Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 11.05.2007 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 11.05.2007
СИН УКРА╥НИ, НАЦ╤ОНАЛЬНИЙ ГЕРОЙ В╤РМЕН╤╥
Л╕д╕я СТЕПКО.

 Цього тижня укра╖нство Севастополя за ╕н╕ц╕ативою Союзу укра╖нок вшановувало пам’ять Миколи К╕чмара – патр╕ота, борця за демократ╕ю та права людини. В╕рний син Укра╖ни, севастополець, в╕н загинув 9 травня 1992 року, допомагаючи в╕рменському народу.
 Автобус, у якому перебували правозахисники з р╕зних кра╖н, серед них ╕ М. К╕чмар, був розстр╕ляний азербайджанськими бойовиками з установки “Град” поблизу Степанакерта. Тяжко пораненого, гел╕коптером, л╕кар╕ доставили його до ╢ревана, але прооперувати не встигли... ”Якщо загину, поховайте мене на в╕рменськ╕й земл╕”, - сказав в╕н незадовго до трагед╕╖. Поховали Миколу К╕чмара з почестями 13 травня 1992 року в ╢реван╕, на цвинтар╕ феда╖н╕в –захисник╕в в╕рменського народу.
 В╕н народився 27 с╕чня 1952 року на В╕нниччин╕, у сел╕ Качк╕вка, Ямп╕льського району. До Криму прибув для проходження строково╖ в╕йськово╖ служби, але п╕сля ╖╖ зак╕нчення, зачарований землею Херсонеса, залиша╓ться у Севастопол╕. Працюючи на завод╕ “Муссон”, в╕н активно займа╓ться громадською д╕яльн╕стю: був одним з перших засновник╕в м╕сцевого товариства “Просв╕та”. В╕дкритий наступ шов╕н╕стичних к╕л на укра╖нство Криму спонукав Миколу К╕чмара до пол╕тично╖ д╕яльност╕: в╕н виходить з комсомольсько╖ орган╕зац╕╖ заводу й вступа╓ до м╕сцевого осередку Народного Руху Укра╖ни.
 На початку 1990 року, коли народ Литви оголосив про незалежн╕сть сво╓╖ держави, Микола К╕чмар звернувся з в╕дкритою телеграмою (збереглася коп╕я) до литовського народу, у як╕й висловлював п╕дтримку його прагненню до свободи й незалежност╕, спод╕ваючись, що й Укра╖на невдовз╕ стане незалежною: “...Ваш приклад вселя╓ над╕ю на в╕дродження ╕ мо╓╖ Батьк╕вщини – Укра╖ни. “Бор╕теся – поборете...”, - циту╓ в╕н у лист╕ Тараса Шевченка.
 Збереглася ще коп╕я його листа до Михайла Горбачова, у якому в╕н звинувачу╓ Москву у спробах задушити демократичн╕ процеси у республ╕ках СРСР, зокрема у Литв╕, нагадуючи генсеку про минул╕ втручання Радянського Союзу у справи ╕нших держав: Угорщини – 1956 р., Чехословаччини – 1968 р. та Афган╕стану – 1979 р., а також про п╕зн╕ш╕ ганебн╕ под╕╖ - розстр╕л демонстрант╕в у Новочеркаську, погром у ╓реванському аеропорту “Звартноц” й автоматн╕ черги “доблесного” радянського в╕йська в б╕к ж╕нок та д╕тей у Тб╕л╕с╕.
 Д╕яльн╕сть Миколи К╕чмара стала в╕домою за кордоном. В╕н отриму╓ пропозиц╕ю стати незалежним спостер╕гачем в╕д Орган╕зац╕╖ Об’╓днаних Нац╕й у Наг╕рному Карабаху й сумл╕нно, не шкодуючи сил, викону╓ свою м╕с╕ю.
 К╕чмар “захвор╕в” долею в╕рменського народу ще п╕д час землетрусу у Сп╕таку та Степанакерт╕. Робота у ком╕с╕╖ з прав людини т╕льки п╕дсилила цю “хворобу”. В╕н орган╕зовував продовольчу допомогу в╕рменським д╕тям-сиротам, возив до Карабаха п╕дручники та ╕ншу л╕тературу. До Севастополя нав╕дувався ненадовго, знову й знову посп╕шаючи до В╕рмен╕╖, де проливалася кров. В╕дчайдушний за вдачею, в╕н все-таки боявся повторення карабахсько╖ трагед╕╖ у Криму й часто говорив про це. К╕чмара поважали друз╕-однодумц╕. “В його грудях б’╓ться серце Данко”, - казали про нього близьк╕.
 Але доля ╕нколи бува╓ жорстокою: в╕н загинув у 40 рок╕в, у розкв╕т╕ сил ╕ можливостей. В╕рмен╕я втратила сумл╕нного правозахисника, незалежна Укра╖на - одного з найкращих сво╖х син╕в, втрати родини оц╕нювати тяжче за все. 9 травня виповнилося 15 рок╕в, як з нами нема╓ Миколи К╕чмара.
 Шануймо пам’ять сво╖х геро╖в. 
 м. Севастополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 11.05.2007 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4743

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков