Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТА Й СНИ Ж ПРИВИД╤ЛИСЯ САТИРИКУ!
Останн╕ дв╕ «св╕жоспечен╕» книги, подарован╕ ╖╖ автором, запор╕зьким поетом Миколою...


– ОСЬ ТАКУ ╤ ВЛАДУ МА╢М, – ВУСА Д╤Д ЖУ╢, – З РОКУ В Р╤К ПЕРЕБИРА╢М, А ВОНА – ГНИ╢!..
До сьогодн╕шнього М╕жнародного свята см╕ху пропону╓мо читачам «КС» доб╕рку гуморесок...


СМ╤Х – СПРАВА СЕРЙОЗНА
Микола Дм╕трух, митець ╕з Тернополя, – член Нац╕онально╖ сп╕лки художник╕в Укра╖ни, лауреат...


«РЕВОЛЮЦ╤ЙН╤ ВИЛА» ЗАПОР╤ЗЬКОГО САТИРИКА
В╕домий запор╕зький гуморист ╕ сатирик, письменник ╕ журнал╕ст Микола Б╕локопитов нещодавно...


В╤Д «КОМЕД╤АДИ» — ДО ВСЕСВ╤ТНЬОГО ДНЯ КЛОУНА
День гумору, см╕ху ╕ веселих розваг 1 кв╕тня в Одес╕ н╕хто й н╕коли не називав днем дурня.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 28.09.2007 > Тема "Смішного!"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 28.09.2007
ЩЕ ЗАКУ╢ ЗОЗУЛЕНЬКА... КОЛОМИЙКА СУПЕРФОСФАТНА, ПЕРЕДВИБОРНА

╤ СМ╤Х, ╤ ГР╤Х...

Ой, не ку╓ зозуленька на жовт╕й калин╕,
Бо ся фосфору на╖ла, та й захрипла нин╕.
Бухикают стара Руз╕ ╕ стара Марис╕:
Дере в горл╕, св╕т ся крутит,
н╕би грип зваливс╕.
- Ото вже нам догоджают москал╕ й казахи:
В Ожидов╕ фосфор гахнув, а в нас жовт╕ лахи.
Годуют нас тов заразов - гадают замовкнем.
В╕д Чорнобиля син╕╓м, в╕д фосфору жовкнем.
- Ще в Скнилов╕ к╕стки людей дос╕ не з╕брали,
Як уже новий дарунок "брати" нам подали.
Певно, знов нам св╕тит Сиб╕р у с╕р╕й куфайц╕,
Якщо нас так п╕джовтили, неначе китайц╕в...
- Кажут, Рунько, Кузьмук хильнув
в╕дро коньячиська
Та й п╕шов шукать закуски до П╕дволочиська.
Аж до Львова дими валять, бо фосфор пала╓.
Кузьмук водов ╕з криниц╕ коньяк запива╓.
В╕дро води, в╕дро пива, морквов за╖да╓,
А п╕д кущем суперфосфат з него в╕плива╓.
Ще й кричит з кущ╕в: "Уч╕ться
 добриво робити,
╥жте, пийте, весел╕ться, н╕чого тужити.
Не забудьте нагодувать фосфором маржину,
Я той фосфор краще вивчив,
 н╕ж власну дружину..."
Люди стогнут, шо не мают
 на коньяки грошей,
А в╕н каже, шо годиться й самогон хороший.
Через те, напевно, м’ясо
 враз дорожчим стало,
Шо теперка фосфорично воно зас╕яло.
- Тепер ми вс╕ галичани ц╕нн╕ для науки,
Шо не хочемо п╕ддатись москалям у руки.
- То-то Юля Тимошенко прорив об’явила
╤ в програм╕ "Рег╕он╕в"
 впливи США в╕дкрила.
Вони, зв╕сно, обурились: теж мен╕ мес╕я...
Бо ж язик ╕ нав╕ть "клепку" ╖м клепа Рос╕я.
- То всьо, Рунько, для п╕ару,
 щоб в╕двести очи.
Перед виборами кожен нам м╕зки полоче.
А з╕йдуться в парламент╕ - ╕ за стар╕ чвари.
╤ окутають Вкра╖ну само╖дства хмари.
- А Ющенко Кузьмукови:
"Схаменися, брате,
Од╕нь скор╕ш намордника, себто респ╕ратор.
Бо не т╕ тепер часи й люди не отари,
Щоб брехнею ╖х погнати п╕д фосфорн╕ хмари.
- ╤ Пол╕щук файний хлопец,
 колишн╕й м╕н╕стер,
Каже: "Люди, чисту воду збирайте в кан╕стри,
А на рота клад╕т марлю, т╕кайте в╕д кари,
Д╕точок скор╕ш вивозьте ╕з жовто╖ хмари".
- А Рудьковський, пан м╕н╕стер,
╕стор╕╖ вчитель,
Каже: "Кол╕я сучасна -
то справжн╕й мучитель".
Були в часи Ковпака шпали дерев’ян╕,
А тепер бетон поклали кол╕йовц╕ п’ян╕...
- Його парт╕я навчила лиш бульки пускати,
Зам╕сть того, щоб з казах╕в грош╕ вимагати.
- А Луценко - хлопець бравий,
зголосив признання,
Що Рудьковський ╕з Ковпаком
ведуть соцзмагання
По к╕лькост╕ по╖зд╕в, п╕д ук╕с пущених.
Ото ма╓мо, Марисько, м╕н╕стр╕в кручених.
- А я, Рунько, завважила, хоч боюсь за двер╕...
Що не було пом╕ж людей м╕л╕ц╕онер╕в.
- Бо Цушко м╕л╕ц╕янт╕в залякав до згуби:
Хто потягне за Ющенком, тому виб’╓ зуби.
- А Шуфрич теж "причастився"
 з Кузьмуком на пару,
Лиш поп╕сяли на ватру, ╕ вогонь весь - в пару.
- Через те й не хт╕ла Польща
 приймати цистерни,
Що там б╕льше сеч╕ й пива, н╕ж ото╖ скверни.
- А ще кажуть, що в Шуфрича
 в очах пожовт╕ло,
╤ в╕н тепер н╕ц не видить, що би не гор╕ло.
Горять л╕си на Вкра╖н╕, тисяч╕ гектар╕в,
А в╕н каже Ющенков╕, що нема пожар╕в.
А Ющенко лет╕в соб╕ у державних справах,
Та й побачив клуби диму ╕ зл╕ва, ╕ справа.
Б╕гом дзвонить до прем’╓ра, най того зн╕ма╓,
А пан Яник п╕д Москвою паради прийма╓.
- Бо ╖м, Рунько, наплювати,
що горить Вкра╖на,
╥м до вибор╕в реклама з Пут╕ним потр╕бна.
Та реклама ця, напевно, найдорожча в св╕т╕:
За ню втрата газогон╕в Укра╖н╕ св╕тить.
А без труби золото╖ ми - раби ╕ лежн╕,
Якщо втратимо державу
й святу незалежн╕сть.
Жоден народ не стерп╕в би таких урядовц╕в,
Що б╕гають до сус╕д╕в, наче угодовц╕.
Лиш ми, Рунько, укра╖нц╕, як воли терпляч╕,
Всяк╕ зайди нами водять, н╕би ми незряч╕.
Наче свин╕ до корита, пруть у депутати,
А за народ укра╖нський н╕кому подбати.
- Мельник╕вц╕, бандер╕вц╕ - нац╕онал╕сти.
Пора вже ╖м в парламент╕ гонорово с╕сти.
Бо трима╓ться держава лиш на патр╕отах,
А не кланах маф╕озних, блазнях й ╕д╕отах.
- Але скажу Вам, Маринько,
в т╕м то й сила власти,
Щоб на фосфор нап╕сяти,
 й в штани не накласти.
- Муштрован╕: на килимку стоять, як пол╕но.
Кажуть, прем’╓р ╖х згина╓ почерез кол╕но.
Недаремно л╕куватись ╖здить за кордони.
Як сп╕ва╓ться у гимн╕: "В╕д Сяну до Дону...
"А якби ми оте см╕ття вимели ╕з хати,
То не ╖ли би нукл╕ди ╕ суперфосфати;
Кал╕ками б не родились д╕точки маленьк╕,
А тягнули б рученята до батька, до неньки.
Не знали би геноцид╕в ╕ голодомор╕в,
Перевертн╕в-яничар╕в ╕ ╕ншого горя.
Отак соб╕ балакали дв╕ куми-сус╕ди,
Бо н╕кому погасити ╖хн╕ бол╕ й б╕ди.
Може, щось не в такт сказали
 ж╕нки глухуват╕,
Але й цю народну мову мусять владц╕ знати.
Щоб служить не ол╕гархам,
 не м╕шкам з грошима,
А отим простим трудягам з добрими очима.
Ще заку╓ зозуленька в луз╕ на калин╕,
Як ми будем розумн╕ш╕, дружн╕ ╕ ╓дин╕.
Микола СИМЧИЧ,
член НСПУ.
м. ╤вано-Франк╕вськ.
("Нац╕я ╕ держава", 19 вересня 2007 р.).

Петро РЕБРО
ЗАЯВА ДО ЦЕНТРВИБОРЧКОМУ

Дорогий Центрвиборчком,
Прочитай заяву,
Складену екс-пастухом
З Зеленого Ставу.
Позаяк КПРС
Не сто╖ть на варт╕,
В нас бурхливо йде процес
Росту м╕н╕-парт╕й.
Хто боявся КДБ
(Щоб не стати зеком),
Нин╕ уявля себе
Мало не генсеком.
Я хоч порпаюсь в гною,
Та не в т╕м’я битий,
Тож ╕ вир╕шив свою
Парт╕ю створити.
Не ловив, як кажуть, гав,
А жбурнув ╜ирли╜у
╤ насамперед придбав
Я амбарну книгу.
Вн╕с до не╖ в акурат
Ж╕нку, ╖╖ брата,
Кума (о, в╕н демократ!)
╤, звичайно, свата.
Нав╕ть тещу вв╕в до лав,
Бо вона ╕дейна,
╤ це зборисько назвав
"Парт╕я с╕мейна".
Хочу мати я ╖╖
Ситу ╕ здорову,
То ж в ряди узяв сво╖
Плем╕нну корову.
А сус╕да м╕й Дмитро
(Бачили кривляку?):
- Ще введи в Пол╕тбюро
К╕шку ╕ собаку!
М╕й синок (а в╕н школяр)
Накатав програму,
Чим розчулив весь базар,
Особливо - маму.
Головне - в╕н написав -
Захист соц╕альний.
План ми ма╓мо, мовляв,
Суперген╕альний.
Мов, у рай приведемо,
Подару╓м ключ ми,
╤ вс╕м пенс╕╖ дамо
Б╕льш╕, н╕ж у Кучми.
Позаяк ми - б╕днота
╤ чесного стану,
Недоторканн╕сть ота
Нам по барабану.
А ось маф╕ю-чуму
Схопим ╕ алюром
Запроторимо в тюрму
(Якщо стачить тюрем).
Так чого ж пишу я вам?
Хоч ми люди скромн╕,
Але дайте грош╕ нам,
Так сказать, п╕дйомн╕.
Нам на д╕ло це круте
Вистачить м╕льйона.
Як нав╕що? Се та те -
Оф╕с, охорона,
Сл╕д утримувати штат,
Друкувать газети,
Напувать електорат
(Тобто - на фуршети).
Об╕цяю твердо я -
Ми не казнокради:
Коли парт╕я моя
Дорветься до влади,
╤ коли заживемо
Ми в багатств╕ й слав╕,
╥й-же-Богу, в╕ддамо
Той м╕льйон держав╕!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 28.09.2007 > Тема "Смішного!"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5149

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков