Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2007 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 30.03.2007
КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ


УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ
№ 1088/2006
Про проведення в Укра╖н╕ у 2007 р. Року укра╖нсько╖ книги
З метою збереження та примноження духовного ╕ культурного надбання Укра╖нського народу, створення сприятливих умов для видання та популяризац╕╖ укра╖нсько╖ книги постановляю:
1. Провести в Укра╖н╕ у 2007 роц╕ Р╕к укра╖нсько╖ книги.
2. Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни:
1) утворити Орган╕зац╕йний ком╕тет ╕з п╕дготовки та проведення в Укра╖н╕ Року укра╖нсько╖ книги (дал╕ - Орган╕зац╕йний ком╕тет) та до к╕нця поточного року затвердити його персо-нальний склад, залучивши до нього представник╕в наукових установ та громадських орган╕зац╕й;
2) розробити за участю в╕дпов╕дних громадських орган╕зац╕й та затвердити у м╕сячний строк план заход╕в з п╕дготовки та проведення в Укра╖н╕ Року укра╖нсько╖ книги, передбачивши в ньому, зокрема, заходи щодо:
прискорення розроблення державно╖ програми популяризац╕╖ в╕тчизняно╖ книговидавничо╖ продукц╕╖;
вивчення проблем, пов'язаних ╕з функц╕онуванням ринку в╕тчизняно╖ книговидавничо╖ продукц╕╖, та визначення шлях╕в ╖х розв'язання;
популяризац╕╖ серед молод╕ надбань писемно╖ культури укра╖нського народу та сучасно╖ книги ╕з залученням до ц╕╓╖ роботи в╕дпов╕дних громадських орган╕зац╕й ╕ творчих сп╕лок;
розвитку та впровадження електронних б╕бл╕отек, насамперед у б╕бл╕о-теках навчальних заклад╕в, б╕бл╕отеках для д╕тей та юнацтва;
розширення м╕жнародного сп╕вроб╕тництва у сфер╕ книговидання та книгорозповсюдження, презентац╕╖
в╕тчизняно╖ книговидавничо╖ продукц╕╖ на м╕жнародних книжкових виставках-ярмарках;
популяризац╕╖ укра╖нсько╖ книги за кордоном, створення фонду п╕дтримки переклад╕в укра╖нських автор╕в ╕ноземними мовами;
3) вжити заход╕в щодо п╕дготовки ╕ випуску у 2007 - 2015 роках багатотомного видання "Укра╖нська нац╕ональна енциклопед╕я";
4) забезпечити розроблення за участю Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни та затвердити у шестим╕сячний строк державну програму розвитку нац╕онально╖ словниково╖ бази, в як╕й передбачити, зокрема, заходи щодо:
реал╕зац╕╖ видавничих словникових проект╕в, у тому числ╕ сер╕╖ "Словники Укра╖ни";
створення ун╕версально╖ терм╕нолог╕чно╖ та багатомовно╖ лексикограф╕чно╖ баз даних;
розроблення та впровадження електронно╖ системи л╕нгв╕стичного забезпечення орган╕в державно╖ влади Укра╖ни;
створення електронних аналог╕в
л╕нгв╕стичних та терм╕нолог╕чних словник╕в та загальнодержавно╖ системи онлайнового доступу до них через мережу ╤нтернет;
забезпечення Укра╖нського мовно-╕нформац╕йного фонду Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни придатним для роботи прим╕щенням;
5) передбачати у проектах закон╕в про Державний бюджет Укра╖ни на 2008 та наступн╕ роки бюджетн╕ призначення на реал╕зац╕ю державно╖ програми розвитку нац╕онально╖ словниково╖ бази та державно╖ програми популяризац╕╖ в╕тчизняно╖ книгови-давничо╖ продукц╕╖.
3. Рад╕ м╕н╕стр╕в Автономно╖ Республ╕ки Крим, обласним, Ки╖вськ╕й та Севастопольськ╕й м╕ським державним адм╕н╕страц╕ям розробити плани рег╕ональних заход╕в ╕з проведення в Укра╖н╕ Року укра╖нсько╖ книги.
4. М╕н╕стерству закордонних справ Укра╖ни, М╕н╕стерству культури ╕ туризму Укра╖ни за участю Укра╖нсько╖ всесв╕тньо╖ координац╕йно╖ ради, ╕нших громадських орган╕зац╕й сприяти поширенню й популяризац╕╖ укра╖нсько╖ книги у св╕т╕.
5. Державному ком╕тету телебачення та рад╕омовлення Укра╖ни забезпечити широке висв╕тлення заход╕в з п╕дготовки та проведення в Укра╖н╕ у 2007 роц╕ Року укра╖нсько╖ книги.

Президент Укра╖ни
В╕ктор ЮЩЕНКО.
15 грудня 2006 року.

УКРА╥НСЬКА ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКА КНИГА В КРИМУ БЕЗ П╤ДТРИМКИ ДЕРЖАВИ ╤ МЕЦЕНАТ╤В НЕ ВИЖИВЕ!
Про це заявив голова Республ╕канського ком╕тету з ╕нформац╕╖ АРК Шевкет Меметов.

НА СТЕНД╤ - три десятки книг к╕лькома мовами етн╕чних груп Криму. Це видання останн╕х рок╕в с╕мферопольського видавництва "Доля", як╕ представляли у прес-центр╕ Республ╕канського ком╕тету з ╕нформац╕╖ автоном╕╖.
Директор "Дол╕" Валер╕й Басиров, який походить з укра╖нсько-кримськотатарсько╖ родини ╕ вже багато рок╕в в╕дроджу╓ укра╖нську ╕ кримськотатарську книгу на п╕востров╕, розпов╕да╓: "Коли я повернувся до Криму, то вир╕шив видавати книги двома-трьома мовами - щоб об'╓днувати людей через книгу. Саме тому з'явився "Кавказ" Тараса Шевченка чотирма мовами, твори Лес╕ Укра╖нки двома мовами у чудовому переклад╕ Юнуса Кандима, п╕дготували до друку двотомник Михайла Коцюбинського кримськотатарською, видали низку кримськотатарських письменник╕в укра╖нською мовою. ╤ ще багато таких задумок".
Серед останн╕х - видання "Корану" укра╖нською мовою - вперше у св╕т╕. За словами Валер╕я Басирова, робота над цим проектом уже почалася. Вт╕м, в╕н скаржиться на слабку державну п╕дтримку книговидання в Укра╖н╕ ╕ зокрема видання книг мовами меншин у Криму, як╕ без цього просто не виходитимуть: "Н╕, абсолютно нереально без п╕дтримки держави чи меценат╕в", - вважа╓ В. Басиров.
Голова Республ╕канського ком╕тету з ╕нформац╕╖ АРК Шевкет Меметов погоджу╓ться, що кримська влада мала б б╕льше п╕дтримувати книговидання мовами етн╕чних меншин автоном╕╖. "З бюджету Автономно╖ Республ╕ки Крим ск╕льки ми не запланували кошт╕в цього року, звичайно ж, ╖х дуже мало", - заявив Шевкет Меметов. За його даними, цього року уряд вид╕лить т╕льки 240 тисяч гривень на видання соц╕ально значимо╖ л╕тератури, але й та переважно рос╕йською мовою.
Кримський журнал╕ст та експерт з книгорозповсюдження Андр╕й Щекун песим╕стично оц╕ню╓ становище укра╖нсько╖ ╕ кримськотатарсько╖ книги на п╕востров╕: "Стан укра╖нського книговидання в Криму просто жахливий. Фактично лише к╕лька видавництв випускають на р╕к 1-2 книги укра╖нською чи кримськотатарською мовами.
А проблема з книгорозповсюдженням ще гостр╕ша".
Водночас в╕н пов╕домив, що низка молод╕жних орган╕зац╕й Криму створила у С╕мферопол╕ Центр книжно╖ дистрибуц╕╖ ╕ почина╓ новий проект поширення укра╖нсько- ╕ татарськомовно╖ л╕тератури на п╕востров╕. Тож таким видавництвам, як "Доля", це серйозна п╕дмога.
(RadioSvoboda)


КРИМУ - УКРА╥НСЬКУ КНИЖКУ!

Голов╕ Верховно╖ Ради АРК
Анатол╕ю ГРИЦЕНКУ,
Голов╕ Ради м╕н╕стр╕в АРК
В╕ктору ПЛАКИД╤

ЗВЕРНЕННЯ
У дн╕ святкування 15-╖ р╕чниц╕ Незалежност╕ Укра╖ни з 21 до 27 серпня у Криму пройшов VI Всеукра╖нський фестиваль укра╖нсько╖ книги "Феодос╕я-2006", який ще раз дов╕в, що потужний потенц╕ал укра╖нських письменник╕в, матер╕ал╕зований в укра╖нськ╕й книз╕, може творити велику справу. Учасниками фестивалю були письменники, л╕тературознавц╕, видавц╕, прац╕вники б╕бл╕отек ╕ музе╖в ╕з Ки╓ва, Ки╖всько╖ област╕, Р╕вного, Острога, Уман╕, С╕мферополя, Севастополя, Феодос╕╖. Орган╕затори фестивалю - Всеукра╖нське товариство "Просв╕та" ╕м. Т. Шевченка й Феодос╕йська м╕ська державна адм╕н╕страц╕я.
Багато л╕тератор╕в Укра╖ни в непрост╕й економ╕чн╕й ситуац╕╖ знаходять можлив╕сть ╕ кошти на видання укра╖нських книжок. Та водночас виклика╓ занепоко╓ння ситуац╕я в Криму щодо забезпечення громадян ц╕кавою укра╖нською книжкою. Л╕тературний вакуум у кримчан досить усп╕шно заповню╓ться рос╕йськомовними книжками, що негативно впливають на р╕вень нац╕онально╖ культури, св╕домост╕ населення Криму.
Ми зверта╓мо увагу на необх╕дн╕сть профес╕йного п╕дходу до пропагування демократичних ц╕нностей укра╖нсько╖ державност╕, культури укра╖нського слова.
У зв'язку з цим просимо системно╖ п╕дтримки кримських видавництв щодо видань як╕сно╖ ╕ гарно╖ укра╖нсько╖ книги ╕ заклика╓мо, щоб держава стала ефективним координатором у цьому питанн╕. Адже т╕льки тод╕ можна буде спод╕ватися на наближення культури до соц╕ально-правово╖ св╕домост╕ громадян Криму.
Просимо, щоб були розроблен╕ заходи з поповнення б╕бл╕отек ╕ шк╕л Криму укра╖нською книгою за рахунок державних ц╕льових замовлень.

Учасники VI Всеукра╖нського фестивалю укра╖нсько╖ книги "Феодос╕я-2006":
Павло Б╤ЛОНОЖКО, м. Ки╖в;
В╕тал╕й МОРОЗ, м. Ки╖в;
╢вген Б╤ЛОУСОВ, м. Феодос╕я;
Ростислав СЕМЕНЯ, м. С╕мферополь;
Марина ПАВЛЕНКО, м. Умань;
Валер╕я НОРЧЕНКО, м. Феодос╕я;
Ольга ДОВГОП'ЯТ, м. Ки╖в;
Мустафа МУСТАФА╢В, м. С╕мферополь;
Св╕тлана ПОЗ╤ХОВСЬКА, м. Острог;
Олександр БУЛИГА, м. Р╕вне;
╤рина КОС╤ЛОВА, м. Севастополь;
Тетяна ПЕТРОВСЬКА, м. Ки╖в
* * *
Учасники цього тор╕шнього листування, яке ми знайшли в редакц╕йному арх╕в╕, ще не знали, що 2007 р╕к буде оголошений Роком укра╖нсько╖ книги. Вт╕м, нав╕ть якби й знали, невже в╕дпов╕дь була б ╕ншою?

В╤ДПОВ╤ДЬ

Учасникам VI Всеукра╖нського фестивалю укра╖нсько╖ книги "Феодос╕я-2006"

Шановн╕ панове!

За дорученням Голови Верховно╖ Ради Автономно╖ Республ╕ки Крим Гриценка А. П. у в╕дпов╕дь на Ваше звернення про зб╕льшення видання укра╖нсько╖ книги в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим пов╕домляю, що, на нашу думку, поняття "укра╖нська книга" вимага╓ уточнення. Маються на уваз╕ л╕тературн╕ твори укра╖нських письменник╕в, перекладен╕ р╕зними мовами, або ж художня л╕тература, видана укра╖нською мовою?
Л╕тература укра╖нською мовою ╕ твори укра╖нських письменник╕в ╕ншими мовами у Криму видаються, а ╖хн╕ наклади, як й ╕нших книг, в умовах ринково╖ економ╕ки визначаються винятково читацьким попитом.
Сл╕д зазначити, що Укра╖на - демократична правова держава. В╕дпов╕дно до Конституц╕╖ Укра╖ни, кожна людина ма╓ право на в╕льний розвиток сво╓╖ особистост╕. Не може бути прив╕ле╖в або обмежень за ознаками раси, кольором шк╕ри, пол╕тичними, рел╕г╕йними та ╕ншими переконаннями, стат╕, етн╕чного та соц╕ального походження, майнового становища, м╕сця проживання, за мовними або ╕ншими ознаками.
Б╕льше того, в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни "Про видавничу справу", втручання державних орган╕в, ╖хн╕х посадових ос╕б, громадських орган╕зац╕й, окремих громадян в орган╕зац╕йно-творчу д╕яльн╕сть видавц╕в, а також цензура як контроль за ╕деолог╕чним зм╕стом видань забороняються. В╕дпов╕дно до цього Закону, одна з ц╕лей видавничо╖ справи - зд╕йснення книговидання, у тому числ╕ й рос╕йською мовою для забезпечення культурних потреб рос╕йського населення в Укра╖н╕ з урахуванням ╕мпорту друковано╖ продукц╕╖.
Таким чином, систематична п╕дтримка кримських видавництв т╕льки в частин╕ видання укра╖нсько╖ книги, про яку ви просите, стала б порушенням Конституц╕╖ та закон╕в Укра╖ни у сфер╕ книговидання й книгорозповсюдження.
Хочу в╕дзначити, що у зв'язку з б╕льшою к╕льк╕стю сконцентрованих у Криму навчальних ╕ науково-досл╕дних заклад╕в, у тому числ╕ ун╕кальних, а також музе╖в, ╕сторичних м╕сць ╕ пам'ятник╕в, ╕сторично склалося кримське сусп╕льство, яке розмовля╓ ╕ м╕рку╓ рос╕йською. У той же час численн╕ нац╕ональн╕ групи кримчан, включаючи й укра╖нську громаду, свято шанують ╕ збер╕гають свою нац╕ональну культуру, р╕вень яко╖ досить високий. У Криму, як ╕ ран╕ше, користуються високим попитом твори не лише рос╕йських, укра╖нських ╕ б╕лоруських письменник╕в, а й шедеври св╕тово╖ л╕тератури.
Водночас ╕з жалем можна в╕дзначити, що громадськ╕ орган╕зац╕╖, покликан╕ займатися пропагандою укра╖нсько╖ мови та культури в кримському сусп╕льств╕, включаючи орган╕зац╕ю "Просв╕та" ╕ "Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр" у Криму, д╕ють без належно╖ системи, найчаст╕ше акцентуючи свою увагу на пол╕тичн╕й складов╕й. Кр╕м цього, газета "Кримська св╕тлиця", сп╕взасновником яко╖ ╓ товариство "Просв╕та", перебува╓ у важкому ф╕нансовому стан╕, на наш погляд, з вол╕ сп╕взасновника, який не викону╓ сво╖х обов'язк╕в, передбачених законом.
Разом ╕з тим Верховна Рада Автономно╖ Республ╕ки Крим завжди з розум╕нням ставилася до порушених Вами проблем ╕ в по-дальшому готова сприяти ╖хньому вир╕шенню в╕дпов╕дно до чинного законодавства.
Голова Пост╕йно╖ ком╕с╕╖ мандатно╖, з питань депутатсько╖ етики, орган╕зац╕╖ роботи ВР ╕ ЗМ╤
Г. ЙОФФЕ.

Любко ДЕРЕШ: "Мен╕ пощастило на старт╕..."

Коли заходить мова про сучасну укра╖нську л╕тературу, багато людей губляться, намагаючись згадати бодай одне ╕м'я. У кращому випадку згадають Оксану Забужко чи Юр╕я Андруховича (як ╕ весь гурт "БУ-БА-БУ"), але молод╕ автори, над╕лен╕ перв╕сною св╕ж╕стю таланту, чомусь залишаються в т╕н╕.
На щастя, зараз тенденц╕я нев╕домост╕ лама╓ться. Нещодавно факультет укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства ТНУ ╕мен╕ В. ╤. Вернадського зустр╕в льв╕вського гостя - молодого письменника Любка Дереша, автора вже чотирьох роман╕в: "Культ", "Поклон╕ння ящ╕рц╕", "Архе", "Нам╕р!" (останн╕й тв╕р, за словами самого автора, ╓ його улюбленим). Як зазначив сам митець, Любко - це скорочене в╕д Любомир. Цим ╕менем поясню╓ться пров╕дна мета роман╕в Дереша - нести добро та змальовувати любов.
П╕д час сп╕лкування з аудитор╕╓ю автор тримався в╕льно, закликаючи до неформально╖ атмосфери - до нього можна було звертатися й на "ви" (як до поважного творця, твори якого перекладаються ╕ноземними мовами, та й сам Дереш не вперше в╕дв╕ду╓ закордоння), ╕ на "ти" (адже письменник майже ровесник тих, хто зараз гризе гран╕т науки). ╤нтелектуальний р╕вень студент╕в, об╕знаних ╕з сучасною укра╖нською л╕тературою, при╓мно вразив гостя й зламав хоча б в╕дносно стереотип про кримчан як зрусиф╕кованих нев╕глас╕в.
Аудитор╕╖ сподобалося те, що Дереш зображу╓ життя молод╕, тобто близьк╕ новому покол╕нню проблеми. За формою твори нагадують притч╕, а сюжет буду╓ться як ╕нтригуючий ╕ водночас забарвлений нац╕ональним колоритом: улюблен╕ письменником Карпати, б╕ля них - та╓мниче м╕стечко М╕дн╕ буки (як тут не згадати детективи Конан Дойла, в яких згадувався прец╕кавий ма╓ток з такою назвою!), населене... звичайними й нав╕ть не дуже розвинутими в духовному план╕ людьми. Дереш заводить читача в св╕т вид╕нь, сн╕в, нав╕ть галюциногенних витвор╕в розбурхано╖ уяви, щоб пот╕м раптово показати загублен╕сть героя в бездушному св╕т╕.
"Мен╕ пощастило на старт╕", - так м╕г би сказати про себе пан Дереш. Справд╕, його творч╕сть нагаду╓ пошуки ╕нших молодих письменник╕в - представник╕в в╕денсько╖ школи експрес╕он╕зму, до яких належав ╕ Кафка (хоча сам Дереш не вважа╓ себе його творчим спадко╓мцем). Сучасна укра╖нська л╕тература ╓ постмодерн╕стичною, тобто, на перший погляд, у н╕й нема╓ центрально╖ теми як тако╖. Але якщо вдуматися, ста╓ зрозум╕лим ╕дея Дереша: те, що сьогодн╕ в центр╕, завтра опиниться на узб╕чч╕. ╤ навпаки.
Головна робота молодого творця - це пошуки найяскрав╕ших сл╕в ╕ численн╕ експерименти. Хот╕лося б побажати не т╕льки в╕дточення форми (╕ шокуючо╖, ╕ ф╕лософсько╖ водночас), а й прид╕ляти б╕льше уваги проблемам "маленького укра╖нця" з його турботами та прагненням тепла.
Любко Дереш подарував ун╕верситетськ╕й б╕бл╕отец╕ прим╕рники сво╖х твор╕в, до яких додав компакт-диски з власним начитуванням. Цим автор висловив бажання кримським укра╖нцям ╕ зокрема ф╕лологам не в╕дриватися в╕д свого кор╕ння та слухати зах╕дноукра╖нську вимову.
Запрошу╓мо вас до б╕бл╕отеки!
А в пана Дереша, за власними словами, назавжди залишаться прекрасн╕ кримськ╕ спогади.
Ольга СМОЛЬНИЦЬКА,
студентка III курсу факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства ТНУ ╕мен╕ В. ╤. Вернадського.

Л╤ТЕРАТУРНИЙ "ДЕСАНТ" В ╢ВРОПУ
Увага м╕жнародного книжкового ярмарку "Ляйпц╕гер Бухмессе-2007", який розпочав 22 березня свою роботу в Лейпцигу, знову прикута до нов╕тньо╖ л╕тератури кра╖н Центрально╖ та Сх╕дно╖ ╢вропи, пов╕домля╓ власний кореспондент УКР╤НФОРМу в ФРН.
"Лейпцизька виставка для сх╕дно-╓вропейського книжкового ринку стала сво╓р╕дним в╕кном у зах╕дний св╕т", - п╕дкреслив на в╕дкритт╕ ярмарку його директор Ол╕вер Ц╕лл╓. В╕н нагадав, що тор╕к Укра╖на та Словен╕я нав╕ть брали участь у виставц╕ як почесн╕ гост╕. Цього року орган╕затори продовжують знайомити зах╕дного читача з творч╕стю молодих сх╕дно╓вропейських л╕тератор╕в, у тому числ╕ й з Укра╖ни.
У рамках Лейпцизького л╕тературного колокв╕уму проведено мистецьку акц╕ю "╢вропейськ╕ прикордонн╕ держави: зовн╕ за дверима", в як╕й взяли участь шестеро молодих письменник╕в з Укра╖ни та Б╕лорус╕. Укра╖нськ╕ автори ╤рена Карпа, Любко Дереш та Остап Сливинський читали у Лейпцигу власн╕ твори. Окр╕м того, на виставц╕ в╕дбулися л╕тературн╕ читання за участю вже добре в╕домих у Н╕меччин╕ укра╖нських письменник╕в Андр╕я Куркова та Серг╕я Жадана.
У "Ляйпц╕гер Бухмессе" цього року взяли участь понад 2 тисяч╕ експо-нент╕в з 36 кра╖н. Головну в╕дзнаку ярмарку - Лейпцизьку л╕тературну прем╕ю ╓вропейського порозум╕ння - отримали рос╕йський ф╕лософ Михайло Рикл╕н та н╕мецький публ╕цист Герд Кьонен. Тор╕к нею був удосто╓ний Юр╕й Андрухович за св╕й роман "Дванадцять обруч╕в".

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2007 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4631

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков