Версiя для друку Обговорити в форумi

 МУЗИЧНОМУ ТЕАТРУ ДЛЯ ДІТЕЙ У КИЄВІ - 25 ЛІТ!
У неділю в Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва пройшов гала-концерт. Театр, якому цього року виповнилось 25, вкотре підтвердив свою неповторність та унікальність. У складі колективу – оперна та балетна трупи, симфонічний оркестр, хор. Всього понад 200 творчих працівників. Це обдаровані, високопрофесійні музиканти, співаки, артисти балету, інструменталісти, що здобули освіту у консерваторіях, музичних академіях та хореографічних училищах Києва, Москви, Санкт-Петербурга, Львова, Ташкента та інших міст. Серед них чимало справжніх “зірок”, імена яких відомі далеко за межами України. Сьогодні театр очолюють: генеральний директор – народний артист України Іван Дорошенко, який в театрі з першого дня його заснування; головний диригент – заслужений діяч мистецтв України Олексій Баклан, головний режисер – Лариса Моспан-Шульга, головний балетмейстер – заслужений артист України Віктор Литвинов, головний хормейстер – Анжела Масленнікова, головний художник – Людмила Нагорна. Великий внесок в розвиток театру зробили видатні митці – народний артист України Микола Мерзлікін, який був головним режисером театру у 1985 - 2006 роках, та народний артист СРСР та України Валерій Ковтун, головний балетмейстер театру у 1998 - 2005 роках.
 Провідні солісти балету – народний артист України, лауреат міжнародних конкурсів Сергій Бондур, заслужені артисти України Ірина Гордійчук та Андрій Вдовиченко, лауреати міжнародних конкурсів Акарі Кавасакі та Костянтин Віновий. У складі оперної трупи – заслужені артисти України Віталій Жмуденко, Наталія Пелих та Михайло Нагорний. Всі ці роки театр активно працює для свого глядача, проводить велику благодійницьку та просвітницьку роботу серед найменш соціально захищених верств населення, дітей-сиріт, постраждалих від аварії на ЧАЕС.
 Педагоги театру працюють з найактивнішими серед публіки, кращих нагороджують “квитком талановитого глядача”. Кожного року в театрі після однієї з вистав відбувається конференція глядачів, де учні та педагоги київських шкіл мають можливість поспілкуватися із постановниками, що створили цю виставу, та її виконавцями. Такі конференції проводяться за участю працівників лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України.
 Колектив часто буває за кордоном, де також широко пропагує національне оперно-балетне мистецтво. З великим успіхом виступали в країнах Європи, Азії, Америки, на престижних міжнародних музичних фестивалях та гастролях.
 А святкового вечора 15 липня концерт-вистава відобразила увесь творчий шлях театру. Ювілей розпочав урочистий хор, який виконав фрагмент з опери Джузеппе Верді “Аїда”.
 Потім на сцену для привітань вийшли представники влади та колеги працівників театру. Зал вшанував хвилиною мовчання пам’ять головних засновників театру, самовідданих митців – колишнього головного режисера Миколу Мерзлікіна та колишнього головного балетмейстера Валерія Ковтуна. Радник з гуманітарних питань при Президенті України Олександр Биструшкін зачитав привітання від Віктора Ющенка. Також виступили з поздоровленнями народна артистка Раїса Недашківська, колеги з Театру оперети, представники Київської міської ради, Подільської районної адміністрації, Національної спілки театральних діячів, Національної філармонії. Квіти, нагороди, подарунки та теплі слова подяки - все для театру і його працівників.
 Після офіційної частини вечора відбулася вистава-концерт, до якої увійшли фрагменти з кращих оперних та балетних вистав, створених театром за двадцять п’ять років. Постановники – режисер Лариса Моспан-Шульга та балетмейстер, заслужена артистка України Алла Рубіна. Головний мотив їхньої вистави – духовне становлення юної особистості
 Трохи з історії театру. Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей і юнацтва - один із найпопулярніших театрів України. Він був заснований у 1982 році. Це перший і єдиний в Україні, другий у колишньому СРСР (після Московського, що нині носить ім’я свого засновника Наталії Сац) і один із небагатьох у світі музичних театрів для дітей.
 Біля витоків Дитячого музичного театру (таку назву мав колектив до 1998 р.) стояли талановиті майстри - директор Іван Дорошенко та відомі музиканти – народні артисти України: головний диригент Євген Дущенко та головний хормейстер Михайло Кречко. 1 лютого 1985 року театр відкрився оперою “Зима і Весна” класика української музики Миколи Лисенка, яка і сьогодні у репертуарі театру.
 Театр тривалий час не мав свого приміщення. Лише у 1998 році він нарешті одержав власну сцену і прописався в центрі Подолу на Контрактовій площі за адресою вулиця Межигірська, 2 (у приміщенні колишнього міського центру мистецтв “Славутич”). Зал розрахований на 421 місце. У 2002 році театр отримав звання академічного.
 За 25 років творчої діяльності в театрі поставлено понад 90 вистав, з них 40 – це прем’єри. Зараз у репертуарі близько 50 яскравих, неповторних за своєю художньою виразністю вистав – опер, балетів, мюзиклів, симфонічних та вокально-симфонічних програм, високо оцінених вітчизняною та іноземною пресою. Унікальність театру в тому, що його вистави розраховані на глядачів різного віку - від трирічних малюків-дошкільнят до юнацтва і дорослих. Зокрема, оперний репертуар представлений різноманітними виставами: від музичних казок для найменших до серйозної оперної класики. Діапазон балетних вистав включає багато назв: від “Петрика і Вовка” на музику С. Прокоф’єва, “Гидкого каченяти” О. Петрової, І. Цислюкевича і
А. Микити та “Дюймовочки” Ю. Русинова до таких шедеврів як “Лебедине озеро”, “Спляча красуня”, “Лускунчик” П. Чайковського, “Гізель” А. Адана, “Баядерка” Л. Мінкуса, “Ромео і Джульєтта” С. Прокоф’єва, “Спартак” А. Хачатуряна. Тут можна послухати такі класичні опери як “Іоланта” П. Чайковського, “Казка про царя Салтана” та “Кощій Безсмертний” М. Римського-Корсакова, “Дитя і чари” М. Равеля, а також зустрітися із героями сценічних прочитань відомих з дитинства книжок – опери “Історія Кая та Герди” С. Баневича, “Червона Шапочка” М. Раухвергера, балети “Попелюшка” С. Прокоф’єва, “Горбоконик” Р. Щедріна, “Мауглі” О. Градського. Особливе місце посідають твори українських композиторів – опери “Зима і Весна” М. Ли-сенка, “Івасик-Телесик”, або “Пастка для Відьми” І. Щербакова, мюзикл “Як козаки змія приборкували” І. Поклада, балет “Майська ніч” Є. Станковича.
 Велику популярність мають у глядачів такі перлини світової музичної спадщини, як кантата “Карміна Бурана” К. Орфа, симфонічні концерти “Музика сім’ї Штраусів” та “Симфонічна феєрія”. Є у репертуарі і дві постановки, жанр яких не визначити як моновиставу, адже, окрім драматичного актора, виконавцем тут є симфонічний оркестр театру.
 Це “Заметіль” - музичні ілюстрації Г. Свиридова до повісті О. Пушкіна та “Лісова пісня” - літературно-музична композиція за твором Лесі Українки на музику М. Скорульського (яку виконує народна артистка України Р. Недашківська). Поєднання акторської майстерності, голосу та музики створює неповторне дійство, яке вражає як малечу, так і дорослого глядача!
 Вистави театру удостоєні високих нагород та премій, серед яких Національна премія України імені Тараса Шевченка, премії “Київська пектораль”.
 Радник Президента України з гуманітарних питань Олександр Биструшкін зазначив:
 - Цей театр - справжня окраса столиці. Пам’ятаю той час, коли театр працював без приміщення, коли зі складнощами його виборював і таки отримав. Але творчий процес не зупинявся, робота була спрямована на глядача: маленького та дорослого.
І сьогодні, коли мистецтво займає в серцях деяких політиків далеко не перше місце, єдина надія – на творчих працівників.»
 Новий сезон театр розпочне вже у вересні.
 Юлія КОВАЛЕНКО.
м. Київ.

ІЛЬМ «АВРОРА» УКРАЇНСЬКОГО РЕЖИСЕРА ОКСАНИ БАЙРАК СТАВ ПЕРЕМОЖЦЕМ НА XV МІЖНАРОДНОМУ ДИТЯЧОМУ КІНОФЕСТИВАЛІ «АРТЕК»
 Кінофільм «Аврора» українського режисера Оксани Байрак переміг на XV Міжнародному дитячому кінофестивалі «Артек», який завершився в Криму. Як повідомили УКРІНФОРМу в прес-службі Міжнародного дитячого центру «Артек», ця стрічка завоювала одразу декілька головних нагород.
 Дитяче журі (3196 «артеківців») проголосувало за «Аврору» в номінації «Найкращий фільм» - приз за цю картину («артеківський» кінокораблик), вручений на церемонії закриття, Оксана Байрак назвала головною нагородою свого життя. Найкращою дівчинкою-акторкою було визнано виконавицю головної ролі стрічки Настю Зюркалову. Найкращим актором - Дмитра Харатьяна, який також зіграв у «Аврорі». А ще було відзначено музику до цього фільму, яку написав композитор Валерій Тишлер - він одержав спеціальну нагороду фестивалю «За виразну музику, яка поглиблює дію та характери».

 ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СОЦОПИТУВАННЯ, 23% УКРАЇНЦІВ ПІДТРИМУЮТЬ ПОВНУ ЗАБОРОНУ ПОКАЗУ ПРОГРАМ ТА ФІЛЬМІВ З ЕЛЕМЕНТАМИ НАСИЛЬСТВА Й ЖОРСТОКОСТІ
 Українське суспільство готове до змін у сфері інформаційної та культурної політики держави, спрямованих на боротьбу з насильством та жорстокістю в сучасному медіа-просторі. Таку думку висловила президент Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда - Україна» Катерина Левченко під час засідання в УКРІНФОРМі прес-клубу «Десять питань про насильство в медіа-просторі».
 Катерина Левченко, зокрема, оприлюднила результати соціологічного опитування, проведеного Українським інститутом соціальних досліджень на замовлення центру «Ла Страда - Україна». За результатами досліджень, найбільш негативним є ставлення населення до телепередач або телевізійних сюжетів, що принижують людську гідність (74%), до художніх фільмів із використанням нецензурної, брутальної, образливої лайки (73%), а також до бойовиків, трилерів, жахів (67%) та ток-шоу, присвячених з’ясуванню відносин між людьми у брутальній формі (68%).
 Провівши аналіз різних соціально-демографічних груп населення, найменш толерантними до показу насильства та жорстокості є жінки, люди з найнижчою освітою та низьким рівнем матеріального достатку, пенсіонери, керівники, підприємці, одружені громадяни або вдови (вдівці), сільські мешканці. Водночас найбільш толерантні до показу насильства - чоловіки, молоді люди віком від 18 до 28 років, громадяни з повною вищою освітою та ті, хто мають наукові ступені, а також із високим матеріальним достатком, неодружені особи, учні та студенти, мешканці малих міст.
 Разом з тим, наголосила президент центру «Ла Страда - Україна», українське суспільство готове до змін. Так, 23% українців готові до повної заборони показу програм та фільмів із елементами насильства й жорстокості, 37% вважають, що показ таких програм та фільмів має відбуватися лише на спеціальних каналах, які необхідно оплачувати додатково, а 34% - що вони мають демонструватися лише в нічні години. Лише 6% респондентів відповіли, що не вбачають необхідності будь-яких змін у цій ситуації.
 

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #30 за 27.07.2007 > Тема "Душі криниця"