Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 27.07.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#30 за 27.07.2007
ЗОЛОТО ПОЛУБОТКА Н╤ХТО ╤ НЕ ШУКАВ!

 Поговоримо про золото Павла Полуботка. Вс╕ знають, що скарб ╓, ╕ в той же час його нема. Виникли легенди, чутки. Чимало журнал╕ст╕в встигли щось написати, депутати ╕ чиновники побували в Лондон╕. В╕дпочили. Урочисто пов╕домили, що н╕чого нема, ╕ шукати н╕кому. Бо ╖м так ХТОСЬ сказав!!! Ми кажемо, що скарб ╓, склада╓ фантастичну суму з багатьма нулями, ╕ працю╓ на групу сучасних банк╕в, господар╕ яких походять з одн╕╓╖ середземноморсько╖ кра╖ни. Отже, по порядку...

ПАВЛО ЛЕОНТ╤ЙОВИЧ ПОЛУБОТОК (1660-1724), був сином переяславського полковника. Козак. Отримав гарну осв╕ту. Зробив блискучу для того часу кар’╓ру. В певний момент посварився з Мазепою ╕ п╕дтримав Петра 1. Отримав к╕лька с╕л, м╕стечко Любеч, землю. Мав гарн╕ статки. В його колекц╕╖ були ун╕кальн╕ рел╕кв╕╖. ╤сторики згадують ╕кони, картини, зброю, посуд, ювел╕рн╕ прикраси… Полуботок був одним з найбагатших л╕дер╕в того часу.
 Отримавши владу, почав хитру дипломатичну гру з рос╕йським царем, намагаючись зберегти Гетьманат ╕ отримати для Укра╖ни максимальну державну автоном╕ю. На жаль, програв… Рос╕янам вже набридли ╕нтриги тогочасних МАЛОРОСЕЙСЬКИХ князьк╕в, як╕ дбали, перш за все, про сво╖ кишен╕. Полуботок був викликаний до царя, де був заарештований ╕ кинутий до каземату Трубецького баст╕ону. Пройшов жахлив╕ тортури ╕ не видав жодно╖ сво╓╖ та╓мниц╕ тогочасним «сл╕дчим». Н╕чого не сказав! Там ╕ помер. Розлючений Петро послав у гетьманськ╕ волод╕ння спец╕альну ком╕с╕ю, яка, все переривши, н╕чого не знайшла. Велик╕ скарби Полуботка зникли.
 Незадовго до смерт╕ Полуботок, передбачаючи под╕╖, зум╕в переправити до Англ╕╖ значну частину кошт╕в золотом. Виг╕дно розм╕стив п╕д в╕дсотки. Написав ч╕тк╕ ╕нструкц╕╖. Запов╕т.
 ╤ншу частину скарб╕в обачливий гетьман заховав у над╕йних м╕сцях. Досл╕дники впевнено називають Глух╕в. Ф╕гуру╓ Любеч.
 Як не дивно, н╕яких профес╕йних арх╕вних, документальних, археолог╕чних пошук╕в скарб╕в Полуботка н╕хто не спром╕гся орган╕зувати. Чому? Адже ╓ що шукати, ╕ головне, приблизно зрозум╕ло, де. Чи не настав час з╕брати фахову групу ╕сторик╕в, археолог╕в ╕ пройтися м╕сцями бойово╖ слави гетьмана? ╤ почати з арх╕в╕в…
 Американське козацтво ╕ редакц╕ю м╕жнародно╖ газети «SecondUSA» дуже зац╕кавила, м’’яко кажучи, дивнувата ╕стор╕я з пошуками укра╖нських грошей у Великобритан╕╖. Як виявилося, хвилювала та давня легенда ╕ радянських небожител╕в. Дозволимо розлогу цитату з «Комерсанта», зняту з укра╖нського форуму в Англ╕╖.
 «Попри поширене уявлення про “золото Полуботка” як про сусп╕льний м╕ф, скарб ╕сну╓ насправд╕. Щоправда, сьогодн╕ вже н╕хто – н╕ Укра╖на, н╕ людина, яка достов╕рно змогла б довести свою причетн╕сть до роду Полуботк╕в – не отрима╓ жодно╖ коп╕йки. У липн╕ 1986 року в Лондон╕ м╕н╕стр закордонних справ СРСР Едуард Шеварднадзе поставив останню крапку у ц╕й справ╕.
 У центр╕ уваги укра╖нського сусп╕льства гетьман Павло Полуботок опинився у 1990 роц╕ з подач╕ в╕домого поета Володимира Цибулька. П╕д час одн╕╓╖ з частих тод╕ зустр╕чей укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ у ки╖вському Будинку вчителя Цибулько з трибуни розпов╕в про 200 тисяч золотих черв╕нц╕в, як╕ Полуботок на початку XVIII ст. залишив в одному з англ╕йських банк╕в п╕д в╕дсотки.
 Слова Цибулька знайшли вдячних слухач╕в. Укра╖на готувалася до незалежност╕, у газетах з’’явилася дов╕дка експерт╕в “Дойче-банку”, зг╕дно з якою Укра╖на мала найкращ╕ стартов╕ умови для незалежност╕ серед 15 республ╕к СРСР. А тут ще й ╕нформац╕я про те, що кожному з 52 млн. мешканц╕в Укра╖ни може припасти по 38 к╕лограм╕в золота – якщо Укра╖н╕ вдасться повернути скарб Полуботка на Батьк╕вщину.
 Сам Володимир Цибулько через багато рок╕в з╕знався, що “золото Полуботка”, як, зрештою, ╕ дов╕дка експерт╕в “Дойче-банку”, були радше вдалими аг╕тац╕йними кроками, н╕ж об’’╓ктивною реальн╕стю.
 Однак на початку 90-х тема Полуботка не сходила з газетних шпальт. Народн╕ депутати Володимир Явор╕вський ╕ Роман ╤ваничук закликали добитися в╕д Великобритан╕╖ повернення нац╕онального багатства. Була нав╕ть створена спец╕альна ком╕с╕я на чол╕ з академ╕ком П. Троньком, яка в╕дв╕дала Лондон. Але британц╕ вв╕чливо в╕дпов╕ли, що н╕яких грошей Полуботка у них нема╓.
 Представники Bank of England, куди зверталися укра╖нц╕, не розпов╕ли вс╕╓╖ правди, хоча й могли б. Р╕ч у тому, що Укра╖на в принцип╕ не може претендувати на золото гетьмана, оск╕льки Радянський Союз ще у 1986 роц╕ в╕дмовився в╕д будь-яких ф╕нансових претенз╕й до Великобритан╕╖. Радянськ╕ л╕дери, на в╕дм╕ну в╕д перес╕чних укра╖нц╕в, добре знали про ╕снування скарбу Полуботка, тож, в╕дмовляючись в╕д тако╖ величезно╖ суми, повинн╕ були мати для цього дуже вагом╕ причини.

 ЯК ПОЛЮВАЛИ ЗА СКАРБАМИ ГЕТЬМАНА
 Комун╕сти почали вести переговори з Великобритан╕╓ю про повернення вкладу Полуботка ще у 30-х роках. Але сума вкладу була наст╕льки г╕гантською, що виплата цих грошей поставила б Великобритан╕ю на грань банкрутства, а в╕дмова сплачувати ╖х завдала б непоправного удару по репутац╕╖ кра╖ни як над╕йного ф╕нансового центру. Англ╕йц╕ намагалися залагодити справу таким чином, щоби вона не отримала широкого розголосу. З радянського боку в переговорах брав участь один ╕з найстар╕ших член╕в парт╕йного кер╕вництва СРСР – Анастас М╕коян. Переговори були секретними, будь-як╕ подробиц╕ нев╕дом╕ дос╕. В╕домо лише, що до початку Друго╖ св╕тово╖ в╕йни СРСР не отримав в╕д Великобритан╕╖ н╕яких грошей.
 Натом╕сть величезну послугу СРСР грош╕ Павла Полуботка зробили п╕сля завершення в╕йни. Великобритан╕я, як в╕домо, була союзником СРСР ╕ надавала значну в╕йськову допомогу – йдеться про поставки в╕йськово╖ техн╕ки на сотн╕ м╕льйон╕в фунт╕в стерл╕нг╕в. Саме гр╕шми Полуботка ╕ заплатив СРСР за ц╕ поставки.
 Текст угоди, яку п╕дписали 27 грудня 1947 року М╕коян ╕ англ╕йський посол в СРСР Петерсон, був ╕ справд╕ фантастичним. Саме тому, напевно, знайти сьогодн╕ як╕сь згадки про нього в радянських виданнях неможливо. Хоча сам Анастас М╕коян, за словами його сина Степана, вважав п╕дписання цього договору головним досягненням свого життя.

ПОСТУПКИ БРИТАНЦ╤В
 Уряд Великобритан╕╖ в╕дмовився “за деякими винятками в╕д сво╖х претенз╕й до Радянського Союзу в зв’’язку з постачанням ╕ послугами за час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни”. За ╕ншими радянськими боргами встановлювалися надзвичайно низьк╕ ставки – 0,5% р╕чних, а для виплат як за ними, так ╕ за позиками, як╕ ще не були надан╕, встановлювалася в╕дстрочка погашення 15 рок╕в. Натом╕сть Великобритан╕я отримувала 750 тис. тонн кормового зерна, але не безкоштовно, а за ц╕нами, “як╕ сторони узгодили”. ╤снував ще й секретний додаток до договору, але зм╕ст його також дос╕ нев╕домий.
 Наприк╕нц╕ 50-х рок╕в англ╕йц╕ почали виявляти неспок╕й з приводу пробачених в╕йськових борг╕в ╕ наполягати на укладенн╕ ново╖ угоди, яка б анулювала вс╕ британськ╕ ╕ радянськ╕ вза╓мн╕ ф╕нансов╕ претенз╕╖, причому як державн╕, так ╕ з боку приватних ос╕б.
 Ц╕лком можливо, що пропозиц╕я англ╕йц╕в була безпосередньо пов’’язана з новим спалахом ╕нтересу до справи про спадщину гетьмана. Тод╕ про Полуботка була опубл╕кована невелика зам╕тка в “Известиях”. Перспектива судового позову навряд чи могла залишити британських ф╕нансист╕в  байдужими.
 Прем’’╓р-м╕н╕стр Великобритан╕╖ Гарольд В╕льсон к╕лька раз╕в спец╕ально при╖жджав до СРСР ╕ п╕д час зустр╕чей ╕з М╕кояном намагався зрушити це питання з мертво╖ точки. Англ╕йц╕ були нав╕ть згодн╕ пробачити СРСР царськ╕ борги. Але до 1968 року все залишалося, як ╕ ран╕ше. Лише 5 с╕чня 1968 року була укладена м╕журядова угода “Про врегулювання вза╓мних ф╕нансових ╕ майнових претенз╕й”. Уряди домовилися не пред’’являти один одному претенз╕й н╕ в╕д свого ╕мен╕, н╕ в╕д ╕мен╕ сво╖х юридичних ╕ ф╕зичних ос╕б. Але представники СРСР наполягли, щоби в угоду було внесене тимчасове обмеження: угода торкалася т╕льки претенз╕й, що виникли п╕сля 1 с╕чня 1939 року. Вочевидь, радянськ╕ л╕дери розраховували у майбутньому ще раз “подо╖ти” британц╕в, шантажуючи ╖х Полуботком.
 Великобритан╕╖ знадобилося ще 18 рок╕в дипломатичних зусиль, щоб укласти другий догов╕р про вза╓мну в╕дмову в╕д претенз╕й, що виникли до 1939 року. В╕дпов╕дний документ був п╕дписаний п╕д час в╕зиту м╕н╕стра закордонних справ СРСР Едуарда Шеварднадзе в Лондон у липн╕ 1986 року.

СПАДКО╢МЦ╤ ГЕТЬМАНА
 Грош╕ Полуботка продовжують живити британську економ╕ку й сьогодн╕. Шанси отримати ╖х – хоча б у далек╕й перспектив╕ – практично нульов╕. Зважаючи на те, що Рос╕я визнала себе правонаступником СРСР, Укра╖на могла б пред’’явити ╖й ф╕нансов╕ претенз╕╖. Але навряд чи це дасть результат, особливо якщо зважати на безусп╕шн╕ намагання Укра╖ни повернути вклади укра╖нських громадян у колишньому “Ощадбанку” СРСР, а це набагато менш╕ суми. Найб╕льша проблема – у тому, що отримати спадщину гетьмана зг╕дно з договором, укладеним 281 р╕к тому, може лише людина, яка зможе документально довести, що ╓ прямим нащадком Полуботка. СРСР не знайшов тако╖ людини. Нема╓ ╖╖ ╕ сьогодн╕...
 Виходить, що радянськ╕ мудрец╕ щось таке знали, мали на руках документи, ╕ змогли досить усп╕шно шантажувати англ╕йц╕в. Може, варто покопатися в московських арх╕вах? Адже сл╕ди тих переговор╕в ╕ торг╕в повинн╕ залишитися як в Рос╕╖, так ╕ в Лондон╕. Хто знайде?
 - У ц╕й справ╕ чимало дивних та╓мниць ╕ документальних провал╕в, - говорить отаман Американських козак╕в Серг╕й Цапенко. - Особливо в частин╕ на╖вного звернення нап╕воф╕ц╕йних представник╕в тод╕шньо╖ укра╖нсько╖ влади до не зрозум╕лих до к╕нця представник╕в чи то англ╕йсько╖ влади, чи то банк╕вського б╕знесу… Гляньте на пр╕звища перегов╕рник╕в! Поез╕я! Публ╕цистика! А де профес╕онали? Де досв╕дчен╕ юристи-м╕жнародники, детективи, спецслужби? В Укра╖н╕ й нин╕ майже нема людей, спроможних на сучасному р╕вн╕
вести р╕вноправн╕ переговори з таких дел╕катних питань! Що говорити про Т╤ роки! Тому, ознайомившись з деякими документами ╕ св╕дченнями, як╕ досить випадково потрапили у наш╕ руки, ми зрозум╕ли, що укра╖нц╕в просто обманули! Англ╕я не воювала на сво╖й територ╕╖. Не пережила окупац╕╖. Отже, знайти документальн╕ сл╕ди у так╕й справ╕, та ще й з ТАКОЮ г╕гантською сумою грошей дуже просто! Що ми ╕ постара╓мося зробити. Оф╕ц╕йно заявляю, що ми ма╓мо справу з╕ змовою групи м╕жнародних банк╕вських к╕л проти Укра╖ни. Нин╕ розпочалося розсл╕дування. У ц╕й ╕стор╕╖ можливий новий, дуже неспод╕ваний ╕ сенсац╕йний поворот.
 Як нам стало в╕домо, група високопрофес╕йних представник╕в Служби безпеки Американського козацтва, що мають багатий досв╕д реальних бойових д╕й ╕ м╕жнародних розсл╕дувань, вилет╕ла до ╢вропи. Лондон не ╓ головним м╕стом розшук╕в… До операц╕╖ долучилися ╕ кореспонденти м╕жнародно╖ американо-укра╖нсько╖ газети «SecondUSA», козацького журналу «Нова С╕ч».
 Вже дуже скоро ми отрима╓мо першу ╕нформац╕ю для преси. На жаль, оч╕кувати на митт╓вий результат не варто. Пройшло багато рок╕в. ╤ виходить, що золото Полуботка н╕хто ╕ не шукав!!! Але вже зараз стало в╕домо, що довелося думати про п╕двищен╕ заходи безпеки… ╢ люди, яким дуже не подобаються под╕бн╕ розсл╕дування…
 ╤ ми розум╕╓мо, чому… От т╕льки, кому?
 В╕ктор ТРИГУБ,
редактор журнал╕в «Нова С╕ч» ╕ «Музе╖ Укра╖ни».

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 27.07.2007 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4976

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков