Ставлення населення Укра╖ни до соц╕ально-економ╕чних та пол╕тичних процес╕в на сход╕ й заход╕ майже однакове, а розколюють Укра╖ну питання статусу рос╕йсько╖ мови та геопол╕тичного вибору. Такими ╓ висновки соц╕олог╕чного досл╕дження. Науковц╕ ╤нституту соц╕олог╕╖ НАН Укра╖ни проанал╕зували 13 щор╕чних власних мон╕торингових досл╕джень за б╕льш як 100 показниками у 6 пол╕тичних рег╕онах Укра╖ни. Результати досл╕дження презентував п╕д час зас╕дання «круглого столу» в ╤нститут╕ соц╕олог╕╖ доктор соц╕олог╕чних наук, зав╕дувач в╕дд╕лу соц╕ально-пол╕тичних процес╕в ╤нституту соц╕олог╕╖ НАНУ Олександр Вишняк, пов╕домля╓ кореспондент УКР╤НФОРМу. Як зазначив О. Вишняк, за вс╕ма показниками ставлення до соц╕ально-економ╕чних процес╕в р╕зниця м╕ж рег╕онами ╕ 15 рок╕в тому, ╕ тепер становить не б╕льш як 10 - 15%. Фактично не набагато б╕льша р╕зниця нав╕ть м╕ж крайн╕ми зах╕дними рег╕онами й Донбасом у ставленн╕ до загальнопол╕тичних проблем - багатопарт╕йност╕, форми пол╕тичного устрою ╕ вс╕х пол╕тичних ╕нститут╕в, окр╕м персонал╕зованих, наприклад, таких, як президент. За даними досл╕дження соц╕олог╕в, по вс╕й кра╖н╕ до 1999 року показники задоволеност╕ життям, роботою, матер╕альним становищем пог╕ршувалися, а п╕сля 1999 року вони щороку пол╕пшуються. Тому соц╕ологи вважають, що говорити про якусь соц╕ально-економ╕чну кризу в кра╖н╕ не можна, а Укра╖на в соц╕ально-економ╕чному в╕дношенн╕ ╓ ╓диним орган╕змом. За словами О. Вишняка, так╕ ж зм╕ни в╕дбуваються ╕ в пол╕тичн╕й площин╕, причому марксистська теза, що пол╕тика залежить в╕д економ╕ки, як показу╓ 15-р╕чний мон╕торинг ╤нституту соц╕олог╕╖, не д╕╓. «Зм╕на дов╕ри до вс╕х владних пол╕тичних ╕нститут╕в у вс╕х рег╕онах п╕сля 1999 року не залежить в╕д стану економ╕ки: дов╕ра як була низькою, так ╕ залиша╓ться, за винятком короткого пер╕оду постпомаранчево╖ революц╕╖ у 2005 роц╕», - сказав О. Вишняк. Як св╕дчить досл╕дження соц╕олог╕в, ╓ дв╕ сфери, в яких за останн╕ 15 рок╕в р╕зниця м╕ж рег╕онами була величезною ╕ продовжу╓ поглиблюватися. За словами О. Вишняка, це диференц╕ац╕я мовних практик по р╕зних рег╕онах Укра╖ни ╕ ставлення до статусу рос╕йсько╖ мови, а також весь комплекс питань геопол╕тичного вибору Укра╖ни. Науковець наголосив, що Укра╖ну розколю╓ не питання ставлення до НАТО або ╓вро╕нтеграц╕╖, а все те, що стосу╓ться в╕дносин з Рос╕╓ю. На думку О. Вишняка, п╕д час «круглих стол╕в» пол╕тики повинн╕ шукати в╕дпов╕д╕ не на питання, коли ╕ за якими правилами проводити вибори, а потр╕бен пошук нац╕онального компром╕су в цих конкретних питаннях, що роз’╓днують Укра╖ну. «Причому потр╕бне не нав’язування позиц╕╖ одн╕╓╖ сторони ╕нш╕й, а пошук компром╕су, який би об’╓днав нац╕ю з цих питань», - наголосив науковець. Науковець вважа╓, що у мовно-етн╕чному питанн╕ цей компром╕с мав би полягати в тому, що держава повинна проводити диференц╕йовану мовну пол╕тику в р╕зних рег╕онах, бо це складалося стол╕ттями, ╕ за десять-двадцять рок╕в так╕ питання не вир╕шуються. Вс╕ державн╕ службовц╕ повинн╕ обов’язково складати екзамен на знання укра╖нсько╖ мови, зазначив О. Вишняк. На його думку, потр╕бно також у п╕втора-два рази розширити вивчення укра╖нсько╖ мови в ус╕х рос╕йськомовних навчальних закладах, але к╕льк╕сть цих заклад╕в треба зб╕льшити. ╤, нарешт╕, потр╕бно надати рос╕йськ╕й мов╕ статус рег╕онально╖, як цього вимага╓ б╕льш╕сть населення в деяких рег╕онах, вважа╓ науковець. «Це могло б бути основою компром╕су, бо намагання деяких пол╕тик╕в за 10 - 20 рок╕в укра╖н╕зувати П╕вдень та Сх╕д призводить до того, що частка укра╖нсько╖ мови там т╕льки зменшу╓ться», - сказав О. Вишняк.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
