Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 04.05.2007 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#18 за 04.05.2007
БЕЗСМЕРТЯ АДАМА
Олег ВЕДМЕДЕНКО.

Дорога до Храму

 З листа: «Чи справд╕ Господь створив Адама безсмертним? Маю на уваз╕ ф╕зичне т╕ло. Щось не дуже в╕риться мен╕ в казку про Кощ╕я Невмирущого…».

 Во╕стину, устами немовляти промовля╓ правда! ╤ запитання це, здавалося б таке на╖вне, в д╕йсност╕ ╓ дуже серйозним. Бо не так просто, як бачиться, в╕д╕йти в╕д тих байок, про як╕ застер╕гав нас ╕ще святий апостол Павло. Бо й сьогодн╕ значн╕ кола ортодоксально ор╕╓нтованих в╕руючих, по букв╕ тлумачачи Святе Письмо, щиро в╕рять у ф╕зичну безсмертн╕сть перших людей. Як висловився Григор╕й Савович Сковорода: “В╕р цьому груба давнино. Наш в╕к – просв╕щенний!..”
 В д╕йсност╕ ж, за словом преподобного Серафима Саровського, Адам був створений “д╕ючою тваринною ╕стотою, под╕бно до ╕нших живучих на земл╕ одушевлених Божих створ╕нь”, тобто маючим смертне т╕ло. Безсмертною в людин╕ ╓ т╕льки душа, ╕ то безсмертною лише до моменту св╕домого в╕дступу в╕д свого Творця, до повного в╕дпадання в╕д благодат╕ Божо╖ через хулу на Духа Святого: “А лякливим, ╕ нев╕рним, ╕ мерзким, ╕ душогубам, ╕ розпусникам, ╕ чар╕вникам, ╕ ╕долянам, ╕ вс╕м неправдомовцям (вс╕м, хто св╕домо в╕дкинувся в╕д правди, повн╕стю в╕дмежувався в╕д Духа смирення й любов╕, упав на дно нерозкаяност╕. – Авт.), – ╖хня частина (тут – доля. – Авт.) в озер╕, що горить огнем та с╕ркою (а в╕дтак рано чи п╕зно й вигорить дотла. – Авт.), а це – друга смерть! (смерть повна й остаточна. – Авт.)” (Книга Об’явлення).
 Святий Макар╕й ╢гипетський також писав про безсмертя душ╕, а не плот╕ (плоть ╕ кров Царства Божого не спадкують!), – душ╕, створено╖ на образ Божий; душ╕, як вм╕стилища духа:
 “Як небо й землю створив Бог для життя людин╕, так ╕ т╕ло й душу людськ╕ створив В╕н на помешкання Соб╕, щоб вселятися й впокоюватися в т╕л╕ ╖╖ н╕би в дом╕ Сво╖м, маючи за прекрасну наречену кохану душу, сотворену на образ Його…”
 Т╕ло й душа – то помешкання Бож╕. ╤ безсмертним ╓ т╕ло не ф╕зичне, а духовне – еф╕рне, тонке, “тонка оболонка душ╕”, за висловом святителя Феофана Затворника. Б╕олог╕чне ж т╕ло – це “порох земний”, дочасна храмина, яка п╕сля виходу ╕з не╖ душ╕ до пороху й поверта╓ться.
 “Бо вважаю я за справедливе, доки я в ц╕й осел╕, спонукувати вас нагадуванням, знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою (церковнослов’янською мовою – “храмину”. – Авт.), як ╕ Господь наш ╤сус Христос об’явив був мен╕”, – вказу╓ апостол Петро. “Зна╓мо-бо, [що] коли земний мешкальний намет наш зруйну╓ться, то ма╓мо буд╕влю в╕д Бога на неб╕ (у сфер╕ духовн╕й; в св╕т╕ невидимому, тонко-матер╕альному. – Авт.), – д╕м нерукотворний та в╕чний… Отож, бувши в╕дважн╕ пост╕йно та знаючи, що, мавши д╕м у т╕л╕, ми не перебува╓мо в дом╕ Господньому, бо ходимо в╕рою, а не в╕данням, – ми... бажа╓мо краще покинути д╕м т╕ла й мати д╕м у Господа”, – втору╓ йому Павло. “А коли життя в т╕л╕ для мене пл╕д д╕ла (тобто потр╕бне для звершення мо╓╖ м╕с╕╖ на земл╕, для служ╕ння апостольського. – Авт.), то не знаю, що вибрати. Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно л╕пше. А щоб полишатися [мен╕] в т╕л╕ (у ф╕зичному т╕л╕. – Авт.), то це потр╕бн╕ш ради вас…” – п╕дтверджу╓ в╕н.
 Сказав Екклез╕аст: “Людина в╕дходить до в╕чного дому свого… ╤ вернеться порох у землю, як був (як було це ╕ще за час╕в створення першо╖ цив╕л╕зац╕╖ людей, власне Адама. – Авт.), а дух (разом з душею, точн╕ше, в серц╕ душ╕ та в т╕л╕ духовному. – Авт.) вернеться до Бога, що дав був його (що створив його на образ Св╕й. – Авт.)!”
 Земне – до земного, небесне – до небесного, як ╕ сп╕ва╓ться п╕д час чину похорону: “Земле, земле! Розступися, ╕ прийми створене Божою рукою (з вол╕ Божо╖, за задумом Творця. – Авт.) т╕ло, яке до тебе, що його породила (зг╕дно з Божим же порядком, за законами природи, шляхом розвитку, еволюц╕╖. – Авт.), знову верта╓ться. Те, що було створене на образ Божий (безсмертна душа. – Авт.), прийняв Творець, а ти прийми це, як сво╓”…
 Тож хай в╕дпов╕ддю на поставлене тут запитання стануть слова ╕косу шосто╖ п╕сн╕ канону православного парастасу за в Боз╕ спочилих, що сп╕ва╓ його Церква й донин╕:
 “Сам Один (т╕льки Бог. – Авт.) ╓си Безсмертний (безсмертний по сут╕, за природою Сво╓ю. – Авт.), що створив ╕ впорядкував людину. Ми ж земн╕, ╕ з земл╕ створен╕ (Адам – “земний”. – Авт.), ╕ в ту ж землю повернемось. Бо так Ти звел╕в, м╕й Сотворителю, ╕ сказав мен╕: «Земля ╓си – ╕ в землю повернешся». Туди ж ╕ ми вс╕, люди, п╕демо (вс╕, в╕д Адама починаючи, проходимо шлях смерт╕ ф╕зичного т╕ла та переставлення душ╕ в св╕т т╕лесним очам невидимий. – Авт.), – з надгробного ридання створивши п╕сню (п╕сню радост╕ в╕д народження у нов╕й, духовн╕й якост╕; радост╕ в╕д повного ╓днання з Творцем, а в╕дтак ╕ в╕д здобуття життя в╕чного по благодат╕ Його. – Авт.): Алилуя, Алилуя, Алилуя! (Алилуя – “хвал╕ть Господа!” – Авт.)”
 Людина, за словом святого Антон╕я Великого, под╕бна до метелика. Розвинувшись у кокон╕ т╕лесному, вона полиша╓ його, щоби на крилах духу п╕днятися до Небесних висот. Смерт╕ нема – ╓ перех╕д! ╤ дай Бог нам бути готовим до нього…
 Олег ВЕДМЕДЕНКО.
 (Б╕бл╕йна школа духовного вдосконалення, а/с 18, Луцьк-21, Укра╖на, 43021; www.vedmedenko.org).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 04.05.2007 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4730

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков