Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2007 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 30.03.2007
ЗВОРОТНА СТОРОНА МЕДАЛ╤
Тамара СОЛОВЕЙ.

╤ван Михайлович Гасюк з 1994 року очолю╓ кримський осередок орган╕зац╕╖ пол╕тв'язн╕в та репресованих Укра╖ни, в╕н - активний член РУХу. Людина, в╕дома читачам "Кримсько╖ св╕тлиц╕" гострими матер╕алами, за якими - досить нетиповий для кримчан досв╕д. Та ╕ взагал╕, не багатьом соратникам ╤вана Михайловича довелося дожити до його поважного в╕ку. Вони здеб╕льшого помирали молодими, а з ними - ╕ ╖хн╕ св╕дчення, що ╕ було потр╕бно влад╕.
Народився ╤ван Гасюк в с. Курники Явор╕вського району Льв╕всько╖ област╕ у с╕чн╕ 1930 року. Батько його, Михайло Семенович, мав св╕й магазин ╕ вважався серед селян багатою людиною. В 1939 роц╕ хвиля репрес╕й докотилася до Курник╕в, що розташовувалися на територ╕╖ в╕йськового пол╕гону. Зараз це найб╕льший в Укра╖н╕ Явор╕вський пол╕гон, цьому посприяли особливост╕ м╕сцевост╕, адже тут ╓ ╕ л╕с, ╕ р╕чки, ╕ озера, ╕ пустеля. Тому в передво╓нн╕ роки "репресували" ╕ сам╕ Курники, виселивши ╖хн╕х мешканц╕в в Бессараб╕ю.
Михайло Семенович, якому загрожували ще г╕рш╕ перспективи, певний час переховувався, усв╕домлюючи, що власний магазин - це не ╓диний його гр╕х - в╕н мав у хат╕ ╕ тризуб, ╕ синьо-жовтий прапор, ╕ прац╕ Грушевського. Зрештою, курник╕вц╕ взагал╕ були патр╕отично налаштованими укра╖нцями. Не дарма ж п╕зн╕ше там розташовувався кур╕нь укра╖нських повстанц╕в. З початком во╓нних под╕й повернулася сюди ╕ частина селян. Але ненадовго. Через р╕к ╖х вигнали знову. Цього разу уже н╕мц╕. Та все ж таки був отой р╕к - в оточенн╕ сво╖х. Такими вважали тут повстанц╕в. Малий Ваня запам'ятав ╖х як "нац╕онально-св╕домих вояк╕в, що бажали добра для свого народу, прагнули визволити сво╖х людей ╕ поводилися дуже толерантно".
Пом╕ж тим в╕йна зак╕нчилася, хоча укра╖нськ╕ в╕йська ще довго не припиняли свого спротиву. С╕м'я Гасюк╕в мешкала в с. Шутовому, де батько працював продавцем в магазин╕. ╤ван зак╕нчував у Львов╕ десятир╕чку веч╕рньо╖ школи, а паралельно навчався на фельдшера. В 1947 роц╕ в╕н одержав червоний диплом ╕ т╕льки-но встиг в╕днести його до медичного ╕нституту, як в молод╕жному середовищ╕ розпочалися арешти. Схопили к╕лькох його однокурсник╕в. Зазнав цього лиха й ╤ван. Його звинуватили в тому, що робив перев'язки пораненим бандер╕вцям. А коли при обшуку знайшли вдома ще й ╕стор╕ю Грушевського та лист╕вку-звернення до радянських солдат╕в, цього вже було достатньо, щоб неповнол╕тнього юнака засудити до 10 рок╕в ув'язнення.
Вже в тюрм╕ в╕н дов╕дався, що не набагато краща доля сп╕ткала ╕ його родину.
Батьк╕в з братами вивезли в Кемеровську область - працювати на шахт╕. Матусю, Параскев╕ю Михайл╕вну, разом з сус╕дським шестир╕чним хлопчиком, мати якого померла в дороз╕, поселили окремо в╕д чолов╕ка ╕ сина (╕ншому, 15-р╕чному сину вдалося втекти, але п╕сля двор╕чних понев╕рянь його повернули до батька). Матер╕ вже не було, 48-р╕чна, вона померла в╕д голоду ╕ холоду в неопалюван╕й землянц╕ разом з хлопчиком. Де знайшов ╖╖ прах останн╓ пристановище - нев╕домо ╕ нин╕, хоча ╤ван Михайлович посилав запити в ус╕ можлив╕ ╕нстанц╕╖. А люди, що в╕дбували там покарання, казали: мертвих просто кидали в шахту.
За сво╖ 7,5 року (ст╕льки довелось перебувати ув'язненим) ╤ван теж побачив немало жахливого: страждань, смертей, нелюдсько╖ жорстокост╕. Це було ╕ в тюрм╕, п╕д час сл╕дства, ╕ в Мордов╕╖, де в╕н л╕кував хворих на туберкульоз в'язн╕в, що помирали, як мухи. Але харчування там було пристойне, як ╕ у в╕льнонайманих. Та пом╕тивши, що навкруги ╤вана гурту╓ться молодь ╕ в╕н не забува╓ р╕дно╖ мови, в╕дпов╕дн╕ органи вир╕шили, що таке покарання (без вини!) для нього занадто м'яке ╕ запроторили його на п╕вн╕ч, де потр╕бн╕ були раби для спорудження Норильського н╕келевого заводу. Молодий в'язень потрапив на рудник, де добували н╕кель. Бригадиром у нього став колишн╕й майор див╕з╕╖ СС "Свободная Россия" на пр╕звище Татаринцев. Спочатку в╕н зустр╕в молоде поповнення лаг╕дно ╕ в╕дправив працювати на кухню, спод╕ваючись знайти п╕д-тримку. Та дарма. Хлопц╕ його над╕й не виправдали, до того ж говорили ненависною бригадиров╕ укра╖нською мовою. Тож ╕ опинилися на найважч╕й робот╕ - в кар'╓р╕. Але згодом ╕ цього бригадиров╕ (а на так╕ посади призначали "стукач╕в") виявилося замало. В╕н написав на ╤вана та його товариш╕в донос, де звинуватив ╖х в укра╖нському нац╕онал╕зм╕ ╕ п╕дбурюванн╕ до страйк╕в. Все це з'ясувалося п╕д час сл╕дства, коли ╤вана Гасюка кинули в закриту таб╕рну тюрму, де в╕н перебував з початку с╕чня по травень 1953 року. Тут застав ╕ смерть Стал╕на, коли тюрма засп╕вала в над╕╖, що свав╕ллю буде покладено край. Але де там!
Тюремний режим був нестерпним: щодня по 10 годин каторжно╖ прац╕ в кар'╓р╕ з одним вих╕дним на м╕сяць. Дорога до кар'╓ра - теж понад годину. В умовах п╕вн╕чно╖ зими ╕ пост╕йного в╕дчуття голоду (вранц╕ ╕
ввечер╕ - гаряча баланда, а в об╕д - мерзлий хл╕б з оселедцем) люди мусили ще й зробити встановлену норму. Якщо бригад╕ це було не п╕д силу, в'язн╕ залишалися в камер╕ без опалення. Але, як виявилося, це "стимулювання" було ще "гуманним". Бо до 1947 роц╕ в такому раз╕ застосовувалося так зване десяткування: кожного десятого члена бригади розстр╕лювали. Пот╕м призвича╖лися саджати "ледар╕в" у БУР на голодний пайок. Б╕льше п'яти д╕б люди не витримували. Взагал╕ вся ця методика катування беззахисно╖ людини варта вивчення ╕ узагальнення з в╕дпов╕дними висновками, аби оц╕нка минулого перес╕чним громадянином була адекватною.
В таких умовах ╤ван став, за тамтешньою терм╕нолог╕╓ю, "доходягою" - це коли людина перебува╓ на меж╕ життя ╕ смерт╕. Дякуючи Богов╕, юнака пом╕стили в камеру-л╕карню, де в╕н почав оживати. Тих, хто вже м╕г самост╕йно рухатися, в╕дправляли по таборах, де ╖х зустр╕чали як геро╖в, розум╕ючи, через що пройшли ц╕ страждальц╕.
А пройшов ╤ван Гасюк з товаришами ще й через голодовку, яку було оголошено в тюрм╕ на початку березня. Тод╕, п╕сля ранкового окрику охоронця "Подъем, сволочи!", н╕хто не встав. Люди почали вимагати, щоб ╖х випустили з тюрми на зону. На трет╕й день голо-довки ╖х намагалися виманити з камер смаженою картоплею, яко╖ тут не бачили довгими роками. Але витримали ╕ цю спокусу, ╕ нав╕ть рукопашну з чек╕стами. На сьомий день голодовки прибула ком╕с╕я з Москви ╕ пооб╕цяла, що вимоги голодуючих будуть виконан╕ - ╖х в╕дправлять назад в конц-таб╕р, а в тюрм╕ пол╕пшать харчування.
На цей час вже назр╕вало повстання ╕ на зон╕, приводом для якого став розстр╕л трьох пол╕тв'язн╕в у травн╕ 1953 року. Було оприлюднено ╕мена кер╕вник╕в страйку ╕ повстання, один з яких - в минулому начальник
канцеляр╕╖ В. Лен╕на, хоча д╕йсний ╕дейний кер╕вник не легал╕зувався. ╤ван Гасюк здогадувався, що ним був ╤ван Столяр, з яким вони на той час разом працювали в стац╕онар╕ таб╕рно╖ л╕карн╕.
Повстання продовжувалося два м╕сяц╕. Пол╕тв'язн╕ вимагали пол╕пшити ╖хн╕ умови перебування в табор╕, зокрема, запровадити вих╕дн╕ за календарем, а не дв╕ч╕ на м╕сяць, а також перераховувати ╖м на рахунок зароблен╕ грош╕, переглянути справи невинних жертв пол╕тичних репрес╕й, покарати найжорсток╕ших наглядач╕в тощо.
При╖здило чимало ком╕с╕й, зрештою тюремна адм╕н╕страц╕я письмово зобов'язалася виконати вимоги пол╕тв'язн╕в. ╤ - обдурили. Люди знову взялися до роботи. Запрацювала потужна машина, що рухала СРСР в "св╕тле майбуття". Але в зон╕ знову почали зникати авторитетн╕ люди, ╕ повстання в╕дновилося. Воно поширилося ╕ на ╕нш╕ пол╕тичн╕ табори. М╕сцева влада вимагала додаткову охорону, ╕ сюди перекинули з Москви див╕з╕ю ╕м. Дзержинського, оф╕цери яко╖ з допомогою рад╕о намагалися пос╕яти пом╕ж повстанцями розбрат. Але вже не спрацьовували н╕як╕ прийоми. Медики, серед яких ╕ ╤ван Гасюк, д╕зналися першими, що Москва дала "добро" на криваве приборкання повстанц╕в. Через тиждень п╕сля ц╕╓╖ жахливо╖ новини застрочили кулемети ╕ автомати. Це було в "Норильлагу", в одну з липневих ночей 1953 року. Лише на його п'ятому в╕дд╕ленн╕ було вбито близько 90 ╕ поранено близько 200 ос╕б. Ц╕лодобово працювали операц╕йн╕ блоки. Мертвих, за чутками, таб╕рна адм╕н╕страц╕я викидала прямо в озеро, а тих, хто вижив, вивезли в тундру на п╕щаний кар'╓р. Умови життя тут виявилися ще г╕ршими, н╕ж в Норильську. Пол╕тв'язн╕ знову оголосили голодовку. Тож зв╕дти, через Красноярськ, учасник╕в норильського повстання в╕дправили на Колиму. Там ╖х розм╕стили в таборах "Холодний" ╕ "Юв╕лейний", де згодом теж виник страйк. ╤вана Гасюка, якого вважали одним з його орган╕затор╕в, знову кинули в закриту тюрму, що розташовувалася в п╕дземелл╕.
В╕дбувся суд, який визнав, що у д╕ях неповнол╕тнього на час ув'язнення юнака не було складу злочину. Важко було пов╕рити ╤вану, що тепер в╕н - в╕льна людина. Одразу ж подався до Львова, де колись збирався навчатися в мед╕нститут╕. Але його негайно взяли на обл╕к як члена с╕м'╖ буржуазних нац╕онал╕ст╕в. ╤ хоча в╕н мав нам╕р лише погостювати у батька, що жив тепер у Кемеровськ╕й област╕, та змушений був лишитися тут на 7 рок╕в як спецпоселенець.
З особистого дозволу Микити Хрущова ╤ван Гасюк подав документи в Кемеровський медичний ╕нститут. На щастя, ректором його виявився теж колишн╕й спецпоселенець, який з розум╕нням поставився до бажання навчатися свого аб╕тур╕╓нта. На третьому курс╕ спецпоселення було зняте ╕ з ╤вана. Але, хоча ╕ став в╕н в╕льною людиною, та затримався в тих краях на 9 рок╕в. Працював головним л╕карем ╕ рентгенологом м╕жрайонного протитуберкульозного диспансеру.
Лише в 1970 роц╕ йому вдалося зм╕нити м╕сце проживання - пере╖хав в Алушту, де 25 рок╕в був рентгенологом ╕ бронхологом в одному з санатор╕╖в, аж до виходу на пенс╕ю.
Як бачимо, ╤ван Михайлович в╕дчув на соб╕ те, що ╕ уявити важко. Тож поц╕кавилася, чого в╕н оч╕ку╓ в╕д майбутнього в наш╕й затяжн╕й пол╕тичн╕ криз╕. Чи не пахне порохом?
- Все буде гаразд, - оптим╕стично заявив в╕н. - Хоча я вже таке бачив: мельник╕вц╕ ╕ бандер╕вц╕ почали сперечатися м╕ж собою, як ╕ тепер, коли не змогли утримати ╓диного пол╕тичного фронту прав╕ патр╕отичн╕ сили. Але через р╕к ми вигра╓мо. "Батьк╕вщина" ╕ "Наша Укра╖на" об'╓днаються, створять парламентську б╕льш╕сть.
Саме на ц╕й оптим╕стичн╕й нот╕ ╕ хот╕лося б перервати розпов╕дь про долю та погляди нашого укра╖нського патр╕ота з Алушти. Тим б╕льше, що редакц╕я газети ма╓ нам╕р оприлюднити видану ним брошуру п╕д назвою "Норильське повстання", яка розпов╕да╓ про травнев╕ под╕╖ 1953 року ╕ взагал╕ про зворотну сторону медал╕, що вшановувала трудов╕ досягнення радянсько╖ людини. Ми мусимо знати ╕ про це...

На фото: ╤. М. Гасюк в редакц╕╖ "КС".

КОЛИШН╤ ПОЛ╤ТВ'ЯЗН╤ ОТРИМАЮТЬ ДОДАТКОВ╤ ПЕНС╤╥ В╤Д УРЯДУ
Близько 16 тисяч колишн╕х пол╕тв'язн╕в комун╕стичного режиму Н╕мецько╖ Демократично╖ Республ╕ки отримуватимуть додатков╕ пенс╕╖ в╕д уряду ФРН. В╕дпов╕дне р╕шення ухвалили н╕мецьк╕ м╕н╕стри, пов╕домля╓ власний кореспондент УКР╤НФОРМу в ФРН.
Жертви НДР╕вського режиму, як╕ через власн╕ пол╕тичн╕ погляди були ув'язнен╕ щонайменше на ш╕сть м╕сяц╕в, мають право на щом╕сячне в╕дшкодування у розм╕р╕ 250 ╓вро. Федерац╕я щор╕чно повинна вид╕ляти для цього додатков╕ 50 млн. ╓вро бюджетних кошт╕в.
Р╕шення, погоджене на урядовому зас╕данн╕, ма╓ бути винесене найближчим часом на голосування в парламент╕ ФРН. ╤з положенням майбутнього закону погоджуються як правляча коал╕ц╕я, так ╕ опозиц╕йн╕ парт╕╖. Плану╓ться, що законопроект буде ухвалений Бундестагом ще до л╕тн╕х парламентських кан╕кул.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2007 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4627

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков