Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3269)
З потоку життя (6506)
Душі криниця (3527)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1677)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЩО В╤ДОМО ПРО ТИХ, ХТО ПОВЕРНУВСЯ З УВ'ЯЗНЕННЯ В РОС╤╥
До Укра╖ни повернулися 11 незаконно засуджених у Рос╕╖ сп╕вгромадян та 24 моряк╕в, яких Рос╕я...


МОРЯК ГРИЦЕНКО: ЯКБИ МИ СТР╤ЛЯЛИ У В╤ДПОВ╤ДЬ — НАС БИ ВЖЕ НЕ БУЛО
"Пройшов час, я роз╕брав для себе цю ситуац╕ю. Бог мене в╕в, ми зробили те що треба. Якщо було б...


╤ван Томич, голова Союзу укра╖нського селянства: ЯКЩО ВИ ХОЧЕТЕ ПОВЕРНУТИ ДОДОМУ УКРА╥НЦ╤В, ТО ПОЧН╤ТЬ ╤З СЕЛЯН
╤ван Томич понад десять рок╕в очолював асоц╕ац╕ю фермер╕в, зараз в╕н сто╖ть б╕ля керма Союзу...


П'ЯТНАДЦЯТЬ ЛИЦАР╤В НЕБА
Стр╕чка розпов╕да╓ про п’ятнадцятьох добровольц╕в батальйону «Дн╕про-1», як╕...


ЖУРНАЛ╤СТКА ВКАЗАЛА НА П╤ДСТУПН╤СТЬ ПУТ╤НА У ПЕРЕМОВИНАХ ЩОДО «КРИМСЬКОГО СПИСКУ» ПОЛ╤ТВ’ЯЗН╤В
Рос╕я торгу╓ться за зв╕льнення кримських пол╕тв'язн╕в, щоб Укра╖на визнала ╖х рос╕йське...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2007 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 10.08.2007
В ЧЕХ╤╥ ДОБРЕ, А В КАРПАТАХ КРАЩЕ!
Серг╕й ЛАЩЕНКО.


 Про дрогобиччанина В╕ктора Вишотравка я згадував у статт╕ «Патр╕отичний аспект укра╖нського туризму» («КС» в╕д 28.06.2007).
 Але вже тод╕ розум╕в, що про цю надзвичайно ц╕каву людину варто розпов╕сти б╕льше. Активний, д╕яльний, р╕шучий, працелюбний. Тр╕шки «екстремал». Пройшов сотн╕ ╕ тисяч╕ к╕лометр╕в карпатськими стежками. В горах зустр╕чався з оленями, зубрами, дикими вепрами, ведмедями. Одного разу, коли торував соб╕ дорогу через глибок╕ карпатськ╕ сн╕ги, побачив... вовчу згаю. Був беззбройним ╕ беззахисним серед диких хащ, вдалин╕ в╕д людського житла, але, видно, Бог якось порятував тод╕. А ще якось його укусила гадюка. Не розгубився, убив ╖╖, в╕дтяв отруйну голову, а решту зварив ╕ з’╖в. Щоб знала, як лег╕н╕в кусати! До реч╕, м╕сцев╕ л╕кар╕ тод╕ н╕чим йому не допомогли - не було потр╕бно╖ сироватки, яка конче потр╕бна у таких випадках. Н╕чого, якось сам переходив...
 Не дивно, що цей «екстремал» ╕ Мандр╕вник з велико╖ л╕тери робить активн╕ зусилля для в╕дродження карпатського туризму. Причому, грош╕ тут не ╓ стимулом. Для В╕ктора Вишотравка важливою ╓ сама ╤дея.
 Може, тому, що по╖здив по закордонах, уважно вивчаючи особливост╕ тамтешнього життя ╕ пор╕внюючи все з Укра╖ною. Пом╕тив р╕зницю в ментал╕тетах народ╕в, зрозум╕в, що саме тут сл╕д шукати кор╕ння наших проблем.
 Дуже хоче щось зм╕нити. На все у св╕т╕ ма╓ свою точку зору, не боячись бути «б╕лою вороною». Одним словом, з мого боку було б неприпустимою легковаж-н╕стю не посп╕лкуватись з ц╕╓ю людиною, не винести його думки на суд читача.
 Тим б╕льше, що В╕ктор Вишотравка колись впише не одну яскраву стор╕нку у розвиток карпатського туризму. Я в цьому впевнений.
 Знаючи, що В╕ктор побував у Чех╕╖, Словаччин╕, Польщ╕ ╕ США, але найкраще зна╓ саме Чех╕ю (бо прожив там не один р╕к), я ставлю йому перше запитання:
 - В чому особливост╕ чеського ментал╕тету?
 - Чехи добре знають свою ╕стор╕ю, знають, що у них було корол╕вство ╕ завжди цим пишаються. Морав╕я ╕ Словаччина були н╕би сировинними придатками корол╕вства. Це слугу╓ сво╓р╕дною основою ╕снування нац╕╖, ╖╖ духовним стрижнем. Н╕, чехи не ставляться зверхньо до словак╕в, я цього не пом╕чав; просто в╕дпов╕дальн╕ше ставляться до сво╓╖
╕стор╕╖ ╕ до свого майбутнього. Це в╕дчува╓ться на кожному кроц╕.
 - А по в╕дношенню до н╕мц╕в у чех╕в нема╓ комплекс╕в? Адже н╕мц╕ мали значно потужн╕шу державу, ╖хня культура б╕льше в╕дома у св╕т╕...
 - Н╕, я не пом╕тив н╕яких комплекс╕в. Чехи погоджуються з тим, що у Н╕меччин╕ вищий р╕вень життя, що там можна заробити б╕льше грошей. А щодо культури, то чехи не комплексують. Навпаки, багато н╕мц╕в щороку ╖дуть до Чех╕╖, аби ознайомитися з культурою цього невеликого слов’янського народу. У Чех╕╖ ╓ на що подивитися.
 - Кажуть, що чехи добре ставляться до вс╕х народ╕в, не люблять лише циган ╕ укра╖нц╕в?
 - До укра╖нц╕в як до нац╕╖ чехи ставляться нормально. Але, д╕йсно, зароб╕тчани з Укра╖ни не сприяють тому, щоб до нашо╖ держави ставилися добре.
 - У Чех╕╖ зараз ╕ рос╕ян чимало. Наск╕льки я знаю - ╕м╕дж рос╕ян вищий. Тут ╓ певний парадокс. Ми прагнемо до ╢вропи, вважаючи, що вона ближча нам по духу. ╤ в той же час укра╖нськ╕ зароб╕тчани представляють св╕тов╕ не╓вропейське обличчя Укра╖ни. Чому так?
 - Я сам багато думав над цим. Можливо, тому, що Рос╕я трима╓ться на сво╖х «нафтодоларах», ╕ на Зах╕д ви╖здять в╕дносно заможн╕ люди, як╕ хочуть стати ще багатшими. А з Укра╖ни в ╢вропу посунули сотн╕ тисяч людей, як╕ стали б╕дними в роки незалежност╕. Переважно це с╕льське населення ╕з Зах╕дно╖ Укра╖ни. Думаю, що кращ╕ люди все ж лишилися вдома... в╕дбулася сво╓р╕дна негативна селекц╕я. За ╕нш╕ кра╖ни не скажу, але в Чех╕╖ ╓ таке поняття, як «укра╖нська маф╕я». ╤ рос╕йська теж ╓. Це також вплива╓.
 - Як чехи ставляться до рос╕ян?
 - Загалом нормально. Якби дуже не любили, то змогли б подолати ╕ рос╕йську маф╕ю. ╢, звичайно, так╕ люди, як╕ недолюблюють Рос╕ю. Не можуть ╖й вибачити «танкового в╕зиту» у 1968 роц╕, та й взагал╕ соц╕ал╕стичного пер╕оду. Отже, у ц╕╓╖ нелюбов╕ ╓ ╕сторичне кор╕ння. Якщо батьки не любили рос╕ян, то й д╕ти не люблять. Але таких людей вже небагато.
 До укра╖нц╕в под╕бних претенз╕й нема╓... Ще забув сказати, що чехи вдячн╕ рос╕йським в╕йськам за порятунок Праги у 1945 роц╕. Н╕мц╕ могли б знищити це м╕сто, як ╕ Варшаву... Тепер, щоправда, ╕ до н╕мц╕в ставляться толерантно.
 - А коли говорять про «укра╖нську маф╕ю», то що мають на уваз╕?
 - «Маф╕я» - це, може, й голосно сказано. Це не торг╕вля збро╓ю чи наркотиками, а такий сво╓р╕дний «тихий» рекет. Наша маф╕я склада╓ться переважно ╕з закарпатц╕в; вони ран╕ше почали туди ╖хати, тому й осво╖ли добре одну «тему». Шукають робоч╕ м╕сця на р╕зних п╕дпри╓мствах, пристроюючи там зароб╕тчан з Укра╖ни, ╕ мають з того св╕й в╕дсоток.
 До реч╕, рос╕яни в Чех╕╖ живуть заможн╕ше. У них ╓ сво╖ магазини, кафе; нав╕ть ресторани. ╢ ╕ сво╖ культурн╕ центри, де можна попити чаю, посп╕лкуватися. ╢ програма заход╕в на р╕к, зокре-ма добре проводяться новор╕чн╕ свята. ╢ хороша б╕б-л╕отека.
 - Укра╖нц╕ ходять туди?
 - Ну, це я був один такий «допитливий», тому зайшов до них. Але н╕кого з наших там не зустр╕чав. До реч╕, я звернув увагу, що у рос╕йських магазинчиках ╓ кисла капуста, ог╕рочки, оселедц╕, таранька - тобто все, чого прагне рос╕йська душа. Тому вважаю, що рос╕яни мають кращ╕ умови для збереження сво╓╖ ╕дентичност╕.
 - А чеською рос╕яни волод╕ють?
 - Волод╕ють на пристойному р╕вн╕. Вони досить швидко ╕нтегруються, стають
╓вропейцями. А укра╖нц╕ - переважно чорнороби, та ще й на 80% пияки ╕ взагал╕ ненад╕йн╕ люди. Не раз таке було, що отримав наш «роботяга» зарплату, напився, почав буянити, пол╕ц╕я його зловила ╕ витурила з Чех╕╖.
 - Це ми так деградували останн╕ 50 - 60 рок╕в. Х╕ба були п╕сляво╓нн╕ закарпатц╕ ╕ галичани пияками? А х╕ба укра╖нську д╕аспору не по-важали осв╕чен╕ чехи у 20 - 30-х роках минулого стол╕ття? Це ж був цв╕т нац╕╖!
 - Тод╕, може, було й так, а тепер... Хто заставля╓ пити, вживати рос╕йськ╕ матюки у чисто укра╖нському середовищ╕? Виходить, все це вже стало р╕дним, сво╖м.
 - Знаю, що це правда ╕ все ж... не хочу в це в╕рити. Надто швидко ╕ непом╕тно це сталося. У 80-т╕ роки я багато ╖здив Рос╕╓ю ╕ завжди пишався, що р╕вень культури у нас вищий, ╕ працю╓мо ми краще, ╕ до людей ╕нших нац╕ональностей ставимося толерантн╕ше...
 - Якщо судити по тому середовищу, у якому я жив два роки, то ми не кращ╕. Не вм╕╓мо творити нормальне середовище навколо себе. Тому ╕ ╖демо за кордон зам╕сть того, щоб наводити порядок у себе вдома. Треба зм╕нювати св╕й св╕тогляд, тод╕ й житимемо краще! Особисто до мене чехи завжди ставилися добре. Я й мову вивчив непогано, ╕ п╕сн╕ ╖хн╕ повивчав. Культура, особливо п╕сенна, дуже зближу╓ людей.
 - Д╕йсно, поговоримо краще про культуру. Адже саме нац╕ональна культура ╓ п╕д╜рунтям для туризму. Хоча й природа теж, звичайно... А для турист╕в з яких кра╖н Чех╕я ╓ ц╕кавою?
 - Пом╕тив, що до Чех╕╖ ╖дуть переважно ╓вропейц╕, а не американц╕. Найб╕льше, звичайно, н╕мц╕в. ╥дуть ╕ швейцарц╕-н╕мецькомовн╕. ╥дуть французи та ╕тал╕йц╕. ╤спанц╕в зустр╕чав р╕дше... Статистики я не знаю, розпов╕даю, ╜рунтуючись на власних враженнях.
 - А що, перш за все, приваблю╓ турист╕в у Чех╕╖?
 - Чудова арх╕тектура, ╕сторичн╕ пам’ятники. Природа дуже гарна, л╕си. В Праз╕ я колись побачив оголошення: «Досв╕дчений кер╕вник веде групу по такому-то маршруту, на ст╕льки-то дн╕в...».
 До реч╕, якщо пор╕вняти чех╕в ╕ словак╕в, то останн╕ значно краще зберегли свою п╕сенну культуру. Для етнографа Словаччина була б ц╕кав╕шою. Нац╕ональний одяг там значно яскрав╕ший, колоритн╕ший. А у чех╕в одяг дуже сучасний. Х╕ба що якийсь орнамент використають, коли шиють костюми для виконавц╕в.
 Але арх╕тектура у Чех╕╖ набагато краща, пам’ятник╕в б╕льше. Тому туристи ╖╖ не оминають.
 - В╕кторе, знаю, що ви вже водите туристичн╕ групи в Карпати. ╤дею запозичили в Чех╕╖? Чи не те оголошення в Праз╕ наштовхнуло на думку: чому б самому не стати ╕нструктором?
 - Н╕, я й до Чех╕╖ цим займався.
 - ╤ що, д╕йсно, можна розбагат╕ти?
 - Можна й розбагат╕ти, якщо п╕дключити Ки╖в, Льв╕в, велик╕ м╕ста сходу Укра╖ни, студентську, учн╕вську молодь. Можна аг╕тувати ж╕ноч╕ колективи, с╕мейн╕ пари, групи с╕мей
(з д╕тьми чи без). Аг╕тувати непросто, люди мляво реагують на рекламу. Усп╕х ╓ тод╕, коли знають мене особисто. В результат╕ першо╖ вдало╖ по╖здки, як правило, з’являються ╕ нов╕ бажаюч╕. Йде «розкрутка» теми. К╕льк╕сть бажаючих зроста╓ в геометричн╕й прогрес╕╖...
 - Розрахову╓те переважно на укра╖нських турист╕в?
 - Н╕, чому ж? Я волод╕ю англ╕йською, тому збираюся дати оголошення через ╤нтернет. Можу приймати й ╕ноземних студент╕в. Знаю, що ╓ бажаюч╕ п╕знати Укра╖ну, зокрема Карпати.
 - Т╕льки Карпати? А якщо хтось забажа╓ по╖хати в Пол╕сся?
 - Може повести групу в будь-який рег╕он Пол╕сся, або в печери Терноп╕льщини... Але краще я знаю Карпати, особливо рег╕он Сх╕дниц╕. Там я знаю кожну вершину, кожну р╕чку, кожне село...
 - А якщо одн╕ захочуть в Карпати, а ╕нш╕ в Пол╕сся? Таку ситуац╕ю варто передбачити.
 - Будь-який б╕знес, якщо в╕н т╕льки «ста╓ на ноги» породжу╓ саму нештатних ситуац╕й. Але поки що у мене таких «накладок» не було. Зрештою, потоки бажаючих ╖хати у той чи ╕нший рег╕он можна регулювати рекламою.
 - Зараз багато говорять про «зелений» туризм. Що це таке?
 - Це коли вс╕╓╖ родиною ╖дуть в село на суниц╕ ╕ че-решн╕, на парне молоко ╕ сметану. «Зеленим» туризмом у Львов╕ багато хто займа╓ться. Вивчають попит, пропозиц╕ю; знають, до кого можна направити м╕ських жител╕в, як╕ хочуть ус╕╓ю родиною пожити в с╕льськ╕й м╕сцевост╕. Домовляються з господарем ╕ мають з цього якийсь в╕дсоток.
 ╢ багато р╕зновид╕в ╕ «в╕дт╕нк╕в» туристично╖ справи.
 Адже люди р╕зн╕, кожен хоче свого, а тому орган╕затори туризму повинн╕ на це зважати. Треба бути фах╕вцем у багатьох галузях, а ще - хорошим психологом.
 Знаючи контингент, можна щось порадити, п╕дказати, нав╕ть вплинути на виб╕р колективу. Когось б╕льше влаштувала б розважальна програма: юшка, волейбол, г╕тара, риболовля... Хтось хоче добре на╖стись б╕ля р╕чки, приготувати шашлики, випити чарку...
 ╢ люди, як╕ в╕дд╕ли б перевагу оздоровчому туризму: пройти певним маршрутом, попити м╕нерально╖ води з джерела, назбирати л╕карських трав на зиму.
 Багатьох привалю╓ «екстр╕м»; комусь конче треба вил╕зти на прямовисну скелю, тому й готу╓ спец╕альне спорядження про всяк випадок.
 - Отже, якщо комусь ╕з наших читач╕в набридли Кримськ╕ гори, то можна ╖х скерувати до вас, у Карпати?
 - Готовий прийняти таких людей. Т╕льки про ╖хн╕й виб╕р я повинен знати заздалег╕дь, щоб приготуватися до походу.
 - А може бути «патр╕отичний» туризм? М╕сця ╕сторичних битв, кри╖вки УПА, садиби визначних людей?
 - Може. Т╕льки цим серйозно займатися треба. Держава повинна попрацювати; ╕нструктори-одинаки цю тему не потягнуть.
 - Отже, по╖здки укра╖нц╕в в Б╕лгородщину, на Кубань чи на Закерзоння - це справа далекого майбутнього?
 - Думаю, що так. Особливо якщо говорити про велик╕ масштаби такого «патр╕отичного» туризму. А ось поляки цим займаються давно. Причому ╖хн╕ по╖здки розрахован╕ так, що Укра╖на мало що ма╓ в╕д такого туризму, а Польща сутт╓во не втрача╓. Польськ╕ туристи ╖дуть до костьолу ╕ платять безпосередньо римо-католицьк╕й церкв╕. А вже церква орган╕зову╓ екскурс╕╖, харчування. У м╕ський бюджет Львова, Дрогобича ц╕ грош╕ не потрапляють.
 - Отже, патр╕отизм ╓ виг╕дним для нац╕╖? ╤снування сво╖х патр╕отичних, нац╕ональних, рел╕г╕йних структур ╓ не обтяжливим, а економ╕чно виг╕дним?
 - Завжди спочатку треба вкладати, щоб через деякий час мати в╕ддачу. Фактич-но, на даний момент я ╓ ╕ м╕с╕онером, ╕ меценатом. Економ╕чна в╕ддача в╕д такого туризму дуже незначна. Якби йшлося т╕льки про грош╕, то я легко м╕г би заробляти по 100 гривень у день, кладучи плитку, стелячи паркет. Ще й годували б безплатно! Заробити ж так╕ грош╕, займаючись туристичним б╕знесом набагато важче. ╤ в╕дпов╕дальн╕сть вища, ╕ п╕дготовчий пер╕од вимага╓ певних затрат. ╤ все ж моя робота приносить рад╕сть. Я прагну, щоб люди полюбили м╕й край, ╕ це часом вда╓ться.
 - Отже, саме це ╓ головним стимулом для вас?
- Безумовно. Кожна людина на якомусь етап╕ свого житт╓вого шляху задуму╓ться над тим, що вона залишить людям. Не забереш же ╕з собою вс╕ знання, досв╕д, який отримав за багато рок╕в життя...

 Я живу з думкою, що займаюся свого роду меценат-ством, не б╕знесом, бо м╕льйонером тут точно не станеш. Зате п╕д час туристичних поход╕в я активно займаюся еколог╕чним вихо-ванням молод╕. Це ╕ географ╕чна ╕нформац╕я (я ж географ за осв╕тою!), ╕ л╕с╕внича (бо встиг зак╕нчити л╕согосподарський техн╕кум), багато розпов╕даю про л╕карськ╕ трави, вчу не см╕тити в л╕с╕ - ми обов’язково закопу╓мо все см╕ття, спалю╓мо вс╕ пап╕рц╕. «Живий» приклад ╓ найб╕льш повчальним!
 В╕дчуваю певну в╕дпов╕дальн╕сть перед Укра╖ною, та й взагал╕ перед планетою. Це в╕дчуття загострилося, коли перебував за кордоном, зокрема в Чех╕╖. Там по-╕ншому ставляться до свого довк╕лля.
 - Якщо там набагато краще, н╕ж у нас, то чому, все-таки, ╕ноземн╕ туристи ╖дуть в Укра╖ну? Адже й дороги у нас поган╕, ╕ л╕си захаращен╕, ╕ замк╕в старовинних менше, ╕ церкви поруйнован╕, ╕ зв╕рина вибита...
 - Все це так. Але багатьох саме наш╕ дик╕ карпатськ╕ прал╕си ╕ приваблюють! Коли пор╕вняти наш╕ Карпати ╕ словацьк╕ Татри, то у них там чист╕ший л╕с, скр╕зь дороги, стежки, лавочки, альтанки... А у нас б╕льше в╕тровалу, сухостою, який не вибира╓ться на крутих схилах, бо це дуже дорого. Наш╕ л╕си виглядають дикими, екзотичними. ╤ ця «екзотика» багатьох приваблю╓. Для мешканця Харкова, Донецька, Запор╕жжя наш╕ Карпати попри вс╕ ╖хн╕ недол╕ки виглядають як «перлина» дико╖ природи. ╢ зелень, чиста джерельна вода ╕ ц╕люще г╕рське пов╕тря. ╢ тиша ╕ можлив╕сть в╕дпочити в╕д м╕ського шуму.
 На наш╕ Карпати завжди буде попит! Може, й непросту «н╕шу» я вибрав для себе; адже м╕г би добре заробляти, живучи в Чех╕╖, але я укра╖нець, хочу жити у себе вдома, щодня бачити свою дружину, виховувати свою донечку... Не д╕ло це - шукати щастя за кордоном. Хай краще вони до нас ╖дуть. До реч╕, коли ми говоримо про «╕ноземний» туризм, то для них можна орган╕зувати й тематичн╕ екскурс╕╖, науков╕ тобто. Тему сам╕ вибирають. До мене при╖здила студентка з Н╕меччини, ╖╖ ц╕кавив стан с╕льськогосподарських уг╕дь у Карпатах, вона готувала дипломну роботу. Тому ми глибше займалися с╕нокосами, пасовищами Карпат.
 Була й ╕тал╕йка, вона ц╕кавилася станом л╕сос╕к п╕сля рубок в Карпатах. Об╕йшли з нею багато л╕сос╕к: ╕ св╕жих, ╕ давн╕х...
 - Де це було?
 - У Скол╕вських Бескидах.
 - А як вона розшукала вас?
 - ╥╖ направили до мене прац╕вники Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету; вони ж знають про мене ╕ мо╖ захоплення. А ще був французький турист, який дуже хот╕в побачити оленя серед дико╖ природи. Три дн╕ ми ходили з ним г╕рськими стежками найв╕ддален╕шого Майданського л╕сництва, аж поки не побачили красеня...
 - В╕кторе, н╕хто не повторю╓ ваш шлях, не «наступа╓ на п’яти»?
 - У Дрогобич╕ таких людей поки нема╓. Або ж я про них ще не знаю.
 - М╕сцева влада п╕дтриму╓?
 - Я й не ставив тако╖ мети. Я ж «польовик», не чиновник. М╕г би, за потреби, у гарячу пору деякий час посид╕ти «за пультом», орган╕зовуючи походи туристичних груп. Але значно при╓мн╕ше самому вирушати в гори.
 - Ким працювали ваш╕ батьки, В╕кторе?
 - Мама була вчителькою в школ╕, батько працював на шахт╕...
 - Вкотре переконуюся: якщо людина ма╓ л╕сову осв╕ту, ще й батьк╕в-педагог╕в, то як правило, дуже вбол╕ва╓ як за природу, так ╕ за сусп╕льство. Робота на шахт╕ також да╓ зрозум╕ти мудр╕й людин╕, що природн╕ ресурси не безмежн╕... Дуже важливо передавати оцей рац╕онально-люблячий погляд на природу, планету наступним покол╕нням.
 - Я й намагаюся це робити. Тому й чекаю нових груп, з якими завжди готовий вирушити в гори.
 - О, розум╕ю це ╕нструкторське натхнення! Письменник, поет, журнал╕ст вихову╓ людей по-сво╓му, а пров╕дник, туристичний г╕д по-сво╓му? Це творч╕сть?
 - Безумовно. До реч╕, колишн╕м мо╖м учням, у яких я колись викладав географ╕ю, уже за 30. Часом вони просять мене, щоб я сходив у пох╕д з ╖хн╕ми д╕тьми. Так, як ╕ з ними, малими, колись ходив. ╤ я орган╕зовую так╕ групи. Вчора дзвонила моя колишня учениця (вона теж вибрала соб╕ профес╕ю педагога), то вона сказала, що направля╓ до мене сво╖х учн╕в. Отже, «процес п╕шов», ╕ мене це не може не радувати. Виходить, що недаремно старався.
 ╤ взагал╕ - зовс╕м не обов’язково ╖хати до Чех╕╖ чи ще кудись, якщо готовий докладати зусилля у себе на Батьк╕вщин╕.

На фото: В╕ктор Вишотравко з дружиною ╕ донечкою Д╕аною.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2007 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5014

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков