"Кримська Свiтлиця" > #17 за 27.04.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
#17 за 27.04.2007
ОРГАН╤ЗАЦ╤Я УКРА╥НСЬКИХ НАЦ╤ОНАЛ╤СТ╤В ╤ УКРА╥НСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМ╤Я
ФАХОВИЙ ВИСНОВОК РОБОЧО╥ ГРУПИ ╤СТОРИК╤В ПРИ УРЯДОВ╤Й КОМ╤С╤╥ З ВИВЧЕННЯ Д╤ЯЛЬНОСТ╤ ОУН ╤ УПА (Продовження. Поч. у № 8 - 16).
Рубрика 14-та ╤деолог╕я укра╖нських нац╕онал╕ст╕в
Анал╕зуючи питання про ╕деолог╕ю ОУН, сл╕д взяти до уваги ту обставину, що ц╕л╕сно╖ орган╕зац╕╖ не ╕снувало нав╕ть в часи ╢вгена Коновальця. Серйозн╕ тертя м╕ж кер╕вництвом (головним проводом), в якому дом╕нували представники ем╕грац╕╖, та крайовою екзекутивою на зах╕дноукра╖нських землях розпочалися майже одразу п╕сля утворення ОУН в 1929 р. Розкол 1939 - 1941 рр. був фактичним оформленням давно ╕снуючого реального стану справ. В основ╕ розколу не було ╜рунтовних ╕деолог╕чних розб╕жностей. В╕д початкового етапу ╕снування в ОУН склався певний наб╕р св╕тоглядних принцип╕в, як╕ не зм╕нювалися десятил╕ттями. Але ╖х сума не була монопольним ╕деолог╕чним продуктом лише само╖ ОУН. Вона в основному зб╕галася з базовими св╕тоглядними засадами будь-якого нац╕онал╕зму. Разом з тим трактування цих принцип╕в, способи ╖х реал╕зац╕╖ та вза╓мод╕╖ з ╕ншими ╕деолог╕ями мали свою специф╕ку. Вони зм╕нювалися р╕зними темпами ╕ в р╕зних спрямуваннях в окремих в╕дгалуженнях руху. Найб╕льш вживаним терм╕ном для визначення ╕деолог╕╖ ОУН 1930-х рр. у зах╕дн╕й науков╕й л╕тератур╕ став «╕нтегральний нац╕онал╕зм». Ран╕ше цим терм╕ном визначалися св╕тоглядн╕ ор╕╓нтири французького радикального монарх╕чного нац╕онал╕зму початку XX ст. Пот╕м терм╕н «╕нтегральний нац╕онал╕зм» став родовим поняттям для ╓вропейських праворадикальних рух╕в першо╖ третини XX ст. Автор класично╖ прац╕ про укра╖нський нац╕онал╕зм Дж. Армстронг визначив так╕ св╕тоглядн╕ параметри «╕нтегрального нац╕онал╕зму» ОУН: - в╕ра в те, що нац╕я ╓ найвищою ц╕нн╕стю, як╕й мають бути п╕дпорядкован╕ вс╕ ╕нш╕ ц╕нност╕; - апеляц╕я до м╕стично╖ ╕де╖ ╓дност╕ вс╕х ос╕б, як╕ складають нац╕ю (яка базувалася на припущенн╕, що нац╕ональну сп╕льн╕сть об’╓днують в ц╕л╕сний орган╕зм б╕олог╕чн╕ характеристики або/╕ незворотн╕ насл╕дки сп╕льного ╕сторичного розвитку); - п╕дпорядкування рац╕онально╖, анал╕тично╖ думки «╕нту╖тивно правильним» емоц╕ям; - наявн╕сть харизматичного л╕дера, який ╓ уособленням «вол╕ нац╕╖»; - культ д╕╖, в╕йни та насильства як вираження вищо╖ б╕олог╕чно╖ житт╓здатност╕ нац╕╖. Дж. Армстронг вважав, що ц╕ риси були сп╕льними для нац╕онал╕стичних рух╕в, як╕ розвинулися у ╢вроп╕ в 1920-х рр. Тобто «╕нтегральний нац╕онал╕зм» ОУН значною м╕рою був продуктом коп╕ювання ╓вропейських зразк╕в. ╤нший американський досл╕дник укра╖нського нац╕онал╕зму О. Мотиль теж вказував, що терм╕н «╕нтегральний нац╕онал╕зм» в╕дпов╕да╓ ╕деолог╕╖ ОУН. Пор╕внюючи французький ╕нтегральний нац╕онал╕зм з ╕деолог╕чними засадами ОУН, в╕н звертав увагу на типолог╕чн╕ ознаки, як╕ спор╕днювали ╖х. Обидва рухи були: - колектив╕стськими (де колектив п╕дпорядковував соб╕ особист╕сть); - детерм╕н╕стськими (доля ╕ндив╕дуума визначалася його належн╕стю до нац╕╖); - анти╕нтелектуал╕стськими; - релятив╕стськими (оск╕льки в╕дстоювався погляд, що кожна нац╕я ма╓ власну правду); - емп╕рично ор╕╓нтованими (оск╕льки вважалося, що нац╕ональну ╕стину можна п╕знати лише у реальному житт╕, а не за допомогою теор╕╖); - традиц╕онал╕стськими; - антипарламентарними; - м╕л╕таристськими. Виходячи з того, що Дмитро Донцов справляв великий вплив на молоде покол╕ння укра╖нц╕в 20-х рр., а воно закладало основу ОУН 30-х рр., деяк╕ досл╕дники визначають ╕деолог╕ю укра╖нських нац╕онал╕ст╕в як донцовський «чинний нац╕онал╕зм». Однак спор╕днен╕сть «чинного нац╕онал╕зму» та «орган╕зованого нац╕онал╕зму» ОУН (за терм╕нолог╕╓ю самих укра╖нських нац╕онал╕ст╕в) не ╓ достатньою п╕дставою для того, щоб представляти Д. Донцова як родоначальника ╕деолог╕╖ ОУН. М╕ж обома р╕зновидами нац╕онал╕зму ╕снують серйозн╕ розб╕жност╕. «Орган╕зований нац╕онал╕зм» ОУН пропонував конструктивну пол╕тичну програму, окреслював певну пол╕тичну доктрину ╕ мав риси систематизованого св╕тогляду. «Чинний нац╕онал╕зм» Д. Донцова був зразком тотально╖ критики ╕ будувався на публ╕цистичних посилках - надзвичайно яскравих ╕ привабливих за формою, але позбавлених реального зм╕сту. Програмн╕ документи, ухвален╕ на великому збор╕ ОУН у Рим╕ (серпень 1939 р.) ╕ великому збор╕ ОУН у Краков╕ (кв╕тень 1941 р.), не м╕стили принципових розб╕жностей ╕деолог╕чного характеру. Р╕зниця була лише у форм╕: програма мельник╕вц╕в м╕стила б╕льше теоретичних м╕ркувань, а програма бандер╕вц╕в - б╕льше практично-пол╕тичних гасел. Ця р╕зниця поясню╓ться, мабуть, часом написання програм. ОУН(Б) готувала свою програму вже п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Обидв╕ програми мали б╕льш радикальний ╕ конкретний характер, н╕ж програма 1929 р. В них п╕дтверджувався принцип нац╕онально╖ сол╕дарност╕ ╕ заперечувалася пол╕тична лег╕тимн╕сть под╕лу сусп╕льства на класи. Головною метою проголошувалося створення Укра╖нсько╖ соборно╖ держави шляхом нац╕онально╖ революц╕╖. Незм╕нними залишалися принципи надпарт╕йност╕ ╕ надкласовост╕ за умов тотального пол╕тичного панування ОУН в Укра╖нськ╕й соборн╕й держав╕. ╤снування пол╕тичних парт╕й за програмою 1939 р. мало бути заборонене, а ОУН представлялася як ╓дина форма пол╕тично╖ орган╕зац╕╖ населення. В програм╕ 1941 р. ця сама думка формулювалася завуальовано. Сп╕льними для обох програм були так╕ основн╕ св╕тоглядн╕ принципи: ╕деал╕зм, волюнтаризм, ╕дея створення людини нового типу, мес╕ан╕зм, ╕дея орган╕чност╕ нац╕╖ та вищост╕ ╖╖ ╕нтерес╕в над ус╕ма ╕ншими ╕нтересами в сусп╕льств╕. Соц╕ально-економ╕чн╕ проблеми трактувалися в дус╕ етатистського патернал╕зму. Держава представлялася як головний ╕нститут, в╕дпов╕дальний за розв’язання соц╕ально-економ╕чних проблем. Соц╕альну злагоду в сусп╕льств╕ мала забезпечувати держава у по╓днанн╕ з корпоративно-профес╕йними об’╓днаннями. Принцип вождизму в програм╕ 1939 р. був доведений до абсолюту. Голова проводу укра╖нських нац╕онал╕ст╕в (ПУН) проголошувався Вождем Нац╕╖, який несе в╕дпов╕дальн╕сть за сво╖ д╕╖ лише «перед Богом, Нац╕╓ю ╕ власним сумл╕нням». Ц╕лком очевидно, що цей пасаж був не ст╕льки даниною часу або виявленням амб╕ц╕й кер╕вництва ПУН, ск╕льки намаганням протиставити формальний авторитет вождя амб╕ц╕ям крайовик╕в. За сво╖м стилем д╕яльност╕ А. Мельник не п╕дходив на роль такого вождя, ╕ згадан╕ програмн╕ настанови залишилися декларац╕ями. В програм╕ ОУН(Б) 1941 р. питання про кер╕вництво орган╕зац╕╓ю було задеклароване в б╕льш демократичному ключ╕, але це не стало на перешкод╕ вирощуванню «культу особи» вождя ╕ реальному запровадженню принципу вождизму. Важливим ╓ питання про спор╕днен╕сть репрезентованого ОУН радикального нац╕онал╕зму з ╕тал╕йським фашизмом ╕ н╕мецьким нац╕онал-соц╕ал╕змом. Традиц╕я характеризувати ОУН як фашистський рух сягала к╕нця 1920-х рр. Противники ╕ конкуренти ОУН в ем╕грац╕╖ ╕ в Зах╕дн╕й Укра╖н╕ використовували терм╕н «фашизм» стосовно ОУН як кл╕ше в пол╕тичн╕й риториц╕. Зокрема, публ╕цисти з табору укра╖нських нац╕о-нальних демократ╕в характеризували ОУН як парт╕ю «фашистського покрою». В радянськ╕й прес╕ словосполучення «укра╖нський фашизм» теж застосовувалося передус╕м до ОУН. Орган╕затори та ╕деологи ОУН сам╕ сприяли п╕дживленню аналог╕й ╕ нав╕ть прагнули запозичувати елементи пол╕тичних ╕ соц╕ально-економ╕чних програм ╕тал╕йського фашизму. Зокрема, у постановах конгресу ОУН 1929 р. м╕стилися елементи, як╕ спор╕днювали пол╕тичний образ майбутньо╖ Укра╖нсько╖ соборно╖ держави з фашистським вар╕антом корпоративно╖ системи. Передус╕м йдеться про ╕дею створення ╕╓рарх╕чно╖ системи представництва соц╕альних та профес╕йних груп п╕д суц╕льним патронатом ╕ контролем держави для забезпечення ╓дност╕ нац╕╖. Однак ця ╕дея не була ╕нтелектуальною власн╕стю ╕тал╕йського фашизму. Корпоратив╕зм пропагували й ╕нш╕ ╕деолог╕чн╕ теч╕╖, не лише нац╕онал╕стичн╕. В Радянському Союз╕ з 1930-х рр. терм╕н нац╕онал-соц╕ал╕зм (нацизм) поглинався терм╕ном «фашизм», який став родовим поняттям через те, що Стал╕ну не сподобалася експлуатац╕я Г╕тлером популярного терм╕ну «соц╕ал╕зм». П╕дставою для ╕деолог╕чного заплямування ОУН як фашистсько╖ або нацистсько╖ орган╕зац╕╖ стали спроби кер╕вник╕в укра╖нських нац╕онал╕ст╕в налагодити пол╕тичне сп╕вроб╕тництво з фашистським урядом ╤тал╕╖ (зокрема, спроби переконати Б. Муссол╕н╕ ╕н╕ц╕ювати передачу мандата Л╕ги Нац╕й на Сх╕дну Галичину не Польщ╕, а ╤тал╕╖), спорадичн╕ контакти ОУН з д╕ячами фашистсько╖ ╕ нацистсько╖ парт╕й, сп╕впрацю з абвером ╕ н╕мецькою окупац╕йною владою в 1939 - 1941 роках. В ╕деолог╕╖, св╕тогляд╕ ╕ пол╕тичн╕й практиц╕ ОУН присутн╕й ряд елемент╕в, як╕ спор╕днювали ╖╖ з радикальними ╕ тотал╕тарними рухами та режимами, передус╕м з ╕тал╕йським фашизмом ╕ нац╕онал-соц╕ал╕змом. Але под╕бн╕сть певних рис ╕деолог╕й та пол╕тичних програм не ╓ приводом для ототожнення рух╕в або режим╕в. Сп╕вроб╕тництво фашистсько╖ ╤тал╕╖ з СРСР або нацистсько╖ Н╕меччини з СРСР теж не ╓ п╕дставою для того, щоб на р╕вн╕ деф╕н╕ц╕й ототожнювати р╕зновиди тотал╕таризму, пов’язуван╕ з ╕менами Лен╕на-Стал╕на, Муссол╕н╕ ╕ Г╕тлера. Якщо брати до уваги наб╕р зовн╕шн╕х ╕ функц╕ональних ознак у певний пер╕од ╕снування ОУН (наприклад, культ вождя, прагнення встановити монопарт╕йну диктатуру, побудова ч╕тко╖ парт╕йно╖ ╕╓рарх╕╖ ╕з зал╕зною дисципл╕ною, надання ╕деолог╕╖ рис рел╕г╕йного св╕тогляду тощо), то цю орган╕зац╕ю можна ототожнювати з радянським тотал╕таризмом. Специф╕чне ототожнення ОУН з ╕тал╕йським фашизмом або н╕мецьким нац╕онал-соц╕ал╕змом було або ситуативним, або використовувалося як знаряддя пол╕тично╖ боротьби. Серед насл╕дк╕в розколу ОУН 1939 - 1941 рр. одним з найб╕льш очевидних став розрив в темпах ╕деолог╕чно╖ еволюц╕╖. За час в╕йни ОУН(М) фактично не зм╕нила сво╖х ╕деолог╕чно-програмних настанов, а п╕сля в╕йни цей процес розтягнувся на десятил╕ття. ОУН(Б) виявила значно б╕льше динам╕зму в ц╕й сфер╕. Пол╕тико-програмн╕ настанови ОУН(Б) зм╕нилися на III надзвичайному великому збор╕ у серпн╕ 1943 р. Тези про орган╕чн╕сть нац╕╖, про вищ╕сть ╕нтерес╕в нац╕╖, про ╕деал самост╕йно╖ соборно╖ держави залишилися незм╕нними. Найб╕льш показовою була зм╕на акценту в принцип╕ нац╕онального колектив╕зму: в ╕деолог╕чн╕й преамбул╕ йшлося про те, що ╕деалом нового сусп╕льства ╓ знищення вс╕х форм класово╖ експлуатац╕╖ ╕ побудова всенародно╖ держави. В соц╕ально-економ╕чн╕й сфер╕ була використана класична соц╕ал-демократична схема: держава ма╓ утримувати за собою стратег╕чно важлив╕ сектори економ╕ки ╕ соц╕ально╖ сфери, не допускати р╕зко╖ майново╖ диференц╕ац╕╖ та свав╕лля бюрократ╕╖. У пово╓нний пер╕од нац╕онал╕стичний рух, якщо не зважати на групи п╕дп╕лля в Укра╖н╕, перейшов на становище ем╕грац╕йного з ус╕ма в╕дпов╕дними орган╕зац╕йними ╕ пол╕тичними насл╕дками. ╢диним полем результативно╖ пол╕тично╖ д╕яльност╕ стала укра╖нська д╕аспора. В ОУН(Б) в╕дбулася ╕деолог╕чна герметизац╕я, базована на публ╕цистичн╕й риториц╕ зразка 1930-х рр. Глориф╕кац╕я образу С. Бан-дери п╕сля його траг╕чно╖ загибел╕ та пол╕тико-╕деолог╕чна само╕золяц╕я ОУН(Б) виключали можлив╕сть зм╕стовно╖ ╕деолог╕чно╖ еволюц╕╖. ОУН(М) з к╕нця 1940-х рр. перейшла на демократичн╕ позиц╕╖ ╕ в╕дмовилась в╕д претенз╕й на виключн╕сть нац╕онал╕стичного руху у визвольн╕й боротьб╕.
ДОДАТОК Про основн╕ засади та етапи роботи групи ╕сторик╕в при Урядов╕й ком╕с╕╖ з вивчення д╕яльност╕ ОУН ╕ УПА 22 жовтня 1993 р. ув╕йшов у д╕ю Закон Укра╖ни «Про статус ветеран╕в в╕йни, гарант╕╖ ╖х соц╕ального захисту». В╕н визнав в╕йськовик╕в УПА, як╕ брали участь у боях проти н╕мецьких загарбник╕в на тимчасово окупован╕й територ╕╖ Укра╖ни до 1944 р. включно, особами, як╕ належать до категор╕╖ учасник╕в бойових д╕й. Отже, на ╕ндив╕дуальному р╕вн╕ для цих ветеран╕в «проблема ОУН-УПА» не ╕сну╓. Жодна пол╕тична сила в Укра╖н╕ не виступа╓ за вилучення вказаного пункту з перел╕ку ос╕б, як╕ належать до учасник╕в бойових д╕й. На ╕ндив╕ду-альному р╕вн╕ проблема виника╓, однак, для тих бойовик╕в ОУН ╕ в╕йськовик╕в УПА, як╕ включилися у боротьбу п╕сля 1944 р. ╕ боролися виключно з радянською владою. (Дал╕ буде).
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 27.04.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4713
|