Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2007 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 02.11.2007
Ж╤НОЧА ШКОЛА НАТО – ПЕРША В УКРА╥Н╤ ╤ СВ╤Т╤
Л╕д╕я СТЕПКО.

╢ВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР

 26 - 28 жовтня розпочався перший навчальний р╕к у перш╕й Ж╕ноч╕й школ╕ НАТО, з╕н╕ц╕йован╕й Центром прав людини «Древо життя», Харк╕вською обласною державною адм╕н╕страц╕╓ю та Харк╕вською ж╕ночою орган╕зац╕╓ю «Крона», п╕дтриманий Центром ╕нформац╕╖ ╕ документац╕╖ НАТО в Укра╖н╕, М╕жнародним фондом «В╕дродження» та Печен╕зькою райдержадм╕н╕страц╕╓ю.
Ж╕нки з числа л╕дерок громадсько╖ думки - вчительки, б╕бл╕отекарки, журнал╕стки, громадськ╕ д╕ячки та чиновниц╕ з малих м╕ст, сх╕дних рег╕он╕в Укра╖ни та АР Крим знайомились з Орган╕зац╕╓ю П╕вн╕чноатлантичного договору, розпочавши з прямого д╕алогу з╕ штаб-квартирою НАТО в Брюссел╕ й продовживши на теоретичних заняттях на Печен╕жчин╕.
 Вступить чи не вступить Укра╖на до НАТО? Це питання д╕лить сьогодн╕ Укра╖ну навп╕л. Об╕знан╕сть громадян зменшу╓ться по м╕р╕ просування до ╖╖ сх╕дних та п╕вденних кордон╕в. ╤ фактично йдеться нав╕ть не про НАТО, а про стратег╕чний виб╕р майбутнього Укра╖ни.
 Парадокс: НАТО стимулю╓ розвиток демократ╕╖ в Укра╖н╕, однак за умови демократичного сусп╕льного вибору р╕шення укра╖нського сусп╕льства може виявитися не на користь ╕нтеграц╕╖. З огляду на пол╕тику л╕кв╕дац╕╖ укра╖нсько╖ ╕дентичност╕, яка тривала понад 300 рок╕в, частин╕ населення складно й незвично розглядати Укра╖ну як ун╕кальну й самодостатню державу. В кра╖н╕ ╕сну╓ досить чисельний прошарок громадян, як╕, не маючи виражено╖ укра╖нсько╖ нац╕онально╖ ╕дентичност╕, керуються у сво╓му ставленн╕ до НАТО культурною чи мовною дистанц╕╓ю, а не укра╖нськими нац╕ональними ╕нтересами.
 Певна частина сусп╕льства, перебуваючи п╕д впливом ще радянських м╕ф╕в ╕ стереотип╕в, взагал╕ ма╓ сумн╕вн╕ уявлення про П╕вн╕чноатлантичний альянс, не розум╕ючи, що проблема вступу або не вступу до НАТО створена штучно певними пол╕тичними силами. Соц╕олог╕чн╕ досл╕дження св╕дчать: ставлення сусп╕льства до П╕вн╕чноатлантичного альянсу останн╕м часом значно пог╕ршилося. Може, за ц╕ роки щось трапилося у самому НАТО? Зовс╕м н╕, просто Укра╖на перебувала у стан╕ пост╕йних вибор╕в ╕ вступ чи не вступ держави до НАТО постав одн╕╓ю з виборчих пол╕ттехнолог╕й. У сприйнятт╕ НАТО важливу роль в╕д╕грають рос╕йськ╕ ЗМ╤, вплив яких на укра╖нське сусп╕льство збер╕гся й п╕сля здобуття Укра╖ною незалежност╕. Кр╕м того, в держав╕ ╕снують скоординован╕ д╕╖ пол╕тик╕в, спрямован╕ проти НАТО, продиктован╕ конкретними економ╕чними зв’язками з рос╕йським кап╕талом.
 ╤снують ще ситуативн╕ чинники: наприклад, п╕сля конфл╕кту навколо о. Тузли 10% громадян зм╕нили сво╓ ставлення до НАТО.
 Отже, поки ми, укра╖нц╕, перебува╓мо у режим╕ геопол╕тичного вибору, варто роз╕братися, що то за ╓вропейська структура НАТО, котра одних вабить, а ╕нших жаха╓? ╤сну╓ ще думка про специф╕чно “ж╕ноч╕” та специф╕чно “чолов╕ч╕” особливост╕ сприйняття цього в╕йськово-пол╕тичного союзу. Хоч соц╕ологи стверджують, що у ставленн╕ до НАТО гендерн╕ особливост╕ майже не спрацьовують, за винятком меншо╖ по╕нформованост╕ ж╕нок.
 Тож, усв╕домивши, що йдеться про виб╕р модел╕ нашого майбутнього, цього тижня ж╕нки майже з ус╕х рег╕он╕в Укра╖ни з’╖хались до Харкова, до «Ж╕ночо╖ школи НАТО - школи в╕дпов╕дально╖ ж╕нки», аби достеменно роз╕братися, нав╕що нам НАТО?
 Перший сем╕нар просто з╕ штаб-квартири П╕вн╕чноатлантичного
альянсу за допомогою супутникового зв’язку провела пан╕ Радослава Стефанова, фах╕вець в╕дд╕лу стосунк╕в Укра╖ни та Рос╕╖ управл╕ння пол╕тичних справ та пол╕тики безпеки НАТО. Протягом години вона в╕дпов╕дала на запитання слухачок, що з╕бралися у б╕бл╕отец╕ Харк╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. Н. Караз╕на.
 Наступн╕ три дн╕ 70 р╕зних за в╕ком та пол╕тичними уподобаннями ж╕нок вчилися отримувати й передавати неупереджену ╕нформац╕ю у знаних громадських д╕яч╕в - Тамари Трацевич, голови Ради Центру прав людини «Древо життя», голови ком╕с╕╖ з ╓вропейсько╖ ╕ ╓вроатлантично╖ ╕нтеграц╕╖ Громадсько╖ ради при Харк╕вськ╕й облдержадм╕н╕страц╕╖, члена Координац╕йно╖ ради Громадсько╖ л╕ги Укра╖на-НАТО з рег╕ональних питань; Тетяни ╤са╓во╖, редакторки видання «Я» харк╕всько╖ ж╕ночо╖ орган╕зац╕╖ «Крона»; Вадима Гречан╕нова, президента Атлантично╖ ради Укра╖ни; Серг╕я Джерджа, голови Координац╕йно╖ ради Громадсько╖ л╕ги Укра╖на-НАТО; тренер╕в Та╖си Лазар╓во╖, заступниц╕ голови Центру прав людини «Древо життя», та Юр╕я Б╕лоусова, директора ╤нституту соц╕ально-економ╕чних досл╕джень. Досв╕дом роботи з аудитор╕╓ю д╕лилися також харк╕вськ╕ журнал╕сти В╕тал╕на З╕ньк╕вська та В╕ктор Козор╕з.
 Разом ╕з ж╕нками вчили ╕ навчалися ╤рина ╢фремова, голова Печен╕зько╖ районно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖; Ганна Козярська, аташе МЗС Укра╖ни, та Олександр Макобр╕й, головний консультант Нац╕онального центру з питань ╓вроатлантично╖ ╕нтеграц╕╖ Укра╖ни; Василь Третецький та ╤ван Варченко, радники голови Харк╕всько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖. Ця активна участь ╕ не менш активна п╕дтримка яскраво продемонстрували, що в╕дпов╕дальна державна влада ╕сну╓ й у Харк╕вськ╕й област╕, яка певною частиною пол╕тикуму оголошена «рег╕оном без НАТО».
 ╢вропейська сп╕льнота вже визнала, що рол╕ ж╕нок та чолов╕к╕в в сучасному св╕т╕ зм╕нюються: ж╕нки сьогодн╕ мають грати б╕льш активну роль в традиц╕йно “чолов╕чих сферах” житт╓д╕яльност╕ сусп╕льства, в тому числ╕ й у сфер╕ оборони та безпеки. Широка участь ж╕нок у процес╕ прийняття р╕шень забезпечуватиме тривалий мир у сусп╕льств╕. Вс╕ орган╕зац╕╖, включаючи НАТО, рекомендують, щоб пропорц╕я ж╕нок у сфер╕ м╕жнародно╖ безпеки була зб╕льшена на вс╕х р╕внях прийняття р╕шень:
 - у мирних переговорах;
 - постконфл╕ктному реконструкц╕йному процес╕;
 - в утвердженн╕ миру.
 Це означа╓:
 - п╕дготовку б╕льшо╖ к╕лькост╕ ж╕нок для дипломатично╖ служби;
 - призначення б╕льшо╖ к╕лькост╕ ж╕нок на дипломатичн╕ посади та головн╕ посади в ус╕х м╕жнародних орган╕зац╕ях;
 - п╕двищення в╕дсотка ж╕нок у делегац╕ях на рег╕ональному та м╕жнародному р╕внях, на зустр╕чах з питань миру ╕ безпеки.
 Сьогодн╕ в Укра╖н╕, що ма╓ одну з найб╕льших арм╕й у ╢вроп╕ (на початок 2007 року чисельн╕сть складала 221 тис. ос╕б), не ма╓ жодно╖ ж╕нки, яка б займала генеральську посаду, на в╕дм╕ну в╕д кра╖н-член╕в НАТО, в яких ж╕нкам дов╕ряють керувати оборонними в╕домствами. Наприклад, у Чех╕╖ м╕н╕стр оборони – Власта Парканова, м╕н╕стр оборони Латв╕╖ – Л╕нда Мурн╕╓це, м╕н╕стром оборони Франц╕╖ була М╕шель Жанна Онорен Алл╕о-Мар╕, у 2001 роц╕ посаду м╕н╕стра оборони Норвег╕╖ пос╕ла Кр╕ст╕н Крон Девольд. Япон╕я не ╓ членом НАТО, але нещодавно м╕н╕стром оборони тут стала Юр╕ко Ко╖ке, яка, до реч╕, тривалий час працювала телеведучою, через що ма╓ неабияку популярн╕сть. Варто зазначити, що право ж╕нок об╕ймати командн╕ посади в арм╕╖ можна вважати найвагом╕шим досягненням у галуз╕ подолання дискрим╕нац╕╖ ж╕нок у Збройних Силах кра╖н-член╕в НАТО. (“Роль ж╕нок у ЗС кра╖н-член╕в НАТО”, В. Козор╕з, матер╕али допов╕д╕).
 Досить ц╕кав╕ прогнози прозвучали й у допов╕д╕ Вадима Гречан╕нова, президента Атлантично╖ ради Укра╖ни:
 - реально╖ альтернативи вступу Укра╖ни до НАТО не ╕сну╓, фактично вже склалися вс╕ умови для ╕сторичного вибору;
 - посл╕довне нагромадження можливостей для вступу до НАТО ╓ запорукою усп╕шного вир╕шення проблеми становлення укра╖нсько╖ державност╕;
 - сл╕д дотримуватися тактики поступового просування до структур НАТО, спираючись передус╕м на нево╓нн╕ стосунки;
 - повною м╕рою використовувати фактор часу, аби Рос╕я звикла до незворотност╕ вступу Укра╖ни до НАТО;
 - не варто боятися, що Укра╖на раптом буде в╕д╕гравати роль буфера м╕ж РФ та Заходом, вона вже ╓ ним через пол╕тичну невизначен╕сть Ки╓ва;
 - в╕дмова в╕д розширення НАТО за рахунок колишн╕х радянських республ╕к, в тому числ╕ й Укра╖ни, не ослабить, а посилить ╕мперськ╕ посягання Рос╕╖. Саме вступ Укра╖ни до НАТО стане реальною перешкодою на шляху спроб Рос╕╖ поновити контроль над пострадянським простором та добитися васального стану колишн╕х республ╕к (в╕дома формула: без Укра╖ни поновлення ╕мпер╕╖ неможливе);
 - членство Укра╖ни в НАТО стане гарантом добросус╕дських стосунк╕в в тому числ╕ й з Рос╕╓ю на фундамент╕ р╕вност╕ та вза╓мовигоди.
 ╤нформац╕я, отримана слухачками за три дн╕ занять, була переконливою, вагомою, а головне - фаховою. Пост╕йним м╕сцем перебування “Ж╕ночо╖ школи НАТО - школи в╕дпов╕дально╖ ж╕нки” стала оздоровча база “Елат” у смт. Печен╕ги, що ховалася у мальовничому куточку, серед золотавого ос╕ннього л╕су. Гостинна господарка, голова Печен╕зько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖ ╤рина ╢фремова по-справжньому подбала про колежанок: ╖х чекали затишн╕ сучасн╕ к╕мнати бази, смачн╕ вишукан╕ страви, концерти м╕сцевих художн╕х колектив╕в та ви╖зди до кра╓знавчого музею. Граф╕к занять був надзвичайно напруженим, якби не так╕ ел╕тн╕ умови перебування, цю громаду ╕нформац╕╖, напевне, важко було би засво╖ти. Проте “слабка стать” виявилася довол╕ сильною ╕ граф╕к здужала без нар╕кань.
 Набута ╕нформац╕я спонукала до роздум╕в. Напевне, сфера безпеки й справд╕ ╓ сферою ╕нтерес╕в у першу чергу ж╕нки. Якщо держава переклада╓ на плеч╕ сво╖х громадян вир╕шення проблеми власно╖ безпеки (референдум), то перед вибором ма╓мо бути по╕нформованими повною м╕рою, зважити вс╕ “за” ╕ “проти”. Ж╕нка-мат╕р не ма╓ права на помилку у вибор╕ стратег╕чного курсу Батьк╕вщини.

 Харк╕в - Севастополь.

На фото: слухачки першо╖ ж╕ночо╖ школи НАТО.
 
Нин╕шн╕й уряд не розгляда╓ можливост╕ продовження терм╕н╕в перебування Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ у Криму ╕ вважа╓, що 2017 р╕к буде останн╕м, коли флот Рос╕╖ базуватиметься в Укра╖н╕. Про це, в╕дпов╕даючи на запитання журнал╕ст╕в у Ки╓в╕, заявив в╕це-прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Олександр Кузьмук, пов╕домля╓ кореспондент УКР╤НФОРМу.
 «На сьогодн╕ ╕ншо╖ думки нема╓. Терм╕ни перебування Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ в Криму - до 2017 року», - п╕дкреслив О. Кузьмук. За його словами, на сьогодн╕ Укра╖на викону╓ вс╕ зобов’язання в╕дпов╕дно до угоди з Рос╕╓ю щодо умов базування ЧФ РФ.
 «Позиц╕я уряду Укра╖ни незм╕нна. Вона поляга╓ в одному - безумовному виконанн╕ укра╖нсько-рос╕йсько╖ угоди щодо Чорноморського флоту», - зазначив в╕це-прем’╓р. В╕н додав, що ╕нш╕ питання та перспективи не обговорюються.
 
Новий ракетний пол╕гон ВМС ЗСУ на мис╕ Тарханкут у Криму не будуватимуть. Про це п╕д час прес-конференц╕╖ у Ки╓в╕ заявив в╕це-прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Олександр Кузьмук.
 «Буд╕вництво в╕йськового пол╕гону на мис╕ Тарханкут безперспективне, воно небезпечне», - сказав О. Кузьмук. В╕н додав, що пол╕гон можна було б використовувати для навчань та проведення стр╕льб рухомими береговими ракетними комплексами ВМС ЗСУ, але для ╕нших тип╕в комплекс╕в в╕н непридатний, оск╕льки створю╓ небезпеку для прилеглих територ╕й.
 В╕це-прем’╓р зазначив, що для стр╕льб ╕з тактичних ракетних комплекс╕в ╕ зен╕тних ракетних комплекс╕в тимчасово залиша╓ться пол╕гон на мис╕ Чауда.
 Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни пропону╓ Верховн╕й Рад╕ затвердити чисельн╕сть Збройних сил Укра╖ни станом на 30 грудня 2008 року в к╕лькост╕ 183 тисяч╕ чолов╕к, у тому числ╕ 143 тисяч╕ в╕йськовослужбовц╕в. Таке положення м╕ститься у схваленому на зас╕данн╕ уряду проект╕ постанови Верховно╖ Ради.
 У документ╕ зазнача╓ться, що приведення чисельност╕ Збройних сил у в╕дпов╕дн╕сть до зазначено╖ у проект╕ закону ма╓ проводитися з дотриманням вимог Закону Укра╖ни «Про державн╕ гарант╕╖ соц╕ального захисту в╕йськовослужбовц╕в, як╕ зв╕льняються з╕ служби у зв’язку з реформуванням Збройних сил Укра╖ни та член╕в ╖х с╕мей».
 За розрахунками урядовц╕в, на виконання в╕дпов╕дного законопроекту потр╕бно 1,14 млрд. грн.
 
У 2008 роц╕ в Збройних силах Укра╖ни к╕льк╕сть контрактник╕в зросте до 7 тисяч чолов╕к, а на строкову службу призовуть 30 тисяч чолов╕к, пов╕домив начальник Генерального штабу - Головнокомандувач ЗС Укра╖ни Серг╕й Кириченко.
 За його словами, навесн╕ 2008 року призов до ЗСУ становитиме 17 тисяч чолов╕к ╕ 13 тисяч чолов╕к - восени. На к╕нець наступного року в ЗС Укра╖ни служитимуть 183 тисяч╕ в╕йськовослужбовц╕в.
 Як пов╕домлялося, в парафован╕й 17 жовтня л╕дерами майбутн╕х парламентських фракц╕й БЮТ ╕ НУ-НС угод╕ передбача╓ться в╕дмова в╕д призову на строкову в╕йськову службу з 1 с╕чня 2008 року. У М╕н╕стерств╕ оборони ╕ Секретар╕ат╕ Президента вважають, що скасування в╕йськового призову з першого с╕чня матиме катастроф╕чн╕ для арм╕╖ насл╕дки, оск╕льки скасування призову означатиме розвал арм╕╖. Президент В╕ктор Ющенко заявив, що Збройн╕ сили Укра╖ни повн╕стю перейдуть на контрактну форму набору в╕йськовослужбовц╕в в 2010 роц╕.

Перех╕д Збройних сил Укра╖ни на контрактну основу не повинен бути посп╕шним. На цьому наголосив, в╕дпов╕даючи на запитання журнал╕ст╕в Президент В╕ктор Ющенко.
 «╢ м╕н╕стр оборони, ╓ Головнокомандувач, як╕ займаються цим питанням, ╕ п╕дганяти нас не треба», - сказав Глава держави.
 В╕н зауважив, що в Укра╖н╕ процес переходу на контрактну арм╕ю й так ╕де темпами, яких не знали ╕нш╕ держави, ╕ наголосив, що м╕ж БЮТ ╕ «Нашою Укра╖ною - Народною Самообороною» ╕деолог╕чних розб╕жностей у цьому питанн╕ нема╓.
 Позбавлення екс-заступника голови Служби безпеки Укра╖ни Володимира Сацюка в╕йськового звання генерал-майора не пов’язано з╕ справою про отру╓ння Президента В╕ктора Ющенка. Про це п╕д час бриф╕нгу заявив заступник глави Секретар╕ату Президента ╤гор Пукшин, пов╕домля╓ кореспондент УКР╤НФОРМу.
«Були подан╕ неправдив╕ документи, а отже, йому було присво╓но безп╕дставн╕ звання», - пояснив ╤. Пукшин. Кр╕м того, в╕н зазначив, що колишн╕й голова СБУ ╤гор Смешко зг╕дно з Указом Президента позбавлений дипломатичного рангу Надзвичайного ╕ Повноважного Посла у зв’язку з нев╕дпов╕дн╕стю його колишньо╖ посади цьому рангу. Процедура присво╓ння дипломатичних ранг╕в регулю╓ться законодавчими актами, зг╕дно з якими на в╕дпов╕дних посадах присвою╓ться в╕дпов╕дний ранг, пояснив заступник глави СП.
 Як пов╕домлялося, 29 жовтня Президент В. Ющенко скасував укази Леон╕да Кучми про присво╓ння полковнику Володимиру Сацюку в╕йськового звання генерал-майора, а ╤горю Смешку - дипломатичного рангу Надзвичайного ╕ Повноважного Посла як так╕, що були видан╕ безп╕дставно.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2007 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5248

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков