Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3382)
З потоку життя (6597)
Душі криниця (3569)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1518)
Урок української (993)
"Білі плями" історії (1688)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У РОСТОВ╤ КРИМСЬКОМУ ТАТАРИНУ ДАЛИ 17 РОК╤В КОЛОН╤╥ СУВОРОГО РЕЖИМУ
В╕дбулося заключне судове зас╕дання у «справ╕ Енвера Сейтосманова».


У КАЗАХСТАН╤ ХУДОЖНИК ПРИЙШОВ ДО ПОСОЛЬСТВА УКРА╥НИ ВИБАЧАТИСЯ ЗА ЗАЯВУ ТОКА╢ВА ПРО КРИМ – ЙОМУ НЕ ДОЗВОЛИЛА ОХОРОНА
Практично в╕дразу його схопили сп╕вроб╕тники спец╕ал╕зовано╖ служби охорони, як╕ вирвали з його...


СПЕЦСЛУЖБИ РФ ВЛАШТУВАЛИ АНТИУКРА╥НСЬКИЙ «КРУГЛИЙ СТ╤Л» П╤Д ЧАС ФОРУМУ ООН
Про це пов╕домив на сво╖й стор╕нц╕ у Facebook громадський ╕ пол╕тичний д╕яч, колишн╕й пост╕йний...


ЖУРНАЛ╤СТИ ОПУБЛ╤КУВАЛИ РОЗСЛ╤ДУВАННЯ ПРО Б╤ЗНЕС, ЩО ПРАЦЮ╢ В КРИМУ В ОБХ╤Д САНКЦ╤Й
Команда журнал╕ст╕в-розсл╕дувач╕в телеканалу "Настоящее время" ╕ про╓кту "Мун╕ципальний сканер"...


КНИГИ ВИДАВНИЦТВА «ДН╤ПРО» ╢ В КОЖН╤Й Б╤БЛ╤ОТЕЦ╤ – В╤Д С╤ЛЬСЬКО╥ ДО АКАДЕМ╤ЧНО╥
28 листопада в ки╖вському Музе╖ книги ╕ друкарства Укра╖ни в╕дкрилась виставка «Ой...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2007 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 13.04.2007
ХОЧУ ШМАТОЧОК КРИМУ!

Земля ╕ люди

ОТРИМАТИ ЗЕМЕЛЬНИЙ НАД╤Л НА П╤ВОСТРОВ╤ СЬОГОДН╤ СКЛАДН╤ШЕ, Н╤Ж КУПИТИ Д╤ЛЯНКУ НА М╤СЯЦ╤
 П╕сля минулор╕чно╖ сер╕╖ самозахоплень земельних д╕лянок у С╕мферопол╕ й довкола нього ╖╖ учасники ц╕леспрямовано вимагають в╕д м╕сцево╖ влади будь-що узаконити над╕ли. А оск╕льки в тих допоки нема╓ н╕ снаги, н╕ можливостей ощасливити вс╕х ╕ вiдразу, все т╕ ж натхненники й орган╕затори п╕кетувань м╕сцевих Радм╕ну, ВР, б╕йок iз м╕л╕ц╕╓ю iз тим же завзяттям п╕дбивають народ на подальшу перев╕рену тактику — перекриття автотрас. Голов╕ меджл╕су Мустаф╕ Джем╕л╓ву п╕сля першого блокування пожвавлено╖ автомаг╕страл╕ С╕мферополь — Ялта вдалось вмовити людей б╕льше не виходити на трасу. Але чи надовго?

 «АЛАВЕРДИ» СП╤КЕРА
 На першу цьогор╕ч «ласт╕вку» з перекриттям дороги «радикально налаштованими» кримськими татарами в╕дразу ж в╕дреагував голова ВР Криму Анатол╕й Гриценко. «Орган╕затори акц╕╖, — йдеться в оприлюднен╕й парламентською прес-службою заяв╕ сп╕кера, — намагаються виправдати сво╖ д╕╖ н╕бито «небажанням» кримських властей задовольнити справедлив╕ вимоги частини кримських татар щодо вид╕лення ╖м земельних д╕лянок п╕д ╕ндив╕дуальне буд╕вництво житла. Тим самим вони не т╕льки св╕домо вводять в оману широкий загал в автоном╕╖ ╕ кра╖н╕, а й дискредитують б╕льш╕сть кримськотатарського населення, яке щиро бажа╓ жити в злагод╕ з╕ вс╕ма кримчанами».
 Уже понад р╕к земельн╕ проблеми на п╕востров╕ — в центр╕ уваги м╕сцевих Верховно╖ Ради та Радм╕ну, орган╕в м╕сцевого самоврядування, на територ╕╖ яких заф╕ксовано самозахоплення. За цей час сп╕льно з л╕дерами нац╕онального руху депортованих, а також орган╕заторами акц╕й вдалось публ╕чно ╕ детально вивчити кожну конкретну ситуац╕ю iз самозахопленнями, встановити причини ╕ накреслити шляхи правового вир╕шення накопичених протир╕ч в ╕нтересах ус╕╓╖ кримсько╖ громади. У заяв╕ сп╕кера наголошу╓ться, що подробиц╕ переб╕гу ╕ результати ц╕╓╖ роботи доводилися до в╕дома вищого кер╕вництва кра╖ни, а також зац╕кавлених державних орган╕в.
 Однак, схоже, що под╕бн╕ методи не влаштовують так званих л╕дер╕в кримськотатарського народу, як╕ звикли силовим шляхом домагатись односторонн╕х уступок з боку влади. Насамк╕нець Анатол╕й Гриценко рекоменду╓ «горе-патр╕отам не випробовувати терп╕ння вс╕╓╖ кримсько╖ громади ╕ не п╕дштовхувати правоохоронн╕ органи до використання силових метод╕в вир╕шення конфл╕кт╕в».

╤НТЕРЕС — СОЛ╤ДН╤ В╤ДСТУПН╤
 Якщо ще два-три роки тому репатр╕анти пер╕одично звертали увагу здеб╕льшого на в╕льн╕ чи «проблемн╕» територ╕╖ П╕вденнобережжя, то з минуло╖ весни п╕д масову роздачу потрапив С╕мферополь ╕ С╕мферопольський район. У ╖хн╕х адм╕н╕стративних межах на початок 2007 року обл╕ковано в╕дпов╕дно 12 та 42 самозахоплення. В останньому випадку — це понад 1700 гектар╕в разом ╕з законними паями конкретних власник╕в, садами ╕ р╕ллею держп╕дпри╓мств. ╥х теж самов╕льно
соб╕ «нар╕зали» ╕ почали власноруч забудовувати як кримськ╕ татари, так ╕ слов’яни. Усього нараз╕ претендують на земельн╕ д╕лянки у шести с╕льрадах, що ч╕тко по периметру межують ╕з кримською столицею, понад 16 тисяч ос╕б. З них лише 5,3 тисяч╕ — мешканц╕ району, решта — при╖ждж╕ зв╕дус╕ль, у тому числ╕ з сус╕дн╕х областей.
 Якщо земельний апетит народу не вдасться вгамувати, б╕дка╓ться голова райдержадм╕н╕страц╕╖ В╕ктор Павлов, то район може реально перетворитись ╕з с╕льськогосподарського у щ╕льний дачний масив з ╕ще б╕льшою купою проблем. Адже й до старту масових акц╕й навесн╕ 2006 року тут п╕д житлове буд╕вництво вже було вид╕лено понад 42 тисяч╕ над╕л╕в, з них 23 в╕дсотки репатр╕-антам. Ц╕ д╕лянки вид╕лен╕ у 46 селищах, де нема╓ системи канал╕зац╕╖, дор╕г ╕з твердим покриттям, лише до трьох с╕л п╕дведено газ, а до дев’яти — воду. За словами кер╕вника району, на всю цю «соц╕алку» потр╕бно м╕н╕мум 50 м╕льйон╕в гривень, котр╕ найближчим часом не п╕д силу н╕ районному, н╕ республ╕канському бюджету.
 Якщо взагал╕ казати про забезпечен╕сть кримчан землею, то нараз╕, за даними республ╕канського ком╕тету ╕з земельних ресурс╕в, вона у середньому становить 0,68 гектара на кожного жителя. Депортованим ╕з числа кримських татар перепада╓ по 0,81 гектара. Це при тому, що лише 19 в╕дсотк╕в ╕з них мешкають у с╕льськ╕й м╕сцевост╕ ╕ волод╕ють 186 тисячами гектар╕в.
 То чим же вмотивована нин╕шня хвиля експропр╕ац╕╖ земл╕ на п╕востров╕? Дехто небезп╕дставно гада╓, що елементарним б╕знесовим ╕нтересом. Як висловився на нещодавньому зас╕данн╕ громадсько╖ колег╕╖ при голов╕ Радм╕ну автоном╕╖ заступник Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в Криму Валер╕й Пробий-Голова, «земл╕ в╕дведен╕ п╕д конкретн╕ проекти, а там вже стоять самозахопники ╕ торгуються за в╕дступн╕».
 Це ж саме спада╓ на думку ╕ с╕льському голов╕ Укромного, що неподал╕к С╕мферопольського аеропорту, Володимиру Бехтольду. «Я вам реально можу показати в сел╕ чотири-п’ять осель, як╕ належать нин╕шн╕м самозахопникам, — апелював до конкретики у розмов╕ з╕ мною голова. — Будинки на двох д╕лянках добротн╕, щоправда, трохи недобудован╕. ╥хн╕ господар╕ п╕шли на захоплення земл╕, щоб заробити на цьому, ось ╕ буде за що добудувати сво╖ об╕йстя».
 А ось голова Бахчисарайсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖ ╤льм╕ Умеров вважа╓ ╕накше: «Коли ╕сну╓ проблема П╕вденного берега, засилля там комерц╕йних структур, то кримськотатарська проблема перетворю╓ться у ширму, котру комусь дуже виг╕дно укр╕плювати. Якби земельну про-блему не заганяли в тупик у 2002—2004 роках, то сьогодн╕, певен, питання про напружену ситуац╕ю у С╕мферопол╕ ╕ навколо нього не стояло б. Не стану заперечувати повн╕стю б╕знесовий ╕нтерес, можливо, в╕н таки ╓, але нехай цим займаються правоохоронн╕ органи».
 Проте, виявля╓ться, правоохоронцям покласти край спекуляц╕ям ╕ головне — «чорному ринку» земл╕ — не так вже й просто. Начальник в╕дд╕лу прокуратури Криму з контролю за дотриманням природоохоронного законодавства Данило Стадник пояснив: ми за цими фактами порушу╓мо крим╕нальн╕ справи, проте у судах вони нер╕дко повн╕стю «розсипаються» через в╕дсутн╕сть у доказов╕й баз╕ даних кадастру земл╕ й документального розмежування самих населених пункт╕в. Мовляв, якщо нема╓ меж, то взагал╕ нев╕домо, хто може розпоряджатись землею, а отже, ╖╖ самозахоплення не тягне на крим╕нал.

БЕЗ «ДОРОЖНЬО╥ КАРТИ», АЛЕ З ЕЛЕКТРОННИМ РЕ╢СТРОМ
 У лютому Президент В╕ктор Ющенко виступив з ╕н╕ц╕ативою п╕дписання документа «Про вза╓мн╕ зобов’язання кримських татар ╕ кримсько╖ влади». Документ розгляда╓ться як сво╓р╕дна «дорожня карта» з урегулювання м╕жнац╕ональних в╕дносин в автоном╕╖, бурхливим катал╕затором яких, безперечно, у б╕льшост╕ випадк╕в ╓ саме земельн╕ й майнов╕ суперечки. Проте м╕сцев╕ керiвники дос╕ не в╕дпрацювали критер╕╖ ╕ структуру того документа.
 Щоп’ятниц╕ зас╕да╓ спец╕альна ком╕с╕я п╕д головуванням в╕це-прем’╓ра Миколи Кол╕сниченка ╕ н╕бито намага╓ться «розрулити» вкрай болючу ситуац╕ю. Зокрема, минулого тижня на черговому зас╕данн╕ Радм╕ну кер╕вник ком╕с╕╖ допов╕в про попередн╕ п╕дсумки комплексно╖ земельно╖ перев╕рки С╕мферопольського району, отож, станом на 20 березня «в╕дпрацьовано» матер╕али по 15 «галявинах протесту». П╕драхували, що акц╕╖ завдали держав╕ збитк╕в на 6,2 м╕льйона гривень. Йдеться про витоптан╕ пос╕ви, вирубан╕ плодов╕ дерева тощо. Але ц╕кав╕ше ╕нше: зг╕дно з електронним ре╓стром землевласник╕в, 467 протестувальник╕в уже мають 840 земельних д╕лянок. Серед них виявилися справжн╕ рекордсмени, за котрими числиться по 13 д╕лянок.
 Урядова ком╕с╕я заф╕ксувала також численн╕ порушення у сам╕й царин╕ землекористування, позаяк самозахопники отаборились у сан╕тарних зонах кладовищ, охоронних зонах газопровод╕в, режимних об’╓ктах, на вже розпайованих землях, як╕ ╓ приватною власн╕стю. На ц╕ факти повинн╕ в╕дреагувати вже компе-тентн╕ органи.
 Микола Кол╕сниченко по╕нформував колег ╕ про деяк╕ здобутки. Так, вдалося знизити напругу в Алуштинському рег╕он╕. Оск╕льки остаточно затверджено меж╕ нового м╕крорайону на площ╕ 54 гектари. Половину земл╕ п╕д ╕ндив╕дуальне буд╕вництво плану╓ться надати тутешн╕м черговикам, решту — депортованим. Щодо визначення гро-шово╖ оц╕нки земл╕, то ця робота стриму╓ться недостатн╕м ф╕нансуванням.
 Василь ДРАГОЛЮК.
«Укра╖на молода», 5 кв╕тня 2007 р.

 ДОВ╤ДКА «УМ»
В╕днин╕ Радм╕н ма╓ повну картину використання земель у Криму. Сьогодн╕ на п╕востров╕ п╕д ╕ндив╕дуальну житлову забудову вид╕лено 383,7 тисяч╕ земельних д╕лянок, з яких 20,9 в╕дсотка належать депортованим. 19 тисяч д╕лянок дос╕ не осво╓н╕, у тому числ╕ майже 10 тисяч репатр╕антами. Т╕льки тор╕к Держзем╕нспекц╕я Криму заф╕ксувала 2493 самозахоплення на площ╕ 21308 гектар╕в. По них складено 1593 протоколи, 1493 ухвали про притягнення до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕, 541 матер╕ал передано в органи прокуратури, 220 матер╕ал╕в направлено до суд╕в.


ЗАКОН УКРА╥НИ
ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМ╤Н ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТ╤В УКРА╥НИ ЩОДО ПОСИЛЕННЯ В╤ДПОВ╤ДАЛЬНОСТ╤ ЗА САМОВ╤ЛЬНЕ ЗАЙНЯТТЯ ЗЕМЕЛЬНО╥ Д╤ЛЯНКИ

 Верховна Рада Укра╖ни ПОСТАНОВЛЯ╢:
 ╤. Внести зм╕ни до таких законодавчих акт╕в Укра╖ни:
 1. В абзац╕ другому статт╕ 531 Кодексу Укра╖ни про адм╕н╕стративн╕ правопорушення (В╕домост╕ Верховно╖ Ради УРСР, 1984 р., додаток до
№ 51, ст. 1122) слова «в╕д одного до десяти» зам╕нити словами «в╕д десяти до п’ятдесяти», а слова «п╕д восьми до п’ятнадцяти» - словами «в╕д двадцяти до ста».
 2. Крим╕нальний кодекс Укра╖ни (В╕домост╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни, 2001 р.,
№ 25 - 26, ст. 131) доповнити статтею 1971 такого зм╕сту:

 «Стаття 1971. Самов╕льне зайняття земельно╖ д╕лянки та самов╕льне буд╕вництво
 1. Самов╕льне зайняття земельно╖ д╕лянки, яким завдано значно╖ шкоди ╖╖ законному волод╕льцю або власнику, -
 кара╓ться штрафом в╕д двохсот до трьохсот неоподатковуваних м╕н╕мум╕в доход╕в громадян або арештом на строк до шести м╕сяц╕в.
 2. Самов╕льне зайняття земельно╖ д╕лянки, вчинене особою, ран╕ше судимою за злочин, передбачений ц╕╓ю статтею, або групою ос╕б, або щодо земельних д╕лянок особливо ц╕нних земель, земель в охоронних зонах, зонах сан╕тарно╖ охорони, сан╕тарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, -
 кара╓ться обмеженням вол╕ на строк в╕д двох до чотирьох рок╕в або позбавленням вол╕ на строк до двох рок╕в.
 3. Самов╕льне буд╕вництво буд╕вель або споруд на самов╕льно зайнят╕й земельн╕й д╕лянц╕, зазначен╕й у частин╕ перш╕й ц╕╓╖ статт╕, -
 кара╓ться штрафом в╕д трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних м╕н╕мум╕в доход╕в громадян або арештом на строк до шести м╕сяц╕в, або обмеженням вол╕ на строк до трьох рок╕в.
 4. Самов╕льне буд╕вництво буд╕вель або споруд на самов╕льно зайнят╕й земельн╕й д╕лянц╕, зазначен╕й у частин╕ друг╕й ц╕╓╖ статт╕, або вчинене особою, ран╕ше судимою за такий саме злочин або злочин, передбачений частиною третьою ц╕╓╖ статт╕, -
 кара╓ться позбавленням вол╕ на строк в╕д одного до трьох рок╕в.
 Прим╕тка. В╕дпов╕дно до ц╕╓╖ статт╕ шкода, передбачена частиною першою ц╕╓╖ статт╕, визна╓ться значною, якщо вона у сто ╕ б╕льше раз╕в перевищу╓ неоподатковуваний м╕н╕мум доход╕в громадян».
 3. Частину другу статт╕ 112 Крим╕нально-процесуального кодексу Укра╖ни п╕сля цифр «197» доповнити цифрами «1971».
 ╤╤. Цей Закон набира╓ чинност╕ з дня його опубл╕кування.
 Президент Укра╖ни
 В. ЮЩЕНКО.
 м. Ки╖в
 11 с╕чня 2007 року
 № 578-V

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2007 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4670

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков