ЗАЯВА КРИМСЬКО╥ ОРГАН╤ЗАЦ╤╥ ВСЕУКРА╥НСЬКО╥ ГРОМАДСЬКО╥ ОРГАН╤ЗАЦ╤╥ «НАША УКРА╥НА»
ЗАЯВА КРИМСЬКО╥ ОРГАН╤ЗАЦ╤╥ ВСЕУКРА╥НСЬКО╥ ГРОМАДСЬКО╥ ОРГАН╤ЗАЦ╤╥ «НАША УКРА╥НА» ЩОДО УВ╤ЧНЕННЯ ПАМ’ЯТ╤ ЖЕРТВ ТОТАЛ╤ТАРИЗМУ В КРИМУ З прикр╕стю змушен╕ констатувати, що органи влади АРК та орган╕в самоврядування на територ╕╖ автоном╕╖ не виконують св╕й моральний обов’язок щодо ув╕чнення пам’ят╕ жертв пол╕тичних репрес╕й, голодомор╕в, депортац╕й та ╕нших злочин╕в тотал╕тарного режиму. Варто нагадати, що в Криму одразу п╕сля встановлення б╕льшовицького режиму у 1920 р. п╕д час червоного терору було розстр╕ляно б╕льше 100 тисяч людей, переважно рос╕йських оф╕цер╕в, у 1921-1923 рр. в╕д голоду загинуло ще 100 тисяч кримчан, б╕льш╕сть з яких були кримськими татарами, у 1941-1944 рр. низка народ╕в та етн╕чних груп Криму була п╕ддана знищенню та депортац╕╖. На жаль, список жертв тотал╕таризму набагато ширший. Нав╕ть в р╕к 70-р╕ччя Великого терору - масових пол╕тичних репрес╕й 1937-1938 рр. за р╕шенням орган╕в влади та самоврядування в Криму не з’явився жоден пам’ятний знак або мемор╕альна дошка, присвячен╕ цим невинно постраждалим людям. ╤ це попри указ Президента Укра╖ни № 431/2007 в╕д 21.05.2007 р. «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору», який, зокрема, передбачав вир╕шення в установленому порядку питання щодо встановлення пам’ятних знак╕в, мемор╕альних дощок у м╕сцях, пов’язаних з масовими розстр╕лами та похованнями жертв пол╕тичних репрес╕й. Органи самоврядування С╕мферополя вл╕тку цин╕чно про╕гнорували звернення б╕льш як 20 громадських та пол╕тичних орган╕зац╕й щодо встановлення в столиц╕ Криму пам’ятника жертвам тотал╕таризму, який би об’╓днував кримчан вс╕х нац╕ональностей, а натом╕сть вдалися до встановлення непотр╕бних або в╕дверто шк╕дливих пам’ятник╕в, як╕ с╕ють розбрат та провокують м╕жетн╕чн╕ конфл╕кти. За цих умов можна зрозум╕ти д╕╖ Конгресу рос╕йських громад Криму, який, на жаль, самочинно встановив в С╕мферопол╕ пам’ятний знак жертвам б╕льшовицького режиму 1917-1923 рр. Ми не вважа╓мо оптимальним напис на ньому, запропонований Конгресом. Наполегливо пропону╓мо ╕н╕ц╕аторам встановлення пам’ятника та м╕ськ╕й влад╕ удосконалити його редакц╕ю. Водночас ми р╕шуче вимага╓мо в╕д м╕ськради та мера С╕мферополя узаконити пам’ятний знак жертвам б╕льшовицького терору 1917-1923 рр. в Криму. Ми також зверта╓мося до вс╕х орган╕в влади та самоврядування в АРК з вимогою виконати св╕й обов’язок ╕ негайно розпочати процес ув╕чнення пам’ят╕ жертв тотал╕таризму. Ми, кримчани, не ма╓мо бути безбатченками, як╕ не пам’ятають власно╖ ╕стор╕╖! Пам’ять невинних жертв вола╓ до сердець вс╕х чесних людей! Прийнято на зас╕данн╕ Ради КО ВГО «Наша Укра╖на» 24 жовтня 2007 р. * * * Представництво Президента Укра╖ни в Криму заклика╓ кримчан надсилати св╕дчення про злочини комунофашизму.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
