Версiя для друку Обговорити в форумi

Антологія пам'яті

НІКОЛАЙ ГНЕДИЧ
Микола Іванович Гнедич, славетний перекладач "Іліади", народився 2 лютого 1784 р. в Полтаві. Після закінчення Московського університету переїхав до Петербурга, де поступив на службу в департамент Міністерства народної освіти. Першими літературними спробами Гнедича були переклади трагедій "Абюфар" Дюсиса та "Змова Фіаско в Генуї" Шиллера. В той самий час був написаний оригінальний роман з іспанського життя.
Вірші Миколи Гнедича друкувалися в петербурзьких журналах "Северный Вестник", "Журнал Российской Словесности" і "Лицей". В 1811 р. М. Гнедич був обраний членом Російської академії і призначений бібліотекарем Імператорської бібліотеки.
Микола Іванович помер
3 лютого 1833 р. і похований в Александро-Невській лаврі поруч з І. Криловим. На пам'ятнику є напис: "Гнедичу, обогатившему русскую словесность переводом Омира. Речи из уст, его вещих сладчайшие меда лилися".

К ДРУГУ
Когда из глубины
 души моей угрюмой,
Где грусть одна
живет в тоске немой,
Проступит мрачная
на бледный образ мой
И осенит чело мне
черной думой,
На сумрачный ты вид мой
 не ропщи:
Мое страдание
 свое жилище знает;
Оно сойдет опять
 во глубину души,
Где, нераздельное,
 безмолвно обитает.

ВАСІЛІЙ ТУМАНСКІЙ
Василь Іванович Туманський народився 28 лютого 1800 року в селі Чарторигах Глухівського повіту Чернігівської губернії. Після смерті матері полишає Харківську гімназію і продовжує навчання в Петропавлівському училищі в Санкт-Петербурзі, а пізніше в College de France в Парижі.
Зарахований в канцелярію графа М. С. Воронцова, Туманський служить в Одесі та Бессарабії, де знайомиться з О. Пушкіним.
У 1836 році був секретарем при російському посольстві в Константинополі. Залишивши дипломатичну службу в 1840 році, працює помічником статс-секретаря в Державній раді.
Вийшовши у відставку, поселився у своєму родовому маєтку в Гадяцькому повіті Полтавської губернії, де й помер.
Вірші В. І. Туманського друкувалися в "Полярной звезде", "Северных цветах", "Московском вестнике", "Современнике", "Отечественных записках" та інших журналах того часу.

МЫСЛЬ О ЮГЕ
Я взлелеян югом, югом,
Ясным небом избалован:
К югу, югу верной думой,
Словно цепью,
 я прикован.
Посмотри: там волны моря
Бьются, плещут, голубея,
Все осыпанные блеском,
Как надежды молодые!
Посмотри: там пирамида -
Тополь в виноградных
 лозах;
Вкруг фонтана
 вьются розы,
И балкон алеет в розах!
Посмотри: там черны очи,
Черны очи с долгим
 взором.
С огнедышащей любовью,
С огнедышащим укором!
Там гармония, сиянье,
Благовенье, наслажденье:
Север гордый!
 север гордый!
Что ж ты дашь мне
 в утешенье?

ІВАН КЛЮШНІКОВ
Іван Петрович Клюшников народився 1811 року в Сумському повіті Харківської губернії. Отримав хорошу домашню освіту. Наприкінці 30-х років XIX ст. поступив на факультет словесності Московського університету, де зблизився з гуртком Станкевича та В. Бєлінським.
Після університету короткий час працював учителем, але згодом повністю віддався літературній праці.
Вірші та проза І. П. Клюшникова друкувалися в журналах "Отечественные записки" і "Современник" та "Литературной газете".
55 років, до кінця життя, Іван Петрович прожив на своєму спадковому хуторі на Харківщині.

ЖИЗНЬ
Дар мгновенный,
дар прекрасный,
Жизнь, зачем ты
мне дана?
Ум молчит, а сердцу ясно:
Жизнь для жизни
мне дана!

Все прекрасно
в Божьем мире!
Сотворивый мир
в нем скрыт;
Но Он в чувстве,
но Он в лире,
Но Он в разуме открыт.

Познавать Его
в творенье,
Видеть духом,
сердцем чтить -
Вот в чем
жизни назначенье,
Вот что значит
в Боге жить!

АНДРЄЙ ПОДОЛІНСКІЙ
Андрій Іванович Подолинський народився 1 липня 1806 року в Києві. Закінчивши курс в благородному пансіоні при Петербурзькому університеті, поступив на службу в поштовому відомстві, але наприкінці 50-х років вийшов у відставку та поселився у своєму родовому маєтку у Звенигородському повіті Київської губернії.
Першим опублікованим твором А. І. Подолинського була поема "Див и Пери" (1827), яку захоплено привітав Олександр Пушкін.
У 1837 р. з'явився збірник творів під назвою "Повести и мелкие стихотворения".
Надрукувавши кілька віршів у журналі "Современник", "Библиотеке для чтения" та в різних альманахах за 1838 і 1839 рр., А. І. Подолинський не з'являвся в друку до 1854 р., коли севастопольські події змусили його виступити в "Отечественных записках" з двома патріотичними віршами.
У 1860 вийшло друге видання творів Подолинського. Помер у 1886 році.
* * *
Как воздух родины
в стране чужой и дальной,
Как в летний зной цветку
студеная роса,
Как луч весны струями
под ризою хрустальной,
Как сердцу сироты
отрадная слеза,
Как песня стройная
при арфе тихострунной,
Как небу темному
вечерняя звезда,
Как отдых сладостный
для тяжкого труда,
Как нега и тепло
сиянью ночи лунной,
Как роще соловей,
как узнику мечты,
Моей больной душе
необходима ты!

Хранитель-ангел мой,
в твоей любви мне веет
Из мира лучшего
таинственная весть,
Враждой к земле мой ум
с тобою не болеет,
С тобой и на земле
блаженство много есть:
Есть милый голос твой, улыбка, ласка взгляда,
Забвенье сладкое
иль вслух мечты вдвоем,
Есть дни, согретые
поэзии огнем,
Молитвы искренней
высокая отрада,
Сочувствие к делам
и славы, и добра,
И вера, в полноте любви
и умиленья,
Что жизнь
не случая минутная игра,
А дивный, вечный дар
благого Провиденья!

АЛЄКСЄЙ ЖЕМЧУЖНІКОВ
Олексій Михайлович Жемчужников народився 1812 року в м. Почеп Чернігівської губернії. Служив у Сенаті, був помічником секретаря Державної ради.
У 1858 році вийшов у відставку.
Першим друкованим твором О. М. Жемчужникова була комедія "Странная ночь", що з'явилася у другій книзі "Современника" за 1850 рік. Крім підписаних повним іменем автора, О. М. Жемчужников разом із графом О. К. Толстим і своїм братом Володимиром Михайловичем написав чимало жартівливих віршів і прозових сценок під псевдонімом "Козьма Прутков".

ОСЕННИЕ ЖУРАВЛИ
Сквозь вечерний туман мне,
мне под небом стемневшим,
Слышен крик журавлей
все ясней и ясней...
Сердце к ним понеслось,
издалека летевшим,
Из холодной страны,
с обнаженных степей.

Вот уж близко летят
и все громче рыдая,
Словно скорбную весть
они мне принесли...
Из какого же вы
неприветного края
Прилетели сюда
на ночлег, журавли!..
Публікація
Тетяни ЛЕБЕДИНСЬКОЇ.
"Українська культура",
№ 2, 2007 р.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2007 > Тема ""Білі плями" історії"