Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3382)
З потоку життя (6597)
Душі криниця (3569)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1518)
Урок української (993)
"Білі плями" історії (1688)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МИРОСЛАВ МАМЧАК: ЛОТОФАГИ
Б╕льш╕сть в╕йськовослужбовц╕в Збройних Сил та ╕нших силових структур Укра╖ни зрадили в╕йськов╕й...


ДЕРЖДЕП: П╤Д ЧАС ГОЛОДОМОРУ СТАЛ╤НУ НЕ ВДАЛОСЯ ЗЛАМАТИ УКРА╥НЦ╤В, ╤ НИН╤ШНЯ АГРЕС╤Я РФ ПРИРЕЧЕНА НА ПРОВАЛ
Про це йдеться у заяв╕ Державного департаменту США, оприлюднен╕й у Facebook на стор╕нц╕...


ХРОН╤ЧНИЙ ГЕНОЦИД У ЦЕНТР╤ ╢ВРОПИ
З ц╕╓ю статтею 8 грудня 2016 року ╖╖ автор став призером конкурсу «Приз Гарета...


ЗА ЛАШТУНКАМИ В╤ЙНИ
До дня визволення Ки╖вщини в╕д фашистських загарбник╕в


У БОРН╤ ЗА ЗЕМЛЮ ╤ ВОЛЮ
В ознаменування 100-р╕ччя под╕й Укра╖нсько╖ революц╕╖ в Кривому Роз╕ за громадською ╕н╕ц╕ативою...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 13.07.2007
НОРИЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ (ТРАВЕНЬ 1953)
╤ван ГАСЮК

ПЕРЕЖИТЕ

(Продовження. Поч. у № 27).

Ти знаходишся не т╕льки у ф╕зичн╕й ╕золяц╕╖, тоб╕ кожного дня прищеплюють думку, що зв╕дси вороття не буде, поки не скоришся, не зречешся сво╓╖ р╕дно╖ мови чи в╕ри. У внутр╕шн╕х тюрмах "пайку" хл╕ба ╕ черпак "баланди" треба було заробляти тяжкою каторжною працею по 10 - 12 годин на добу без вих╕дних. Б╕льшовицька ╕мпер╕я нещадно знущалась над безвинними чесними людьми. Норильськ ╕ Магадан, Воркута ╕ Комсомольськ-на-Амур╕, шахти ╕ рудники, фабрики та заводи були збудован╕ ц╕ною життя м╕льйон╕в пол╕тв’язн╕в. Руш╕йною силою каторжно╖ прац╕ були виключно терор, холод ╕ голод, якими широко користувалися чек╕сти р╕зних покол╕нь. Праця в рудниках, в╕дкритих кар’╓рах у лютий мороз ╕ в хуртовину виснажувала ф╕зичн╕ сили. Людину, яка поверталася з кар’╓ра в камеру тюрми, знову чекав холод, пол╕тв’язн╕ гр╕лися т╕лами один одного. Дозволялось розпалювати п╕ч т╕льки тод╕, коли бригада виконала норму. Мен╕, молодому медику, довелося на соб╕ в╕дчути, як д╕ють холод ╕ голод на орган╕зм людини в тюремних умовах. П╕сля к╕лькох м╕сяц╕в каторжно╖ прац╕ залишилась шк╕ра ╕ к╕стки, став "доходягою", на якому можна було вивчати анатом╕ю, розташування к╕сток, суглоб╕в, судинно╖ системи".
"Доходяга" - це не т╕льки хвороба, викликана недо╖данням, це грань м╕ж життям ╕ смертю. Важко передати словами ф╕зичний ╕ псих╕чний стан, в якому ╕сну╓ш. Реакц╕я неадекватна, порушена псих╕ка, життя ста╓ нец╕кавим. Вс╕ помисли - т╕льки про ╖жу, вона сниться, пересл╕ду╓, ста╓ ╓диним на св╕т╕ бажанням. Наста╓ ф╕зична ╕ псих╕чна слабк╕сть, ╕ без допомоги друз╕в вижити майже неможливо. Дякувати Богу, таб╕рн╕ медики мене пом╕стили в камеру-л╕карню, зв╕дки почалося повернення з того св╕ту. Там судилося зустр╕тися з греко-католицьким священиком, який вселив нам в╕ру перемоги добра над злом, перемоги ╕де╖ духу ╕ морал╕ над терором ╕ терористами. За довг╕ ноч╕ ╕ дн╕ ми здружилися, говорили про сплюндровану Укра╖ну, сплюндрован╕ душ╕ ц╕лого покол╕ння. Його с╕м’я ╕ м╕й батько з мамою ╕ братами перебували на спецпоселенн╕ в Кемеровськ╕й област╕ лише з т╕╓ю р╕зницею, що священик ╕ його с╕м’я були репресован╕ в 1940 роц╕, а мо╖ батьки в 1947 роц╕. На жаль, сам священик ╕ його с╕м’я не дожили до свободи, як ╕ моя 48-л╕тня мама. Вс╕ вони похован╕ в без╕менних могилах на просторах Сиб╕ру. Т╕льки одна донька священика - гарна, розумна укра╖нська Роксолана - вижила, збереглась та повернулась на нашу вишневу Укра╖ну. Багато наших земляк╕в знайшли свою смерть на п╕вноч╕ Рос╕╖, в Сиб╕ру, як священик Курилас з Терноп╕льщини. Засудили його на 20 рок╕в без права листування, а це означало загибель в концтабор╕. Так було засуджено б╕льш╕сть оф╕цер╕в - старшин Укра╖нсько╖ Повстансько╖ арм╕╖. Для них ╕снувало два вироки: розстр╕л або смерть через пов╕шення, деколи зам╕нювали розстр╕л на 15 - 20 рок╕в, без права листування. Людина ще жива, а р╕дн╕ про нього н╕чого не знають, де в╕н ╕ що з ним. Так, як про священика; одн╕╓╖ ноч╕ його здоров’я р╕зко пог╕ршилось, однокамерники робили все в╕д них залежне, щоб врятувати йому життя. Але запалення леген╕в, хвороба шлунка допомогли безбожн╕й систем╕ знищити греко-католицького священика, який не зр╕кся сво╓╖ в╕ри, сво╓╖ мови, свого народу. Вмираючи, в╕н сказав: люб╕ть Укра╖ну ╕ бор╕ться так, як любили ╕ боролись за не╖ укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти. ╢диний режим в ╕стор╕╖ людства не повертав р╕дним т╕ла закатованих жертв. Б╕льш╕сть пол╕тв’язн╕в, як╕ перебували в тюремн╕м лазарет╕, не могли самост╕йно пересуватись, пройти 2 - 3 метри було надзвичайно важко, ноги не слухались, не було сили держати ложки. Важко було зрозум╕ти: нав╕що так знущаються над людьми. Медик╕в саджали т╕льки за те, що л╕кували пол╕тичних противник╕в комун╕стично╖ парт╕╖. Наприклад, л╕каря Омельчука арештували в Праз╕ за те, що був укра╖нцем ╕ працював х╕рургом в див╕з╕╖ "Галичина". Професора Данилюка - за те, що народився в Австр╕╖ ╕ очолював укра╖нськ╕ патр╕отичн╕ орган╕зац╕╖ в ц╕й кра╖н╕. А композитора Кудрика взагал╕ н╕ за що; змусили працювати на л╕соповал╕ в Мордов╕╖, де в╕н ╕ загинув. Нав╕ть арештували австр╕йця за нац╕ональн╕стю, укра╖нця за переконанням - Габсбурга-Вишиваного, якого закатували у Ки╓в╕ в тюрм╕ за те, що воював в Укра╖нськ╕й Галицьк╕й арм╕╖ за незалежн╕сть Укра╖ни.
Людей, як╕ п╕сля голодовки почали ходити самост╕йно без сторонньо╖ допомоги, перевели в пересильн╕ камери, тут формували етап ╕ в╕дправляли на "лагпункти "Норильлага". Через дек╕лька дн╕в нас: поручника Курляка, старшого стр╕льця Свистуна, хорунжого Нестора, м╕н╕стра Берз╕ньша, майора Бразаускаса посадили у "воронок" ╕ привезли на 4-й лагпункт". Скр╕зь в концтаборах нас зустр╕чали земляки, укра╖нц╕в - укра╖нц╕, н╕мц╕в - н╕мц╕, рос╕ян - рос╕яни, тому що мова ╓ об’╓днуючим фактором, об’╓днуючою силою вс╕х нац╕й ╕ народ╕в. Ми, прибувши з тюрем, були свого роду геро╖, що повернулися з того св╕ту, тому що за час╕в Стал╕на з внутр╕шн╕х тюрем н╕хто н╕коли не повертався. Перед розпод╕ленням по бригадах до нас загостили, як п╕зн╕ше виявилось, одн╕ з кер╕вник╕в страйку, вони ц╕кавились, як д╕ють охоронц╕, адм╕н╕страц╕я в екстремальних умовах. До цього часу з табору пол╕тв’язн╕ зум╕ли вигнати вс╕х донощик╕в, яничар╕в, вищих таб╕рних посадовц╕в, нарядника ╕ коменданта, так що адм╕н╕страц╕╖ табору довелось дати згоду на призначення нашо╖ людини, нарядником став студент Криса з╕ Львова, якого п╕сля розгрому повстання запроторили в закриту Володимирську тюрму. Надвор╕ в Норильську був травень 1953 року, настав полярний день, сонце св╕тило ц╕лодобово, але не гр╕ло. Повстання почалось п╕сля страйку, коли в житлов╕й зон╕ було розстр╕ляно трьох пол╕тв’язн╕в: м╕н╕стра Берз╕ньша, поручника Курляка, адвоката Ейдельштейна, тод╕ в пол╕ттаборах б╕льше половини були люди з вищою осв╕тою. Тако╖ провокац╕╖ не було вже давно, щоб в житлов╕й зон╕ вбивали людей, стало зрозум╕лим, що вбивства санкц╕оновано Москвою. Вбитих три дн╕ не видавали адм╕н╕страц╕╖. Коли пол╕тв’язн╕ прощались з побратимами, священики вс╕х конфес╕й в╕дправляли панахиду р╕дними мовами. Виступали промовц╕, роз’яснювали, як ком╕тет буде д╕яти в так╕й ситуац╕╖. Було оприлюднено ╕мена кер╕вник╕в страйку ╕ повстання, ними стали юрист Файнберг, колишн╕й начальник канцеляр╕╖ Лен╕на, Коваленко, Нестор - старшини Укра╖нсько╖ Повстансько╖ арм╕╖, майор Бразаускас, юрист Бобров, во╖ни УПА Свистун, Горошко ╕ ще дек╕лька пр╕звищ, яких вже не пригадую. Коли почав працювати в медчастин╕ 4-го табору, на зустр╕чах з братами Ткачуками, ╕ншими авторитетними людьми табору, здогадувався, що д╕йсним кер╕вником повстання був ╤ван Столяр, з яким чергував у стац╕онар╕. Вперше адм╕н╕страц╕я, кер╕вники ГУЛАГу задумались, як дал╕ тримати в покор╕ таку велику к╕льк╕сть людей, невинних жертв комун╕стично╖ тиран╕╖.
Норильське повстання продовжувалось два м╕сяц╕, одна московська ком╕с╕я зм╕нювала ╕ншу, була особлива ком╕с╕я в╕д м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ Лаврент╕я Бер╕╖, який п╕зн╕ше виявився "ворогом народу". Були ком╕с╕╖ в╕д начальника ГУЛАГу генерал-полковника Сиротк╕на, в╕д ЦК Комун╕стично╖ парт╕╖, в руках яко╖ була вся влада. Комун╕сти н╕коли не дотримували слова. Вже перша ком╕с╕я з особистим представником Бер╕╖ - Михайловим п╕дписалась п╕д вс╕ма вимогами пол╕тв’язн╕в, але, як завжди, ╖х не виконувала. Вимоги були в рамках закону та ╕нструкц╕й, як╕ видавали сам╕ кер╕вники:
1. Назвати ╕ судити прилюдно вбивць, як╕ розстр╕ляли в житлов╕й зон╕ трьох невинних жертв.
2. Зняти номери з одягу пол╕тв’язн╕в.
3. Дозволити листуватись з р╕дними один раз на м╕сяць, а не один раз в р╕к.
4. П╕сля роботи не закривати бараки на замок, щоб можна було подихати св╕жим пов╕трям.
5. Переглянути справи невинних жертв пол╕тичних репрес╕й.
6. Вих╕дн╕ за календарем, а не два рази на м╕сяць за наказом адм╕н╕страц╕╖.
7. Зароблен╕ грош╕ перераховувати на рахунок пол╕тв’язн╕в, а не на рахунок адм╕н╕страц╕╖.
8. В╕дкрити продуктов╕ крамниц╕ в житлов╕й зон╕.
9. Скасувати н╕чн╕ перев╕рки, як╕ призводять до загострення хрон╕чних хвороб.
10. Зв╕льнити з посад та судити оф╕цер╕в-охоронц╕в, як╕ чинять тортури, катування в карцерах, БУРах, С╤ЗО.
Наш╕ вимоги були дуже скромн╕ й законн╕, ╖х виконати було дуже легко, якби генерали ╕ парт╕йн╕ "бонзи" того хот╕ли. Якщо б були в╕дпов╕дальн╕ перед законами ╕ перед сов╕стю. Вони надал╕ старими насильницькими методами та пустими об╕цянками хот╕ли пок╕нчити з╕ страйком. Забули, що п╕сля смерт╕ Стал╕на пол╕тв’язн╕ п╕днялися з кол╕н ╕ терор вже так не д╕╓, як ран╕ше. Як не старались чек╕сти, ╖м довелося дати письмов╕ зобов’язання виконати наш╕ вимоги. Ми ще раз пов╕рили ╖хн╕м пустим об╕цянкам ╕ вийшли на роботу. В╕дновилось буд╕вництво м╕ста Норильська, де в╕д проектування до здач╕ п╕д ключ працювали пол╕тв’язн╕, знову на повну потужн╕сть запрацювали комб╕нати н╕келю та м╕д╕, шахти, кар’╓ри з видобутку кольорових метал╕в, якими так щедро багата гора Медвежка, запрацювали вуг╕льн╕ шахти Ка╓ркана. Працювати довелось недовго, адм╕н╕страц╕я знову вдалась до терору. З робочо╖ зони нев╕домо куди под╕лись хорунжий Бондарук та професор Данилович, мов кр╕зь землю провалились, охоронц╕ на наш╕ питання не в╕дпов╕дають. Такого ми дал╕ терп╕ти не могли, у нас залишався лише один шлях - знову оголосити страйк ╕ стояти на смерть до к╕нця. Вже в робоч╕й зон╕ почали гуртуватись, залишили робоч╕ м╕сця, чекали, що будуть робити охоронц╕, таб╕рна адм╕н╕страц╕я. Чекали  недовго: п╕д зону прибула посилена охорона з великою к╕льк╕стю собак, перед воротами почали стр╕лянину, щоб залякати пол╕тв’язн╕в. Пролунала команда "Ложись!", яко╖ н╕хто не виконав. Адм╕н╕страц╕я табору, охоронц╕ потупцювали, поб╕гали навкруги колони, досхочу накричались ╕ почали запускати людей в житлову зону. Не гаючи часу, б╕льш╕сть з╕бралась перед ╖дальнею, де вир╕шили стояти на сво╖х вимогах до к╕нця. Так почався перший день повстання, на другий день з допомогою морсько╖ азбуки наше р╕шення передали в д╕вочий таб╕р каторжан, в пол╕тичний таб╕р на гор╕ Медвежка, в 5-й таб╕р, в концтаб╕р селища Ка╓ркан та в ╕нш╕ табори Таймирського п╕вострова. Переговори з ╕ншими таборами велись п╕д мушками снайпер╕в, але н╕який терор, н╕як╕ вбивства не могли зупинити нашу волю до боротьби за наш╕ вимоги, тепер вже про зв╕льнення невинних жертв стал╕нського терору.
(Продовження в наступному номер╕).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2007 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4934

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков