Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3239)
З потоку життя (6464)
Душі криниця (3517)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1508)
Урок української (990)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОВОДИ Л╤ТА У СВЯТО МАКОВ╤Я
У народ╕ цей день отримав назви Першого Спаса, Медового Спаса ╕ Спаса на вод╕. З нього...


ОЛЕКСАНДР МУРАТОВ: «М╤Й КРИМ»
У мереж╕ з’явився в╕деоф╕льм про виставку «М╕й Крим» О. Муратова. Переглянути...


КОЛИМСЬК╤ Д╤ВЧАТКА
Поема-рекв╕╓м Дмитра Шупти «Колимськ╕ д╕вчатка» уже ма╓ к╕лька видань. Перше з них...


ЩОБ Н╤КОЛИ НЕ ГОЛОСИЛА ТИША
Кримська письменниця, член НСПУ Галина Литовченко нещодавно у в╕нницькому видавництв╕...


ПРАЦЬОВИТИЙ ДУМ: ПОВЕРНУТИ ╤РИНУ МАЦЕНКО ЧИТАЧАМ
Ск╕льки мусить зробити людина, аби чогось важити, аби про не╖ пам’ятали?




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2007 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 13.07.2007
╤ВАН ХРЕСТИТЕЛЬ ЧИ ╤ВАН КУПАЛА?

ДО ВИТОК╤В!

╤ВАН ХРЕСТИТЕЛЬ ЧИ ╤ВАН КУПАЛА?

КОЛЕГИ З "РАД╤О СВОБОДА" - ПРО ДРЕВН╢ НАРОДНЕ СВЯТО

В╕ктор ╢ленський: "Свято ╤вана Купала, де земля ╕ сонце, вода ╕ м╕сяць виявляють себе у всьому сво╓му безмежж╕, де духи, русалки ╕ в╕дьми заходяться збирати свою данину, знов ╕ знов, стол╕ття за стол╕ттям стика╓ться самим сво╖м ╕снуванням ╕з християнством.
╤ древн╕ дячки, ╕ високоосв╕чен╕ арх╕╓ре╖ боролися ╕з ╕грищами б╕с╕вськими, забороняли ╕ карали, накликали на порушник╕в Господн╕й гн╕в ╕ пол╕ц╕ю... Але щороку знов пливли укра╖нськими ставками в╕нки, подружжя стрибали через вогонь ╕ в хатах стелили траву-купальницю.
Сьогодн╕ у дн╕, котр╕ називають мак╕вкою л╕та, ми говоритимемо ╕ про християнство та язичництво, ╕ про стародавн╕ звича╖, яким зовс╕м не обов’язково поступатися м╕сцем звичаям менш стародавн╕м.
Великий знавець ки╓воруського християнства Георг╕й Федотов стверджував, що християнство древн╕х русич╕в було пов’язане з язичництвом набагато щ╕льн╕ше, н╕ж у багатьох ╓вропейських народ╕в.
Давн╕ русич╕ обожнювали землю, де п╕д яскравим килимом трав ╕ кв╕т╕в пульсувала в╕чна, неозора та╖на - чорна, волога мат╕р-земля. Вона да╓ життя усьому сущому, ╕ в ╖╖ безмежне лоно порина╓ людина.
Русич╕ довго, дуже довго сумували за сво╖ми богами, вони не в╕рили, що т╕ так просто полишили ╖хн╕ га╖ й левади, ╖хн╕ капища, щоби дов╕рити ц╕лу руську людн╕сть одному-╓диному Богов╕.
Укра╖нськ╕ етнологи майже одностайн╕: кор╕ння глибоко╖ дохристиянсько╖ давнини ╕, зокрема, купальськ╕ традиц╕╖ чи не найкраще збереглися на Пол╕сс╕.
Музикознавець ╕ етнограф Ра╖са Цапун лише в сво╓му р╕дному сел╕ у Чудн╕вському район╕ Житомирщини записала тридцять п’ять купальських п╕сень. Роботу продовжила у п╕вн╕чних районах Р╕вненщини ╕ закохалася в цей край".
Пан╕ Ра╖су Цапун розпитувала кореспондент "Рад╕о Свобода" Валентина Одарченко.
Ра╖са Цапун: "За народними в╕руваннями, коли зозуля переста╓ кувати, настають петр╕вчан╕ свята, а дал╕ ╕ Купала. ╤ така п╕сня:

"Год╕-год╕, зозуле, кувати,
Бо йдуть д╕вки
берези рубати..."

На Пол╕сс╕ вбирали в Купала березу, в ╕нших м╕сцевостях це була верба, в мене вдома на Житомирщин╕ клен... Його прикрашали польовими кв╕тами. Й обов’язково мало бути два Купала: хлопчаче й д╕вчаче. Д╕вчаче вбирали гарно: ч╕пляли низками вишн╕, пучечки маку, робили так╕ г╕рлянди з макового цв╕ту, а на хлопчаче багато кропиви.
Хлопц╕ виглядали з-за брами, ╕ д╕вчата спочатку ╖м хлопчаче Купало виставляли, вони на нього накидалися, ламали, а пот╕м д╕вчата виносили те справжн╓ Купало. Вже тод╕ дуже обер╕гали: бралися за руки ╕ кругом Купала водили коло, сп╕вали п╕сн╕...
До цих п╕р сп╕вають п╕сн╕, в яких символ╕зують купання:

"Ой, на ╤вана-Купала,
там ласт╕вонька купалася,
Там ласт╕вонька купалася,
на бережечку сушилася,
На бережечку сушилася -
  д╕вка Ганнуня журилася:
Я ще й рушничк╕в не напряла -  
       а вже ╤вана сподобала,
Я ще й хустини не вел╕ла -
    я вже ╤вана полюбила..."

В╕ктор ╢ленський: "Основн╕ мотиви автентичних купальських звича╖в ╕ п╕сень, як розпов╕да╓ пан╕ Ра╖са, це розкв╕тл╕ почуття молодих людей, а ще ╓днання вогню-Сонця, води ╕ земл╕".
Ра╖са Цапун: "На свят╕ обов’язково запалювали купальське вогнище. ╤з експедиц╕йних досл╕джень по Р╕вненщин╕ зрозум╕ло, що купальське д╕йство найб╕льш збережене в Рокитн╕вському район╕. Там ╓ багато п╕сень, як╕ й дос╕ сп╕вають.
А якщо взяти Зар╕чненський район, то люди пригадують, що було Купала. А як проходить, як╕ п╕сн╕, то не пам’ятають. Т╕льки збереглася традиц╕я палити вогнище.
Саме це вогнище вони називали Купало. Купальське вогнище символ╕зувало очищення в╕д вс╕лякого зла. Оце язичницьке збереглося в обряд╕ до цих п╕р.
От як про вогонь сп╕вали в сел╕ Залав’╓ Рокитн╕вського району:

"А на село полум’╓чко
        й у д╕вочки в окенечко,
Там д╓вочка хустку шила,   
   да й з хлопчиком говорила:
Ой хлопчику-сок╕лоньку,
розкажи мн╓ всю правдоньку,
Розкажи мн╓ всю правдоньку
- коли пойдеш на в╕йноньку,
Коли пойдеш на в╕йноньку - 
     возьми цю хустиноньку".

В╕ктор ╢ленський: "Пол╕щуки в╕рили, що купальсько╖ ноч╕ оживають добро ╕ зло. Н╕ким не бачений цв╕т папорот╕ дозволя╓ чути мову птах╕в, кв╕т╕в ╕ трав, але п╕д╕гр╕ва╓ нечист╕ сили забрати кв╕тку у людини ╕ чинити вс╕ляк╕ лиха.
Ясно, що церква, особливо останн╕х в╕рувань, н╕коли не толерувала. Взагал╕, питання про сп╕вв╕дношення християнства з язичництвом - це проблема, яка ма╓ неозоре число понят╕йних р╕вн╕в ╕ таку ж к╕льк╕сть п╕дводних камен╕в. Прост╕ ╕ категоричн╕ схеми тут мало чим здатн╕ зарадити.
Адже язичництво - це природна рел╕г╕я, рел╕г╕я, за допомогою яко╖ людина прагне встановити зв’язок з потойб╕ччям, вимолити соб╕ довге життя чи гарне подружжя, усп╕х в полюванн╕ чи дощ.
Християнство - це рел╕г╕я повнол╕тньо╖ людини, рел╕г╕я, передовс╕м ╕ головно, любов╕: до Бога, довк╕лля ╕ до ╕ншо╖ людини, поза тим, чи ╓ ця людина членом твого роду-племен╕, чи праведна вона ╕ чи любить вона тебе самого.
Це, якщо хочете, неприродна рел╕г╕я, бо любити тих, хто вас ненавидить, то це проти сутност╕ людини, яка, тобто сутн╕сть, десятками тисяч рок╕в випрацьовувалася у жорсток╕й борн╕ за ╕снування.
╢вангел╕╓ розрива╓ темну неминуч╕сть зла. Воно говорить людин╕: "Не б╕йся!" Але наклада╓ на нього величезну в╕дпов╕дальн╕сть за дотримання золотого правила ╕ за усе Твор╕ння, яке б╕льше не належить сл╕п╕й, невблаганн╕й стих╕╖, а повинне бути спасенним".
Закарпаття - це край, де змагання м╕ж церковними ╕ дохристиянськими традиц╕ями давно розв’язувалося на користь перших. Багато хто ╕з закарпатц╕в вважа╓ купальськ╕ традиц╕╖, в╕д давност╕ яких захоплю╓ дух, новомодними в╕яннями.
Розпов╕да╓ кореспондентка "Рад╕о Свобода" в кра╖ Над╕я Петр╕в:

"Ой, ╤ванку, синьоокий,
В╕зьм╕мося ми за боки -
Будем, Йванку,
 танцювати
Та Хрестителя в╕тати..."

Саме такими коломийками в╕тали традиц╕йне християнське свято ╤вана Хрестителя, яке зазвичай в╕дзначають 7 липня, в Закарпатт╕.
Здавна молод╕ люди збиралися гуртом, нав╕дувалися на вечорниц╕ й разом сп╕вали. Щоправда, тишком, аби батьки не почули, бо сп╕вати, танцювати й веселитися в Петр╕вський п╕ст суворо заборонено.
У Закарпатт╕, де церква традиц╕йно в╕д╕гра╓ дуже поважну роль, до дохристиянських традиц╕й ставляться стримано. Чи не тому звичай пускати в╕нки, гуляти й веселитися саме в н╕ч на 7 липня тут не прижився".
Розпов╕да╓ зав╕дувач кафедри туризму Ужгородського нац╕онального ун╕верситету Фед╕р Шандор:
"На ╤вана Купала на Закарпатт╕ в╕дзначали вечорницями або посиденьками б╕ля хат. Найпопулярн╕ший в с╕льських рег╕онах, де це ╕ в╕дзначають, ╓ ╤ван. Обов’язкове запрошення на ╕менини в гост╕, де вже в╕дбувалися ╕гри, гадання".
Над╕я Петр╕в: "За словами досл╕дник╕в, чолов╕че ╕м’я ╤ван на Закарпатт╕ зустр╕ча╓ться чи не найчаст╕ше, тому ╤вани завжди були в особлив╕й шан╕, на них нав╕ть гадали".
Фед╕р Шандор: "На ╤ванах гадали. Клали ╤вана в середину ╕ загадували бажання".
Над╕я Петр╕в: "Водночас, як каже зав╕дувач кафедри туризму, чимало закарпатських родин перейняли угорськ╕ традиц╕╖, як╕ теж мають християнське п╕д╜рунтя".
Фед╕р Шандор: "На Закарпатт╕ в╕н святкувався в закваску угорсько╖ традиц╕╖. Угорц╕ також любили с╕мейн╕ об╕ди, домашн╕ розваги з д╕тьми. Тому день ╤вана був присвячений повн╕стю домашньому вогнищу: вс╕ сид╕ли вдома, н╕хто н╕куди не б╕гав, вс╕ йшли до ╤ван╕в. А перед тим обов’язково була Служба Божа".
Над╕я Петр╕в: "М╕ж тим досл╕дники переконують: народ╕в християнсько╖ культури, в чи╖ б традиц╕╖ не впл╕талися дохристиянськ╕ в╕рування, практично нема╓. Насамперед це стосу╓ться найб╕льш шанованих свят, як╕ християнство переосмислило.
Прим╕ром, закарпатц╕ в╕рять, якщо на ╤вана заквасити сливки на гор╕лку, то вона вийде запашною ╕ м╕цною. Зрозум╕ло, що ця традиц╕я н╕як не впису╓ться в рамки християнства, яке  алкоголь зовс╕м не в╕та╓".
Фед╕р Шандор: "Саме в цей час закарпатськ╕ ╜азди збирали п╕дгнивши сливки, грушки ╕ саме на ╤вана Хрестителя закладали ╖х в бочки, варили гор╕лку. В╕рили, що так вийде л╕пша".
Над╕я Петр╕в: "Поряд з цим останн╕м часом в Закарпатт╕ справд╕ ста╓ модно вводити нов╕ свята, орган╕зовувати фестивал╕, гуляння тощо.
Сам╕ закарпатц╕ визнають: нетрадиц╕йн╕ для рег╕ону свята приживаються, одомашнюються ╕ стають так би мовити, "сво╖ми". Так, прижився, прим╕ром, День святого Валентина. Саме так зараз до закарпатц╕в приходять традиц╕╖ ╤вана Купала, як╕ не вс╕ патр╕оти краю радо сприймають".
Говорить закарпатська журнал╕стка Лариса Подоляк:
"Для Закарпаття це свято справд╕ ╓ нав’язаним, традиц╕й нема╓. Цього року, коли на календар╕ з╕бгалися три маг╕чн╕ с╕мки 07.07.07, то все одно не спостер╕галося якихось особливих свят, культурних под╕й. Проходили фестивал╕ в цей час з ╕ншого приводу, скаж╕мо, День м╕нерально╖ води, фестиваль "Рокитське суз╕р’я".
Над╕я Петр╕в: "Та й сам╕ закарпатц╕ кажуть: про свято чули, але цв╕т папорот╕ шукати не йшли. А загалом свято ╤вана Купала в╕дбулося в Закарпатт╕ вперше... минулого року. На одн╕й з найвищих г╕р Закарпаття, Драгобрат╕, один з укра╖нських туроператор╕в за сприяння Ради з туризму Карпатського рег╕ону пров╕в фестиваль "Свято Купала на Драгобрат╕".
Мали хорошу мету: привернути увагу громадськост╕, турист╕в та туристичних орган╕зац╕й до рекреац╕йного потенц╕алу курорту Драгобрату у л╕тн╕й сезон, а також продемонструвати так╕ види г╕рського в╕дпочинку, як г╕рський п╕шох╕дний туризм, велотуризм, парапланеризм, автотуризм тощо.
Щоправда, як розпов╕дають сам╕ мешканц╕ Закарпаття, на фестиваль по╖хали одиниц╕ з ус╕╓╖ област╕, в першу чергу тому, що до Драгобрату дуже далеко й важко ╖хати, понад 250 к╕лометр╕в г╕рськими дорогами, а ще через дорожнечу орган╕зованого фестивалю. Тому ╤ванов╕ Купал╕ за Закарпаття ще належить поборотися..."
В╕ктор ╢ленський: "Ну, а укра╖нською столицею це свято кроку╓ просто тр╕умфально. Вже у новому тисячол╕тт╕ його неодм╕нною складовою став М╕жнародний фестиваль "Кра╖на Мр╕й", форум за визначенням св╕тський, але з потужним духовним ╕ народознавчим наповненням".
Три дн╕ фестиваль сп╕вав, танцював ╕ майстрував на Сп╕вочому пол╕ ╕ дн╕провських кручах. Там була ╕ кореспондентка "Рад╕о Свобода" Богдана Костюк:
"За чотири роки ╕снування "Кра╖на Мр╕й" значно розширила сво╖ географ╕чн╕ ╕ духовн╕ кордони: в╕д Криму ╕ Карпат до Македон╕╖ ╕ Литви, в╕д Ки╓ва ╕ М╕нська до Дубл╕на ╕ Тб╕л╕с╕. При цьому, за словами хресно╖ мами фестивалю, визнано╖ укра╖нсько╖ сп╕вачки Н╕ни Матв╕╓нко, його учасники ╕ гост╕ перетворились на одну велику родину".
Н╕на Матв╕╓нко: "Це великий символ, символ родини. "Кра╖на Мр╕й"! Сама назва - це мр╕я побути разом!"
Богдана Костюк: "Поверненням до духовних традиц╕й укра╖нц╕в, в╕дродженням "родинного коду" назвав фестиваль його засновник Олег Скрипка. ╤ зауважив, що на ц╕й територ╕╖ мр╕й можна знайти усього, чого душа забажа╓".
Олег Скрипка: "Нец╕кавого тут нема. Просто люди вже за власним смаком ╕ за власним граф╕ком приходять чи удень, чи увечер╕, чи вони хочуть послухати автентичний сп╕в удень, чи послухати етн╕чний рок увечер╕".
Богдана Костюк: "А душа бажала ╕ послухати заборонений у Б╕лорус╕ гурт автентичного пол╕ського сп╕ву "Тр╕йця", ╕ укра╖нських кобзар╕в, ╕ угорських етно-рокер╕в, а ще придбати чи принаймн╕ пом╕ряти вишиванки, що ╖х робить родина пан╕ Галини з Прикарпаття".
Пан╕ Галина: "Традиц╕╖ у нас збер╕гаються. У нас коли дитину несуть хрестити, ми вишива╓мо вишиваночки, щоб охрестити. А пот╕м, як народиться друга дитина, то (хрестимо) у т╕й сам╕й вишиванц╕, щоб д╕ти не посварились".
Богдана Костюк: "А ще можна було скуштувати нац╕ональн╕ ╕спанськ╕ та ╕нд╕йськ╕ страви ╕ випити справжн╕с╕нько╖ медовухи, що ╖╖ виробля╓ пас╕чник з Черн╕г╕вщини пан Микола".
Пан Микола: "Медовуха - це традиц╕йний нап╕й Сх╕дно╖ ╢вропи. В основному слов’яни: рос╕яни, укра╖нц╕, поляки споконв╕ку пили лише мед".
Богдана Костюк: "А ще можна було побавитися з традиц╕йними укра╖нськими ляльками-мотанками, помилуватися татарськими килимами з яскравими в╕зерунками ╕ потанцювати гуцульський "аркан" або македонське "хоро" разом з родиною укра╖нського Президента. Це все зд╕йснювалося на м╕стичн╕й територ╕╖ "Кра╖ни Мр╕й" достатньо легко".
В╕ктор ╢ленський: "╤ наостанок про ставлення християнства до традиц╕йно╖ народно╖ культури дохристиянського походження. Погодьмося, що духов╕ християнства не може в╕дпов╕дати нестримна лють до книг ╕ пам’яток, до храм╕в ╕ святилищ, зведених старанно ╕ терпляче т╕╓ю, старою ╕, водночас, неповнол╕тньою людиною.
Ця лють язичницька, а не християнська за сво╓ю природою, вона в╕рить у кам╕нь, а не в дух, у форму, а не в зм╕ст, у насильство, а не в любов.
Дуже часто за цими захланними зусиллями з викор╕нення старих звича╖в ╕ святкувань стояли не християнськ╕, а денац╕онал╕заторськ╕ нам╕ри ╕мпер╕й вирвати з народу душу ╕ перетворити його на гнучкий матер╕ал у руках колон╕затор╕в.
Насправд╕ християнство зовс╕м не означа╓ розриву з традиц╕йними народними святами ╕ забавами, якщо ц╕ забави не ╓ блюзн╕рською наругою над самою сутн╕стю християнства. Адже Христос прийшов у св╕т творити, а не нищити".

(RadioSvoboda.ua).


КРИМСЬКА республ╕канська орган╕зац╕я Всеукра╖нсько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ "Наша Укра╖на" взяла активну участь в п╕дготовц╕ ╕ проведенн╕ святкових заход╕в в н╕ч на ╤вана Купала в С╕мферопол╕, ╕н╕ц╕йованих укра╖нськими орган╕зац╕ями автоном╕╖. Про це журнал╕стам пов╕домив л╕дер КРО ВГО "Наша Укра╖на" Валер╕й Пробий-Голова. В╕н в╕дзначив, що цього року святкування в╕дбулося б╕льш масштабно та орган╕зовано завдяки л╕деру С╕мферопольсько╖ орган╕зац╕╖ НСНУ та одному з л╕дер╕в КРО ВГО "Наша Укра╖на" Володимиру Кунцову.
У традиц╕йних укра╖нських обрядах та гуляннях на берез╕ С╕мферопольського водосховища взяло участь близько 200 ос╕б. Вс╕ бажаюч╕ могли безкоштовно скуштувати козацький кул╕ш та картоплю з╕ шкварками.
"Ми з глибокою шаною ставимося до народних традиц╕й, вважа╓мо, що ╖х необх╕дно в╕дроджувати, а тому кримськ╕ актив╕сти Всеукра╖нсько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ "Наша Укра╖на" взяли участь у матер╕ально-техн╕чному забезпеченн╕ святкових заход╕в", - сказав В. Пробий-Голова.
Укра╖нськ╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖ Криму вдруге провели святкування в н╕ч на ╤вана Купала на берез╕ С╕мферопольського водосховища.

Прес-служба Кримсько╖ республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ ВГО "Наша Укра╖на".

"ОЙ НА ╤ВАНА, ОЙ НА КУПАЛА..."

ТРАДИЦ╤Я святкування дня ╤вана Купала сяга╓ сво╖м кор╕нням тих прадавн╕х час╕в, коли на теренах сучасно╖ Укра╖ни мешкали перв╕сн╕ слов’янськ╕ племена. Саме вони щороку в день л╕тнього сонцестояння, вшановуючи Купала, бога плод╕в земл╕, зд╕йснювали особливий маг╕чний обряд, що збер╕гся до наших дн╕в. Уже вдруге 6 липня б╕ля С╕мферопольського водосховища укра╖нська громада Криму в╕дтворю╓ це яскраве обрядове д╕йство. До вс╕х учасник╕в свята ╕з прив╕тальним словом звернувся Перший заступник Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в АРК  ╢вген Драп’ятий. При╓мно, що цього року до свята долучилося багато оф╕ц╕йних ос╕б та представник╕в громадських орган╕зац╕й. Наголошуючи на важливост╕ збереження багатов╕кових культурних традиц╕й укра╖нського народу, до публ╕ки зверталися: О. Левченко (заступник Представника Президента Укра╖ни в АРК), О. Н╕кола╓нко (верховний отаман Кримського округу Укра╖нського козацтва), П. Смолян╕нов (Л╕га етн╕чних укра╖нц╕в Криму "Лелека").
Ус╕ гост╕ свята стали не лише його глядачами, а й безпосередн╕ми учасниками. Розд╕лившись на дв╕ команди, хлопц╕ та д╕вчата створили нев╕д’╓мн╕ атрибути обряду: Купайлицю - символ подружнього щастя, злагоди, та Марену - опудало з с╕на  - символ нечисто╖ сили. П╕сля чого водили б╕ля Марени та Купайлиц╕ хороводи, сп╕вали п╕сень.
Безперечно, свято ╤вана Купала не може об╕йтися без традиц╕йного плет╕ння в╕нк╕в та пускання ╖х на воду. П╕д кер╕вництвом С. А. Левон (викладача СЗШ № 2) молод╕ д╕вчата впл╕тали до сво╖х в╕ночк╕в головн╕ укра╖нськ╕ кв╕ти-обереги (барв╕нок, любисток, польовий мак). А пот╕м, прикрасивши св╕чками, пускали в╕ночки за теч╕╓ю, пильно сл╕дкуючи, до якого ж берега
пристане - зв╕дки нареченого чекати. Тим часом доросл╕ змагалися у сп╕вах ╕ танцях. Сво╖ вокальн╕ зд╕бност╕ продемонстрували: В. Хмеловський (орган╕затор свята, голова "Укра╖нсько╖ Громади Криму"), М. Москаленко, Олена Безкоровайна. Ус╕ бажаюч╕ мали змогу взяти участь у численних конкурсах та розвагах. П╕сля завершення концертно╖ програми, орган╕зовано╖ Т. Захаровою (заступник голови Товариства "Укра╖на - Св╕т"), ус╕х гостей запросили до щедрого столу, головною стравою якого став кул╕ш. Кашоварами були П. Вольвач, ╤. Волобу╓в, В. Овчарук, В. Лукашенко. П╕сля частування найсм╕лив╕ш╕ влаштували змагання з╕ стрибк╕в через багаття. ╤сну╓ пов╕р’я: якщо закохан╕, м╕цно тримаючись за руки, перестрибнуть через купальське вогнище ╕ ╖хн╕ руки не роз╕мкнуться, то суджено ╖м одружитися впродовж наступного року та жити довго у добр╕ та злагод╕. До реч╕, серед тих, хто р╕к тому усп╕шно перестрибнув через багаття, дв╕ пари й справд╕ одружилися!
Завершували обряд, за старовинним звича╓м, запусканням у воду вогняного колеса - символу сонця та спаленням опудала Марени.
Свято вдалося таким яскравим та веселим ще й завдяки спонсорськ╕й п╕дтримц╕, яку ласкаво надали: В. Здирко (голова Кримсько╖ орган╕зац╕╖ "Наша Укра╖на"),  В. Кунцов (голова С╕мферопольсько╖ м╕сько╖ орган╕зац╕╖ "Наша Укра╖на"), В. Стефанюк (заступник голови товариства "Укра╖на - Св╕т").
Гост╕ залишали свято задоволеними та натхненними, об╕цяючи наступного року обов’язково знову зустр╕тись у день ╤вана Купала. Чека╓мо й на вас!
Мар╕я БОДУНОВА,
студентка 2-го курсу Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Тараса Шевченка.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2007 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4931

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков