці смітника був кар’єр, до якого скидалося спочатку будівельне (здебільшого з місцевого заводу залізобетонних виробів) сміття, а згодом і побутове з усієї Великої Ялти. Протягом усієї своєї сумнозвісної історії звалище експлуатувалося без екологічного захисту - про елементарні заходи безпеки, про дренажну систему та гідроізоляцію ніхто навіть не думав, аж доки не настав критичний момент – ресурс звалища вже фактично вичерпано.
 Розташування селища «сприяє» тому, що ядуче повітря зі звалища навіть у часи штилю йде до житлових масивів. Нашестя пацюків та мух, знову ж таки «завдяки» смітникові, не рідкісне для Гаспри явище. Звалище фактично поховало під собою всі місцеві питні джерела.
 Полігон ТПВ у Гаспрі заповнено понад міру - регіон Великої Ялти настільки швидко розвивається, що кількість сміття, яке надходить до полігону, збільшилася вдвічі порівняно з розрахунками. Проблема ускладнюється відсутністю площ під створення нового полігону ТПВ для Великої Ялти - за останні роки цю проблему створює факт масової передачі земельних ділянок у приватну власність фізичним та юридичним особам. Таке становище справ і спокушає місцевих можновладців (які, до речі, і створюють подібне становище) не шукати альтернативних вирішень проблеми, а виводити площу із заповідника та розширювати звалище за його рахунок. Зрозуміло, що тенденція змарнування заповідних земель є вкрай злочинною. Як альтернативу подібним рішенням місцеві мешканці у відкритих листах до регіонального керівництва пропонували як об’єкт сміттєзвалища використовувати вже давно вироблений Шархінський кар’єр під Алуштою, але дана пропозиція відгуку у владних колах не знайшла. До того ж варто врахувати ту обставину, що інфраструктура Ялтинського регіону на часі фактично перебуває на межі краху: ПТПВ переповнений, подача води в житлових районах відбувається за ненормованим графіком, вичерпано ліміт доступної пляжної території, яка щиро дарується за безцінь заможним зайдам – і т. д.
 Навздогін високопосадовцям дрів до ватри підкидають представники Центру заповідної справи України, які доводять гаспринцям, що ті вже заздалегідь приречені на «екологічний Армагеддон», і запевняють, що розташувати сміттєпереробну станцію можна і потрібно лише на території заповідника. Подібне «безальтернативне» рішення аргументується тим, що район з усіх боків заблоковано не лише об’єктами природно-заповідного фонду, а й сейсмонебезпечними та зсувними зонами. Цікавим є той факт, що дослідники від центру після проведення досліджень на території ПТПВ усі документи, що цих досліджень стосуються, одразу ж втаємничили...
 Нерозумному ясно, що за подібних обставин додаткове розширення сміттєзвалища над Гаспрою абсолютно знищить усе південнокримське узбережжя як курорт. У випадку з Гаспрою маємо справу з Чорнобилем у мініатюрі, і де - у курортному регіоні! Місцевий смітник повною мірою можемо порівняти зі злоякісною раковою пухлиною, метастази якої не дають спокою вже не одному поколінню гаспринців. Мешканці багатостраждального селища, яке серед кримських регіонів вже посідає чільне місце за кількістю зафіксованих випадків онкологічних захворювань, вже втомилися вірити гарним казковим обіцянкам про покращення їхньої долі.
 Антон БОЖУК,
 студент ІV курсу факультету української філології та українознавства ТНУ імені В. І. Вернадського.
 Ялта - Сімферополь.

P.S. Доки тривають суперечки з приводу реалізації плану збільшення території сміттєзвалища в курортній зоні, ще лишається деякий час на те, щоб не дати цьому пекельному проектові втілитися в життя. Авторові даного матеріалу вкрай боляче спостерігати за експериментами урядовців над його «малою Батьківщиною» - смт. Гаспра, і він звертається по реальну допомогу до тих людей, яким не байдужа доля гинучого унікального куточка нашої планети.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2007 > Тема "З потоку життя"