М╕сяць тому «Св╕тлиця» вже пов╕домляла про кримських «Нащадк╕в Сварога» - майстр╕в ковальського мистецтва, як╕ брали участь у II М╕жнародному ковальському фестивал╕ в Судаку. Нещодавно наш╕ земляки повернулися з ╤Х М╕жнародного фестивалю ковальсько╖ майстерност╕ «Парк кованих ф╕гур–2007» ╕ третього в╕дкритого чемп╕онату Укра╖ни з ковальського семиборства, як╕ проходили у Донецьку, причому - переможцями! (От би так нашим пол╕тикам й футбол╕стам навчитися «кувати» перемоги!). Тож гр╕х не розпов╕сти про цей кримський «кований» тр╕умф у Донецьку нашим читачам. Автобусний рейс «Ялта – Донецьк», ви╖зд ╕з С╕мферополя о 22.05, прибуття в Донецьк о 7.00. 86 гривень з коп╕йками, ц╕лих 9 годин ╕ майже 600 к╕лометр╕в автобусом... Нед╕льний вересневий ранок нас зустр╕ча╓ у Донецьку. Автостанц╕я «П╕вденна», 7-ма година ранку, ос╕ння прохолода, втомлен╕ хребти. За планом - гаряча кава ╕ вперед, на фестиваль. Кинувши оком навколо, пом╕ча╓мо кавовий автомат. Це, звичайно, не справжн╕й чорний заварний пробуджуючий нап╕й, але хоч щось... П╕дходимо ближче ╕ не можемо втриматися в╕д см╕ху... Н╕би все як завжди, автомат як автомат, але... геть заварений у металеву реш╕тку. Добре, що на каву це н╕як не вплива╓. Н╕би прокинулися, н╕би з╕гр╕лися, н╕би прийшли до тями. Тепер на маршрутку ╕ до м╕ськвиконкому, саме там, у Парку кованих ф╕гур ╕ в╕дбуватиметься чемп╕онат. За склом авт╕вки проб╕гають яскрав╕ приваблив╕ рекламн╕ вив╕ски, б╕льш╕сть рос╕йською мовою. Щоправда, т╕ торгов╕ марки, як╕ на ринку Укра╖ни уже по к╕лька рок╕в, не зм╕нюють сво╖х традиц╕й, якщо починали з укра╖нсько╖, так ╕ продовжують. Перше, що кинулося у в╕ч╕, це зм╕ни, як╕ в╕дбулися за останн╕ р╕к-два. Парк поповнився кованою «Але╓ю казок» - минулор╕чний проект фестивалю, та «Але╓ю арок» разом з «Аркою дружби» - це цьогор╕чний проект. До реч╕, аналог╕в так╕й крас╕ не ╕сну╓ в жодн╕й з кра╖н св╕ту... Кован╕ трьохметров╕ арки ведуть до Альтанки закоханих, з яко╖ колись все й починалося у донецькому Парку кованих ф╕гур. А ще парк поповнився авторськими кованими лавками – цю ╕дею орган╕затори запозичили у кримчан. А кримськ╕ майстри, збагатившись донецьким досв╕дом, близько двох рок╕в тому заклали в С╕мферопол╕ Алею кованих ф╕гур у сквер╕ ╕м. Дибенка. Гуля╓мо парком, фотографу╓мося... До оф╕ц╕йного в╕дкриття чемп╕онату ще близько години. Вража╓ чистота... Як пот╕м нам розпов╕ли охоронц╕ парку, у Донецьку досить в╕дпов╕дально поставилися до заборони палити в громадських м╕сцях. Прац╕вники м╕л╕ц╕╖ сл╕дкують за тим, щоб гост╕ та мешканц╕ м╕ста дотримувалися правил. Якщо ви палите, то до вас п╕д╕йдуть ╕ тактовно пояснять, що саме тут цього робити не можна, краще в╕д╕йти у м╕сце, яке в╕дведене для пал╕ння. 9-та година ранку. З колонок залунала музика. На площ╕ почали збиратися ковал╕ – учасники та гост╕ фестивалю. Емоц╕╖ б`ють через край - адже з деякими друзями ми не бачилися п╕вроку, р╕к, два... Але пам’ятали одне про одного, листувалися, з╕дзвонювалися. А тут можна посп╕лкуватися - з британцями, чехами, голландцями, рос╕янами, грузинами. ╤ найголовн╕ше - з╕ сво╖ми р╕дними – укра╖нцями. Хоча сьогодн╕ свята нед╕ленька – ковал╕ стають до прац╕, треба наповнювати «Арку дружби». Це сп╕льна робота – ╓ каркас арки, а на нього кожен охочий майстер може викувати щось сво╓, щось на згадку про себе. Нав╕ть коване Послання можна закодувати у сво╖й робот╕. Так кримська творча група «Нащадки Сварога» у склад╕ Андр╕я Дав╕шнього, Олекс╕я Криворученка, Володимира Шкваренка, Олега Рожка ╕ Андр╕я Паська вир╕шила сказати вс╕м, що мир – це головне у житт╕, мир самого з собою, з людьми, з природою, з╕ св╕том загалом. Вони «перекували меч╕ на орала». ╤ для них це не попул╕стське гасло, а стан душ╕ - як ╕ для б╕льшост╕ ковал╕в, творц╕в. Поки ц╕ майстри працювали над елементом до сп╕льно╖ композиц╕╖, Денис ╢мець ╕ Антон Михайльов змагалися за звання найкращих. ╥м треба було виконати с╕м досить складних ковальських операц╕╖ на швидк╕сть ╕ як╕сть, як╕ мали показати ╖хн╕й р╕вень майстерност╕. Серед завдань зокрема було – витягнути заготовку, зробити к╕льце ланцюга, викувати шайбу, пробити ручник (молоток) тощо. ╤ це все за один нагр╕в, використовуючи лише ковадло, молоток ╕ обценьки, ╕нколи дозволялося користуватися пневмомолотом. У змаганн╕ брало участь 9 майстр╕в з р╕зних куточк╕в кра╖ни. Боротьба точилася запекла, але чесна. Адже поза майданчиком змагань вс╕ хлопц╕ - друз╕. Це нав╕ть було видно по тому, як вони п╕дтримували один одного, п╕дказували, як краще виконати ту чи ╕ншу ковальську операц╕ю, д╕лилися один з одним спостереженнями щодо особливост╕ ╕нструменту, з яким працювали, бо працювали вони ус╕ на одному ковадл╕ ╕ з одним пневмомолотом, ╓дине, що у кожного було сво╓, так це – ручний ╕нструмент (обценьки та молоток). Власне, саме тут, на ковальському чемп╕онат╕, як н╕де вт╕лю╓ться у життя принцип Ол╕мп╕йських ╕гор – головне участь, а не перемога. Ц╕л╕с╕нький день змагалися хлопц╕. Хвилювалися вони ╕ ми разом з ними. Хот╕лося ж, щоб юнаки ув╕йшли принаймн╕ в тр╕йку найкращих. Згадували, як три роки тому, у першому чемп╕онат╕ це вдалося зробити кримському ковалю Анатол╕ю Ледньову. Тод╕ в╕н розд╕лив перше м╕сце з донецьким ковалем ╢вгеном ╢рмаком. Як бачимо, для майстр╕в молотка не ╕сну╓ такого поняття, як територ╕альний под╕л Батьк╕вщини. Вони - одна м╕цна ковальська родина. ╤ ось останн╕й конкурс в╕дбувся. Ми сто╖мо перед сценою ╕ з нетерп╕нням чека╓мо оголошення результат╕в змагань. А орган╕затори вир╕шили зберегти ╕нтригу! Спочатку докупи з╕брали сп╕льну композиц╕ю – «Арку дружби». Тепер вс╕ учасники та гост╕ фестивалю п╕дходять до сцени Так хочеться почути серед перших ╕мена ╕ наших майстр╕в... Отже, трет╓ м╕сце у чемп╕онат╕ – В╕тал╕й Комонько (Терноп╕льська область). Друге? У нас перехопило дух: ну хто ж? Денис ╢мець - Крим! Перше – Антон Михайльов - Крим! Ура-а! Перемогли! Кримськ╕ ковал╕ вм╕ють перемагати! Але не лише у чемп╕онат╕ в╕дзначилися кримчани. Так, на закритт╕ донецького фестивалю Серг╕й Полуботько, голова Сп╕лки майстр╕в ковальського мистецтва Укра╖ни (СМКМ), вручив Олегу Криворученку, голов╕ Кримського в╕дд╕лення Сп╕лки майстр╕в ковальського мистецтва Укра╖ни, медаль ╕ почесну грамоту в╕д М╕н╕стерства культури ╕ туризму Укра╖ни за пл╕дну роботу у галуз╕ декоративно-прикладного мистецтва Укра╖ни. Кр╕м цього, вс╕ члени Кримського в╕дд╕лення СМКМ отримали дипломи за активну участь у популяризац╕╖ та розвитку художнього ковальства в Укра╖н╕. На думку кримських майстр╕в, велику справу можна зробити лише тод╕, коли по-справжньому в╕дпов╕дально, як╕сно ╕ щиро робиш маленьк╕ справи у себе вдома, коли нав╕ть вони ╓ великими для тебе! Адже велике почина╓ться з малого. Так, с╕м рок╕в тому кримськ╕ ковал╕ вперше при╖хали на лицарський фестиваль у Судак, а сьогодн╕ вже проводять св╕й ковальський фестиваль у фортец╕. Два роки тому з╕бралися разом ковал╕ з ус╕х куточк╕в Укра╖ни, ╕ з Криму теж, яким не байдужа доля мистецтва, створили Сп╕лку, а сьогодн╕ ╖х визнають на державному р╕вн╕. ╤ тепер наша кримська юнь бере перш╕ м╕сця на ковальських чемп╕онатах. Значить, ╓ майбутн╓ у ковальсько╖ справи! Катерина КРИВОРУЧЕНКО. Донецьк - С╕мферополь.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
