Версiя для друку Обговорити в форумi

 Наприкінці березня на веб-сайті МКТ Міністр культури і туризму України Юрій Богуцький провів інтернет-конференцію, присвячену перспективам розвитку галузі культури. З огляду на обмежений час інтернет-спілкування (одна година) і на велику кількість запитань, що надійшли, Міністр не встиг відповісти всім. Питання, які не отримали відповіді в режимі он-лайн, були детально опрацьовані Міністром. Пропонуємо увазі читачів відповіді Юрія Богуцького на ці питання, оприлюднені на веб-сайті Міністерства культури і туризму України (http://www.mincult.gov.ua).

 — Доброго дня, пане Міністре. Скажіть, будь ласка, як удосконалюється сьогодні законодавча база у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей?
 Юрій Богуцький: — Законодавче врегулювання питань у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей залежить від прийняття Закону України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей”, розробле-ного Міністерством культури і туризму України. Цей законопроект передбачає удосконалення державного контролю за переміщенням культурних цінностей і створення цілісної структури органів державного управління у цій сфері, вироблення дієвого механізму щодо запобігання незаконному обігу культурних цінностей, боротьби з контрабандою творів мистецтва. З прийняттям цього Закону встановляться юридичні механізми повернення культурних цінностей, буде регламентовано головні принципи реституційних процесів з урахуванням національної специфіки та міжнародних правових традицій.

 — Чи продовжується співпраця з українською діаспорою?
 Юрій Богуцький: — Співпраця існує і має позитивні результати. Завдяки діаспорі в Україну повернено спадщину видатного художника О. Грищенка, значний масив архівних документів П. Скоропадського та членів його родини, унікальні матеріали, пов’язані з Т. Г. Шевченком. У березневі шевченківські дні було відкрито виставку „Шевченківські раритети”, яку відвідали Президент України В. Ющенко, голова Національного комітету з питань культури і духовності при Президентові України, радник Президента України, академік М. Жулинський, президент УВАН А. Кіпа, екс-президент УВАН О. Біланюк, голови творчих спілок, представники мистецької інтелігенції.

 — Яким чином Мінкульт популяризує творчі надбання художників, не маючи власного виставкового залу?
 Юрій Богуцький: — Так, МКТ не має власних виставкових приміщень. Проте Міністерство постійно надає фінансову підтримку творчим спілкам у здійсненні як загальнодержавних, так і всеукраїнських художніх проектів. Традиційно це всеукраїнські виставки до Дня незалежності, до Дня художника, «Мальовнича Україна» у рамках Шевченківського свята «В сім’ї вольній, новій…» й багато інших, які проходять у виставкових залах Національної спілки художників України, провідних музеях, Центру ділового та культурного співробітництва «Український дім».

 — Чи проводиться робота з обліку культурних цінностей, втрачених Україною внаслідок Другої світової війни?
 Юрій Богуцький: — В Державній службі контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України працює інформаційно-пошукова система „Культурні цінності, втрачені Україною під час та внаслідок Другої світової війни. Музеї”. Її банк даних нараховує понад 6 тисяч найменувань. Міністерством культури і туризму України підготовлено і надіслано на погодження з центральними органами виконавчої влади, обласними та Київською міською держадміністраціями проект розпорядження Кабінету Міністрів „Про затвердження плану заходів зі створення та ведення єдиної електронної бази даних культурних цінностей, втрачених музеями і бібліотеками України внаслідок Другої світової війни, на 2007-2009 роки”. З прий-няттям цього урядового рішення будуть створені відповідні умови для проведення ревізії втрат, яких зазнали наші музеї та бібліотеки під час війни, та здійснення системного пошуку втрачених національних культурних цінностей за кордоном. Провідними країнами Європи давно проведено такі підрахунки. В Росії каталог втрат культурних цінностей налічує вже близько десятка томів.

 — Чи планує Міністерство гастролі національних колективів по Україні?
 Юрій Богуцький: — Так. Міністерством розроблено мистецький проект «Україно, моя Україно». Поряд з національними колективами в гастролях беруть участь кращі обласні художні колективи.

 — Якою є позиція Міністерства культури і туризму України відносно негативного впливу дії Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» на стан формування фондів бібліотек?
 Юрій Богуцький: — МКТ повністю поділяє проблеми бібліотек, що пов’язані з дією Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» і негативно позначаються на якісному і кількісному складі бібліотечного фонду. Повністю проігноровано той факт, що книга – це інтелектуальний продукт і що кожна книга унікаль-на. Бібліотекам потрібні не просто книги, а конкретні книги (певних авторів чи тематики).
 МКТ України внесло зміни і доповнення до Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», зокрема, пункт 3 статті 2 (де передбачено випадки незастосування тендерних процедур) абзацом такого змісту: «книги, періодичні видання та інші документи, зафіксовані на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичних дисках або інших носіях інформації для поповнення фондів бібліотек».
 Внесення такого доповнення допоможе виправити існуючу впродовж останніх років проблему, пов’язану з дією Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

 — Добрий день, Юрію Петровичу! Більше десяти років працівники бібліотек чекають на затвердження конче потрібної інструкції з обліку бібліотечного фонду. Скажіть, будь ласка, коли її можна очікувати? Дякуємо.
 Юрій Богуцький: — Дякую за актуальне запитання. Дійсно, Міністерство тривалий час здійснювало роботу над підготовкою цього документа. На сьогоднішній день я вже підписав наказ про затвердження Інструкції з обліку, інвентаризації та списання бібліотечного фонду, котрий буде зареєстровано в Мін’юсті, після чого Інструкція вступить у дію.

 — Які кроки робляться Міністерством для покращення соціального становища працівників галузі культури?
 Юрій Богуцький: — За Єдиною тарифною сіткою найнижчі тарифні розряди у керівників закладів культури – 13-й тарифний розряд. Крім того, недосконала схема тарифних розрядів не дає можливості встанови-ти тарифні розряди (посадові оклади) працівникам залежно від категорії посад та рівня їх освіти, чим ще більше порушуються міжпосадові (міжкваліфікаційні) співвідношення в оплаті праці працівників галузі.
 З метою урегулювання таких диспропорцій на звернення МКТ Кабінетом Міністрів України було дано доручення Міністерству праці та соціальної політики опрацювати зазначене питання та знайти шляхи його вирішення.
 В даний час Мінпраці підготовлено відповідний проект постанови Уряду, який знаходиться на опрацюванні у всіх зацікавлених міністерствах. За проектом постанови максимальним тарифним розрядом для культури визначено 22-й тарифний розряд.
 Крім того, ведеться робота щодо визначення єдиного механізму підвищення посадових окладів працівникам закладів культури, які мають статус академічного. Відповідний проект постанови щодо встановлення додаткового коефіцієнта підвищення посадових окладів працівникам академічних закладів культури підготовлено Мінпраці. В даний час цей проект розглядається в Міністерстві фінансів України.
 Проектом Закону України «Про культуру» передбачено право працівників культури отримувати доплату за вислугу років та матеріальну допомогу на вирішення соці-ально-побутових питань і грошову винагороду за сумлінну працю.
 Прийняття цього Закону надасть можливість врегулювати питання доплат за вислугу років працівникам концертних організацій, цирків та клубних закладів, які до цього часу такої доплати не отримують.

 — Які основні напрямки діяльності Мін-культу по забезпеченню культурних зв’язків із закордонним українством?
 Юрій Богуцький: — Сам факт існування закордонного українства сприяє збагаченню й утвердженню української присутності у світовому співтоваристві. Розвиток всебічних культурних, наукових, економічних зв’язків із закордонним українством потрібен Україні, бо кожна зарубіжна українська громада є, крім іншого, унікальним чинником взаємовигідного політичного, культурницького та іншого впливу на держави, в яких проживають українці.
 Виходячи з цього, МКТ будує концепцію культурної співпраці із закордонним українством на ідеї консолідації українців незалежно від території проживання, мовних та інформаційних потреб, та всебічно підтримує культурологічну та культурно-мистецьку ді-яльність громад закордонного українства як запоруки зміцнення позитивного іміджу України у світовому співтоваристві. Варто відзначити, що у липні 2006 р. Кабмін затвердив Державну програму співпраці із закордонними українцями на період до 2010 р. Одним із виконавців програми є Мінкультури.
 Для фінансового забезпечення культурної співпраці із закордонним українством у МКТ діє бюджетна програма, за якою на кожний рік передбачені видатки. На 2007 р., наприклад, вони становлять 5 млн. 200 тис. грн.
 Організовуючи культурну співпрацю із закордонним українством, Мінкультом протягом першого кварталу 2007 р. було забезпечено участь українських мистецьких колективів в культурно-мистецьких заходах у Придністров’ї, Латвії, Польщі, Німеччині та в інших країнах.

 — Шановний Юрію Петровичу! Відповідно до указу Президента України 2007 рік оголошено Роком української книги. Які заходи на виконання Указу буде здійснено вашим
Міністерством?
 Юрій Богуцький: — МКТ, опікуючись питаннями розвитку бібліотек, книги і читання, на виконання Указу Президента України включило до плану заходів проведення Всеукраїнського тижня дитячої книги, відкриття якого відбулося 20 березня 2007 р. у м. Біла Церква Київської області, закриття заплановано на 3 квітня 2007 року у Національній бібліотеці України для дітей.
20 квітня у Національній парламентській бібліотеці України буде проведено Фестиваль української книги та читання. У травні МКТ традиційно підтримає VIII Всеукраїнську виставку-форму «Українська книга на Одещині». Крім цього, МКТ підтримає участь України у книжкових виставках, ініціює та забезпечить проведення науково-практичних конференцій бібліотечних працівників. На особливу увагу заслуговує проведення всеукраїнського конкурсу «Найкращий читач-2007», який вже стартував у різних регіонах України, а підбиття підсумків відбудеться під час Форуму видавців у Львові, у вересні 2007 р. Також МКТ здійснило закупівлю книг для поповнення бібліотечних фондів за бюджетною програмою розвитку і функціонування української мови.

 — Яким чином здійснюється співпраця Мінкультури з громадськими організаціями національних меншин України?
 Юрій Богуцький: — Уряд України та МКТ прагнуть зробити все, щоб національні меншини України, їхні інституції співпрацювали як реальні партнери у державно-культурницькому будівництві. Це дає можливість громадянину України, що є представником тієї чи іншої національної меншини, почувати себе повноправним членом українського суспільства.
 Конституція України, Закони України “Про національні меншини в Україні“, “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин“ та інші дали змогу сформуватись в Україні системі громадських організацій національних меншин (за останніми даними, таких нараховується понад 1200) та забезпечити юридичні основи їх діяльності. На основі цієї законо-давчої бази будується творча співпраця із громадськими організаціями і МКТ України.
 Законом України “Про Державний бюджет України“ для МКТ України передбачена бюджетна програма, згідно з якою щорічно передбачається відповідне фінансування. Протягом останніх трьох років на ці видатки передбачається 1,5 млн. грн., що дає можливість сформувати систему культурно-мистецьких заходів з урахуванням пропозицій, які надходять від громадських організацій національних меншин.
 Плануючи подібні заходи, МКТ України визначає два основних їх спрямування: по-перше – це всеукраїнські заходи, розроблені фахівцями МКТ, обласних управлінь культури та інших органів влади; по-друге, це підтримка культурних ініціатив громадських організацій національних меншин.
 Всеукраїнські заходи, у свою чергу, поділяються на культурно-мистецькі та культурологічні. У 2006 році проведено понад 30 таких заходів. На початку цього року проведено культурно-мистецькі акції “Мовна палітра“, “Етнокультурне розмаїття регіонів України“ (живопис та декоративно-прикладне мистецтво етносів Закарпаття), традиційне молдавське свято “Мерцішор“ та інші.
 Щодо іншого напрямку взаємодії з національними меншинами, то МКТ у межах бюджетного фінансування підтримує ініціативи національно-культурних товариств з проведення різноманітних, задуманих безпосередньо цими організаціями, заходів. Ми вважаємо, що це особливо ефективна форма співпраці, оскільки у цьому випадку кошти на проведення того чи іншого заходу виділяються прямо на громадську організацію. У 2006 році подібні заходи проведені із громадськими організаціями 12 національностей (греки, гагаузи, росіяни, білоруси, німці та інші).

 — Доброго дня усім! Шановний пане Міністре! Ви, як ніхто інший, знаєте і розумієте проблеми сільських працівників культури.
У багатьох селах працівники клубів та Будинків культури змирилися працювати в холодних приміщеннях, з байдужим ставленням до цих проблем місцевих органів влади. Чи врегульовані соціальні гарантії для сільських працівників в нині діючих законах України, зокрема, щодо виплат за вислугу років працівникам клубних закладів?
 Юрій Богуцький: — Відповідно до статті 29 Основ законодавства про культуру, працівники культури, які працюють у сільській місцевості, селищах міського типу, без-оплатно користуються житлом, опаленням та освітленням. В даний час доплати за вислугу років мають працівники музеїв, закладів музейного типу, бібліотек. Ця норма врегульована відповідними законами України, що регламентують діяльність зазначених закладів. Зокрема – це ст. 28 Закону України “Про музеї та музейну справу”, ст. 30 Закону України “Про бібліотечну справу”.
 На превеликий жаль, на сьогодні немає законодавчого акта, який поширював би ці норми соціального захисту на працівників клубних закладів. Для врегулювання цієї нерівності статтею 35 Закону України “Про культуру” передбачено право працівників культури отримувати доплату за вислугу років та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та грошову винагороду за сумлінну працю.

 — Які заходи впроваджує МКТ з дотримання та поліпшення фінансово-бюджетної дисципліни у підпорядкованих Міністерству закладах культури?
 Юрій Богуцький: — МКТ України постійно контролює дотримання фінансово-бюджетної дисципліни, забезпечує реалізацію заходів, пов’язаних з покращенням фінансово-бюджетної дисципліни та ефективним використанням державного майна, закладами культури, що належать до сфери управління МКТ. В 2006 р. нашим Міністерством видано низку наказів, спрямованих на поліпшення фінансової дисципліни. Зокрема:
з метою посилення контролю за взяттям та реєстрацією фінансових зобов’язань, погашенням дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МКТ України, видано наказ № 736/0/16-06 від 04 вересня 2006 року «Про заходи, спрямовані на погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей закладами культури, що належать до сфери управління МКТ», яким встановлено заходи щодо забезпечення погашення заборгованостей, терміни виконання та визначені відповідальні виконавці;
 2) для посилення контролю за ефективним використанням державних коштів, видано наказ № 708/0/16-06 від 23 серпня 2006 р. «Про персональну відповідальність керівників підприємств, установ та організацій за використання бюджетних коштів»;
 3) для скорочення бюджетних видатків на непершочергові потреби, затверджено наказ № 693/0/16-06 від 21 серпня 2006 р. «Щодо економії бюджетних коштів», яким встановлено заходи щодо скорочення видатків на представницькі заходи, закордонні відрядження, утримання легкового автотранспорту, мобільних телефонів, придбання меблів, побутової техніки та інших не-першочергових потреб;
 4) з метою забезпечення надходження у повному обсязі податків і зборів до бюджету, Пенсійного фонду та соціальних фондів, виданий наказ № 993/0/16-06 від 30 листопада 2006 р. «Про заходи щодо скорочення податкового боргу».
 Крім того, питання фінансово-бюджетної дисципліни та впровадження необхідних заходів щодо її поліпшення в підпорядкованих МКТ України закладах культури розглядались на 4-х засіданнях колегій Міністерства за результатами роботи в 2005 р., за 1-ше півріччя, 9 місяців та за 2006 р. За результатами колегій прийняті постанови, якими забезпечено посилення відповідальності керівників закладів культури, дотримання фінансово-бюджетної дисципліни, вжиття заходів, спрямованих на ефективне та своєчасне використання бюджетних коштів, взяття фінансових зобов’язань, недопущення утворення дебіторської та кредиторської заборгованостей.

 — З якого року і якими документами встановлюються гранти Президента України молодим митцям?
 Юрій Богуцький: — На виконання Указу Президента України “Про державну підтримку культури і мистецтва в Україні” засновано по три щорічних гранти Президента України молодим діячам у галузі театрального, музичного, образотворчого мистецтва та кінематографії, а також молодим письменникам і майстрам народного мистецтва.
 Іншим Указом Президента України затверджено Положення “Про порядок надання грантів Президента України молодим діячам у галузі театрального, музичного, образотворчого мистецтва та кінемато-графії, а також молодим письменникам” для створення і реалізації творчих проектів.
 Заявки на одержання гранта Президента України приймаються до 16 лютого поточного року.

 — Якими урядовими рішеннями регламентується надання статусу академічного творчим колективам України?
 Юрій Богуцький: — Відповідно до Указу Президента України «Про Положення про надання статусу академічного творчим колективам України» для підтримки плідної мистецької діяльності театральних, музичних та хореографічних колективів України протягом 2001-2004 рр. Міністерством було надано статус академічного 15 творчим колективам України.
 У 2004 р. Указом Президента України було визначено, що «Статус академічного надається творчим колективам рішенням Кабінету Міністрів за поданням МКТ України». Протягом 2005 р. за поданням Міністерства на розгляд Кабміну статус академічного було надано лише одному театру, після чого було прийняте рішення Уряду повернути Міністерству культури і туризму вирішення питання щодо надання статусу академічного творчим колективам України.
 З серпня 2005 р. до січня 2006-го МКТ проведено розробку, підготовку та узгодження з усіма причетними до виконання зазначеного питання проекту Указу Президента України «Про внесення змін до Положення про надання статусу академічного творчим колективам України», який було прийнято 21 січня 2006 р. (№ 44/2006).
 Починаючи з лютого минулого року, МКТ України повернулося до розгляду питання надання статусу академічного театральним колективам України.

 — Наскільки мені відомо, Міністерство культури і туризму здійснює державну реєстрацію фільмів. Скажіть, будь ласка, які документи потрібно подати для державної реєстрації фільму, і чим це питання взагалі регулюється ?
 Юрій Богуцький: — Порядок державної реєстрації фільмів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. «Про затвердження Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів». У зв’язку із утворенням Державної служби кінематографії прокатне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів видається тепер не Міністерством культури і туризму України, а Державною службою кінематографії (Держкіно), яка є урядовим органом державного управління у складі МКТ України.
 Для одержання прокатного посвідчення власник відповідних прав на фільм повинен подати до Державної служби кінематографії наступні документи:
 1) заяву про видачу прокатного посвідчення, в якій зазначаються назва фільму мовою оригіналу та українською мовою, країна і студія-виробник, рік випуску;
 2) нотаріально засвідчені копії угод або інших документів, які підтверджують право відповідної особи на розповсюдження і демонстрування фільму, починаючи від першого власника майнових авторських прав. При цьому, до копій документів, складених іноземною мовою, додаються засвідчені копії цих документів у перекладі на українську мову;
 3) коротку анотацію фільму, довідку про основний творчий склад знімальної групи та про метраж і тривалість фільму, засвідчені підписом власника відповідних прав на фільм;
 4) фільмокопію на кіноплівці - для власників кінотеатральних прав, на інших носіях – для власників телевізійних прав, прав домашнього відео, яка відповідає технічним вимогам для перегляду, дубльована (озвучена, субтитрована) українською мовою.

 — Які перспективи має розвиток туризму в часи всесвітньої глобалізації?
 Юрій Богуцький: — За прибутковістю експорт та імпорт туристичних послуг посідає одне з перших місць у світі і є важливим джерелом підвищення зайнятості населення. За прогнозами експертів, саме ця галузь має стати рушієм світової економіки двадцять першого сторіччя, а до 2010 року кількість туристичних подорожей зросте удвічі. Минулого року у світі подорожувало близько 820 млн. осіб. Вже зараз на туризм припадає десята частина валового світового національного продукту, 7 відсотків світових інвестицій, 11 відсотків споживчих витрат та 5 відсотків податкових надходжень. Щорічний обіг коштів у сфері міжнародного туристичного обміну становить понад 2,2 трильйони доларів США, а кількість працюючих у цій сфері становить майже 260 млн. осіб, а це 8 відсотків існуючих робочих місць на планеті.

 — Які основні показники діяльності туристичної сфери України у 2006 році?
 Юрій Богуцький: — Розвиток туристичної та курортної сфери в Україні у 2006 р. мав позитивну динаміку: зросли обсяги іноземного та внутрішнього туризму, підвищилась ефективність господарської діяльності підприємств та продуктивність праці. За даними Адміністрації Держприкордонслужби, у 2006 р. Україну відвідало 21,7 млн. іноземців, в тому числі 18,9 млн. туристів, що на 1,3 млн. більше, ніж у 2005 р.
 Хочу відзначити, що туристичними підприємствами України протягом минулого року обслуговано 3,4 млн. туристів, що на 16 відсотків більше, ніж за 2005 р. Також надані послуги 1,8 млн. екскурсантам. Це на 6 відсотків перевищує показник року.
В цілому по державі на 4% зріс показник внутрішнього туризму – у цьому році він становив 8,5 млн. осіб (проти 8,2 млн. у 2005-му).
 Обсяг наданих турфірмами послуг збільшився у порівнянні з 2005 р. на 23 відсотки і становить 3,4 млрд. гривень.
 Мені хотілося б відзначити позитивну роботу з розвитку та збільшення обсягів туристичних послуг вітчизняним та зарубіжним туристам у минулому році в Києві, де обслуговано 1 млн. 240 тис. туристів, Криму - 335 тисяч, Івано-Франківській області - 340 тисяч туристів.
 Впевнений, що навіть у тих областях, до яких люди навідуються нечасто, за умови добре поставленої організаторської та рекламно-інформаційної роботи можна досягти певних успіхів щодо залучення туристів. Так, наприклад, минулого року чисельність туристів у Чернігівській області зросла на 47 відсотків, у Запорізькій - на 26 відсотків. Лідером за підсумками минулого року є Івано-Франківська область, де кількість туристів зросла на 79 відсотків (мабуть, треба нагадати, що у радянські часи ця область була повністю закритою для іноземних туристів).
 У роботі з іноземними туристами, як і у минулі роки, найкращими були турфірми Києва, Криму, Одеської області та Севастополя. Наприклад, Київ у 2006 р. прийняв 175 тисяч іноземних туристів. До речі, саме пошук підходів, методик, систем та їх втілення у життя може дати відповідний ефект. Івано-Франківщина у цьому плані передова: кількість внутрішніх туристів збільшилася вдвічі - зі 143 тисяч у 2005-му до 287 тисяч у 2006 р.
1) 29.03 2007 р., м. Київ.
 На фото: Міністр Юрій Богуцький під час інтернет-конференції.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 20.04.2007 > Тема "З перших уст"