"Кримська Свiтлиця" > #27 за 06.07.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
#27 за 06.07.2007
КАЛЕНДАР ЛИПЕНЬ
ЛИПЕНЬ 1 День В╕йськово-Морських Сил Збройних Сил Укра╖ни. 80 рок╕в ╕з дня смерт╕ укра╖нського п╕ан╕ста, композитора ╕ педагога Григор╕я Костянтиновича Ходоровського (1853–1927). 2 День прац╕вника державно╖ податково╖ служби Укра╖ни. 115 рок╕в в╕д дня народження укра╖нсько╖ народно╖ поетеси Марфи Сидор╕вни Бондаренко (1892–1970). 85 рок╕в в╕д дня народження укра╖нського л╕тературознавця, критика Дмитра Володимировича Затонського (1922). 3 1917 - Проголошено Другий Ун╕версал Центрально╖ Ради. 100 рок╕в в╕д дня народження укра╖нсько╖ сп╕вачки Натал╕╖ Йосип╕вни Захарченко (1907–1992). 95 рок╕в в╕д дня народження укра╖нського живописця Анатоля Яблонського (1912–1954). 75 рок╕в в╕д дня народження укра╖нського к╕нооператора ╕ к╕норежисера Вадима Герасимовича ╤лл╓нка (1932). 5 205 рок╕в в╕д дня народження адм╕рала Павла Степановича Нах╕мова (1802–1855). 85 рок╕в в╕д дня народження укра╖нського актора Петра Трохимовича Ласт╕вки (1922). 7 День пророка ╤оанна Хрестителя. Свято ╤вана Купайла. 125 рок╕в в╕д дня народження б╕лоруського поета Янки Купали (1882–1942). 85 рок╕в в╕д дня народження укра╖нського математика Володимира Олександровича Марченка (1922). 8 День рибалки. 165 рок╕в в╕д дня народження укра╖нського винах╕дника у галуз╕ електрозварювання Миколи Миколайовича Бенардоса (1842–1905). 105 рок╕в в╕д дня народження укра╖нського в╕йськового д╕яча, генерал-майора ав╕ац╕╖, Героя Радянського Союзу Андр╕я Никифоровича В╕трука (1902-1946). 85 рок╕в в╕д дня народження укра╖нського л╕тературного критика Петра Давидовича Морга╓нка (1922–1990). 9 85 рок╕в в╕д дня народження укра╖нського скульптора Петра Пилиповича Остапенка (1922). 75 рок╕в в╕д дня народження укра╖нського л╕тературознавця, перекладача, дипломата Юр╕я Миколайовича Кочубея (1932). 10 85 рок╕в в╕д дня народження укра╖нського письменника Павла Федоровича Автомонова (1922–1988). 80 рок╕в в╕д дня народження укра╖нського х╕м╕ка Юр╕я Серг╕йовича Л╕патова (1927). 11 120 рок╕в в╕д дня народження укра╖нського ╕ рос╕йського сп╕вака Павла Максимовича Журавленка (1887–1948). 12 День Святих Апостол╕в Петра ╕ Павла. 100 рок╕в в╕д дня народження укра╖нського композитора Петра Даниловича Гайдамаки (1907–1981). 13 75 рок╕в в╕д дня народження рос╕йського барда, композитора, культового виконавця авторсько╖ п╕сн╕ В╕ктора Семеновича Берковського (1932-2005). Народився в Запор╕жж╕. 14 175 рок╕в в╕д дня народження укра╖нського юриста Олександра Васильовича Романовича-Славатинського (1832–1910). 110 рок╕в в╕д дня народження укра╖нсько╖ сп╕вачки Олександри ╤лл╕вни Жуковсько╖ (1897–1979). 110 рок╕в в╕д дня народження укра╖нського письменника Мирослава ╤рчана (Андр╕й Дмитрович Баб’юк) (1897-1937). 105 рок╕в в╕д дня народження укра╖нського письменника Петра Андр╕йовича Радченка (1902–1942). 285 рок╕в ╕з дня смерт╕ гетьмана Л╕вобережно╖ Укра╖ни ╤вана Скоропадського (1646–1722).
4 ЛИПНЯ - 200 РОК╤В В╤Д ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Джузеппе Гар╕бальд╕ - народного героя ╤тал╕╖
РИЦАР ДВОХ П╤ВКУЛЬ ЗЕМЛ╤ 4 липня виповню╓ться 200 рок╕в в╕д дня народження громадського, пол╕тичного ╕ в╕йськового д╕яча, генерала ╕ нац╕онального героя ╤тал╕╖ Джузеппе Гар╕бальд╕ (1807 - 1882 рр.). Гар╕бальд╕ - один з найвизначн╕ших представник╕в революц╕йно-демократичного руху XIX ст. за свободу пригноблених народ╕в ╢вропи ╕ П╕вденно╖ Америки. За це його ще за життя назвали «Рицарем двох п╕вкуль Земл╕». Гар╕бальд╕ в╕д╕грав вир╕шальну роль у доленосних для ╤тал╕╖ под╕ях - оборон╕ Римсько╖ республ╕ки в 1849 р., бойових д╕ях альп╕йських стр╕льц╕в проти австр╕йських окупант╕в у 1859 р., висадц╕ так звано╖ «тисяч╕» на остров╕ Сицил╕я ╕ розгром╕ деспотичного режиму неапол╕танських Бурбон╕в у 1860 р., визволенн╕ Венец╕ансько╖ област╕ у 1866 р. тощо. * * * В╕домо, що у визвольних походах Гар╕бальд╕ брали безпосередню участь не лише ╕тал╕йськ╕, але ╕ польськ╕, хорватськ╕, рос╕йськ╕ революц╕онери-добровольц╕. А чи не було серед них укра╖нц╕в? Чи не ╕снувало прямих зв’язк╕в Гар╕бальд╕ з Укра╖ною, укра╖нцями? В╕дпов╕даючи на перше запитання, назвемо лише к╕лька ╕мен. Ад’ютантом Гар╕бальд╕ в легендарному «поход╕ тисяч╕» був географ ╕ соц╕олог Лев ╤лл╕ч Мечников - брат в╕домого укра╖нського ╕ рос╕йського вченого-б╕олога ╤. ╤. Мечникова - нашого першого Нобел╕вського лауреата. У битв╕ п╕д Неаполем у 1860 р. Л. Мечников керував фортиф╕кац╕йними роботами. За особистим дорученням Гар╕бальд╕ в╕н у 1864 р. брав участь у п╕дготовц╕ повстансько╖ морсько╖ експедиц╕╖ на причорноморське узбережжя Укра╖ни. Селяни так звано╖ Новорос╕╖ чекали на Гар╕бальд╕ як на свого визволителя п╕д ╕менем «Загр╕байло». У середин╕ Х╤Х ст. революц╕йну аг╕тац╕ю серед селян Ки╖вщини в╕в Андр╕й Опанасович Красовський. Через пересл╕дування в╕н змушений був ем╕грувати за кордон. У 1859 р., перебуваючи в ╤тал╕╖, Красовський неодноразово зустр╕чався з Гар╕бальд╕, знайомився з його досв╕дом революц╕йно╖ боротьби, вважав себе учнем Гар╕бальд╕. Повернувшись в Укра╖ну, в╕н знову поринув у вир революц╕йного життя. Зокрема, Красовський поширював в╕дозву до солдат╕в ╕з закликом не придушувати силою збро╖ селянськ╕ заворушення. За це в╕н був у 1862 р. заарештований ╕ в╕дправлений на дов╕чну каторгу в Сиб╕р. У 1868 р. революц╕онер, щоб не потрапити в руки царських пос╕пак, застрелився п╕д час невдало╖ втеч╕. Пропагандою ╕дей та д╕яльност╕ Гар╕бальд╕ займався на шпальтах газети «Киевский телеграф» Я. Бекмен. Наприк╕нц╕ 1850 - початку 1860-х рок╕в на адресу штабу Гар╕бальд╕ в Гену╖ надходили з╕бран╕ в Укра╖н╕ грош╕ на придбання збро╖ ╕ спорядження визвольн╕й арм╕╖. Подвиги Гар╕бальд╕ знайшли в╕дображення у творчост╕ Марка Вовчка, А. Свидницького, Г. Данилевського, М. Драгоманова, М. Максимовича, С. Русово╖, М. Коцюбинського. Педагог ╕ л╕тературознавець, громадська ╕ культурно-осв╕тня д╕ячка Соф╕я Русова, для прикладу, видала у Ростов╕-на-Дону в 1906 р. книгу «Биография Дж. Гарибальди, освободителя Италии». * * * Тепер звернемося до другого питання: чи ╕снують безпосередн╕, прям╕ зв’язки Гар╕бальд╕ з Укра╖ною, укра╖нцями? Син моряка, Гар╕бальд╕ рано полюбив море, став заправським матросом Сардинського торгового флоту. У 26 рок╕в в╕н уже був кап╕таном торгово╖ шхуни. Гар╕бальд╕ не раз у 1820 - перш╕й половин╕ 1830-х рок╕в в╕дв╕дував Одесу, Феодос╕ю, Керч, Таганрог. Чи не ключова под╕я в житт╕ Гар╕бальд╕ пов’язана з Приазов’ям. А було це так. Вл╕тку 1833 р. торгов╕ справи привели Гар╕бальд╕ в Азовське море. Його шхуна заходила в порти Бердянська, Мар╕уполя, Таганрога... У портову корчму Таганрога, де зазвичай збиралися ╕ноземн╕ моряки, якось заглянув ╕ Гар╕бальд╕. Тут в╕н почув палку промову ╕тал╕йською мовою. Незнайомець говорив про те, над чим вже не раз задумувався Гар╕бальд╕: про колишню велич ╤тал╕╖, про ╖╖ тепер╕шн╕й принизливий стан, про сваволю феодальних правител╕в у кра╖н╕, роз╕рван╕й на в╕с╕м княз╕вств ╕ корол╕вств, про ненависне гноблення австр╕йц╕в, що захопили п╕вн╕чну ╤тал╕ю... Оратор закликав вступати в та╓мне товариство «Молода ╤тал╕я» ╕ готуватися до збройного повстання. Якась сила п╕дхопила Гар╕бальд╕, в╕н кинувся до незнайомця з╕ словами: «Клянусь, що з ц╕╓╖ митт╕ я тв╕й товариш на все життя!» ╤ д╕йсно, ця випадкова зустр╕ч перевернула все подальше життя Джузеппе Гар╕бальд╕. В╕н ступив на шлях революц╕йно╖ боротьби ╕ не з╕йшов з нього до к╕нця свого життя... (Зауважу в дужках, що до революц╕╖ Таганрог ╕ Таганрозький округ входили до складу Катеринославсько╖ губерн╕╖, тобто до складу Укра╖ни, або, за тод╕шньою терм╕нолог╕╓ю, Малорос╕╖). ╤ сьогодн╕ про цей яскравий еп╕зод б╕ограф╕╖ Гар╕бальд╕ нагаду╓ обел╕ск, що сто╖ть на берез╕ Азовського моря в Таганроз╕. На ньому - барель╓ф Гар╕бальд╕ ╕ слова: «У 1833 роц╕ Джузеппе Гар╕бальд╕, перебуваючи у Таганроз╕, поклявся присвятити сво╓ життя справ╕ зв╕льнення сво╓╖ батьк╕вщини ╤тал╕╖. П╕д кер╕вництвом нац╕онального героя ╤тал╕╖ Джузеппе Гар╕бальд╕ кра╖на була зв╕льнена ╕ возз’╓днана». Кожного разу, буваючи в Таганроз╕, я неодм╕нно приходжу з кв╕тами в руках до обел╕ска, ще раз перечитую слова, викарбуван╕ на ньому, ╕ мимовол╕ думаю про те, як потр╕бн╕ сьогодн╕ Укра╖н╕ так╕ пров╕дники, як Джузеппе Гар╕бальд╕. Павло МАЗУР, просв╕тянин ╕ кра╓знавець. м. Мар╕уполь.
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 06.07.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4924
|