"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2007 > Тема "З перших уст"
#15 за 13.04.2007
«СЬОГОДН╤ШН╤ ОБСТАВИНИ ╢ НАЙБ╤ЛЬШ ВДАЛИМИ...»
«СЬОГОДН╤ШН╤ ОБСТАВИНИ ╢ НАЙБ╤ЛЬШ ВДАЛИМИ, ЩОБ ПРОВЕСТИ Р╤ШЕННЯ, НА ЯК╤ Б ЗА ╤НШИХ ЧАС╤В П╤ШЛИ РОКИ...» ╤НТЕРВ’Ю ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ В╤КТОРА ЮЩЕНКА РАД╤О СВОБОДА ТА Н╤МЕЦЬК╤Й ГАЗЕТ╤ DIE WELT В╕ктор ╢ленський, Рад╕о Свобода: Пане Президенте, я хот╕в би у Вас запитати, чи м╕стять 15 пункт╕в, як╕ були висунут╕ до коал╕ц╕╖, можлив╕сть скасування Указу в╕д 2 кв╕тня? В╕ктор Ющенко: Н╕, не м╕стять. Ключова позиц╕я ╓ у тому, що ╓диний демократичний спос╕б вийти з т╕╓╖ глибоко╖ кризи, яка опанувала перш за все укра╖нським парламентом ╕ пот╕м передалася на пол╕тичну частину сусп╕льства, якраз поляга╓ в ╕нструмент╕ проведення дострокових вибор╕в. Це ╓ якраз адекватна в╕дпов╕дь на ту першу причину, яка поясню╓ глибину ц╕╓ю кризи у парламент╕. Ми ма╓мо справу з пол╕тичною корупц╕╓ю, з глибокою пол╕тичною корупц╕╓ю, яка, по сут╕, рев╕зу╓ п╕дсумки вибор╕в, яка ╕гнору╓ голос виборця, яка через ман╕пуляц╕╖ переходу поза нормою Конституц╕╖ з одн╕╓╖ фракц╕╖ в ╕ншу, по сут╕, краде голоси через ман╕пуляц╕╖ мандатом. Якщо в 2004 роц╕ ц╕ крад╕жки в╕дбувалися просто з урн, то сьогодн╕ робиться через мандат. Але глибина злочину ╓ та сама. Тому сьогодн╕ суть виходу з кризи якраз ╕ поляга╓ в тому, що Укра╖на повинна вийти з уроками з того, що сталося, тому що це не просто якась техн╕чна помилка була: спочатку двох переманили чи перекупили, пот╕м 11, пот╕м 25 нам╕тили, пот╕м говорять про 300 як уже факт, який з 1 травня буде. Мова йде про те, що в такий спос╕б почалися, по сут╕, нев╕дворотн╕ процеси в укра╖нськ╕й пол╕тиц╕. Якщо це не призупинити, то мова йшла б, звичайно, про зм╕ну конституц╕йного ладу. ╤ншими словами. Коли я говорю про ╕нструмент дострокових вибор╕в – це ╕нструмент ново╖ оц╕нки, акцепту громадськ╕стю тих обставин, ганебних речей, як╕ у нас в╕дбулися, перш за все в укра╖нському парламент╕. Наск╕льки це загрозливо? Я хот╕в би вам дал╕ продовжити лог╕ку цих пор╕внянь. Подив╕ться, як ще два роки тому ми мали непрацюючий Конституц╕йний Суд Укра╖ни. Р╕к Конституц╕йний Суд в Укра╖н╕ не працював. Хто цього не хот╕в? Не хот╕ли дв╕ пол╕тичн╕ сили. Сила, яку представляв Олександр Мороз, ╕ Парт╕я рег╕он╕в, бо вони думали, що через цей спос╕б п╕де ╕н╕ц╕ювання зм╕н до Конституц╕╖. Президент дав слово, що в 2006 роц╕ ц╕ питання не будуть п╕дн╕матися, але давайте ми вернемося до працюючого Конституц╕йного Суду. Так була зроблена присяга, прийнята присяга суддями. Пройшов час, 9 м╕сяц╕в працю╓ Конституц╕йний Суд. На сьогодн╕шн╕й день жодного р╕шення в╕н не прийняв. Чи не веде вас до роздум╕в ця ситуац╕я, та пол╕тизац╕я, та (я не хочу вживати б╕льш прямих сл╕в у характеристиц╕) ситуац╕я, яка склада╓ться навколо Конституц╕йного Суду Укра╖ни як ситуац╕я, яка в╕ддаля╓ перш за все Конституц╕йний Суд в╕д здорових, об’╓ктивних р╕шень? От╕ кроки тиску, як╕ були вчинен╕, чи не ставлять вони за мету дискредитувати Конституц╕йний Суд, зробити його р╕шення в будь-якому випадку, якщо воно буде прийняте, односторонн╕м? Це говорить про те, що процеси, як╕ почалися у парламент╕, вони просочилися в систему влади. Те питання, яке стосу╓ться роботи ЦВК, коли в один день хвор╕ють в╕дразу чотири члени ЦВК. Я думаю, що д╕агноз у них один. Чи це не ╓ роздумом, що якщо таким сенсом впливати на структуру нац╕ональних орган╕в ╕ виводити ╖х з продуктивних обставин, то це ╓ загроза ладу? Тому, з огляду на це, ми повинн╕ формувати адекватну в╕дпов╕дь. А адекватна в╕дпов╕дь може полягати в одному: достроков╕ вибори. Все решта – це п╕вм╕ри, як╕ не дають гарант╕й на те, що ц╕ процеси небезпечн╕, як╕ розпочалися, можуть бути в╕дновлен╕, тому що механ╕ка не пом╕нялася, принципи залишилися т╕ сам╕, жоден закон не зм╕нився. Наприклад, з 22 березня жоден закон, який регламенту╓ д╕яльн╕сть у парламент╕ коал╕ц╕╖, б╕льшост╕ ╕ так дал╕, – все залишилося таким, яким ╓. То чи не буде загроза через два м╕сяц╕, три м╕сяц╕ мати ту ситуац╕ю, яку ми сьогодн╕ ма╓мо?
В╕ктор ╢ленський: А якщо коал╕ц╕я погодиться, ну, приймемо таке за можливе, законами заф╕ксувати вс╕ Ваш╕ вимоги, тод╕ буде в╕дкликаний Указ? В╕ктор Ющенко: Це одна ╕з груп тих ╕н╕ц╕атив, як╕ я вн╕с на розгляд сторони ╕ншо╖, хоча я в╕дверто скажу, я хот╕в би, щоб перш за все ╕ парламентськ╕ сили, ╕ пол╕тичн╕ парт╕╖, як╕ сьогодн╕ ╓ в укра╖нському парламент╕, почали переговорний процес. Криза зв╕дти почалася. Указ Президента – це насл╕дковий документ, це крайня насл╕дкова реакц╕я Президента. Але початок ц╕╓╖ проблеми, вибачте, не на Банков╕й формувався. То мен╕ хот╕лося б, щоб той будинок, який на Грушевського, ма╓ться на уваз╕ Верховна Рада Укра╖ни, щоб в╕н стимулював зусилля пол╕тичних сил сьогодн╕ м╕ркувати також про сценар╕й виходу, тому що сценар╕й врегулювання може залишитися т╕льки одним: коли в зал повернуться народн╕ депутати ╕ не буде допущена та ситуац╕я, яка ╕снувала вже б╕льше м╕сяця, коли 200 народних депутат╕в не беруть участ╕ в зас╕даннях.
Герхард Гнаук, Die Welt: Пане Президенте, а що зробить Президент, якщо ситуац╕я розвиватиметься у такому напрям╕, коли в частин╕ кра╖ни готуватимуться до вибор╕в, а в ╕нш╕й частин╕ – н╕? Вистача╓ Вам засоб╕в, щоб зберегти ╓дн╕сть кра╖ни не т╕льки у виборчому план╕? В╕ктор Ющенко: Я вас запевняю... Не треба там малювати страшн╕ обставини, коли половина кра╖ни буде брати участь у голосуванн╕, ╕нша не буде. У виборах буде брати участь ╕ голосувати вся кра╖на. Безумовно. Для того, щоб прийти до такого вар╕анту, якраз ╕ налаштован╕ були мо╖ ╕н╕ц╕ативи з врегулювання цього питання. Я ╖х просив поки що не оголошувати т╕льки з одних м╕ркувань: хай вони вивчаться стороною. Якщо вони в сво╖й основ╕ можуть бути т╕╓ю базою, яка да╓ в╕дпов╕дь на ключов╕ диспозиц╕╖ одн╕╓╖ ╕ друго╖ сторони, я, звичайно, ╖х оприлюдню ╕ громадськ╕сть отрима╓ набагато б╕льше сигнал╕в, в╕дпов╕дей в╕дносно того, як ми будемо поступати в план╕ врегулювання. Але суть поляга╓ в тому, що тема дострокових вибор╕в не ╓ п╕д рев╕з╕╓ю. Достроков╕ вибори потр╕бн╕ кра╖н╕. Це моя категорична позиц╕я. Друга обставина. В який м╕сяць? В яке число? Це той компром╕с, який я готовий започаткувати в цьому процес╕, бо добре розум╕ю, що т╕ питання, як╕ потр╕бно врегулювати, нав╕ть технолог╕чн╕ питання, як╕ треба врегулювати до моменту проведення вибор╕в, потребують певно╖ п╕дготовчо╖ роботи, певних зм╕н, в тому числ╕, до реч╕, в законодавств╕. Але в ц╕лому я хот╕в би загальну в╕дпов╕дь дати таку, що якраз ╓ сенс сьогодн╕ переговорного процесу – знайти так╕ в╕дпов╕д╕, як╕ одночасно давали б нам уроки, робили нам щеплення, перш за все влад╕, перш за все пол╕тичним силам, з недопущення такого глибинного проникнення корупц╕╖ в систему влади, в тому числ╕ парламентсько╖ влади. ╤ншими словами, я, наприклад, не дивлюсь траг╕чно на цю кризу, бо переконаний: криза да╓ шанс нам ухвалити т╕ р╕шення, як╕ в будн╕ дн╕ ми не ухвалили б. Криза зараз нам да╓ можлив╕сть оновитися, значно св╕ж╕ше подивитися на цю проблематику ╕ знайти б╕льш оперативн╕, як╕сн╕ зм╕ни, н╕ж, наприклад, у попередн╕ часи, в попередн╕ м╕сяц╕.
В╕ктор ╢ленський: В╕кторе Андр╕йовичу, скаж╕ть, будь ласка, щоб зак╕нчити з 15-ма цими вимогами: зрозум╕ло, що вони конф╕денц╕йн╕, але чи якось узгоджували Ви ╖х зм╕ст з л╕дером опозиц╕╖ розпущеного парламенту?
Герхард Гнаук: З Юл╕╓ю Тимошенко? В╕ктор Ющенко: Н╕, я ц╕ позиц╕╖ н╕ з ким не узгоджував, тому що одна з норм, про що говориться в цих пропозиц╕ях, то це якомога швидше в╕дновлення переговор╕в м╕ж опозиц╕╓ю ╕ позиц╕╓ю парламенту. ╤ позиц╕я, ╕ опозиц╕я теж повинн╕ дати акцепт на цей пакет, тому участь ╕ активн╕ парламентськ╕ переговори – це ╓ нев╕д’╓мною частиною тих пропозиц╕й, як╕ я висловив.
В╕ктор ╢ленський: Тобто вони адресован╕ також ╕ до опозиц╕╖, ц╕ вимоги? В╕ктор Ющенко: Вони адресован╕ до парламентських фракц╕й як б╕льшост╕, так ╕ меншост╕. Тобто без них, я сказав би, це питання не може бути зрушене з м╕сця, тому що, власне кажучи, п╕д╕йти до монтажу проблем парламентсько╖ кризи без участ╕ парламентських сил – це була б неправильна постановка задач╕. Це не проблеми стосунк╕в Президента – Прем’╓ра. У даному випадку Президент виступа╓ як ╕нститут, який, зна╓те, на останньому потяз╕ втрутився у врегулювання ситуац╕╖, тому що той процес, який почався в парламент╕ з формування коал╕ц╕╖, вийшов за рамки Конституц╕╖. Раз в╕н вийшов за рамки Конституц╕╖, тод╕ другий лог╕чний висновок: вс╕ парламентськ╕ р╕шення з 22 числа ╓ нелег╕тимними, бо вони приймаються коал╕ц╕╓ю, яка сформована всупереч Конституц╕╖ Укра╖ни. А раз вони ╓ нелег╕тимними, тод╕ мова йде про те, що т╕ процеси, як╕ в╕дбулися в парламент╕ щодо конф╕гурац╕╖ б╕льшост╕, ╖х уже необх╕дно оц╕нювати як спроби рев╕з╕╖ пол╕тичних результат╕в вибор╕в, як ман╕пуляц╕ю волевиявленням виборця, к╕нець-к╕нцем, як крок до узурпац╕╖ влади.
Герхард Гнаук: Пане Президенте, як би Ви д╕яли зараз, якби Ви повернулися у липень-серпень минулого року, щодо питання призначати Януковича Прем’╓ром чи н╕? У мене враження, що пан Янукович ╕де, як бульдозер, що в╕н не навчився грати за демократичними правилами, правилами компром╕су. Як можна сп╕впрацювати з таким партнером? В╕ктор Ющенко: Я в╕дверто хочу дати цю в╕дпов╕дь. 9 м╕сяц╕в тому ╕стор╕я ╕з формуванням демократично╖ коал╕ц╕╖ починалася з того, що були дан╕ шанси демократичним пол╕тичним силам сформувати власну коал╕ц╕ю. Чого вона не була створена? Вона не була створена через персональн╕ амб╕ц╕╖, занадто висок╕, занадто далек╕ в╕д можливостей. Я можу це констатувати. На жаль, так╕ обставини були, тому та зрада, яку допустили соц╕ал╕сти, коли вони вийшли з демократично╖ б╕льшост╕, власне кажучи, була самим болючим моментом у т╕й ╕стор╕╖. Але вона привела до факту, коли в правовому сенс╕ дал╕ говорити про реан╕мац╕ю т╕╓╖ демократично╖ коал╕ц╕╖ вже не могло бути й мови. Не в Президента, а в тих партнер╕в, як╕ вели ц╕ переговори. Вони роз╕йшлися дуже ганебно, ╕ т╕ обставини, при яких вони покинули коал╕ц╕ю, звичайно, не давали жодного способу вертатися до цього моменту, жодного способу. Тому другим правовим р╕шенням, яке треба було вживати ╕ йти на в╕дпов╕дн╕ р╕шення, ╕ правов╕, ╕ пол╕тичн╕, це приймати пропозиц╕╖ друго╖ сторони, яка на тих чи ╕нших засадах сформувала де-юре такий блок пол╕тичних парт╕й. Я сказав би, що тут не треба н╕ про що жалкувати, тому що, зна╓те, реальн╕сть ╓ в одному. Якщо ви подивитеся на п╕дсумки президентських вибор╕в, коли там 47% Укра╖ни голосували за один вар╕ант, 53 з лишн╕м в╕дсотки голосували за ╕нший вар╕ант, то це показу╓ той баланс, який ╕сну╓ в Укра╖н╕, в╕рн╕ше, сп╕вв╕дношення сил. Коли ми говоримо про парламентськ╕ вибори, власне кажучи, мова йде 50 на 50, коли р╕зниця в 12 голос╕в парламентських вийшла м╕ж силами, як╕ представляють Сх╕д Укра╖ни ╕ Зах╕д Укра╖ни. Я думаю, що це укра╖нську пол╕тику наштовху╓ на те, що нам треба сьогодн╕ б╕льше ставити за мету формування нац╕ональних пр╕оритет╕в, як╕ могли б толерантн╕ше сприйматися ╕ на Сход╕, ╕ на Заход╕, формувати хоча б певну частину цих мр╕й, ц╕лей на напрямок сп╕впрац╕, а не на модель протистояння. Я розум╕ю, що тактика, яка панувала в Укра╖н╕, в пол╕тичн╕й систем╕ 15 рок╕в перед цим, це тактика, коли в╕дносини м╕ж опонентами доходили до, по сут╕, пол╕тики самознищення. ╥╖ треба зам╕нити на ╕нший принцип. Принаймн╕, ц╕ люди повинн╕ бачити в соб╕ не ворог╕в, а, принаймн╕, хоча б пол╕тичних опонент╕в.
В╕ктор ╢ленський: В╕кторе Андр╕йовичу, скаж╕ть, будь ласка, на чому ╜рунту╓ться Ваша впевнен╕сть, якщо вона ╕сну╓, що майбутн╕й парламент п╕сля дострокових вибор╕в буде б╕льше в╕дпов╕дати нац╕ональним ╕нтересам, н╕ж нин╕шн╕й? В╕ктор Ющенко: Я думаю, що указом Президента буде поставлена крапка у тих самих руйн╕вних процесах, як╕ були характерн╕ для укра╖нського парламенту останн╕х, можливо, 10 рок╕в, коли, по сут╕, допускалося повне ╕гнорування позиц╕╖ виборця, по сут╕, формувалася подв╕йна пол╕тика стандарт╕в. Вибори – це одне, голос виборця – це одне, а конф╕гурац╕я у парламент╕ – це ╕нше. ╤ дуже часто парламент мав низький рейтинг в╕д того, що в╕н ставав вже несиметричним по сво╖й конф╕гурац╕╖ до тих симпат╕й, як╕ виникали у виборця. Особливо це гостро стало тод╕, коли Укра╖на прийняла через зм╕ни до Конституц╕╖ пропорц╕йну модель вибор╕в, де змагаються пол╕тичн╕ парт╕╖, де змагаються платформи, ╕ парт╕я ╓ власником мандата, а не народний депутат, народний депутат ╓ його нос╕╓м, але мандат виграла парт╕я. ╤ тод╕, коли допуска╓ться м╕грац╕я в так╕й систем╕ вибор╕в ╕з фракц╕╖ одн╕╓╖ пол╕тично╖ сили в ╕ншу, то це, безумовно, ╓ рев╕з╕я вибор╕в. Тобто ц╕ уроки на сьогодн╕ вже ╓ набагато б╕льш сприятлив╕, н╕ж це нав╕ть було 3 - 4 роки тому, тод╕, коли я був в опозиц╕╖. Тод╕ сусп╕льство не давало тако╖ р╕зко╖ оц╕нки ганебним випадкам, переб╕жчикам з одн╕╓╖ фракц╕╖ в ╕ншу, бо тод╕, власне кажучи, була ╕ зм╕шана система вибор╕в: половина парламенту за мажоритарною моделлю обиралася, половина за пропорц╕йною, ╕ той, хто за мажоритарною, мав формальне право демонструвати свою м╕грац╕ю. ╤ в попередньому парламент╕ у нас, зда╓ться, 460 переход╕в було. 460 переход╕в народних депутат╕в! Це цифра, яка говорить про те, що усталено╖, принципово╖ модел╕, яка трансформована була з п╕дсумк╕в вибор╕в до зали Верховно╖ Ради з точки зору курсу, стратег╕╖, пр╕оритет╕в не було, вона ламка була, вона п╕дпорядковувалася випадковим, я сказав би, нап╕взаконним, а то й дуже часто крим╕нальним впливам формування. Думаю, що це була трагед╕я укра╖нського парламентаризму.
В╕ктор ╢ленський: Скаж╕ть, будь ласка, списки, очевидно, радикально не зм╕няться, п╕дуть на вибори т╕ ж люди. Де гарант╕я, що вони, скаж╕мо, не спокусяться на як╕сь об╕цянки з ╕ншого боку? В╕ктор Ющенко: Ви прав╕. Тут ╓, я сказав би, два моменти, як╕, на м╕й погляд, варто проанал╕зувати. Перше. З точки зору пол╕тично╖ доц╕льност╕, очевидно, можна зробити висновок, що ключов╕ гравц╕ не пом╕няються. Плюс-м╕нус 3% в т╕╓╖ чи ╕ншо╖ пол╕тично╖ сили, але в ц╕лому розкладка буде приблизно з 4 - 5 сил. Диспозиц╕я сил, як╕ представляють одну ╕ другу частину Укра╖ни, я думаю, що буде дуже близька. Але з точки зору принцип╕в, я думаю, що тут ╓ суть в╕дпов╕д╕. Принципи наш╕ говорять: якщо була порушена Конституц╕я, якщо був допущений всупереч Конституц╕╖ такий перех╕д народних депутат╕в, то повинно бути верховенство закону, верховенство Конституц╕╖. Це да╓ енерг╕ю, це да╓ в╕дчуття права, справедливост╕, що так буде ╕ дал╕. Я переконаний, якби у цьому парламент╕ та б╕льш╕сть, 238, яка, до реч╕, дек╕лька дн╕в тому нелег╕тимним р╕шенням парламенту була в╕дновлена ╕ з коал╕ц╕╖ були вигнан╕ т╕, хто прийшов по ╕мперативному мандату, вже й цим я вважав би сказати, що значну мету свого Указу я досяг ╕ прив╕в у в╕дпов╕дн╕сть коал╕ц╕ю б╕льшост╕ в парламент╕ пол╕тичним результатам вибор╕в. Але я продовжу думку. Якби з першого дня ╕ до сьогодн╕шнього дня в парламент╕ було 238 ╕ не було тако╖ велико╖ трати енерг╕╖ на те, як переформатувати парламент через ╕ндив╕дуальне членство ╕ вийти на 300 голос╕в, а це була ╕дея ф╕кс, яку оголошував Мороз Олександр Олександрович, ╕дея, яку п╕дтримував Прем’╓р-м╕н╕стр, якби не вибраний був цей напрямок, а була закр╕плена повага до пол╕тичних результат╕в вибор╕в ╕ коал╕ц╕я в б╕льшост╕ почала працювати над визнанням 238 як базово╖ чисельно╖ коал╕ц╕╖, то це привело б дуже швидко до розум╕ння того, що ця б╕льш╕сть ╓ невелика, ╕ для того, щоб проводити пол╕тику, пол╕тику уряду, пол╕тику б╕льшост╕ у парламент╕ Укра╖ни, треба добре ╖╖ узгоджувати з╕ сво╖ми партнерами чи опонентами. Т╕льки тод╕ вона ма╓ право на усп╕х. Тод╕ виника╓ потреба д╕алогу, круглого столу, тод╕ ми поверта╓мося до Ун╕версалу ╕ ц╕ну╓мо цей документ, який приносить гармон╕ю ╕ да╓ в╕дпов╕дь на ключов╕ нац╕ональн╕ пр╕оритети. Тобто тод╕, якщо ми шану╓мо пол╕тичн╕ п╕дсумки вибор╕в, у нас виника╓ мотив д╕алогу, бо т╕льки через д╕алог ти зможеш реал╕зувати частину сво╖х ╕нтерес╕в. А не через пол╕тику, коли йде узурпац╕я перш за все мандат╕в у Верховн╕й Рад╕, через це доходить р╕шення до практично в╕дбору у Президента права вето ╕ одноос╕бного прийняття р╕шень з будь-якого питання. Тобто якби у т╕╓╖ сторони в руках сьогодн╕ було 300 голос╕в, вибачте, вже н╕ Конституц╕йного, н╕ Верховного Суд╕в, н╕ вибор╕в, н╕чого вже не потр╕бно ╕ Ун╕версалу нац╕онально╖ ╓дност╕, до реч╕, теж. Вс╕ вибори приймалися б в одному каб╕нет╕ ╕ вс╕ решта формували б т╕льки позиц╕ю, як це р╕шення ╕мплементувати ╕ вир╕шити.
Герхард Гнаук: Пане Президенте, н╕мецький колега Вам поставив питання тиждень тому, чи Ви уявля╓те соб╕, щоб силою, сказати б, тиснути на парламент, розстр╕лювати парламент, як у Рос╕╖ в 1993 роц╕, Ви в╕дпов╕ли: н╕, в жодному випадку. Чи п╕дтриму╓те Ви це? Що в╕др╕зня╓ Укра╖ну в╕д Рос╕╖, де все-таки демократично обраний президент Рос╕╖ м╕г це зробити? В╕ктор Ющенко: По-перше, я хот╕в би сказати, що, нав╕ть якщо взяти сьогодн╕шню ╕стор╕ю, в найб╕льш складн╕ моменти ми ведемо дуже регулярний д╕алог м╕ж ╕нститутами влади, в нас нема╓ в╕дчуття яко╖сь тако╖ ╕золяц╕╖ чи то уряду, чи то парламенту, чи ╕нституту Президента в частин╕ комун╕кац╕й ╕ д╕алогу. Ми зустр╕ча╓мося кожний день, хай по якихось позиц╕ях ми ма╓мо р╕зн╕ погляди, можливо, д╕аметрально р╕зн╕ погляди, але Прем’╓р-м╕н╕стр ма╓ повну уяву щодо позиц╕╖ Президента або про модиф╕кац╕ю ц╕╓╖ позиц╕╖ ╕ внесення тих пропозиц╕й, як╕ спонукають уряд свою позиц╕ю зм╕нювати, зм╕нювати позиц╕ю пол╕тичних сил. ╤ншими словами, я думаю, що ми виг╕дно в╕др╕зня╓мося тим, що ми ведемо д╕алог. Коли запропонували посередницьк╕ послуги ряд шановних наших м╕жнародних колег ╕ друз╕в на етап╕, буквально як Указ Президента вийшов, я засв╕дчив, що сьогодн╕ перший тайм повинна опрацювати, прожити сама Укра╖на, адже мова йде про внутр╕шню проблему, цю внутр╕шню проблему бажано вир╕шувати пол╕тичними методами, бажано, щоб цю дорогу, левову частину принаймн╕, пройшла укра╖нська сторона, бо це та робота, яку, зна╓те, не можна запозичити в╕д когось чи прийняти, як дар якийсь. Це труд, це пол╕тичний труд. Переконаний, що домовленостей можна досягти т╕льки тод╕, коли в нас ╓ переговори, коли в нас ╓ д╕алог. Можливо, спочатку невдалий, пот╕м щось в╕дмежову╓ться, щось набува╓ сильн╕ших ознак у цих переговорах, ╕ так ми руха╓мося до компром╕су. ╤ сьогодн╕ моя мета – це показати сусп╕льству, показати пол╕тикам, показати чинн╕й влад╕ те, що в╕дпов╕дь на витоков╕ проблеми, як╕ привели парламент до тако╖ кризи, ╓ в дострокових виборах. Все решта – це ╓ компром╕си, на як╕ можна п╕ти, можна зняти, демонтувати дуже багато речей. ╤ переконаний, що т╕льки в цьому контекст╕ ми можемо говорити сьогодн╕ про те, що формування ╓дино╖ ком╕с╕╖ по конституц╕йн╕й реформ╕ майже вир╕шене, скасування чинно╖ редакц╕╖ Закону “Про Каб╕нет М╕н╕стр╕в” сьогодн╕ майже вир╕шене, про тему ╕мперативного мандату питання вир╕шене, про питання, пов’язан╕ ╕з Законом “Про опозиц╕ю”, яка 14 рок╕в живе без в╕дпов╕дно╖ законодавчо╖ п╕дтримки, 14 рок╕в укра╖нська опозиц╕я не може ╕н╕ц╕ювати порядок денний у парламент╕, мати сво╖ виступи в парламент╕ ╕ так дал╕, зараз ми п╕дходимо до того, що це питання – це питання на час╕, його в рамках врегулювання кризи треба, безумовно, вир╕шувати. ╤ багато ╕нших питань, таких, як Ун╕версал нац╕онально╖ ╓дност╕. Я переконаний, що в╕н стане законом ╕ сформулю╓ на довг╕ роки той стратег╕чний курс, який об’╓дна╓ Укра╖ну ╕ Сх╕дну, ╕ Зах╕дну незалежно в╕д того, як╕ пол╕тичн╕ сили там будуть працювати. Герхард Гнаук: А це не так, що Прем’╓р п╕дпису╓ одне, а робить ╕нше? В╕ктор Ющенко: Я сказав би так, що якби не була порушена Конституц╕я, якби не були порушен╕ процеси права в самому парламент╕ Укра╖ни, переконаний, що обставини повернули б будь-якого Прем’╓ра, в тому числ╕ ╕ чинного Прем’╓р-м╕н╕стра, до поваги даному слову, даних зобов’язань, до виконання норматив╕в Конституц╕╖.
В╕ктор ╢ленський: Пане Президенте, Ви перерахували дуже ц╕кав╕ поступки з боку коал╕ц╕╖. На як╕ поступки Ви п╕шли у в╕днайденн╕ компром╕су? В╕ктор Ющенко: Ну, поки що... Це не буде великою та╓мницею, пов╕рте, там через дек╕лька дн╕в. Але поки що я не хот╕в би цього говорити.
В╕ктор ╢ленський: Тод╕ я ще раз хот╕в би почути, чи Ви будете виконувати ухвалу Конституц╕йного Суду, якою б вона не була? В╕ктор Ющенко: Безумовно. Безумовно. Т╕льки я хот╕в би наголосити у цьому контекст╕, що ╓ несправедливим, що ╓ нечесним. Нечесним, мен╕ зда╓ться, з╕ сторони пол╕тик╕в може бути така ситуац╕я, коли пол╕тична криза, яка виникла в Укра╖н╕, потребу╓ пол╕тичного р╕шення, а ми це пол╕тичне р╕шення пробу╓мо шукати в правничому ╕нститут╕. Я переконаний, що пол╕тики покликан╕ до того, щоб пол╕тичним методом зн╕мати гостроту ╕ протистояння, а правнич╕ ╕нститути – зн╕мати кол╕з╕╖ з норм закон╕в. У даному випадку левова частина проблем ╓ виключно в пол╕тичн╕й площин╕. Пол╕тична ел╕та Укра╖ни довго не волод╕ла пол╕тичною волею приймати нагальн╕, законодавч╕ в тому числ╕, ╕н╕ц╕ативи, як╕ зм╕нили б як╕сть в╕дносин м╕ж ╕нститутами влади, м╕ж пол╕тичними силами в парламент╕, позиц╕╓ю, опозиц╕╓ю ╕ таке ╕нше. Довго не вистачало пол╕тично╖ мужност╕ так╕ кроки робити. Сьогодн╕, я думаю, якраз дякуючи пол╕тичн╕й криз╕, ситуац╕я зм╕ню╓ться. По тих питаннях, по яких м╕сяцями Президенту не вдавалося домовлятися, сьогодн╕, я сказав би, по значн╕й частин╕ питань я вже маю позитив. ╤ це великий плюс. Але хот╕лося б усе-таки в╕дмежуватися в╕д того, що правнича сторона кризи, це, безумовно, реч╕, як╕ належать Конституц╕йному Суду. Але пол╕тики не повинн╕ робити таку техн╕чну гру, що, ви зна╓те, ми не готов╕ робити пол╕тичний д╕алог, ми не готов╕ робити пол╕тичн╕ ╕н╕ц╕ативи, зн╕мати пол╕тичн╕ проблеми, хай техн╕чну в╕дпов╕дь да╓ Конституц╕йний Суд. Конституц╕йний Суд може дати т╕льки правову оц╕нку моменту. Але ╕нш╕ вс╕ оц╕ пол╕тичн╕ нашарування, як╕ стали вже “притчей во язицех”, як╕ необх╕дно зн╕мати... Повинна бути пол╕тична воля на це. ╤ мо╓ в╕дчуття, що ця воля в найближч╕ дн╕ все-таки в ╕ншо╖ сторони з’явиться.
Герхард Гнаук: Пане Президенте, як Ви оц╕ню╓те, чи п╕дтриму╓ уряд на сьогодн╕шн╕й день, якщо знову говорити про цю кризу, реально курс на ╕нтеграц╕ю в ╢С, на прозору економ╕ку, на правову державу, на боротьбу з корупц╕╓ю в широкому сенс╕, т╕ ц╕л╕, за як╕ Ви боролися? В╕ктор Ющенко: У багатьох речах, я сказав би – н╕. Хоча, говорячи про таку позиц╕ю, я знов-таки не формував би т╕льки траг╕чну в╕дпов╕дь на це. Думаю, що для пол╕тично╖ сили, яку представля╓ сьогодн╕ урядова коал╕ц╕я, затягнулися м╕сяц╕ такого ейфор╕йного святкування парламентсько╖ перемоги, склалося таке в╕дчуття багатодозволеност╕, в тому числ╕ ╕ в процесах, як╕ стосуються роботи парламенту, стосунк╕в з Президентом. Тобто зроблено дуже багато помилок, як╕, на м╕й погляд, не повинн╕ допускати серйозн╕ пол╕тики, бо вони в певн╕й частин╕ або в серйозн╕й частин╕ дискредитують саму державу. Хоча, я сказав би, яко╖сь вигоди (не знаю, якого параметру цю вигоду назвати) нав╕ть самому уряду чи Прем’╓р-м╕н╕стру вони не принесли. Тому, я сказав би, що, можливо, ситуац╕я була такою через те, що таке в╕дношення до безкарност╕, до вседозволеност╕, ╕гнорування системних баланс╕в перш за все влади, таке в╕дношення до судово╖ системи, до системи прокурорського нагляду ╕ таке ╕нше – це все-таки, я переконаний, таке в╕дчуття перем╕нне. З часом, я переконаний, буде брати гору ситуац╕я, коли все б╕льше ╕ б╕льше людей у влад╕ будуть в╕дчувати свою персональну в╕дпов╕дальн╕сть за орган╕зац╕ю принцип╕в сво╓╖ пол╕тики.
В╕ктор ╢ленський: В╕кторе Андр╕йовичу, чи не почуватимуться т╕, хто прийде в наступний парламент, в╕льними в╕д тих зобов’язань, як╕ вони взяли на себе щодо закон╕в “Про Кабм╕н”, про ╕мперативний мандат, “Про опозиц╕ю”? В╕ктор Ющенко: Це треба зробити “до”.
В╕ктор ╢ленський: А як це зробити “до”, якщо парламент розпущений? В╕ктор Ющенко: Дайте час. Дайте мен╕ час.
В╕ктор ╢ленський: Тобто тут ╓ механ╕зми? В╕ктор Ющенко: Тут ╓ механ╕зми. Я м╕ркував над цим, тому що сьогодн╕шн╕ обставини ╓ найб╕льш вдалими, щоб провести ц╕ р╕шення, бо при ╕нших обставинах, я думаю, що ми потратимо м╕сяц╕, а можливо, роки, починаючи в╕д теми Ун╕версалу, зак╕нчуючи темою, наприклад, Закон “Про Каб╕нет М╕н╕стр╕в” чи Закон “Про опозиц╕ю” ╕ так дал╕. Тобто я переконаний, ╓ момент, коли, я сказав би, досить оперативно одним р╕шенням ц╕ реч╕ можна акцентувати. 11 кв╕тня 2007 р.
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2007 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4665
|