Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3476)
З потоку життя (6713)
Душі криниця (3636)
Українці мої... (1489)
Резонанс (1551)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1733)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: МОВНЕ НЕВ╤ГЛАСТВО ЧИ ЗЛИЙ НАМ╤Р?
Для нас, укра╖нц╕в, останн╕ дев’ятнадцять рок╕в виявилися нелегкими роками випробовувань...


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: «УКРА╥Н╤-НАЦ╤╥ ПОТР╤БНА НОВА ДЕРЖАВА-УКРА╥НА»
Виника╓ питання, а хто ж пров╕дники нац╕╖, що здатн╕ очолити процес реал╕зац╕╖ ц╕╓╖ нац╕онально╖...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: УКРА╥НСЬКА Л╤ТЕРАТУРА ╤ НАЦ╤ОНАЛЬНА ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ
Я не лише письменниця, а й читачка. Мен╕ пощастило в дитинств╕ в╕дчути смак ╕ запах слова р╕дною...


ПОВЕРНЕМО В ШКОЛУ ВИВЧЕННЯ ТВОР╤В С. РУДАНСЬКОГО «НАУКА» ТА «ПОВ╤Й, В╤ТРЕ, НА ВКРА╥НУ…»
Шанобливе ставлення до р╕дно╖ земл╕ у п╕дростаючого покол╕ння вихову╓ться в школ╕ зокрема у...


ШАХТАР ОШТРАФОВАНО ЧЕРЕЗ ОГОЛОШЕННЯ НА СТАД╤ОН╤ РОС╤ЙСЬКОЮ МОВОЮ
Про це пов╕домля╓ сайт "Футбол 24".




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2007 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 18.05.2007
АПЕЛЮЙМО ДО СОВ╤СТ╤!

Кримський Майдан

 В╕дгукнутися на тему «Владо, не проспи бiди!» («КС» в╕д 23.03 2007 р.) ми попросили читач╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕».
 В╕дгукнулися переважно галичани (воно й символ╕чно, адже Льв╕в - це «м╕сто-захисник», неоф╕ц╕йна столиця укра╖нського духу), проте, спод╕ва╓мося, що з нами будуть сол╕дарн╕ й мешканц╕ ╕нших рег╕он╕в Укра╖ни.
 
 Ярослав ДАШКЕВИЧ, ╕сторик, професор, колишн╕й пол╕тв’язень (м. Льв╕в):
 - Назва теми «Владо, не проспи б╕ди!» дуже красномовна. Бо наша влада, д╕йсно, дуже легковажно ставиться як до кримськотатарсько╖ проблеми, так ╕ до проблем кримських укра╖нц╕в.
 Кримським татарам, безумовно, треба допомагати, адже Крим - це ╖хня р╕дна земля. З ╕ншого боку, якщо Крим у склад╕ Укра╖ни, то й захищен╕сть укра╖нц╕в повинна бути на тому ж р╕вн╕, що й у Льв╕вськ╕й област╕. Це питання треба розв’язувати одночасно, синхронно ╕, бажано, разом. Свого часу про союз укра╖нц╕в ╕ кримських татар багато говорили, але в╕з ╕ нин╕ там... Кримськ╕ татари повинн╕ зрозум╕ти: у рег╕он╕, де все укра╖нське нещадно викор╕нювалося, навряд чи плекатиметься кримськотатарська культура, вир╕шуватимуться проблеми народу. Природа ╕мпер-шов╕н╕зму така, що в╕н не робить винятк╕в для яко╖сь нац╕ональност╕. Треба довго ╕ ц╕леспрямовано зм╕нювати моральний кл╕мат на п╕востров╕.
 А стосовно того випадку, то скажу так: проблему треба вир╕шувати у цив╕л╕зований спос╕б, не згадуючи, хто яко╖ нац╕ональност╕. Треба апелювати до людсько╖ сов╕ст╕, а не до нац╕ональних почутт╕в.

Володимир ╤ВАНИШИН, головний геолог ТОВ «Укрнафтогаз╕нвест», передплатник «Кримсько╖ св╕тлиц╕» (м. Льв╕в):
 - Число «КС» в╕д 23.03 2007 р., особливо п’яту стор╕нку, ми з дружиною прочитали з великим ╕нтересом. Що можна сказати? Прикро, що укра╖нц╕ на п╕востров╕ дос╕ не почуваються захищеними. ╤ ми нав╕ть трохи позаздрили кримським татарам, що вони, не зважаючи на вс╕ потряс╕ння, збер╕гають такий високий патр╕отизм, готовн╕сть до подальшо╖ боротьби.
 Психолог╕чно можна зрозум╕ти ╖хню нелюбов до переселенц╕в. Адже влада в Криму абсолютно н╕чого не зробила, щоб репатр╕йован╕ поверталися на п╕дготовлен╕ м╕сця. Щоб ╓диним ╖хн╕м клопотом було зведення житла. Н╕, нав╕ть за землю доводиться боротися! За ту землю, з яко╖ з╕гнали...
 Абсолютно н╕чого влада не робила ╕ для укра╖нц╕в. Де школи, де б╕бл╕отеки, де дитяч╕ садочки? Як у нин╕шн╕х умовах, без в╕дпов╕дно╖ ╕нфраструктури можна збер╕гати сво╓ укра╖нство? ╤ як нас, без’язиких можна поважати?
 Вважа╓мо, що Укра╖на повинна б╕льше допомагати кримським татарам. З кривими шаблями вони на нас уже не п╕дуть... А в╕дчуватимуть нашу п╕дтримку, то н╕коли не зачеплять жодного укра╖нця.

Анатол╕й СВ╤ДЗИНСЬКИЙ, професор, зав╕дувач кафедри теоретично╖ ╕ математично╖ ф╕зики Волинського нац╕онального ун╕верситету
(м. Луцьк). До 1993 року мешкав у Криму:
 - Родом я з Под╕лля, але ще до в╕йни разом з батьками мен╕ довелося в╕дпочивати в Криму. Пригаду╓ться 1937 р╕к, ╢впатор╕я. Роб╕тники-кримськ╕ татари кладуть асфальт. Не встиг в╕н охолонути, як сл╕д затверд╕ти, як по ньому у новеньких лакованих черевиках пройшов якийсь набундючений начальник. Зда╓ться, це був якийсь енкаведист. Роб╕тники були дуже невдоволен╕, але не насм╕лилися в╕дкрито протестувати: час був не той... В╕дчувалося (нав╕ть я малий це зрозум╕в), що вони у КрАРСР не були пануючою нац╕╓ю. На першому план╕ все ж були рос╕яни.
 Але умови для збереження р╕дно╖ мови ╕ культури у т╕й автоном╕╖ були незр╕внянно кращими, н╕ж тепер. Все зм╕нилося п╕сля депортац╕╖ кримських татар. У 1964 роц╕ ми з батьками зустр╕лися ╕ розмовляли з в╕домим льотчиком Амет-Ханом Султаном. Це була проста ╕ щира людина, прив╕тна ╕ водночас дуже нещасна. Адже з усього народу лише йому одному дозволили лишитися в Криму.
 Пройшовши через так╕ страждання, народ не м╕г не зм╕нитися. Згуртувався, став б╕льш замкнутим, майже «герметичним» по в╕дношенню до ╕нших нац╕й, зокрема до слов’ян. Пригадую, як у середин╕ 80-х рок╕в один кримський татарин «вичитував» б╕лорусов╕, який насм╕лився назбирати у л╕с╕ чи то л╕карських трав, чи то шипшини... Мовляв, нема чого при╖жджому користуватись дарами природи, як╕, за лог╕кою речей, повинн╕ належати кор╕нному народов╕. Мене тод╕ це вразило. Не по-радянськи це було, до того ж могло нашкодити (та й шкодило, безумовно!) сам╕й кримськотатарськ╕й справ╕. Коли пор╕внював рос╕йськ╕ ╕ кримськотатарськ╕ вес╕лля, то останн╕ подобалися б╕льше; красив╕ший обряд, та й узагал╕ ╕нше ставлення до шлюбу, до стосунк╕в м╕ж чолов╕ком ╕ ж╕нкою.
 Якось я проговорився ненароком знайомим кримським татарам, що ╖хн╕ д╕ти зустр╕чаються, дружать.
З д╕тьми я був у хороших стосунках, але п╕сля цього вони почали мене вважати ледь не ворогом. Я не знав, що вони зустр╕чаються та╓мно в╕д батьк╕в, ╕ мимовол╕ «видав» ╖х. Не вибачили до цих п╕р...
 Зрозум╕в тод╕, що категоричн╕сть, максимал╕зм притаманн╕ б╕льшост╕ кримських татар. Укра╖нц╕ м’якш╕, б╕льше готов╕ прощати, пристосовуватись. Цю р╕зницю культур треба враховувати мешканцям Криму, якщо вони живуть поряд.

В╕ктор СИДОРЕНКО, оф╕цер запасу (м. С╕мферополь):
 - Був ╕ у мене випадок, коли кримськ╕ татари раптом н╕ з того, н╕ з сього почали мене переконувати, що Крим - це ╖хня земля, а ми вс╕ - лише гост╕. Д╕знавшись, що я укра╖нець, вони, вже миролюбн╕ше, протягли: «А-а-а, украинец... Украинцев мы уважаем. Но все равно, Крым - наша земля!» Було це, до реч╕, на берез╕ ставка, де я в╕дпочивав, тож н╕якого «територ╕ального» конфл╕кту, який м╕г би бути м╕ж сус╕дами, у нас не було. М╕ж сус╕дами, звичайно, бува╓ ╕ складн╕ше...
 Але й розглядати под╕бн╕ конфл╕кти доц╕льн╕ше саме як «сус╕дськ╕», а не «м╕жнац╕ональн╕». Звичайно, оц╕ установки кримських татар на те, що Крим «╖хн╕й», ╖хня «герметичн╕сть», неуважн╕сть до укра╖нських проблем (нас часто ╕дентиф╕кують як одне ц╕ле з рос╕янами, а могли б уже й роз╕братися, що це не так) - все це виплива╓ з ╕нстинкту самозбереження. Все це зрозум╕ло ╕ можна виправдати, але це ж ╖м ╕ шкодить. Бо м╕сцеве населення кримськотатарсько╖ автоном╕╖ не хоче.
 А з ╕ншого боку... Х╕ба у рос╕йських автоном╕ях - Чуваш╕╖, Мордов╕╖, Удмурт╕╖, нав╕ть в Татарстан╕ чи Бурят╕╖ - рос╕йське населення дискрим╕ну╓ться за нац╕ональною ознакою? Звичайно ж, н╕!
 То чому треба оч╕кувати яко╖сь дискрим╕нац╕╖ у випадку кримськотатарсько╖ автоном╕╖? До реч╕, св╕доме укра╖нство до само╖ ╕де╖ автоном╕╖ ставиться досить толе-рантно, а з ╕ншого боку - гостр╕ше в╕дчува╓ свою незахищен╕сть в умовах нин╕шнього Криму. Цю обставину повинн╕ враховувати кримськотатарськ╕ л╕дери.
 Перспектива саме в поглибленн╕ д╕алогу. Треба сказати, що нов╕ кримськотатарськ╕ газети «Полуостров» та «Диалог» активн╕ше, н╕ж «Голос Крыма», працюють у цьому напрямку. В них багато публ╕кац╕й культуролог╕чного зм╕сту, пол╕тики менше. Останн╕м часом я читаю саме ц╕ газети. Вони здаються мен╕ б╕льш житт╓рад╕сними, оптим╕стичними, без отого сумного в╕дчуття «тупиковост╕», яке ╕нколи виника╓, коли чита╓ш «Голос Крыма».

Ольга ГРИЦИНА, вчителька-пенс╕онерка, передплатниця «КС» ╕ «Голоса Крыма» (с. Тишкович╕, Льв╕вська область):
 - Я завжди вбол╕вала за долю кримського укра╖нства. Завжди розум╕ла, що вони повинн╕ об’╓днуватися з кримськими татарами, аби протид╕яти шов╕н╕стам.
 Передплатила «Голос Крыма», придбала самовчитель кримськотатарсько╖, аби хоч трохи оволод╕ти ц╕╓ю мовою. Мр╕яла листуватися з кримськими татарами, щоб вони допомагали мен╕ у навчанн╕. Друз╕ д╕стали мен╕ адреси татар, що живуть у Криму. Написала дуже тепл╕ листи, але... в╕дпов╕д╕ до цього часу н╕ в╕д кого не отримала. Причини мовчання не розум╕ю...

Мирослав МАРИНОВИЧ, в╕це-ректор Укра╖нського католицького ун╕верситету, колишн╕й пол╕тв’язень (м. Льв╕в):
 - Я вважаю, що не варто гостро реагувати на цей конфл╕кт. Бо ╕ в Криму, ╕ за його межами, ╕ нав╕ть за межами Укра╖ни ╓ не лише окрем╕ люди, а й ц╕л╕ групи людей, нав╕ть об’╓днання, як╕ чекають конфл╕кт╕в, живуть ними, адже це так потр╕бно для ╖хнього ╕снування!
 Тож не варто п╕дливати масла у вогонь. Здавалось б, на даний момент так багато зроблено для укра╖нсько-польського примирення. ╤ все одно час в╕д часу конф-л╕кти як╕сь виникають. То з’явля╓ться ╕дея спорудження антиукра╖нського пам’ятника в центр╕ Варшави, то ветерани ОУН-УПА поширюють гр╕зн╕ заяви, у яких поляки показан╕ в образ╕ яко╖сь темно╖, демон╕чно╖ сили. Все це лише шкодить примиренню. У Криму треба творити як╕сь структури на м╕крор╕вн╕, як╕ б унеможливлювали образи як укра╖нц╕в, так ╕ представник╕в ╕нших народ╕в.
 В даному випадку якась людина, уповноважена групою укра╖нц╕в чи, скаж╕мо, рос╕ян, йде в м╕сцевий меджл╕с ╕ ретельно вивча╓ ситуац╕ю, досл╕джу╓ причини конфл╕кту. Вивча╓ ╕ залагоджу╓ проблему. Але ж не йти «ст╕нка на ст╕нку!» Бо ╓ третя сила, яка т╕льки й чека╓ конфл╕кту. ╤ яка обов’язково з’явиться у Криму чи у вигляд╕ козак╕в, чи у вигляд╕ ск╕нхед╕в...
 Зрозум╕ло, що десь татар обд╕лили землею, десь укра╖нця образили, але точно н╕хто не обд╕лить ╕ не образить рос╕йського грошового «туза», який, волод╕ючи багатствами, може багато чого соб╕ дозволити у Криму. Мен╕ зда╓ться, Меджл╕с проводить досить мудру пол╕тику, стриму╓ пристраст╕, не да╓ земельному конфл╕кту досягти такого р╕вня, який можна спостер╕гати в ╤зра╖л╕. Там дуже важко помирити ╓вре╖в з палестинцями.
 В Криму ситуац╕я ще не досягла «точки кип╕ння»; хоча Меджл╕с ╕ критикують з ус╕х бок╕в, але в╕н контролю╓ ситуац╕ю.
 Укра╖нц╕ повинн╕ зрозум╕ти, що кримськ╕ татари також мають право на сво╓ нац╕ональне самовизначення! Найкращий спос╕б забезпечити стаб╕льн╕сть у Криму - це зробити так, щоб кримським татарам було добре. Щоб при цьому права ╕нших народ╕в не порушувалися. Тод╕ повн╕стю зникне загроза сепаратизму.

Василь РОМАНЮК, п╕дпри╓мець (м. Льв╕в):
 - Автор статт╕ «Море пахне кавуном...» дещо згущу╓ фарби. Якщо той татарин ╕ говорив, що колись прийде час «всех резать», то це, певно, був жарт. А ось те, що кримськ╕ татари зазвичай «не роблять н╕яких порух╕в до вза╓мин», то цю ╖хню особлив╕сть Леон╕д ╤саченко в╕дм╕тив в╕рно. А ще в╕н пише: «...то якесь, напевно, наше, нац╕ональне - вагатись, сумн╕ватись, переживати за чужу комфортн╕сть, про себе дбаючи в останню чергу...». Тому ╕ сп╕вчуваючих кримськотатарськ╕й справ╕ у нас багато. Це я про Галичину. Якби ж то була вза╓мн╕сть!
 Оця риса кримських татар - уникати т╕сних контакт╕в з укра╖нцями - поясню╓ться, напевно, ╖хн╕м п╕дсв╕домим бажанням мати свою власну державу; не в склад╕ Укра╖ни, а повн╕стю незалежну.
 В цьому випадку, д╕йсно, краще н╕ з ким не «родичатися», аби пот╕м не було бол╕сного розлучення. Але ж ц╕ настро╖ добре вловлюють пол╕тики ╕ роблять для себе певн╕ висновки! Якщо ран╕ше рух╕вц╕ на м╕тингах скандували: «Крим - татарам!», то це означало, що вони н╕ на йоту не сумн╕валися, що в «татарському» Криму укра╖нство дихатиме в╕льн╕ше.
 Певен, що при добр╕й вол╕ двох стор╕н завжди можна домовитись ╕ ефективно вир╕шувати наш╕ нац╕ональн╕ проблеми. Тод╕ окрем╕ непорозум╕ння не в╕д╕граватимуть н╕яко╖ рол╕.

Ярема ПОЛОТНЮК, зав╕дувач кафедри сходознавства Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету:
 - Мен╕ не просто коментувати цю ситуац╕ю, адже малувато ╕нформац╕╖. Допускаю, що пенс╕онерц╕, д╕йсно, не пощастило з сус╕дами. Адже у кожно╖ нац╕╖ ╓ сво╖ геро╖, ╓ ╕ сво╖ нег╕дники. Звичайно, з тим сус╕дом варто було б переговорити.
У кримських татар ╓ п╕дстави ображатися на слов’ян. Не вс╕ вони винн╕ у депортац╕╖, але переважно вони зайняли «зв╕льнен╕» в╕д татар будинки.
 Провоку╓ на конфл╕кти ╕ нин╕шн╓ безвладдя. Адже сво╓р╕дний порядок був ╕ при комун╕стах, ╕ в часи г╕тлер╕всько╖ окупац╕╖. Дорого за цей порядок люди платили, але в╕н був.
 Якщо рос╕йськ╕ ол╕гархи будуються на чорноморському узбережж╕ Криму, а б╕дна кримськотатарська родина не може соб╕ цього дозволити, то ╓ спокуса «в╕д╕гратися» на слабшому представников╕ нац╕╖-сус╕да. У даному випадку не пощастило л╕тн╕й самотн╕й ж╕нц╕. Це не робить чест╕ ╖╖ сус╕дов╕, але...
 Що робити у под╕бних випадках? ╢диного рецепту бути не може. Думаю, що якби та ж╕нка ближче до серця брала ус╕ проблеми депортованих, якби ╖╖ знали кримськ╕ татари, то н╕чого под╕бного не сталося б. Чи зобов’язана вона це робити? Це вже питання власного вибору. Коли я в минулому роц╕ ╖здив до Криму, то у мене дуже добре склалися стосунки з кримськими татарами. Назад у Льв╕в я прив╕з подарований мен╕ Коран ╕ кримськотатарський прапор. Так╕ подарунки роблять людям, яких поважають.
 Чи завжди людина може в╕дкрити сво╓ серце для чужого горя? На жаль, н╕. Я т╕сно контактую з мусульманською громадою Львова; з певною натяжкою можу сказати, що це сво╓р╕дний «зр╕з» кримського сусп╕льства або щось близьке до цього. Близьке, бо ╓ чимало зм╕шаних шлюб╕в. Так ось, один м╕сцевий льв╕вський рос╕янин, одружений з татаркою, любить категорично твердити, що бандер╕вцям нема╓ прощення, бо вони вбивали вчител╕в, л╕кар╕в, винищували ╕нтел╕генц╕ю, творчу молодь... В╕н до цих п╕р в╕рить у ц╕ н╕сен╕тниц╕ та побрехеньки з пропагандистського арсеналу КПРС. Все, що ц╕леспрямовано творили провокац╕йн╕ загони НКВС, в╕н «нав╕шу╓» на бандер╕вц╕в. Здавалося б, чолов╕к татарки, мусульманин - м╕г би вже й роз╕братися трохи у нац╕ональн╕й пол╕тиц╕ СРСР та ╖╖ насл╕дках... Але ж н╕, не хоче!
 Теж ж саме може бути ╕ в Криму, коли татарин сво╖ проблеми бачить, а проблеми сус╕да-укра╖нця не добача╓. Так╕ люди ╓ в кожн╕й нац╕╖, ╕ це треба спок╕йно сприймати. Натом╕сть треба шукати позитив. Здавалося б, рос╕яни, д╕йсно, винн╕ у депортац╕╖ кримських татар. Адже Крим був у склад╕ РРФСР та й поселялися у татарськ╕ осел╕ в основному рос╕яни. Можна на цьому «зациклитися» ╕ мр╕яти про помсту чи реванш. А можна дякувати тим рос╕янам, як╕ роблять добру справу, повертаючи у Крим культурну спадщину кримських татар. А це вже певна позиц╕я, бо могли б ╕ не повертати. Але ж привозять збережен╕ дово╓нн╕ п╕дручники кримськотатарською мовою: б╕олог╕ю, ф╕зику, х╕м╕ю, математику... А це також дуже добре, бо збереглася терм╕нолог╕я, ╖╖ не треба творити заново! Краще зосередитись на пошуку толерантних, комун╕кабельних людей з активною житт╓вою позиц╕╓ю, ан╕ж шукати соб╕ ворог╕в.
 Якщо ж говорити про укра╖нц╕в, то тут дещо легше, ╓ вже традиц╕я дружн╕х стосунк╕в, треба поглиблювати ╕ негайно реагувати на антиукра╖нськ╕ випади, якщо так╕ ╓. Бо посваритися значно легше, ан╕ж пот╕м миритися. Значно менше буде конфл╕кт╕в, якщо кримчани волод╕тимуть трьома основними мовами: укра╖нською, рос╕йською, кримськотатарською. У нац╕онально здоровому сусп╕льств╕, де жодна мова не ╓ загроженою, люди по-╕ншому дивляться на багато речей.
 Скаж╕мо, ф╕нський письменник М╕кка Валтар╕ пише сво╖ твори... шведською мовою. Шведська ╓ одн╕╓ю з двох державних мов Ф╕нлянд╕╖, нею говорять чи то 5%, чи то 10% населення. Ф╕нн М╕кка Валтар╕ пише шведською тому, що його тод╕ краще перекладають на ╓вропейськ╕ мови. Скаж╕мо, поляки люблять його перекладати; очевидно, перекладач╕в з╕ шведсько╖ у них б╕льше, ан╕ж з ф╕нсько╖... Але н╕хто письменника не звинувачу╓ у зрад╕ нац╕ональних ╕нтерес╕в, бо з ф╕нською мовою теж все в порядку.
 Якщо вир╕шуватимуться проблеми кримських татар, то ╕ з ╖хнього боку буде б╕льше людей, готових до сп╕впрац╕.
 А з тим випадком, звичайно, треба негайно роз╕братися, не в╕дкладаючи, як у нас це люблять, на пот╕м...
 П╕дготував Серг╕й ЛАЩЕНКО.

На фото: Ярема Полотнюк ╕ подарований йому кримськотатарський прапор.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2007 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4774

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков