БАНДУРИСТ Василь ЛЮТИЙ: "Б╤ЛЬШ╤СТЬ УКРА╥НИ - МОЯ!"
Тамара СОЛОВЕЙ.
Зустр╕ч для вас
Якби немовля було над╕лене правом обирати соб╕ мат╕р, мен╕ зда╓ться, що його рученята сам╕ потягнулися б до р╕дно╖. Але мат╕р не вибирають. Не вибирають ╕ батьк╕вщину як м╕сце народження. Проте не багато таких, хто б не любив сво╓ р╕дне, прийнявши його в серце без будь-яких заперечень. За лог╕кою, те ж саме мало б в╕дбуватися ╕ з в╕рою - д╕тей традиц╕йно хрестять немовлятами. Тому трохи дивно було почути з вуст гостя "Кримсько╖ св╕тлиц╕" бандуриста Василя Лютого: "А мене ж не питали, коли хрестили, чи я хочу бути християнином". Сьогодн╕ до питань в╕ри люди ставляться дуже в╕льно: когось приваблюють протестантськ╕ секти, бо там б╕льше прид╕ляють уваги "брату" чи "сестр╕", н╕ж в традиц╕йн╕й церкв╕, хтось не прихову╓, що в╕дв╕ду╓ будинки молитви, тому що там рясно дарують секонд хенд, а сам потайки носить на ши╖ заборонений т╕╓ю церквою хрестик. У Василя Лютого ситуац╕я зовс╕м ╕нша. В╕н спов╕ду╓ "родове вогнище православно╖ в╕ри". Православ'я без християнства. Молитва п╕д в╕дкритим небом б╕ля вогнища зам╕сть храму. Василь розпов╕да╓, що "р╕днов╕р╕в" сьогодн╕ в Укра╖н╕ - близько 10 тисяч. Нав╕що це потр╕бно йому особисто, потр╕бно наст╕льки, що довелося розлучитися з дружиною? Василь Лютий - людина-╕дея, ╕ дотриманню себе в ц╕й ╕дейн╕й чистот╕ в╕н присвятив сво╓ життя. А щоб в╕дчути себе прадавн╕м укра╖нцем, ступити ногою на той ╜рунт, заметений п╕сками ╕ зализаним морями, де поко╖ться прах цих людей, необх╕дно було проникнути у ╖хн╕й внутр╕шн╕й св╕т, приживити його в сво╓му серц╕. Ось так ╕ з'явився там кор╕нчик "р╕дно╖ в╕ри", який Василь ╤ванович вс╕ляко культиву╓ з допомогою школи "Родосв╕т" та праць деяких досл╕дник╕в. Народився в╕н у липн╕ 1973 року в Звенигородц╕ Черкасько╖ област╕. Дитинство видалося складним, часто доводилося м╕няти м╕сце проживання, школи, що переважно були рос╕йськомовними. 4 роки навчався в Ки╖вському музичному училищ╕ за класом бандури. Пот╕м к╕лька рок╕в працював у Черкасах кер╕вником центру сучасно╖ музики при палац╕ юнацтва. Дал╕ - музично-педагог╕чний факультет в ун╕верситет╕ ╕м. Драгоманова. На цей пер╕од припада╓ п╕к громадсько-пол╕тичного життя студента. Розпочалося воно гучно - "нападом" на Наталку В╕тренко. ╤ хоча в його руках була не граната, а всього лиш сн╕жка, юнака заарештували. Василь Лютий брав участь в ус╕х студентських сходах. А п╕сля близького знайомства з Левком Лук'яненком та кер╕вником хору "Гом╕н" Леопольдом Ященком у сво╖х позиц╕ях суто правого патр╕отичного спрямування визначився назавжди. Хот╕лося бути одразу всюди. Вступив до укра╖нського козацтва. Пот╕м - до УНА - УНСО. Взяв участь у довготривалому рус╕ "Укра╖на без Кучми", який об'╓днав ╕ КУН, ╕ нин╕шню парт╕ю "Свобода" та ╕нш╕ прав╕ сили. Входив до пол╕твиконкому. З 2002 року почав в╕ддавати перевагу духовн╕й доктрин╕, шукати адекватного духовного п╕дживлення. Бо, за Василевими ж власними словами, вже перестав бути просто во╖ном, та ще й не став мудрецем. Але як тод╕, так ╕ тепер, завжди мав при соб╕ той ╕нструмент, що п╕дн╕мав його над неоф╕тами ╕ п╕дн╕матиме над будь-яким оточенням р╕вних. Бо Василь добре сп╕ва╓ ╕ ма╓ над╕йного партнера - бандуру, яка, за силою враження, наближа╓ його п╕сн╕ до пропов╕дей. А вони, як правило, на власн╕ слова, а то й музику, сповнен╕ укра╖нсько╖ народно╖ атрибутики та написан╕ в дус╕ народних традиц╕й, що могли б дати уявлення про фольклор отих стародавн╕х укра╖нц╕в, до яких дещо ╕нту╖тивно тору╓ стежину музикант. Сво╖ п╕сн╕ Василь почав складати з 9-р╕чного в╕ку. П╕сня навчила влучно формувати свою думку, вид╕ляла його з натовпу, як це бува╓ з в╕йськовим оркестром, виховувала в ньому почуття в╕дпов╕дальност╕, бо кожне його слово було не просто почуте, але й сприйняте на психо-емоц╕йному р╕вн╕. Саме на цьому р╕вн╕ в╕н ╕ знаходить п╕дтримку найр╕зноман╕тн╕ших слухач╕в, тому впевнено ╕ заявля╓: "Б╕льш╕сть Укра╖ни - моя!" Та що вже говорити про укра╖нц╕в, на думку Василя, з рос╕йськими нац╕онал╕стами порозум╕тися значно легше, н╕ж з р╕дною владою. А тому "год╕ шукати вожд╕в, кожен ма╓ прагнути стати л╕дером", - заявля╓ в╕н. За три дн╕ до в╕дпов╕дного указу Президента В. Лютий заговорив про необх╕дн╕сть припинення повноважень парламенту. А ще додав: "Я вже давно висловлювався щодо необх╕дност╕ створення ╕н╕ц╕ативно╖ групи з л╕кв╕дац╕╖ кримсько╖ автоном╕╖: Крим ма╓ бути не рос╕йським ╕ не татарським, а укра╖нським. Виступаючи перед студентами Тавр╕йського нац╕онального та ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситет╕в, я в╕дчув, що ╕ там ╓ мо╖ друз╕ та приб╕чники. ╤ так було завжди п╕д час мо╖х виступ╕в: в Словаччин╕, Словен╕╖, Болгар╕╖, Б╕лорус╕, Рос╕╖. До реч╕, у молодих рос╕йських нац╕онал╕ст╕в нема╓ ╕мперських заз╕хань. Вони - не страшн╕". А ось на мо╓ запитання щодо його погляду в майбутн╓, Василь сказав: "Звичайно, хот╕лося б займатися собою, навчатися, вивчати парапсихолог╕ю. Все це да╓ можлив╕сть виступати духовним монтажником тих чи ╕нших под╕й. Але, якщо Укра╖на покличе, звичайно ж, ╖й не зраджу. Я в╕рю, що св╕тлий пром╕нь, який несе в соб╕ укра╖нський народ, ще спалахне. ╤ цей спалах буде значно яскрав╕ший, н╕ж п╕д час помаранчево╖ революц╕╖". А ще Василь сп╕вав нам ╕ грав. Знавц╕ бандури зазначили його високу майстерн╕сть щодо волод╕ння цим ╕нструментом, а я просто рад╕ла, що ма╓мо ось таку молодь, яка св╕домо прирекла себе на служ╕ння сво╓му народу ╕ що ╖╖ вже не будуть нищити, вивозити в концтабори, бо ми цього не дозволимо. Що ж до питань в╕ри, то ╖х не можна ставити в одну низку з перебуванням в т╕й чи ╕нш╕й парт╕╖ чи в╕дв╕дуванням клуб╕в за ╕нтересами, нав╕ть якщо це по╓дну╓ться з високою метою. Слово "в╕ра" однокор╕нне з╕ словом "в╕рн╕сть". ╤ глибоко в╕руюч╕ люди неодноразово переконувалися: вони в цьому св╕т╕ не самотн╕, нав╕ть тод╕, коли зда╓ться, що ╖х покинула Божа благодать.