Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2007 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 09.11.2007
ПОМ`ЯНУЛИ ЖЕРТВ ВЕЛИКОГО ТЕРОРУ

 4 листопада в С╕мферопол╕ кримськ╕ актив╕сти Всеукра╖нсько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ “Наша Укра╖на” взяли участь у вшануванн╕ пам`ят╕ жертв Великого терору 1937-1938 рр. в СРСР.
 Учасники заходу поклали кв╕ти до пам’ятника в╕домого правозахисника генерала Петра Григоренка, якого радянський режим запроторив до табор╕в ╕ псих╕атричних л╕карень за намагання захистити права людини та показати злочини тотал╕таризму.
 Перший заступник Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни ╢вген Драп`ятий нагадав про колосальну к╕льк╕сть жертв серед кримчан та ╕нших мешканц╕в СРСР за час╕в комун╕стичного тотал╕таризму ╕ пов╕домив, що арх╕ви СБУ св╕дчать про те, що Крим у 1937 р. одним з перших в╕дзв╕тував про виконання план╕в щодо пол╕тичних репрес╕й. ╢. Драп`ятий також в╕дзначив, що якщо у 1917 р. в Криму були сотн╕ церков та мечетей, то в результат╕ пересл╕дувань ате╖стично╖ влади у 1941 р. д╕яли лише дек╕лька храм╕в.
 Кер╕вник Громадського центру ВГО “Наша Укра╖на” в Криму Андр╕й ╤ванець зазначив, що, на жаль, в кримськ╕й столиц╕ й дос╕ нема м╕сця, де можна з╕братися ╕ г╕дно вшанувати людей, як╕ потрапили в жорна тотал╕таризму. “Якщо Михайло Горбачов радить рос╕янам витискати з себе стал╕н╕зм в╕драми, то, як показала провокац╕я актив╕ст╕в КПУ 2 листопада в С╕мферопол╕ (детальн╕ше про це читайте на 8-й стор. - Ред.), на жаль, деяким групам кримчан треба вичавлювати його з себе бочками. Ми не стали справд╕ демократичним сусп╕льством, а лишилися посттотал╕тарним, яке все ще не позбавилося повн╕стю лен╕нсько-стал╕нських уявлень, п╕дход╕в до людей та ╕стор╕╖”, - сказав в╕н. Про це св╕дчать, переконаний в╕н, не т╕льки провокац╕йн╕ д╕╖ комун╕ст╕в, а, зокрема, й брутальн╕ матер╕али деяких кримських ЗМ╤ щодо вшанування пам`ят╕ жертв тотал╕таризму, проведення органами самоврядування С╕мферополя р╕зного роду свят 3-4 листопада, хоча ц╕ дн╕ ще навесн╕ указ Президента Укра╖ни оголосив скорботними у зв`язку з 70-роковинами Великого терору.
 Голова виконкому Кримсько╖ орган╕зац╕╖ ВГО “Наша Укра╖на” ╤лл╕мар Асанов п╕дкреслив, що кримськ╕ актив╕сти ВГО “Наша Укра╖на” докладуть вс╕х зусиль, щоб виконати указ глави держави щодо заход╕в у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору в Укра╖н╕ та орган╕зувати широкий сусп╕льний д╕алог навколо проблем подолання тотал╕тарного спадку. ╤. Асанов пов╕домив, що найближчим часом звернеться з оф╕ц╕йним листом до голови Верховно╖ Ради АРК Анатол╕я Гриценка, в якому запропону╓ провести науково-практичну конференц╕ю «Несплачений борг: вшанування в Криму пам’ят╕ жертв пол╕тичних репрес╕й та голодомор╕в» в сес╕йн╕й зал╕ кримського парламенту.
 Прес-служба Кримсько╖ орган╕зац╕╖ ВГО “Наша Укра╖на”.


ОДНОСТАЙНО!
 34-а сес╕я Генерально╖ конференц╕╖ ЮНЕСКО, до складу яко╖ входять 193 кра╖ни, одноголосно прийняла Резолюц╕ю про «Вшанування пам’ят╕ жертв Голодомору в Укра╖н╕», пов╕домля╓ УКР╤НФОРМ ╕з посиланням на прес-службу МЗС Укра╖ни.
 Генеральна конференц╕я ЮНЕСКО, нагадуючи про Голодомор 1932-33 рок╕в, через який загинули м╕льйони укра╖нц╕в, висловила впевнен╕сть у тому, що ця трагед╕я, спричинена жорстокими д╕ями та пол╕тикою тотал╕тарного режиму, ма╓ стати попередженням сучасним та майбутн╕м покол╕нням з метою дотримання демократичних ц╕нностей, прав людини та законност╕.
 У текст╕ Резолюц╕╖ Генеральна конференц╕я ЮНЕСКО вшанувала пам’ять загиблих та висловила сп╕вчуття жертвам Голодомору 1932-33 рок╕в в Укра╖н╕ та жертвам голоду, що також мав м╕сце у Рос╕╖, Казахстан╕ та ╕нших частинах колишнього СРСР.
 Генеральна конференц╕я також прив╕тала ╕н╕ц╕ативу Укра╖ни щодо орган╕зац╕╖ урочистостей з нагоди 75-р╕ччя Голодомору 1932-33 рок╕в в Укра╖н╕ та запросила кра╖ни-члени ЮНЕСКО розглянути питання участ╕ у пам’ятних заходах.
 Кр╕м того, Генеральна конференц╕я звернулася до кра╖н-член╕в ЮНЕСКО ╕з закликом поширювати ╕нформац╕ю про Голодомор шляхом ╖╖ включення до просв╕тницьких та науково-досл╕дних програм з метою засво╓ння майбутн╕ми покол╕ннями урок╕в ц╕╓╖ траг╕чно╖ стор╕нки ╕стор╕╖.
Питання вшанування пам’ят╕ жертв Голодомору 1932-33 рок╕в було внесено Укра╖ною у сп╕вавторств╕ з 45 ╕ншими кра╖нами-членами ЮНЕСКО: Азербайджаном, Алжиром, Аргентиною, Бангладеш, Бурк╕на-Фасо, Венесуелою, Габоном, Гватемалою, Гв╕не╓ю, Гондурасом, Груз╕╓ю, Демократичною Республ╕кою Конго, Екватор╕альною Гв╕не╓ю, Естон╕╓ю, Замб╕╓ю, З╕мбабве, Казахстаном, Камеруном, Канадою, Кен╕╓ю, Коста-Р╕кою, Кот-д’╤вуаром, Кувейтом, Киргизстаном, Латв╕╓ю, Литвою, Маврик╕╓м, Мадагаскаром, Македон╕╓ю, Молдовою, Монако, Н╕гером, Н╕гер╕╓ю, Парагва╓м, Перу, Польщею, Сваз╕лендом, Сенегалом, США, Суринамом, Таджикистаном, Уругва╓м, Ф╕л╕пп╕нами, Франц╕╓ю та Чех╕╓ю.


ЗА ЗАПЕРЕЧЕННЯ ГОЛОДОМОРУ ╤ ГОЛОКОСТУ ДОВЕДЕТЬСЯ В╤ДПОВ╤ДАТИ
 Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко п╕дписав законопроект про встановлення крим╕нально╖ та адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ за заперечення Голодомору ╕ Голокосту. Про це глава держави пов╕домив в ╕нтерв’ю к╕льком укра╖нським друкованим виданням.
 Президент переконаний, що закон про Голодомор 1932-1933 рок╕в повинен м╕стити статтю про адм╕н╕стративну ╕ крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть. Ухвалення такого закону, зазначив в╕н, буде хорошим прикладом того, як, «з одного боку, дв╕ найб╕льших трагед╕╖, одна з яких забрала близько 10 м╕льйон╕в, а друга - п’ять м╕льйон╕в людських житт╕в, все ж матимуть м╕жнародне визнання, а, з ╕ншого, - ч╕тк╕ меж╕ в╕дпов╕дальност╕ в рамках нац╕онального законодавства».
 Перед внесенням законопроекту до Верховно╖ Ради Ющенко ма╓ нам╕р виступити з╕ спец╕альним зверненням до парламенту по вс╕х обставинах, що стосуються ╕ поточного, ╕ ╕сторичного момент╕в. Президент переконаний, що це питання в укра╖нському парламент╕ буде «зрушене з м╕сця, як було порушено тему визнання Голодомору 1932-1933 рок╕в геноцидом».
 Глава держави також п╕дкреслив, що згадане р╕шення не буде спрямоване проти Рос╕╖, проти рос╕йського народу. «Це крок проти режиму, який тод╕ був ╓диним ╕ головним винуватцем ц╕╓╖ трагед╕╖».
 Ющенко висловив упевнен╕сть, що згодом вся м╕жнародна сп╕льнота визна╓ Голодомор в Укра╖н╕ актом геноциду. Р╕шення ЮНЕСКО, за його словами, по сут╕, ╓ св╕дченням того, що робота, проведена за останн╕ два роки Укра╖ною, отримала визнання в 193 кра╖нах св╕ту, що одностайно ухвалили таке р╕шення.
За р╕зними оц╕нками, орган╕зований комун╕стичним тотал╕тарним режимом штучний голод в Укра╖н╕ на початку 30-х рок╕в минулого стол╕ття забрав життя в╕д 7 до 10 млн. мешканц╕в Укра╖ни, в тому числ╕ близько 4 млн. д╕тей, що становило на той час 25% населення кра╖ни.


ПОНАД 200 СЕВАСТОПОЛЬЦ╤В ОФ╤Ц╤ЙНО ВИЗНАН╤ ПОСТРАЖДАЛИМИ В╤Д ГОЛОДОМОР╤В
 У Севастопол╕ 216 городян оф╕ц╕йно визнан╕ постраждалими в╕д голодомор╕в в Укра╖н╕, на сьогодн╕ ця робота продовжу╓ться, ╕ п╕сля в╕дпов╕дного оголошення люди продовжують звертатися ╕ ре╓струватися як постраждал╕. Про це кореспонденту УН╤АН пов╕домили в управл╕нн╕ прац╕ ╕ соц╕ального захисту населення Севастопольсько╖ м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖.
 За даними управл╕ння, у м╕ст╕ станом на 1 жовтня нараховувалося понад 18 тис. громадян в╕ком 75 рок╕в ╕ старше, 216 ╕з них визнано такими, що постраждали в╕д голодомору. Цього року, додали в управл╕нн╕, матер╕альну допомогу надано 27 таким громадянам. Кр╕м того, 147 громадян обслуговуються в╕дд╕ленням соц╕ально╖ допомоги вдома М╕ського територ╕ального центру соц╕ального обслуговування пенс╕онер╕в ╕ одиноких непрацездатних громадян. ╤з числа ос╕б, як╕ пережили голодомор, 22 отримують пенс╕ю у розм╕р╕ понад 1 тис. грн. В гер╕атричному дом╕-╕нтернат╕ на повному державному забезпеченн╕ перебувають 12 ос╕б.
На нарад╕ у м╕ськ╕й державн╕й адм╕н╕страц╕╖ з п╕дготовки заход╕в у зв’язку з Днем пам’ят╕ жертв Голодомору п╕дтверджено, що о 16-й годин╕ 24 листопада у Севастопол╕ на площ╕ Нах╕мова буде проведено хвилину мовчання, п╕д час яко╖, зокрема, буде запалено св╕чки в пам`ять про загиблих. Кр╕м того, як зазначалося на нарад╕, 21 листопада у м╕ст╕ в╕дбудеться наукова конференц╕я на тему Голодомору, до участ╕ в як╕й будуть запрошен╕ ╕сторики, громадськ╕ д╕яч╕, представники громадськост╕. В школах м╕ста буде орган╕зовано конкурс твор╕в на дану тему. Вир╕шено також звернутися до м╕сцевих ЗМ╤ з пропозиц╕╓ю п╕дготувати сер╕ю матер╕ал╕в про Голодомор.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2007 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5267

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков