Версiя для друку Обговорити в форумi

Васюніна-Малаховська Ганна Станіславівна народилася 15 липня 1935 р. у Вітебській області (до 1939 року за 8 км від польського кордону).
 Батько Малаховський Станіслав Францович, за національністю поляк, був репресований - арештований 2 серпня 1937 р. за обвинуваченням нібито в «приналежності до польських розвідувальних органів, передачі шпигунських даних, проведенні контрреволюційної пропаганди серед місцевого населення», тобто, обвинувачення пред’явлене за ст. ст. 68, 72 КК БРСР. Постановою несудового органу - Комісії НКВС і Прокурора СРСР від 22 листопада 1937 р. засуджений до вищої міри покарання. Рішення виконане 21 січня 1938 р. у м. Вітебську. Встановити місце його поховання не вдалося.
 За висновком Військової Прокуратури КБВО від 11 листопада 1989 р. Малаховський С. Ф. посмертно реабілітований на підставі ст. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16.01.1989 р. «Про додаткові заходи по відновленню справедливості стосовно жертв репресій, що мали місце в період 30-40 і початку 50-х років».
 Через два роки після арешту батька померла мати, троє сиріт залишилися з бабусею й дідусем. Після війни виховувалася в дитячому будинку № 2 м. Борисова Мінської обл.
 Ганна Станіславівна Васюніна-Малаховська працювала вчителькою в школі, а останні 20 років до виходу на пенсію екскурсоводом у Сімферопольському бюро подорожей й екскурсій.
 10 років тому прийшла в Севастопольське товариство білорусів імені Максима Богдановича «Пагоня» й є заступником голови товариства, яким керує Валерій Михайлович Барташ.
Підготував М. ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.

На фото: під час одного з пікетів; автор Васюніна-Малаховська Ганна Станіславівна – ліворуч в національному одязі, поруч – керівник товариства Валерій Михайлович Барташ.

30 КАСТРЫЧНІКА – ДЗЕНЬ ПАЛІТЗНЯВОЛЕНЫХ
 А 29 кастрычніка 2007 г. – вельмі сумная дата ╝ гысторыі нашой Бацька╝шчыны – у гэты дзень спо╝нылася 70 гадо╝ з дня расстрэла ╝ 1937 г. беларусскіх літаратара╝ органамі народнага камісарыята ╝нутраных справа╝ у Менску.
 Такога яшчэ не было ╝ гысторыі чалавецтва, каб у адзін дзень у одным горадзе былі расстраляные адразу 20 ні ╝ чым не вінаватых творчых людзей, пераважна празаіка╝ і паэта╝. Многія з іх загынулі ╝ маладым веку, нават не ме╝шы сям’і. Гэта найвялікшая трагэдыя для народа, які адразу страців столькі сваіх сыно╝, якія были мозгам нацыі, яе генафондом, бо мелі талент ад Бога.
 За восень 1936 – сярэдзіну 1938 г. у Беларусі рэпрэсавана больш за 200 літаратара╝. Сёння мы назавем усіх расстраляных 29.10.1937 г. пайменна, каб запомніць гэты чорны дзень і схіліць сваю галаву перад светлай памяццю тых, хто загіну╝ у цяжкіх пакутах нізавошта. Гэта Яка╝ Бранштэйн, Анатоль Вольны, Платон Галавач, Алесь Дудар, Хацель Дунец, Мыхась Зарэцкі, Васіль Каваль, Язэп Каране╝скі. Майсей Кульбак, Аляксей Кучынскі, Саламон Левін, Юрка Лявонны, Валеры Марако╝, Зяма Півавара╝, Васіль Сташэ╝скі, Ізі Харык, Пятро Хатулё╝, Міхась Чарот, Павел Шастако╝, Арон Юдэльсон.
 Малох дзікіх сталінскіх рэпрэсій праглыну╝ іх у адзін дзень у менскіх Курапатах. Уся іхняя віна якраз і была ╝ тым, што кожны з іх жада╝ шчасця і працвітання Беларусі і яе народу, сярод якога яны жылі, на карысць якога тварылі, працавалі, стараліся. Вылюдкі не змаглі ім дараваць таго, што яны былі дабрэйшыя, разумнейшыя, інтэлігентнейшыя за тых, хто іх фанатычна дапытва╝, хто над імі жорстка здзеква╝ся. Няхай усе, хто прачытае гэты матэрыял, сур’ёзна задумаюцца, каб такое не па╝тарылася ніколі. Не павінны проста так гінуць людзі. Бо ёсць у нашым грамадстве асобы, якія носяцца яшчэ з вар’яцкай ідэяй адраджэння таталітарнай дзяржавы, нават не задумываючыся над тым, што і іх можа вось так не стаць. Толькі з-за фальшывага разумення фальшывай ідэі.
 Беларускі празаік і історык Леанід Марако╝ напіса╝ кнігу пад назвай «Толькі адна ноч» пра гэту страшную трагэдыю. У кнізе змешчаны біяграфіі расстраляных 29 кастрычніка 1937 г. беларускіх літаратара╝. Прыводзяцца таксама звесткі пра іхніх като╝, якія ╝ раскошы дажывалі свае дні на праспекце Скарыны.
 Леанід Марако╝ узнагароджэаны пачэснай прэміяй імя Францішка Багушэвіча за шматтамовы даведнік «Рэпрэсаваныя літаратары, навуко╝цы, работнікі асветы, грамадскія культурныя дзеячы Беларусі 1794 – 1991 гадо╝». Гэта свайго роду помнік, які пляменнік паставі╝ свайму дзядзьку Валэрыю Маракову, закатованаму Саветамі. Каб выдаць даведнік, пісьменнік прада╝ свой мікраа╝тобус, дзяржава не дае на такія кнігі ні капейкі.
 Зараз у вязніцах знаходзяцца: былы кандыдат у прэзідэнты Аляксандр Казулін, Андрэй Кліма╝, Артур Сінкевіч. А таксама лідэр «Маладога фронту» 26-гадовы Зьміцер Дашкевіч за ╝дзел у незарэгістраванай арганізацыі. 6 лістапада ╝ Шкло╝скай калоніі над ім адбудзецца суд. Іх называюць вязнямі сумлення.
 Кожны месяц сябры нашага Севастопальскага таварыства беларуса╝ імя Максіма Багдановіча праводзяць пікеты на плошчы Нахімава разам з украінскімі пабрацымамі ╝ знак салідарнасці з палітычнымі вязнямі Беларусі. Адбываецца гэта 16 числа: 16 верасня знік Георгій Гангадзе, а таксама былы Старшина Вярхо╝нага Савета РБ Віктар Ганчар і прадпрымальнік Красо╝скы.

 Намеснік Старшины
 Севастопальскага таварыства беларуса╝ імя Максіма Багдановіча
 Васюніна-Малахо╝ская Ганна Станіславо╝на.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2007 > Тема ""Білі плями" історії"