Хтось з читач╕в, сковзнувши очима по заголовков╕ ц╕╓╖ публ╕кац╕╖, недов╕рливо похита╓ головою. Адже добре в╕домо, що серед лауреат╕в Нобел╕всько╖ прем╕╖ нема╓ представник╕в Укра╖ни. Воно то так. Але не варто посп╕шати з категоричними висновками. Краще замислимось над природою одного з акт╕в трагед╕╖ Укра╖ни - «втеча м╕зк╕в». Про це, на жаль, все ще не пишуть на стор╕нках п╕дручник╕в. В той же час Укра╖на дала св╕тов╕ чимало першокласних учених, серед яких ╓ ╕ лауреати Нобел╕всько╖ прем╕╖. Волею дол╕ ц╕ св╕точ╕ науки не завжди працювали в Укра╖н╕, та ╕ сама Укра╖на про них майже забула. Настав час повернути ╕нтелектуальн╕ надбання вих╕дц╕в з Укра╖ни народов╕... Але не будемо в╕двол╕кати увагу читач╕в загальними сентенц╕ями. Краще зосередимось на фактах. А вони, як в╕домо, ╕нколи красномовн╕ш╕ хитромудрих коментар╕в. * * * ╤. ╤. МЕЧНИКОВ народився в сел╕ ╤ван╕вц╕ на Харк╕вщин╕ у 1845 роц╕. Св╕тову славу йому принесли прац╕ в галуз╕ еволюц╕йно╖ ембр╕олог╕╖, пор╕вняльно╖ патолог╕╖, м╕кроб╕олог╕╖. За в╕дкриття явища фагоцитозу йому в 1908 роц╕ було присуджено Нобел╕вську прем╕ю як представников╕ рос╕йсько╖ науки. ╤. ╤. Мечников прид╕ляв велику увагу розробц╕ проблем ╕мун╕тету, довгол╕ття, питанням захисту рослин, вивченню ╕нфекц╕йних хвороб. У 1886 роц╕ в╕н разом з М. Ф. Гамал╕╓ю заснував в Одес╕ першу в Рос╕╖ бактер╕олог╕чну станц╕ю (тепер - Одеський науково-досл╕дний ╕нститут еп╕дем╕олог╕╖ та м╕кроб╕олог╕╖ ╕м. ╤. ╤. Мечникова). * * * Вчений-м╕кроб╕олог ЗЕЛЬМАН АБРАХАМ ВАКСМАН народився у 1888 роц╕ в Нов╕й Прилуц╕, що на В╕нниччин╕. Напередодн╕ Першо╖ св╕тово╖ в╕йни в╕н ем╕грував до Сполучених Штат╕в. Одним з головних у його доробку вважа╓ться в╕дкриття антиб╕отика стрептом╕цин, який зд╕йснив справжню революц╕ю в л╕куванн╕ туберкульозу. За це в╕дкриття у 1952 роц╕ в╕н став лауреатом Нобел╕всько╖ прем╕╖ в галуз╕ ф╕з╕олог╕╖ та медицини. А ЮНЕСКО занесло його ╕м’я до списку 100 найвидатн╕ших наукових д╕яч╕в людства. Уже в наш час на батьк╕вщин╕ вченого, в сел╕ Нова Прилука Липовецького району на честь видатного земляка встановлений пам’ятний знак. * * * Ф. Г. ДОБРЖАНСЬКИЙ народився в Ки╓в╕ на початку ХХ стол╕ття. Уславився досл╕дженнями в галуз╕ популяц╕йно╖ генетики, еволюц╕йн╕й теор╕╖, людинознавства та ф╕лософ╕╖. Нобел╕вську прем╕ю здобув за в╕дкриття низки явищ мутагенезу. * * * Е. ЧАРГРАФФ - уродженець Черн╕вц╕в, що на Буковин╕. Належав до блискучо╖ когорти досл╕дник╕в структури та функц╕╖ нукле╖нових кислот. Саме в╕н спростував так звану основну догму б╕ох╕м╕╖, зг╕дно з якою процеси б╕осинтезу та зчитування ╕нформац╕╖ в╕дбуваються у напрямку ДНК - РНК - б╕лок. Чарграфф дов╕в, що можливий ╕ зворотний ефект, ╕ за це був в╕дзначений найвищою науковою нагородою. * * * Видатний ф╕зик ХХ стол╕ття, лауреат Нобел╕всько╖ прем╕╖, французький вчений ЖОРЖ ШАРПАК - не хто ╕нший, як наш сп╕вв╕тчизник, родом з ДУБРОВИЦ╤ на Р╕вненщин╕, ╕ його пр╕звище - Георг╕й Харпак. * * * Додамо до цього перел╕ку ╕м’я ╤. П. ПУЛЮЯ, в╕дкриттям якого «скористався» В. Рентген, йому ╕ була в 1901 роц╕ першому серед ф╕зик╕в присуджена Нобел╕вська прем╕я за «в╕дкриття» «Х-промен╕в». Знаючи про пр╕оритет Пулюя, Рентген як лауреат в╕дмовився в╕д грошово╖ нагороди. Але що з того... * * * Цими уславленими ╕менами не вичерпу╓ться перел╕к Нобел╕вських лауреат╕в - вих╕дц╕в з Укра╖ни... Ще раз зазначимо, що вс╕х ╖х, кр╕м походження ╕ таланту, об’╓дну╓ й те, що вони головн╕ сво╖ науков╕ звершення зд╕йснили за кордоном - у Франц╕╖, США, Чех╕╖ та ╕нших кра╖нах. У тому нема╓ ╖хньо╖ вини, ми не дор╕ка╓мо ╖м н╕ в чому. Винуват╕ обставини, як╕ примусили ╖х свого часу покинути батьк╕вщину, щоб творити славу ╕ншим державам ╕ народам. I це не лише ╕стор╕я. Адже ╕ зараз спостер╕га╓ться це сумне явище - ви╖зд за кордон талановито╖ молод╕. I на цей раз ми не дор╕ка╓мо ╖м - молодим, майбутн╕м науковим св╕тилам. Складаються обставини, що сприяють ви╖зду. А це вже вина тих, хто сто╖ть б╕ля державного стерна, вина сусп╕льства в ц╕лому. Тут одн╕╓ю забороною мало чого доб’╓шся, потр╕бне глибинне реформування осв╕ти ╕ науки. До кер╕вництва державою повинн╕ прийти люди, як╕ зд╕бн╕ це зд╕йснити. Чи не над цим кожен з нас повинен подумати перед тим, як вкинути свого бюлетеня у скриньку на виборч╕й д╕льниц╕. Але це вже тема ╕ншо╖ розмови... Павло МАЗУР, вчитель. м. Мар╕уполь.