|
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2007 > Тема "Резонанс"
#14 за 06.04.2007
ЗНОВУ ПРО МОВУ...
О. ФРОСТ.
БАГАТО раз╕в я вже брався писати на цю тему, та кожен раз, як т╕льки почина╓ш, занурю╓шся в так╕ проблеми, глибини, безкрайн╕сть, що ста╓ неможливим п╕двести все до газетно╖ статт╕, бо мова - це сьогодн╕ в╕стря боротьби за майбутн╓ Укра╖нсько╖ держави, укра╖нсько╖ нац╕╖.
Коли Укра╖на проголосила державну незалежн╕сть (до реч╕, дещо п╕зн╕ше оголошення Рос╕╓ю виходу з╕ складу СРСР), це сприймалося як природне явище, не було н╕ спротиву, н╕ подиву, ╕ в Конституц╕ю пот╕м було, майже без спротиву, записано, що державна мова в Укра╖н╕ одна: укра╖нська. Укра╖на зашепот╕ла р╕дною мовою, але без в╕дпов╕дно╖ державно╖ п╕дтримки шеп╕т стихав. Сьогодн╕ не почу╓те укра╖нсько╖ мови на вулицях, ринках, транспорт╕ не те що в Севастопол╕ (тут заговорити укра╖нською бува╓ небезпечно), а нав╕ть у Ки╓в╕.
А не п╕дтримала укра╖нц╕в держава тому, що при влад╕ опинилися т╕ ж таки комуномутанти, ╕нтернац╕онал╕сти, що використовують комуно╕нтернац╕ональну демагог╕ю заради власно╖ корист╕. Ось деяк╕ штампи.
"Ми не будемо насаджувати укра╖нську мову насильницькими методами. Все повинно йти д╕алектичним шляхом" (Кучма, не досл╕вно). Або: "Мойсей водив св╕й народ пустелями сорок рок╕в..." Люди добр╕, та невже так важко зрозум╕ти р╕зницю м╕ж д╕алектикою ╕ пол╕тикою, м╕ж пустелями ╕ сучасним св╕том ╕ часом ╕нтернац╕онал╕зац╕╖ ╕ глобал╕зац╕╖! Хто нам дасть т╕ сорок рок╕в невтручання ╕ спокою, аби позбавитись комуно-нацист╕в, шов╕н╕ст╕в ╕ постати ╓диним народом на р╕дн╕й об╕тован╕й земл╕?
Отже, ми не в пустел╕, ╕ якщо ми хочемо стати нац╕╓ю, народом незалежно╖ держави, нам треба ч╕тко озвучити мету, ╓днатися, пильнувати, накопичувати м╕ць для спротиву будь-яким заз╕ханням, бути активними в напрямку нац╕онального самоутвердження та незалежност╕ власно╖ держави, розум╕ючи незалежн╕сть як волю вибору. Кажуть-бо, ╓вроатлантична ╕нтеграц╕я - це втрата незалежност╕, а ╢ЕП - то воля". ╢ЕП - для укра╖нц╕в - то воля вибору будь яких окра╖н, нав╕ть всесв╕ту, аби т╕льки подал╕ в╕д Укра╖ни. Це в╕дбува╓ться нав╕ть сьогодн╕. А що буде, коли погодимося на "свободное передвижение свободной силы" зг╕дно з умовами ╢ЕП? Вже сьогодн╕ президенту Рос╕╖ радять створити умови переселення укра╖нц╕в в Забайкалля та на Далекий Сх╕д, зв╕дки повт╕кали й продовжують вт╕кати великороси. Невже ми забули, як "в╕льно" укра╖нц╕ воювали, зм╕цнюючи московську державу,
будували П╕терсбург, навчали Москов╕ю грамот╕, освоювали ╖╖ крайню п╕вн╕ч, Сиб╕р. Ще дал╕: ц╕лина, Тюмень, БАМ, в той час, як в Укра╖н╕ голодомори, депортац╕╖, нищення ╖╖ патр╕от╕в, культури, мови...
А тим часом земл╕ Укра╖ни заселяли будь-ким, в останн╕ десятир╕ччя переважно рос╕янами.
"Укра╖на багатонац╕ональна держава"...
А де ╓ зараз однонац╕ональна? В Н╕меччин╕ т╕льки турк╕в в╕с╕м м╕льйон╕в. У Франц╕╖ б╕льше 20% - африканц╕ та аз╕ати. США - це взагал╕ сум╕ш рас, народ╕в, нац╕й, племен вс╕х континент╕в ╕ куточк╕в св╕ту. А державна мова одна!
"У св╕т╕ в багатонац╕ональних державах дв╕, три, а то нав╕ть чотири державн╕ мови... ╕ називають Канаду, Швец╕ю, Швейцар╕ю, Австр╕ю ╕ т. п. Ск╕льки можна слухати оцю дурницю? Як╕ мови у названих кра╖нах? - англ╕йська, французька, н╕мецька ╕ т. п., тобто за кожною ╓ окрема самост╕йна держава. А укра╖нська - т╕льки в Укра╖н╕, яка ╓, по сут╕, мононац╕ональною, бо укра╖нц╕в близько 80%. А яку нам намагаються нав'язати "другу державну"? Рос╕йську, яка ма╓ свою велику державу ╕ н╕що не загрожу╓ ╖╖ в╕льному розвитку.
В Укра╖н╕ нема╓ нацменшин, що не мають сво╖х нац╕ональних держав, де ╓ умови в╕льного розвитку ╖хн╕х мов, окр╕м гагауз╕в та кара╖м╕в. Особливе питання - кримськ╕ татари, та це тема для окремо╖ розмови. То як╕ мови треба захищати в Укра╖н╕ ╕ ск╕льки ма╓ бути державних мов? Захищати треба укра╖нську, кара╖мську (може, я не фах╕вець в цьому питанн╕) та гагаузьку. Вс╕м ╕ншим лише не чинити якихось заборон чи перешкод, а захист та розвиток ╖м забезпечують ╖хн╕ держави. Тож прийнятий неукра╖нською Верховною Радою Укра╖ни Закон про захист мов нацменшин в Укра╖н╕, якщо його виконувати в повному обсяз╕, веде ╕ в ╕сторичн╕й перспектив╕ може призвести до м╕жнац╕онально╖ ворожнеч╕, розвалу держави. Постраждають в╕д того, перш за все, саме укра╖нц╕, бо спочатку вони втрачають свою мову,
а пот╕м державн╕сть, опиняються при╓днаними окремими шматками до сус╕дн╕х кра╖н ╕ н╕хто не буде оп╕куватися ╖хн╕ми етн╕чно-, монокультурними проблемами, незважаючи на ╕снування ╢вропейсько╖ харт╕╖ про мови нацменшин.
Тому державна мова ма╓ бути одна. Волод╕ти нею повинен кожен громадянин. Хто не волод╕╓ (ба, не хоче волод╕ти) державною мовою, ма╓ сприймати незручност╕, втрати, збитки в╕д того, як неминуч╕сть. Виключення можуть бути лише для людей похилого в╕ку, що отримали осв╕ту, виховання за радянських час╕в.
Комуно╕нтернац╕онал╕сти вкладали в нашу св╕дом╕сть, що р╕дна мова та, якою дума╓ш. Вважаю, то св╕дома брехня, бо якщо в╕д народження ти не чув мови роду свого, тво╓ серце не може зворухнутися якось особливо, коли його торкнеться мелод╕я мови то╖ земл╕, в╕д яко╖ тво╖ корен╕. Р╕дне - то в╕д "Р╕д", а не в╕д "Я", тобто який я ╓, як розмовляють, то ╕ ╓ р╕дне, а решта - чужинське. Колись ╕ я в анкетах писав: р╕дна мова - русская, бо в ранньому дитинств╕ з Укра╖ни мене вигнав голод, а пот╕м все навчання, виховання - на русском язик╓ та в дус╕ сов╓тсько-рос╕йського патр╕отизму. Якби сьогодн╕ язик не використовували як знаряддя духовного нищення ╕нших народ╕в, я й дос╕ залишався б патр╕отом Рос╕╖, розум╕ючи ╖╖ як "Союз нерушимых республик свободных". Сьогодн╕ язик обража╓ м╕й р╕д, мою землю, державу, мене особисто на кожному кроц╕. Рос╕я з╕п'ялася, виснаживши природн╕ й людськ╕ ресурси Укра╖ни. Та й сьогодн╕ без Укра╖ни ╕снувати не може, а говорити на р╕вних, з повагою, не звикла будь з ким (де вже з Укра╖ною!). Та нехай рос╕яни сам╕ розбираються, що до чого. А нам не треба н╕ повчати, н╕ ображатися. Нам треба не скаржитися, не роз'яснювати, не вмовляти, а робити хоч по кроку, хоч по крапл╕, хоч по крихт╕, але вперто й кожен день, кожну годину свою справу: ╓днання укра╖нц╕в, створення, зм╕цнення Укра╖нсько╖ держави. В ц╕й справ╕ сьогодн╕ нар╕жним каменем, збро╓ю захисту, засобом ╓днання ╓ державна мова.
За роки незалежност╕ вжиток мови звузився, а язик ста╓ вже б╕льш агресивним ╕ в╓зд╓сущ╕м. А мало б бути навпаки, бо мова ма╓ державний статус, законами ╖й забезпечен╕ переваги. Та не виконуються в Укра╖н╕ закони. Перш за все нагор╕ ╕ перш за все щодо мови. Якою мовою сп╕лкуються урядовц╕, коли нема╓ телекамер чи м╕крофон╕в, а тим б╕льше, в побут╕? Як можна зрозум╕ти, коли з люб'язного дозволу сп╕кера, а част╕ше й без всякого дозволу, язичник п╕дн╕ма╓ться на трибуну Верховно╖ Ради ╕ щось в╓ща╓т на всю Укра╖ну, зневажаючи укра╖нц╕в? Це або л╕нощ╕ до вивчення укра╖нсько╖ мови, або (част╕ше) св╕дома д╕я з просування язика. Тут порушення закону йде в╕д того, хто ма╓ бути першою особою в творенн╕ закон╕в ╕ захист╕ законност╕ - в╕д Голови Верховно╖ Ради. То нав╕що такий Голова, який дозволя╓ порушувати закон, сприя╓ приниженню мови ╕ просуванню язика?
А що ж патр╕отичн╕ депутати в таких випадках - блокують трибуни, електрощитову, створюють шумов╕ ефекти? Та н╕! Зазвичай мовчать.
Язик у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни - це зневага до укра╖нц╕в ╕ ╖хньо╖ держави, порушення Конституц╕╖. То, може, мав би якось реагувати на це гарант Конституц╕╖?
Мав би. Та дай йому, Боже, впоратися хоча б з╕ сво╓ю безпосередньою ланкою. Бо гуляють по Укра╖н╕ як╕сь нев╕домо чи╖ козаки, в як╕йсь незрозум╕л╕й форм╕, а про ╖хню мову год╕ й казати. ╤ займаються от╕ ко-зачки патр╕отичним вихованням та наведенням порядку п╕д час вибор╕в ╕ будь-яких заворушень, як, наприклад, у Феодос╕╖...
Та що козачки - то забавки. Президенту безпосередньо п╕дпорядкован╕ (чи мають бути п╕дпорядкован╕) так╕ потужн╕ державн╕ ╕нституц╕╖, як Збройн╕ Сили, м╕л╕ц╕я, СБУ, без яких гарант - не гарант. А зайд╕ть на територ╕ю будь-яко╖ в╕йськово╖, флотсько╖ частини чи установи. Яку мову почу╓те?
Що ╓ в основ╕ бо╓здатност╕ в╕йська? Патр╕отизм. Зважаючи на ╕сторичне п╕д╜рунтя, не можна кожного в╕йськового язичника вважати ворогом Укра╖ни, але можна поставити п╕д сумн╕в його сумл╕ння й патр╕отизм. Окр╕м того, в сучасних умовах при сучасному озбро╓нн╕ використання дек╕лькох мов, хай нав╕ть дуже бли-зьких, призводить до фатально╖ втрати м╕кросекунд, знищення бо╓здатност╕, поразки. В╕йськов╕ психологи це добре знають. А от коли вже з в╕йська взагал╕ витиску╓ться державна мова, то треба замислитись, хто ╓ насправд╕ головнокомандувач...
Вс╕ силов╕ структури, як суто державн╕ ╕нституц╕╖, мають не т╕льки послуговуватися державною мовою, а й перетворитися на сво╓р╕дне укра╖номовне
середовище, в якому б розвивалася, удосконалювалась д╕лова укра╖нська мова, фахова службова терм╕нолог╕я. Це сприяло б також поширенню вживання державно╖ мови в сусп╕льств╕.
Ми все ще спод╕ва╓мось, що питання в╕дродження укра╖нсько╖ мови вир╕шить держава. Це марн╕ спод╕вання. Х╕ба вир╕шить щось Президент, якщо п╕длегл╕ йому структури нехтують вимогами Конституц╕╖ й закон╕в про державну мову, а командири, посадовц╕ мовою не волод╕ють ╕ принципово послуговуються язиком, нав╕ть за "круглими столами" за головування самого Президента. Х╕ба вир╕шить щось Голова Верховно╖ Ради, якщо в сам╕й Верховн╕й Рад╕ язик менторству╓, повча╓, погрожу╓, обража╓, принижу╓, заклика╓ то до розколу, то до "возз'╓днання"? Х╕ба вир╕шить щось глава уряду, який очолю╓ антидержавницьк╕ сили ╕ намага╓ться законодавчим чином усунути мову, а язик зробити державним? Н╕. Н╕чого вони не вир╕шать (нав╕ть навпаки), якщо не в╕дчуватимуть потужного тиску тих, для кого укра╖нська мова ╓ р╕дною.
У Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни звучить рос╕йська, та чомусь не почу╓те укра╖нсько╖ в Радах Севастополя чи АРК. Х╕ба там нема╓ представник╕в патр╕отично-державницьких парт╕й, чи вони не мають права користуватися державною мовою? ╢, мають, але...
Сьогодн╕ в Севастопол╕, Криму (та нав╕ть ╕ у Ки╓в╕) не знайти (чи треба поб╕гати, щоб знайти) укра╖нську газету, не кажучи вже про журнал чи книжку. То чому б не орган╕зувати хоча б один магазин на ц╕ле м╕сто (Севастополь, С╕мферополь, районн╕, обласн╕ центри), де були б газети, журнали, книжки, що видаються укра╖нською мовою. П╕д Новий р╕к вс╕ к╕оски й лотки завален╕ календарями, та не знайдете укра╖нською мовою.
А що робиться у святков╕ дн╕ на телебаченн╕? Це ж просто якийсь поп-шабаш! Та й не т╕льки у святков╕. ╤ якби ж то просто вульгарщина з прихованими чи в╕двертими матюками, а то ж глузують з укра╖нц╕в ╕ Укра╖ни, а в залах сидять ╕ посм╕хаються та плескають в долон╕ наш╕ поважн╕ достойники. Сором! Т╕льки й укра╖нського, що Габр╕ела Масанча на "П'ятому канал╕" виступа╓ з прогнозом погоди вишуканою укра╖нською мовою.
Щоб жила й розвивалася мова, потр╕бне мовне середовище. А де воно? Може, десь... там... Я не знаю, де. Його треба створювати. Звичайно ж, це робота з молодими родинами. Пот╕м дитяч╕ ясла, садочки, в яких панувала б виключно укра╖нська мова, оточував укра╖нський св╕т. А д╕ти-сироти, покинут╕ - це ж д╕ти держави. Держава повинна ╖х забезпечити, навчити, виховати ╖х укра╖нцями. Тому дитбудинки, як державн╕, так ╕ с╕мейного типу мають навчати й виховувати виключно укра╖нською мовою.
В школах з укра╖нською мовою викладання треба виключити викладання рос╕йською мовою у будь-якому вигляд╕. По-перше, це розмива╓ атмо-сферу укра╖нського середовища; по-друге, в╕дбира╓ час ╕ ускладню╓ засво╓ння державно╖ мови. При т╕й навал╕ рос╕йського слова, що сьогодн╕ в Укра╖н╕ пану╓, не оволод╕ти рос╕йською мовою просто неможливо. А кому буде потр╕бно рос╕йською оволод╕ти фахово - не проблема це для того, хто добре волод╕╓ укра╖нською, при так╕й ╕снуюч╕й мереж╕ рос╕йськомовних навчальних заклад╕в.
Та де т╕ укра╖нськ╕ школи, принаймн╕, в Криму?
Вважаю, що в селах мають бути лише укра╖нськ╕ школи, окр╕м с╕л, де компактно проживають нацменшини, тод╕ державна мова може вивчатися як предмет. В кримських м╕стах, районних центрах принаймн╕ одна школа ма╓ бути укра╖нською, а в м╕стах з адм╕н╕стративними районами - в кожному район╕. Зважаючи на скорочення населення ╕ учн╕в, такий перерозпод╕л мав би бути безбол╕сним, хоч без ╜валту проти "утиск╕в" не об╕йтись, бо язичники насправд╕ не так борються за язик, як проти мови. Згодом к╕льк╕сть укра╖нських шк╕л ма╓ зростати. В╕дпов╕дно мають зростати можливост╕ ВНЗ у викладанн╕ укра╖нською мовою. Сьогодн╕ ВНЗ, нав╕ть т╕, що мають статус нац╕ональних, перемелюють випускник╕в укра╖нських шк╕л ╕ готують зрусиф╕кованих фах╕вц╕в.
Для того, щоб зупинити процес скорочення укра╖номовного простору, повернути його в прогресивному напрямку, створювати умови для вдосконалення ╕ поширення вжитку укра╖нсько╖ мови, насамперед, як ╓дино╖ державно╖, треба св╕дом╕й укра╖нськ╕й громадськост╕ брати цю справу в сво╖ руки. Зда╓ться, якийсь державний мовний ком╕тет вже був, його л╕кв╕дували. Тому треба створювати громадський ком╕тет чи Раду розвитку та впровадження укра╖нсько╖ мови як ╓дино╖ державно╖, з правом пропонувати кандидата на посаду голови в╕дпов╕дного держком╕тету. Але всього цього буде замало, якщо на захист мови (а це значить - ╕ Укра╖ни як держави, ╕ власно╖ г╕дност╕) не встане кожен укра╖нець.
м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2007 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4650
|
ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
