Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3476)
З потоку життя (6713)
Душі криниця (3636)
Українці мої... (1489)
Резонанс (1551)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1733)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ТОЧКИ» НАШОГО ЖИТТЯ
В «Кримськ╕й св╕тлиц╕» в╕д 14.03.2020 р. прочитала публ╕кац╕ю В╕тал╕я Лазорк╕на про...


В.╤. ЛАЗОРК╤Н: ТАК ГАРТУВАВСЯ ФЛОТ
За 28 останн╕х рок╕в в Укра╖н╕ ╕ навколо не╖ сталося багато под╕й, як╕ ╓ насл╕дками р╕шень,...


ЧОРНА СМУГА «СВ╤ТЛИЦ╤»
15 рок╕в тому, починаючи десь з середини березня, на перш╕й стор╕нц╕ «Кримсько╖...


СЕЛО ВЕЛИКОС╤ЛКИ
Гортаючи стор╕нки свого життя...


ЗАНЕДУЖАВ Я В ДОРОЗ╤...
Як л╕кувалися чумаки, коли занедужали, тим паче, перебуваючи у дороз╕?..




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 18.05.2007
ЗАГАДКА СР╤БНО╥ ТАЦ╤

18 ТРАВНЯ - М╤ЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗЕ╥В
╤стор╕я ╕ сучасн╕сть

 Якось в╕д С. В. Тупика, директора Путивльського ╕сторико-культурного запов╕дника, що на Сумщин╕, стало в╕домо, що у фондах Нац╕онального музею ╕стор╕╖ Укра╖ни в Ки╓в╕ збер╕га╓ться ср╕бна таця, подарована свого часу князю Фел╕ксу Юсупову жителями с. Слободи (нин╕шнього Буринського району) за участь у побудов╕ ново╖ церкви.
 На запит до столичного музейного закладу незабаром над╕йшла в╕дпов╕дь з Музею ╕сторичних коштовностей Укра╖ни, який ╓ ф╕л╕╓ю НМ╤У, такого зм╕сту: «У нашому музе╖ д╕йсно збер╕га╓ться ср╕бна таця (╕нвентарний номер ДМ - 7650), виготовлена ф╕рмою Йосипа Маршака у 1913 роц╕ на замовлення жител╕в с. Попова Слобода Путивльського пов╕ту Курсько╖ губерн╕╖ (нин╕ село Слобода Буринського району Сумсько╖ област╕).
 Таця кругла, з досить широким бортом, по краю прикрашеним об╕дком рослинного узору. Прикрасою тац╕ ╓ емалевий герб м. Курська, п╕д яким напис: «Его сиятельству князю Юсупову графу Сумарокову-Эльстон от крестьян с. Поповой Слободы Курской губ. Путивльского уезда в день освящения Романовского храма».
 Стосовно ╕стор╕╖ надходження експонату написано, що таця була передана до Музею ╕сторичних коштовностей Кримським кра╓знавчим музе╓м зг╕дно з наказом М╕н╕стерства культури УРСР № 258 в╕д 31.12.1964 р. Проте нев╕дом╕ обставини надходження тац╕ до Кримського кра╓знавчого музею у С╕мферопол╕. Це спонукало до подальших пошук╕в в╕домостей про колишнього власника коштовного ювел╕рного виробу.
 За допомогою деяких розшуканих джерел вдалося з’ясувати, що князь Фел╕кс Фел╕ксович Юсупов (в╕н же граф Сумароков-Ельстон) народився 23 березня 1887 р. у Санкт-Петербурз╕ у родин╕ багатих рос╕йських вельмож. Його родов╕д по материнськ╕й л╕н╕╖ мав татарське походження. Родина Юсупових була казково багатою. Впродовж покол╕нь вона волод╕ла величезними над╕лами земл╕ у Сиб╕ру, Укра╖н╕, зокрема на Сумщин╕, у Криму та низкою високоприбуткових копалень та хутряних фактор╕й тощо. Щоб уникнути згасання роду Юсупових внасл╕док в╕дсутност╕ нащадк╕в чолов╕чо╖ стат╕, батько Фел╕кса - граф Фел╕кс Фел╕ксович Сумароков-Ельстон (1856 - 1928) п╕д час одруження взяв пр╕звище ╕ титул сво╓╖ дружини - княжни З╕на╖ди Микола╖вни Юсупово╖ (1861 - 1939).
 П╕сля того, як на дуел╕ 22 червня 1908 р. у Санкт-Петербурз╕ загинув старший брат Микола Фел╕ксович, Фел╕кс став спадко╓мцем величезного багатства. Порадившись з членами родини, як найкраще розпорядитися коштами та нерухом╕стю, в╕н прийняв р╕шення присвятити багато часу ╕ грошей на добротворчу д╕яльн╕сть на користь б╕дних. Поряд з тим, в╕н в╕в довол╕ розгульний спос╕б життя ╕ його ╕нколи можна було побачити серед циганських ансамбл╕в.
 Поки що достеменно нев╕домо, яким чином князь Ф. Юсупов граф Сумароков-Ельстон сприяв побудов╕ ново╖ церкви у Слобод╕. Можливо, до ц╕╓╖ доброчинно╖ акц╕╖ його залучили Муравйови-Апостоли чи Терещенки, як╕ на той час волод╕ли ма╓тками у Попов╕й Слобод╕ та навколишн╕х селах ╕ мали зв’язки серед петербурзько╖ ╕ московсько╖ знат╕.
 У 1914 роц╕ князь Ф. Юсупов одружився з великою княжною ╤риною Олександр╕вною Романовою, плем╕нницею царя Миколи ╤╤. Це був вдалий ╕ щасливий шлюб. Подружжя мешкало у палац╕ Юсупових на Мойц╕ у розк╕шних покоях з парадними апартаментами, картинною галере╓ю, м╕н╕атюрним домашн╕м театром та сховищем дорогоц╕нностей п╕д назвою «Печера Аладд╕на». Не виключено, що у ньому збер╕галася ╕ ср╕бна таця, подарована слоб╕дчанами.
 Саме у палац╕ Юсупових на Мойц╕ Фел╕кс разом з великим князем Дмитр╕╓м та ╕ншими сп╕льниками у н╕ч з 16 на 17 грудня 1916 року убили в╕домого старця Григор╕я Распут╕на, який мав великий вплив на ╕мператрицю Олександру Федор╕вну. Однак заплановане вбивство Распут╕на не в╕двернуло революц╕╖ в Рос╕╖, п╕д час яко╖ родина Юсупових була пом╕щена п╕д домашн╕й арешт у ╖хн╕й зам╕ськ╕й садиб╕ поблизу Санкт-Петербурга.
 Однак перебування п╕д арештом не влаштовувало гонорового аристократа ╕ князь вир╕шив залишити столицю та перебратися до Криму, де в Коре╖з╕ у нього був палац, який за розк╕шшю поступався лише ╕мператорському, а у с. Соколине - «мисливський будинок», як╕ збереглися до наших дн╕в. Тож, пробравшись до свого палацу на Мойц╕, князь Юсупов взяв там к╕лька картин Рембрандта та фам╕льн╕ коштовност╕ ╕ вирушив затим з родиною до Криму. У Ялт╕ Юсупови с╕ли на борт британського в╕йськового судна «Мальборо», яке доставило ╖х на о. Мальта. Можливо, за цю послугу князю довелося розплачуватися сво╖ми коштовностями ╕ таким чином ср╕бна таця опинилася на Кримському п╕востров╕, згодом потрапивши до с╕мферопольського музею?
 На користь ц╕╓╖ верс╕╖ св╕дчить згадка Ф. Юсупова у сво╖х мемуарах про те, що, потрапивши з Мальти до ╤тал╕╖ без в╕зи, князь п╕дкупив ╕тал╕йських чиновник╕в, давши ╖м хабара д╕амантами.
 Пере╖хавши згодом до Франц╕╖, деякий час родина Юсупових мешкала у паризькому готел╕ «Ван-дам» перш н╕ж пере╖хати до Лондона. У 1920 роц╕ вони знову повернулися до Парижа, де купили будинок на вулиц╕ Гутенберга у район╕ Булонь-сюр-Сен, де Фел╕кс та ╤рина Юсупови прожили б╕льшу частину свого життя. Помер Фел╕кс Фел╕ксович-молодший у 1967 роц╕, проживши 80 л╕т. Похований на рос╕йському кладовищ╕ Сен-де-Буа у Париж╕.
 Палац Юсупових у Санкт-Петербурз╕ 1925 р. був переданий педагог╕чн╕й ╕нтел╕генц╕╖ м╕ста. Нин╕ у ньому розм╕щу╓ться Палац культури прац╕вник╕в осв╕ти. По сут╕, в╕н явля╓ собою ╕сторико-культурний центр, який в╕дв╕дують численн╕ екскурс╕╖. Тут в╕дв╕дувач╕ можуть ознайомитися ╕ з «Печерою Аладд╕на» - сховищем фам╕льних коштовностей Юсупових, у як╕й не вистача╓ ср╕бно╖ тац╕, що збер╕га╓ться сьогодн╕ в Укра╖н╕. А ось церква у Слобод╕, збудована за сприяння князя до 300-л╕ття дому Романових, на жаль, не збереглася, бо була зруйнована безбожною сов╓тською владою.
 Ц╕каво, чи ╓ у Кримському республ╕канському кра╓знавчому музе╖ як╕сь в╕домост╕ про колишн╕й коштовний експонат?
 Олександр КАП╤ТОНЕНКО.
м. Суми.


ЗАГАДКОВ╤ ЗНАКИ НАШИХ ПРАЩУР╤В

 Вперше ск╕фсько-сарматськ╕ знаки на пам’ятках Причорномор’я стали досл╕джуватися п╕сля захоплення Криму Рос╕йською ╕мпер╕╓ю. У 1805 р. вийшла книга П. ╤. Сумарокова «Досуги Крымского судьи, или Второе путешествие в Тавриду». На 127-й стор╕нц╕ автор зобразив р╕дк╕сну знах╕дку: мармурову плиту з грецьким написом. Пам’ятник лежав «у гущавин╕ кропиви та бур’яну», серед залишк╕в земляно╖ фортец╕ в Таман╕. Малюнок був не зовс╕м точним, але п╕д грецькими л╕терами вир╕знялися два загадкових знаки, як╕ н╕хто не м╕г прочитати. Зараз цей пам’ятник знаходиться в Ерм╕таж╕ у Санкт-Петербурз╕ як «рос╕йська знах╕дка». Але прочитати т╕ два та╓мничих знаки так ╕ не змогли.
 Невдовз╕ виникли нов╕ загадки. Серед ру╖н Ольв╕╖, на берегах Дону й Кубан╕, у Керч╕, на всьому узбережж╕ Чорного моря знаходили плити, свинцев╕ печатки, керам╕ку та безл╕ч речей з нев╕домими знаками. Те ж саме знаходили на Под╕лл╕, у Бессараб╕╖, Угорщин╕, Румун╕╖... Ц╕каво, що мадяри мають у сво╖й мов╕ давньоруськ╕ назви рибальського приладдя, нав╕ть багато д╕╓сл╕в ╕ словосполучень в угорськ╕й мов╕, як зазначав ╕сторик Мольнар, сх╕днослов’янського походження.
 У 1875 р. П. А. Бурачков спробував досл╕дити та╓мнич╕ знаки в статт╕ «О памятниках с руническими надписями, находящихся на юге России». Тод╕ вперше заговорили про так зван╕ слов’янськ╕ руни.
 П╕сля Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни кра╓знавець О. ╤. Домбровський замалював знаки в б╕лог╕рськ╕й печер╕, з╕ставивши ╖х з кирилицею: «в╕ди», «зело», «червь», «мисл╕те», «слово», «ю», «юс»... Ц╕каво, що понад 500 вар╕ант╕в глаголичних л╕тер у 34 слов’янських пам’ятниках повторюють ск╕фсько-сарматську граф╕ку. Найб╕льше таких аналог╕й у Криму: С╕мферополь, Керч, Севастополь, б╕лог╕рськ╕ печери, берег р╕ки Чокурча та ╕н. На жаль, розкриття цих та╓мниць предк╕в припало на розкв╕т стал╕нського вчення про мову. Тому ск╕фськ╕ орнаменти й граф╕чн╕ знаки пор╕внювалися з п╕вн╕чноро-с╕йськими елементами (нав╕ть за формою ц╕ в╕зерунки були малопод╕бними й зб╕галися лише в деяких деталях, та й то схематично), хоча зараз в╕домо, що най-ближча до ск╕фсько╖ так звана «южнорусская» культура. Слов’янськ╕ ╕мена Яр, Ярина зустр╕чалися ще в м╕ських написах Помпе╖ (м╕сто загинуло в 79 р. н. е.)! Так╕ слова, як «соха», «скот», «золото», «г╕сть», «брат», «мати» та багато ╕нших майже незм╕неними були в мов╕ ск╕ф╕в. Знаменита ознака укра╖нського акценту - «гекання» - з╕ ск╕фського говору, тод╕ як у рос╕йськ╕й мов╕ м’яке «г» зустр╕ча╓ться т╕льки у к╕нц╕ сл╕в «Бог», «стог», «лог».
 Схож╕ елементи в костюм╕ л╕рника з Неаполя Ск╕фського (1), запорожця (2) та донського козака (3) (╕л. 1).
 Пор╕вняння знак╕в ╕з б╕лог╕рсько╖ печери з л╕терами глаголиц╕ (╕л. 2).
 З╕ставлення головних убор╕в: у верхньому ряду - ск╕фськ╕ наго-л╕в’я, у нижньому - давньоруськ╕ (╕л. 3).
 (Малюнки з альманаху «Крим», № 7, 1951).
 Ольга СМОЛЬНИЦЬКА,
 студентка ╤╤╤ курсу факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖  та укра╖нознавства ТНУ ╕мен╕ В. ╤. Вернадського.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2007 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4779

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков