Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2007 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 21.09.2007
ЧОМУ ЛЕДЬ ЖЕВР╤╢ ВОГОНЬ УКРА╥НСТВА У КРИМУ?

ОСВ╤ТА ПО-КРИМСЬКИ 

Занепоко╓на станом впровадження державно╖ мови в осв╕тн╕ заклади кримсько╖ автоном╕╖, низка громадських орган╕зац╕й, серед яких було чимало й молод╕жних, звернулася з в╕дпов╕дними запитом до численних урядових структур - як ки╖вських, так ╕ кримських. На жаль, в╕дпов╕д╕ на ц╕ звернення б╕льш╕сть орган╕зац╕й так ╕ не отримали. Мабуть, найб╕льше поталанило Кримському незалежному центру пол╕тичних досл╕дник╕в ╕ журнал╕ст╕в. Все-таки сьогодн╕, п╕сля Помаранчево╖ революц╕╖, чиновники р╕зних р╕вн╕в хоч ╕ не дослухаються до голосу представник╕в «четверто╖ влади», але змушен╕ бодай клонувати безв╕дпов╕дальн╕ в╕дписки.
 Велика вдячн╕сть прац╕вникам М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки АРК ╕ особисто м╕н╕стру п. Валер╕ю Лаврову за дотримання чинного законодавства щодо реагування на звернення громадян та громадських орган╕зац╕й. Виконавц╕ розлого╖ в╕дпов╕д╕ (читайте ╖╖ на стор. 8) ╕ сам пан м╕н╕стр досить детально висв╕тлили невт╕шний стан вивчення ╕ функц╕онування державно╖ мови в ус╕х навчальних закладах Криму. Можливо, у владних ки╖вських та м╕сцевих коридорах зазначену в╕дпов╕дь ╕ сприймуть за чисту монету, але для тих, хто в автоном╕╖ оп╕ку╓ться укра╖номовною осв╕тою ╕ зна╓ реальний стан проблеми, п╕сля в╕дпов╕д╕ м╕н╕стра виника╓ ще б╕льше запитань.
 Можна д╕йти висновку, що за 16 рок╕в ╕снування незалежно╖ Укра╖ни н╕ у Ки╓в╕, н╕ у Криму укра╖номовною осв╕тою н╕хто серйозно не переймався ╕ не оп╕кувався. Державно╖ ваги питання, в╕д вир╕шення якого значною м╕рою залежить нац╕ональна безпека кра╖ни та дотримання чинно╖ Конституц╕╖ Укра╖ни ╕, зокрема, задекларованих ООН прав людини, у Криму не те що не вир╕шу╓ться, але, на наш погляд, ц╕лком св╕домо ╕ ц╕леспрямовано саботу╓ться.
 Як можна бачити з формально╖ в╕дпов╕д╕ кримського чиновника, автономного в╕д загальнодержавного осв╕тнього стандарту, в М╕н╕стерств╕ осв╕ти Криму в╕дсутня ч╕тка й довготривала програма розвитку державно╖ мови як у середн╕х, так ╕ у вищих навчальних закладах. Якщо такими темпами у Криму будуть створюватися укра╖номовн╕ осв╕тн╕ заклади ╕ так «активно» буде впроваджуватися державна мова, то ╕снуюча проблема не буде вир╕шуватись ╕ в наступному стол╕тт╕.
 Що ж до забезпечення гарантованого Конституц╕╓ю права сотень тисяч кримських укра╖нц╕в виховувати сво╖х д╕тей р╕дною мовою, починаючи з дошк╕льних заклад╕в, то це питання кримськ╕ чиновники не розглядають ╕ не збираються вир╕шувати нав╕ть у далекому майбутньому.

╤дея запровадження в Укра╖н╕ друго╖ державно╖ мови, яку пост╕йно перед виборчими перегонами витягують з-за антиукра╖нських лаштунк╕в в╕дверто антиукра╖нськ╕ сили, загрожу╓ нац╕ональн╕й безпец╕ держави, с╕╓ напругу в укра╖нському сусп╕льств╕, розпалю╓ м╕жнац╕ональну ворожнечу ╕ заважа╓ будувати економ╕чно могутню Укра╖нську державу.
 Нема╓ сумн╕ву у тому, що ця деструктивна ╕дея п╕дкида╓ться нам ззовн╕. Вона ма╓ на мет╕ не лише обмеження суверен╕тету, але й фактично л╕кв╕дувати Укра╖нську державу. Вс╕м добре зрозум╕ло, якщо рос╕йська мова стане другою державною, то вона вит╕снить укра╖нську з ус╕х сфер життя, адже нав╕ть сьогодн╕ державна мова повноц╕нно не функц╕ону╓ нав╕ть у Каб╕нет╕ М╕н╕стр╕в та в ус╕х урядових установах.
 Батьк╕вськ╕ ком╕тети, укра╖нськ╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖, кримськ╕ ф╕л╕╖ державницьких пол╕тичних парт╕й та й сама "Кримська св╕тлиця" упродовж ус╕х рок╕в незалежност╕ Укра╖ни ведуть нев╕дступну борню з нещирою до всього укра╖нського кримською владою, в╕дстоюючи конституц╕йн╕ права майже одного м╕льйона укра╖нського населення автоном╕╖ навчати сво╖х д╕тей державною мовою. Забудькуватим кримським чиновниками нагада╓мо, що це право в укра╖нськ╕й Конституц╕╖ закр╕плено в ст. 10 Основного Закону держави. Ще за час╕в останньо╖ президентсько╖ каденц╕╖ Леон╕да Кучми це право раз ╕ назавжди п╕дтвердив Конституц╕йний Суд Укра╖ни.
 В╕домо, що р╕вень та масштаби зрос╕йщення укра╖нсько╖ людност╕ у Криму, яка у пово╓нн╕ роки зробила найвагом╕ший внесок у розбудову п╕вострова та в╕дродження його економ╕ки, у 60 - 80-т╕ роки минулого стол╕ття досяг свого апогею. Якщо нав╕ть у часи короткочасно╖ н╕мецько-фашистсько╖ окупац╕╖ на теренах Криму д╕яло к╕лька укра╖нських шк╕л та г╕мназ╕я, то в останн╕ два десятил╕ття ╕снування тотал╕тарного комуно-радянського режиму в област╕ не ╕снувало жодного укра╖номовного закладу.
 Процес творення укра╖нсько╖ осв╕ти, який розпочався в Криму п╕сля входження област╕ в Укра╖ну, тривав всього к╕лька рок╕в. Його було призупинено в середин╕ ш╕стдесятих рок╕в за прямою вказ╕вкою кремл╕вських ╕деолог╕в та ки╖вських маланчук╕в ╕ щербицьких. Крим, п╕вденн╕ та сх╕дн╕ област╕ Укра╖ни компарт╕йн╕ керманич╕ брежн╓всько-сусловсько╖ доби св╕домо обрали плацдармом для творення "единого советского народа". "Русский язык", безумовно, мав стати ╓диним засобом сп╕лкування ц╕╓╖ штучно витворено╖ сп╕льноти.
 Сьогодн╕ ╕мперськ╕ яструби як у сам╕й Рос╕╖, так ╕ в ус╕х пол╕тичних колон╕ях радянсько╖ ╕мпер╕╖, та пророс╕йськ╕ сили витворений за 90 рок╕в етн╕чний конгломерат охрестили "русскоязычным населением". На його п╕дтримку, не зважаючи на зубож╕ння громадян Рос╕╖, нин╕шн╕ кремл╕вськ╕ вожд╕ кидають величезн╕ кошти. У Кремл╕ добре розум╕ють, що категор╕я населення у колишн╕х ╕мперських колон╕ях ╓ одним з механ╕зм╕в д╕╓вого тиску на вже незалежн╕ держави. До того ж, саме так зване "русскоязычное население" ╓ поживним субстратом для розпалювання сепаратизму, ефективним важелем пол╕тично╖ та економ╕чно╖ дестаб╕л╕зац╕╖ та економ╕чного шантажу. Наступним етапом, як в╕дверто декларують окрем╕ пол╕тичн╕ сили в Рос╕╖ та ╖хн╕ пророс╕йськ╕ сател╕ти в колишн╕х республ╕ках, ма╓ стати "сбор исконно русских земель", нов╕тн╕ Союзи та прирощення територ╕╖ ╕ зб╕льшення чисельност╕ "русского народа".
 На наш погляд, саме зазначен╕ реваншистсько-╕мперськ╕ ╕деологи взяли на озбро╓ння не лише громадськ╕ пророс╕йськ╕ орган╕зац╕╖, але й в╕дверто антиукра╖нськ╕, антидержавницьк╕ пол╕тичн╕ парт╕╖. На жаль, наша Конституц╕я та вельми толерантний ╕ терплячий укра╖нський народ поки що дозволяють цим силам безкарно займатися руйн╕вною й деструктивною д╕яльн╕стю в Укра╖н╕. Електоральним базисом для вс╕х них ╓ вже певна частина того ж "русскоязычного населения". Ми твердо переконан╕ у тому, що коли б не було величезно╖ ф╕нансово╖ п╕дтримки та пост╕йного збурювання ситуац╕╖ в Укра╖н╕ в╕д нашого п╕вн╕чного сус╕да, то процес ╕нтеграц╕╖ рос╕ян в Укра╖нську державу в╕дбувався еволюц╕йно-безбол╕сно. Безумовно, що ╕ висмоктано╖ з пальця проблеми "русских в Украине" та питання друго╖ державно╖ мови тод╕ б просто не ╕снувало. Реальне життя красномовно засв╕дчу╓, що загальна маса укра╖нських громадян взагал╕ не перейма╓ться цими проблемами. Адже у б╕льшост╕ етн╕чних меншин в Укра╖н╕ ╓ розум╕ння ╕ бажання опанувати культуру державотворчо╖ нац╕╖, вивчити мову укра╖нського народу, серед якого вони живуть. Тим, хто пост╕йно ╕ не безоплатно галасу╓ про "насильственную украинизацию", нагада╓мо, що серед величезного загалу бажаючих навчатися в ╓дин╕й у С╕мферопол╕ укра╖нськ╕й г╕мназ╕╖ багато д╕тей з с╕мей саме етн╕чних рос╕ян. Розумн╕ батьки, спираючись на св╕товий досв╕д, добре знають, що, аби бути повноц╕нним громадянином будь-яко╖ держави, у як╕й мешка╓ш, потр╕бно знати мову кор╕нного й державотворчого народу. Саме знання державно╖ мови забезпечу╓ громадянам комфортне життя у держав╕, ╓ передумовою для профес╕йного зростання, прац╕ на виробництв╕, у навчальних закладах та державних установах. Без знання державно╖ мови у будь-як╕й цив╕л╕зован╕й кра╖н╕ св╕ту не можна стати н╕ пол╕тиком, н╕ державним службовцем, н╕ л╕карем, н╕ вчителем ╕ нав╕ть сад╕вником, прибиральницею чи дв╕рником.
 Печерна ╕деолог╕я неприйняття, протид╕╖ ╕ ╕гнорування та боротьби з державною мовою, яку на наш╕й земл╕ не без сторонньо╖ допомоги культивують, роздмухують та агресивно поширюють пророс╕йськ╕ орган╕зац╕╖ та в╕дверто антиукра╖нськ╕, антидержавницьк╕ парт╕╖ сьогодн╕, на наш погляд, ╓ найб╕льш руйн╕вною та загрозливою для утвердження укра╖нсько╖ державност╕, для розбудови могутньо╖, економ╕чно потужно╖, процв╕таючо╖ Укра╖ни.
 Мусимо пам’ятати, що штучне роздмухування "мовного питання" та протид╕я ╕нтеграц╕╖ Укра╖ни до ╢вропи в╕двол╕кають увагу перес╕чних громадян в╕д гострих соц╕ально-економ╕чних та земельних питань, дозволяють бандитсько-ол╕гарх╕чним кланам грабувати Укра╖ну, с╕ють розбрат у сусп╕льств╕, породжують пол╕тичн╕ та економ╕чн╕ кризи.
 Незважаючи на попередню домовлен╕сть л╕дер╕в пров╕дних пол╕тичних сил не включати до програмних виборчих документ╕в вимог та об╕цянок, як╕ роз’╓днують народ та загрожують нац╕ональн╕й безпец╕ держав╕, безв╕дпов╕дальн╕ пол╕тшахра╖, авантюристи й пройдисв╕ти (саме так вс╕х ╖х ще навесн╕ цього року називав л╕дер Парт╕╖ рег╕он╕в), б╕льш╕сть антидержавницьких парт╕й у передвиборних перегонах знову використовують заяложен╕ гасла про надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу друго╖ державно╖ та невходження в НАТО.
 Пол╕тична ╕деолог╕я та спекуляц╕╖ з мовного питання найгучн╕ше лунають у Криму та деяких сх╕дних областях Укра╖ни, де ╕мперсько-б╕льшовицьке зрос╕йщення населення ма╓ глибоке кор╕ння та давн╕ традиц╕╖. Воно тут ще у 60 - 80-т╕ роки минулого стол╕ття досягло гранично╖ меж╕. Досить промовисто, що саме у цих рег╕онах зманкуртн╕ й аморальн╕ депутати м╕ських та обласних рад перманентно ухвалюють р╕шення про надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу друго╖ державно╖. Саме в Криму, де присутн╕сть державно╖ мови у владних структурах, осв╕тянськ╕й сфер╕, в органах культури, м╕л╕ц╕╖, прокуратур╕ та у засобах масово╖ ╕нформац╕╖ межу╓ з ╖╖ повною в╕дсутн╕стю, пол╕тичн╕ пройдисв╕ти та наперсточники найб╕льше галасують про загрозу "тотальной украинизации" ╕ "порушення прав рос╕ян".
 Якщо тепер╕шн╕й ганебний для держави стан функц╕онування державно╖ мови у Криму ╓ проявом "насильственной украинизации", то до якого ж р╕вня в╕н ма╓ опуститися тод╕, коли рос╕йськ╕й мов╕ нададуть статус друго╖ державно╖?
 ╤сторично так склалося, що завдячуючи в╕ков╕й колон╕альн╕й пол╕тиц╕ та територ╕альн╕й експанс╕╖ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ моноетн╕чна за нац╕ональним складом укра╖нська нац╕я з середини Х╤Х стол╕ття ста╓ об’╓ктом ╕мперсько╖ уваги. На споконв╕чн╕ укра╖нськ╕ земл╕ упродовж стол╕ть царська ╕ б╕льшовицька влада масово переселяли рос╕ян. В той же час укра╖нський люд силом╕ць змушували освоювати безмежн╕ простори Уралу, Поволжя, Сиб╕ру, Алтаю, П╕вноч╕ та Далекого Сходу. Етн╕чну карту Укра╖ни ╕стотно зм╕нили в╕йни, злочинна колектив╕зац╕я, ╕ндустр╕ал╕зац╕я та к╕лька голодомор╕в, осво╓ння ц╕линних земель, розвиток нафтогазово╖ промисловост╕ на П╕вноч╕ та в Сиб╕ру, пол╕тика розпод╕лу спец╕ал╕ст╕в.
 Проте, незважаючи на зазначен╕ чинники, питома вага укра╖нц╕в на сво╖й земл╕ все ж таки лиша╓ться високою, ╕ сьогодн╕ вона становить близько 80 в╕дсотк╕в. Тож н╕яких н╕ юридичних, н╕ етн╕чних п╕дстав для запровадження в Укра╖н╕ друго╖ державно╖ мови нема╓. Адже в пошуках кращого життя чи то з примусу злочинно╖ б╕льшовицько╖ влади рос╕йський люд розпорошився не лише по вс╕х республ╕ках Радянсько╖ ╕мпер╕╖, але ╕ по св╕ту. Сьогодн╕ занадто висока питома частка рос╕ян та "русскоязычного населения" не т╕льки в ╤зра╖л╕, але й у багатьох кра╖нах ╢вропи. Чому ж тод╕ не виника╓ питання про другу державну мову н╕ в ╤зра╖л╕, н╕ у Н╕меччин╕, н╕ в ╤тал╕╖ чи то ╤спан╕╖ ╕ Португал╕╖.
 П╕сля завершення Друго╖ св╕тово╖ в╕йни кра╖ни Старого св╕ту та американського ╕ африканського континент╕в ╕ нав╕ть Австрал╕╖ стали в╕дкрит╕шими, що спричинило масову м╕грац╕ю населення. Тому етн╕чна ситуац╕я у б╕льшост╕ кра╖н також стала вельми строкатою. М╕льйони африканц╕в, араб╕в та турк╕в сьогодн╕ десятил╕ттями мешкають у демократичних кра╖нах ╢вропи. Наприклад, лише у Н╕меччин╕ та Франц╕╖ чисельн╕сть м╕грант╕в перевищу╓ 8 - 10 м╕льйон╕в. Проте у жодн╕й ╕з цих кра╖н у псих╕чно ур╕вноважено╖ людини не виника╓ нав╕ть думки зробити другою державною турецьку чи то арабську мови. Колишн╕ громадяни Рос╕╖ (як етн╕чн╕ рос╕яни, так ╕ нерос╕яни), пере╖хавши на пост╕йне мешкання в ╕нш╕ кра╖ни, також не вимагають перекроювати п╕д сво╖ ╕нтереси ╖хн╕ конституц╕╖, а беруться за вивчення мови, опановують звича╖ та культуру народу, серед якого живуть.

"ТАКИМ ЧИНОМ, ╤СНУЮЧА МЕРЕЖА ДОЗВОЛЯ╢ В ПОВНОМУ ОБСЯЗ╤ ЗАДОВОЛЬНИТИ..."
 ГОЛОВ╤ НЕЗАЛЕЖНОГО ЦЕНТРУ ПОЛ╤ТИЧНИХ ДОСЛ╤ДНИК╤В ╤ ЖУРНАЛ╤СТ╤В
 ВОЛЬВАЧУ П. В.
 Шановний Петре Васильовичу!
 М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки Автономно╖ Республ╕ки Крим, розглянувши Ваш лист, заяву представник╕в громадських орган╕зац╕й Криму щодо функц╕онування та розвитку осв╕ти державною мовою в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим, пов╕домля╓.
 У 2006/2007 навчальному роц╕ в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим функц╕онувало 7 загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в з укра╖нською мовою навчання (111 клас╕в - 2 318 учн╕в) ╕ 7 загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в з укра╖нською мовою навчання ╕ класами у ╖х склад╕ з рос╕йською мовою навчання (60 клас╕в - 874 учн╕). У 134 загальноосв╕тн╕х навчальних закладах з двома мовами навчання (рос╕йською ╕ укра╖нською) було 418 клас╕в з укра╖нською мовою навчання, у яких навчався 5 591 учень. В одному загальноосв╕тньому навчальному заклад╕ з кримськотатарською мовою навчання функц╕онувало 11 клас╕в з укра╖нською мовою навчання (210 учн╕в) - це загальноосв╕тня школа ╤ - ╤╤╤ ступен╕в № 42 м. С╕мферополя. Кр╕м того, у 33 загальноосв╕тн╕х навчальних закладах з трьома мовами навчання (рос╕йською, укра╖нською, кримськотатарською) функц╕онувало 133 класи з укра╖нською мовою навчання (1 726 учн╕в). Таким чином, всього укра╖нською мовою навчалося 10 719 учн╕в, або 5,4% в╕д ╖х загально╖ к╕лькост╕ (для пор╕вняння: у 2005/2006 навчальному роц╕ загальна к╕льк╕сть учн╕в, як╕ навчалися укра╖нською мовою, становила 9 903 особи, або (4,75 %).
 К╕льк╕сть клас╕в з поглибленим вивченням укра╖нсько╖ мови у 2006/2007 навчальному роц╕ становила 127 клас╕в у 73-х загальноосв╕тн╕х навчальних закладах, в яких навчалося 3007 учн╕в, з поглибленим вивченням укра╖нсько╖ л╕тератури в╕дпов╕дно - 273 учн╕.
 У 2007/2008 навчальному роц╕ розпочато заходи щодо поетапного переходу Феодос╕йсько╖ загальноосв╕тньо╖ школи ╤ - ╤╤╤ ступен╕в № 17 на укра╖нську мову навчання, яку вже реорган╕зовано у НВК "Школа-г╕мназ╕я" з укра╖нською мовою навчання ╕ поглибленим вивченням математики з 8-го класу.
 Зг╕дно з державною програмою сталого соц╕ально-економ╕чного розвитку Автономно╖ Республ╕ки Крим до 2017 року плану╓ться буд╕вництво багатонац╕онально╖ школи злагоди в м. ╢впатор╕╖, спорудження прибудови до навчально-виховного комплексу "Школа-колег╕ум" з укра╖нською мовою навчання в м Алушт╕. Розпочато буд╕вництво г╕мназ╕╖ з укра╖нською мовою навчання в м. Ялт╕. На сьогодн╕ вид╕лено 5 млн. грн. на буд╕вництво загальноосв╕тнього навчального закладу ╤ - ╤╤╤ ступен╕в з укра╖нською мовою навчання в смт. Лен╕не, яке буде завершено у 2008 роц╕.
 За ╕нформац╕╓ю Бахчисарайського районного в╕дд╕лу осв╕ти, Долиненська загальноосв╕тня школа ╤ - ╤╤╤ ступен╕в фактично ╓ школою з двома мовами навчання (рос╕йською та укра╖нською), к╕льк╕сть учн╕в, як╕ навчаються укра╖нською мовою - 61: були в╕дкрит╕ 2-й клас - 30 учн╕в, 4-й клас - 11 учн╕в, 6-й клас - 12 учн╕в, 8-й клас - 8 учн╕в. Ц╕ класи в╕дкрит╕ на п╕дстав╕ заяв батьк╕в учн╕в.
 В м. Бахчисара╖ також функц╕ону╓ загальноосв╕тня школа ╤ - ╤╤╤ ступен╕в № 4 з двома мовами навчання: рос╕йською та укра╖нською, яка може поширити коло навчання укра╖нською мовою до 330 учн╕в, зараз в н╕й навча╓ться лише 142 учн╕, також за заявами батьк╕в.
 Таким чином, ╕снуюча мережа дозволя╓ в повному обсяз╕ задовольнити потреби населення Бахчисарайського району щодо реал╕зац╕╖ конституц╕йного права батьк╕в навчати д╕тей державною мовою.
 У вищих навчальних закладах автоном╕╖ зд╕йсню╓ться поступовий перех╕д на викладання навчальних дисципл╕н укра╖нською мовою.
 Також у вищих навчальних закладах значно розширю╓ться сфера вживання укра╖нсько╖ мови: ведення д╕лово╖ документац╕╖, починаючи з Приймально╖ ком╕с╕╖ до випуску студент╕в, переводиться на державну мову.
 Так, в Тавр╕йському нац╕ональному ун╕верситет╕ ╕мен╕ В. ╤. Вернадського на вс╕х факультетах ун╕верситету на перших курсах вивча╓ться укра╖нська мова профес╕йного напряму, а на трет╕х курсах - д╕лова укра╖нська мова.
 У той же час ректорат дба╓ про поступове впровадження викладання вс╕х дисципл╕н укра╖нською мовою. Цьому сприя╓ факультет укра╖нсько╖ мови та укра╖нознавства. Б╕льше 50 рок╕в на ньому готуються спец╕ал╕сти з укра╖нсько╖ мови та л╕тератури. Два роки тому створено окремий факультет укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства. Факультет розм╕щено в новому будинку, створен╕ належн╕ умови для пл╕дно╖ роботи.
 Кафедра культури укра╖нсько╖ мови виклада╓ укра╖нську мову на вс╕х факультетах ун╕верситету: на перших курсах 45 спец╕альностей в обсяз╕ 88 годин вивча╓ться укра╖нська мова фахового спрямування, а на трет╕х курсах - д╕лова укра╖нська мова в обсяз╕ 66 годин. Ус╕ студенти складають державний ╕спит на знання укра╖нсько╖ мови. Вс╕ випускники педагог╕чних спец╕альностей можуть при необх╕дност╕ викладати в школах укра╖нською мовою ф╕зику, математику, х╕м╕ю, б╕олог╕ю та ╕нш╕ предмети.
 На факультет╕ укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства вс╕ дисципл╕ни навчального плану вивчаються укра╖нською мовою. На 17 ╕нших факультетах окрем╕ предмети викладаються укра╖нською мовою, а сем╕нарськ╕ та практичн╕ заняття проводяться укра╖нською ╕ рос╕йською мовами за добров╕льним вибором студент╕в.
 На факультет╕ ╕сну╓ асп╕рантура, через яку зд╕йсню╓ться п╕дготовка молодих науково-педагог╕чних кадр╕в.
 П╕дготовку викладач╕в укра╖нсько╖ мови також зд╕йснюють республ╕канськ╕ вищ╕ навчальн╕ заклади - Кримський гуман╕тарний ун╕верситет, Кримський ╕нженерно-педагог╕чний ун╕верситет. Певна частина дисципл╕н навчального плану для студент╕в ╕нших спец╕альностей виклада╓ться укра╖нською мовою. Враховуючи, що б╕льш╕сть науково-педагог╕чних кадр╕в ╓ рос╕йськомовними, затверджен╕ плани поступового переходу на викладання навчальних дисципл╕н та ведення д╕лово╖ навчально╖ документац╕╖ укра╖нською мовою.
 Викладання вс╕х дисципл╕н укра╖нсько╖ мовою зд╕йсню╓ться з 1998 року у Ф╕л╕╖ Нац╕онального педагог╕чного ун╕верситету ╕мен╕ М. П. Драгоманова, яку створено на п╕дстав╕ клопотання М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Автономно╖ Республ╕ки Крим у м. ╢впатор╕╖. Студенти ф╕л╕╖ навчаються за спец╕альностями: "Укра╖нська мова та л╕тература, заруб╕жна л╕тература", "Практична психолог╕я", "Укра╖нська мова та л╕тература, англ╕йська мова", "Дефектолог╕я", "Логопед╕я".
 Нац╕ональною академ╕╓ю природоохоронного та курортного буд╕вництв сп╕льно з ╤вано-Франк╕вським нац╕ональним ун╕верситетом створено факультет нафтогазових технолог╕й, де викладання зд╕йсню╓ться т╕льки укра╖нською мовою.
 Працюють в цьому напрям╕ ╕ Кримський державний медичний ун╕верситет ╕мен╕ С. ╤. Георг╕╓вського, П╕вденна ф╕л╕я "Кримський агротехнолог╕чний ун╕верситет" Нац╕онального аграрного ун╕верситету, в яких також зд╕йсню╓ться поступовий перех╕д ╕ вже певна частина дисципл╕н навчального плану виклада╓ться укра╖нською мовою.
 М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки Автономно╖ Республ╕ки Крим на виконання Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 29.09 1999 року № 1159 "Про п╕дготовку фах╕вц╕в для роботи у с╕льськ╕й м╕сцевост╕" щор╕чно уклада╓ угоди на п╕дготовку кадр╕в для с╕льсько╖ м╕сцевост╕ з вищими навчальними закладами Укра╖ни. Молодь отриму╓ ц╕льов╕ направлення на навчання, а п╕сля вступу уклада╓ться трьохсторонн╕й догов╕р, яким з боку орган╕в управл╕ння осв╕тою передбачаються зобов’язання щодо працевлаштування випускника.
 В╕дпов╕дь представникам громадських орган╕зац╕й Криму надано 10.09 2007 року за № Ко-66/324.
 З повагою,
 В. В. ЛАВРОВ, м╕н╕стр.
 Петро ВОЛЬВАЧ,
 Кримський незалежний центр пол╕тичних досл╕дник╕в ╕ журнал╕ст╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2007 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5123

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков