Версiя для друку Обговорити в форумi

На здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Книги такої разючої суворої правди в нас досі не було. Це книга-пам'ятник. Книга-сповідь. Книга-реквієм по убієнних голодною насильницькою смертю наших спів-вітчизниках у тридцять другому - тридцять третьому роках минулого століття. В книзі, як цілком слушно зазначено, "немає жодного слова вимислу, і кожна розповідь, смерть, благання до Бога, останній зойк і волання вмираючого, - правдиві; названі поіменно жертви і їх кати; збережені назви тюрем і катівень, міст, сіл, хуторів, кутків і вулиць, річок і яруг; складений покажчик імен з посиланням на контекст, покажчик географічних назв".
Обсяг видання вражає - 1 150 сторінок! До того ж, вміщено 100 фотодокументів (більшість уперше) - з державних архівів Кінофотофонодокументів, Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ", Служби безпеки України. Частина надана свідками голодомору.
Прочитавши кілька сторінок, вже не знаходиш собі місця, мимоволі переймаючись співпереживаннями від гіркоти наруг і людських втрат. Не випадково Олесь Воля з трагічним відтінком у голосі зізнався, що душа його мовби посивіла...
Йдеться про Книгу буття України "Мор" Олеся Волі, що підготовлена до друку Київським видавництвом "Кобза" 2003 року.
Так, Олесь Воля з Божої ласки створив воістину всенародну книгу, розраховану на віки. Коли він приніс у видавництво важезний, мабуть що десятикілограмовий рукопис, і ми прочитали запропонований текст, то зрозуміли: майбутня книга буде подією! І не лише для нашого видавництва "Кобза" -для всієї України.
Не можна не звернути увагу й на особливу вимогливість Олеся Волі до слова, до поліграфічного оформлення книги. Зазвичай автори платять гроші, а ми, видавці, робимо книгу на свій смак. З Олесем Волею було цікаво і водночас нелегко. Скажімо, комп'ютерники набрали вже текст раз, вдруге, а він продовжує безжально, ніби плугом переорюючи, правити написане. Складальники вкотре набирали удосконалені сторінки твору - письменник потерпав, несучи значні грошові витрати, однак все зробив для того, аби видання було щонайкраще. "Гроші - наживне, а правдиво зроблена книга - це надійна підвалина для безсмертя нашого роду й народу" - твердив Олесь Воля.
Випадково у мене збереглася сторінка з поміткою-побажанням письменника до оформлювачів: "Дорогі мої складальники, дизайнери, - звертався автор. - Уявіть собі: книга - як ікона. Внутрішнє начиння вже є, лишилось небагато - оформлення. Зробіть його так, щоб читач відчував, як ваше серце тріпотіло; зробіть нестандартно; клішинок доберіть зі смаком побільше. Овчинка варта вичинки: книга розрахована на всіх - від селянина до академіка".
Така важлива деталь: автор нікому не доручав вичитку й редагування - все зробив сам. Сімнадцять разів перечитав кожну літеру-речення. Та ще й більше ста сторінок займають іменний покажчик і покажчик географічних назв, які вимагають надзвичайно  скрупульозного вчитування. І це Олесь Воля встигав зробити
у "вільний" від книготорговельної роботи час.
Врешті-решт, завдяки зусиллям потужного колективу висококласних фахівців Харківської книжкової фабрики "Глобус" всенародна Книга буття України "Мор" побачила світ.
Без перебільшення й дешевого пафосу скажу, що Олесь Воля здійснив подвиг в ім'я світлого прийдешнього дня для матері України. До того ж, у виданні книги, на наш превеликий загальний сором, Олесю Волі ніхто не посприяв ані копійкою, і гроші він заробив самотужки, працюючи по дванадцять-чотирнадцять годин на книжковому ринку. Не було в нього ні вихідних, ні відпусток, ні свят. Була каторжна і водночас велика праця.
Вважаю, що Олесь Воля, створивши і видавши Книгу буття України "Мор", цілком заслуговує бути лауреатом  найпочеснішої державної відзнаки - Національної  премії України імені Тараса Шевченка.
Юрій Калита,
директор Київського видавництва "Кобза".

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #6 за 07.02.2003 > Тема ""Білі плями" історії"