Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2007 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 02.11.2007
НАШ╤ ЗЕМЛЯКИ - НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ

ПРО ЦЕ НЕ ПИШУТЬ У П╤ДРУЧНИКАХ...

 Хтось з читач╕в, сковзнувши очима по заголовков╕ ц╕╓╖ публ╕кац╕╖, недов╕рливо похита╓ головою. Адже добре в╕домо, що серед лауреат╕в Нобел╕всько╖ прем╕╖ нема╓ представник╕в Укра╖ни. Воно то так. Але не варто посп╕шати з категоричними висновками. Краще замислимось над природою одного з акт╕в трагед╕╖ Укра╖ни - «втеча м╕зк╕в». Про це, на жаль, все ще не пишуть на стор╕нках п╕дручник╕в. В той же час Укра╖на дала св╕тов╕ чимало першокласних учених, серед яких ╓ ╕ лауреати Нобел╕всько╖ прем╕╖. Волею дол╕ ц╕ св╕точ╕ науки не завжди працювали в Укра╖н╕, та ╕ сама Укра╖на про них майже забула.
Настав час повернути ╕нтелектуальн╕ надбання вих╕дц╕в з Укра╖ни народов╕... Але не будемо в╕двол╕кати увагу читач╕в загальними сентенц╕ями. Краще зосередимось на фактах. А вони, як в╕домо, ╕нколи красномовн╕ш╕ хитромудрих коментар╕в.
 * * *
 ╤. ╤. МЕЧНИКОВ народився в сел╕ ╤ван╕вц╕ на Харк╕вщин╕ у 1845 роц╕. Св╕тову славу йому принесли прац╕ в галуз╕ еволюц╕йно╖ ембр╕олог╕╖, пор╕вняльно╖ патолог╕╖, м╕кроб╕олог╕╖. За в╕дкриття явища фагоцитозу йому в 1908 роц╕ було присуджено Нобел╕вську прем╕ю як представников╕ рос╕йсько╖ науки.
 ╤. ╤. Мечников прид╕ляв велику увагу розробц╕ проблем ╕мун╕тету, довгол╕ття, питанням захисту рослин, вивченню ╕нфекц╕йних хвороб. У 1886 роц╕ в╕н разом з М. Ф. Гамал╕╓ю заснував в Одес╕ першу в Рос╕╖ бактер╕олог╕чну станц╕ю (тепер - Одеський науково-досл╕дний ╕нститут еп╕дем╕олог╕╖ та м╕кроб╕олог╕╖ ╕м. ╤. ╤. Мечникова).
 * * *
 Вчений-м╕кроб╕олог ЗЕЛЬМАН АБРАХАМ ВАКСМАН народився у 1888 роц╕ в Нов╕й Прилуц╕, що на В╕нниччин╕. Напередодн╕ Першо╖ св╕тово╖ в╕йни в╕н
ем╕грував до Сполучених Штат╕в.
 Одним з головних у його доробку вважа╓ться в╕дкриття антиб╕отика стрептом╕цин, який зд╕йснив справжню революц╕ю в л╕куванн╕ туберкульозу. За це в╕дкриття у 1952 роц╕ в╕н став лауреатом Нобел╕всько╖ прем╕╖ в галуз╕ ф╕з╕олог╕╖ та медицини. А ЮНЕСКО занесло його ╕м’я до списку 100 найвидатн╕ших наукових д╕яч╕в людства.
 Уже в наш час на батьк╕вщин╕ вченого, в сел╕ Нова Прилука Липовецького району на честь видатного земляка встановлений пам’ятний знак.
 * * *
 Ф. Г. ДОБРЖАНСЬКИЙ народився в Ки╓в╕ на початку ХХ стол╕ття. Уславився досл╕дженнями в галуз╕ популяц╕йно╖ генетики, еволюц╕йн╕й теор╕╖, людинознавства та ф╕лософ╕╖. Нобел╕вську прем╕ю здобув за в╕дкриття низки явищ мутагенезу.
 * * *
 Е. ЧАРГРАФФ - уродженець Черн╕вц╕в, що на Буковин╕. Належав до блискучо╖ когорти досл╕дник╕в структури та функц╕╖ нукле╖нових кислот. Саме в╕н спростував так звану основну догму б╕ох╕м╕╖, зг╕дно з якою процеси б╕осинтезу та зчитування ╕нформац╕╖ в╕дбуваються у напрямку ДНК - РНК - б╕лок. Чарграфф дов╕в, що можливий ╕ зворотний ефект, ╕ за це був в╕дзначений найвищою науковою нагородою.
 * * *
 Видатний ф╕зик ХХ стол╕ття, лауреат Нобел╕всько╖ прем╕╖, французький вчений ЖОРЖ ШАРПАК - не хто ╕нший, як наш сп╕вв╕тчизник, родом з ДУБРОВИЦ╤ на Р╕вненщин╕, ╕ його пр╕звище - Георг╕й Харпак.
 * * *
 Додамо до цього перел╕ку ╕м’я ╤. П. ПУЛЮЯ, в╕дкриттям якого «скористався» В. Рентген, йому ╕ була в 1901 роц╕ першому серед ф╕зик╕в присуджена Нобел╕вська прем╕я за «в╕дкриття» «Х-промен╕в».
 Знаючи про пр╕оритет
Пулюя, Рентген як лауреат в╕дмовився в╕д грошово╖ нагороди. Але що з того...
 * * *
 Цими уславленими ╕менами не вичерпу╓ться перел╕к Нобел╕вських лауреат╕в - вих╕дц╕в з Укра╖ни...
 Ще раз зазначимо, що вс╕х ╖х, кр╕м походження ╕ таланту, об’╓дну╓ й те, що вони головн╕ сво╖ науков╕ звершення зд╕йснили за кордоном - у Франц╕╖, США, Чех╕╖ та ╕нших кра╖нах.
 У тому нема╓ ╖хньо╖ вини, ми не дор╕ка╓мо ╖м н╕ в чому. Винуват╕ обставини, як╕ примусили ╖х свого часу покинути батьк╕вщину, щоб творити славу ╕ншим державам ╕ народам.
 I це не лише ╕стор╕я. Адже ╕ зараз спостер╕га╓ться це сумне явище - ви╖зд за кордон талановито╖ молод╕.
 I на цей раз ми не дор╕ка╓мо ╖м - молодим, майбутн╕м науковим св╕тилам. Складаються обставини, що сприяють ви╖зду. А це вже вина тих, хто сто╖ть б╕ля державного стерна, вина сусп╕льства в ц╕лому. Тут одн╕╓ю забороною мало чого доб’╓шся, потр╕бне глибинне реформування осв╕ти ╕ науки. До кер╕вництва державою повинн╕ прийти люди, як╕ зд╕бн╕ це зд╕йснити. Чи не над цим кожен з нас повинен подумати перед тим, як вкинути свого бюлетеня у скриньку на виборч╕й д╕льниц╕. Але це вже тема ╕ншо╖ розмови...
 Павло МАЗУР,
 вчитель.
м. Мар╕уполь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2007 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5253

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков