Версiя для друку Обговорити в форумi

Ми не випадково вирішили назвати сторінку читацької пошти "Кримським майданом" - саме так наші читачі охрестили "Світлицю" у ті часи, за якими, може, нині хтось сумує, хтось, навпаки, хамелеонно пнеться видавити залишки помаранчевих відтінків зі своєї політичної фізіономії, аби не шкодили кар`єрі. Але ж переконання на переправі (що поробиш, коли наше життя - суцільна переправа!) не міняють: вони або є, або їх нема. Ми будемо раді посприяти нашим як шанувальникам, так і критикам, щоби їхня позиція, їхні думки про те, що коїться довкола нас, були почуті іншими. Кожен має право бути почутим! Одне лише прохання: висловлюватися якомога лаконічніше і дипломатичніше: поважаймо інших, якщо хочемо, щоб поважали нас...

СПІЛКУЙМОСЯ!

Коли є вільний час, люблю перечитувати старі номери "Кримської світлиці". Порівнюючи їх зі свіжими, останніми, можна робити цікаві висновки. Скажімо, у "КС" за 30.06 2006 р. є цікава стаття Лідії Степко "Я розмовляю українською!" про ініціативу севастопольця Валерія Говгаленка, головного редактора міського часопису "Абсолютно всё".
У додатку "Джерельце" (тієї ж дати) є стаття Алли Петрової "У "Світанку" - світанково". Поет Данило Кононенко свого часу написав:

"Тут луна Шевченка слово
Рідна мова тут бринить.
У "Світанку" - світанково
У "Світанку" - світло жить!"

І я тепер вже особисто знаю і "світанківців", і Валерія Говгаленка... Враження хороше від цих людей. Тільки чомусь з деяким смутком думаю: а чому вони не контактують? Зайнятість головного редактора часопису "Абсолютно всё" і керівника "Світанку" Алли Петрової зрозуміла. Але принаймні дехто з їхніх вихованців, послідовників повинен бути у тісному контакті між собою. У мовному змаганні Севастополь і Сімферополь повинні бути разом!
Колись я цікавився деякими моментами життя вірменської, грузинської, єврейської діаспор у світі. Ці народи виживають за рахунок тісних контактів. На дні народження у якогось діяча можуть зібратися музиканти, бізнесмени, професійні фотографи, шанувальники йоги, історики, кіноактори, спортсмени і... всім цікаво, всі задоволені. Високий рівень взаємодопомоги абсолютно логічно випливає з традицій "якісного спілкування".
Українці в Криму фактично є діаспорою, тому повинні вивчати корисний досвід інших народів. Навіть якщо немає "зачіпки" для якоїсь конкретної спільної справи, то телефонний дзвінок і тепле слово ще нікому і ніколи не зашкодили...
Сергій ЛАЩЕНКО.
м. Львів.

ПОГОВОРИЛИ...

На місці, куди автоцистерною привозять джерельну воду, стояв чоловік.
- О, ви мене випередили, - кажу йому привітно. Він бісом подивився на мене.
- Ты на каком языке говоришь, на русском?
- Ні, українською мовою, - відповідаю.
- Но здесь же Крым, нас, русских, здесь один миллион семьсот тысяч!
За переписом 2001 року, в Криму проживає 1 млн. 180 тисяч росіян.
- Але ж і українців, мабуть, тисяч триста тут проживає. За переписом 2001 року, в Криму назвали себе українцями 492,2 тисячі чоловік.
- Шестьсот тысяч по паспорту украинцев в Крыму, и все они говорят на русском языке, - поправив він мене.
- А я, бачте, розмовляю по-українськи, а чому ви мене не розумієте?
- На кой он мне, украинский, я русский.
- А я, українець, крім своєї рідної мови, вільно володію російською, деякий час проживав в Латвії, тож можу ще спілкуватися латвійською, англійською, ще не зовсім забув німецьку. Кажуть: скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина. Виходить, я інтернаціоналіст, а ви шовініст.
Мовчить він, насупився. Підходять з бачками люди, я продовжую з ними розмовляти українською, їх це не дивує, знають, що я українець. Чоловік і на них за це дметься, мовчки пішов у сусідній під'їзд. Отак, українці, більше розмовляйте українською, менше буде набундючених росіян. В під'їзді, де я проживаю, - дев'ять квартир, а вільно розмовляють українською тільки три людини.
Костянтин МОЧУЛЬСЬКИЙ.
м. Керч.

Шановна редакціє! Надсилаю черговий допис. Надіюсь, що знадобиться. Підписався псевдонімом, бо дружина боїться, що комуністи мене поб'ють. Поступився їй, нехай не хвилюється.
Всього доброго. Слава Україні!

ЩО ЗАВЖДИ ВИЙДЕ З КОМУНІСТА?

Ось спостерігаю я за поведінкою нашої парламентської "антикризової" коаліції і думаю, що ж це за об'єднання таке? На перший погляд, це щось неприродне, яке не повинно б бути. Ну, що може бути спільного, об'єднуючого між комуністами і олігархами-капіталістами: лютими непримиренними ворогами капіталізму, з одного боку, і олігархами-капіталістами, з другого, котрі за короткий час "чесним" шляхом придбали собі мільйони і мільярди доларів? Але ж вони є. Послухавши поради Козьми Пруткова, поглянемо в корінь.
Хрещений батько російських комуністів Сергій Нечаєв, котрий у ХІХ ст. створив революційну організацію "Народная расправа", в своїй програмі, надрукованій в книзі "Катехизис революционера", писав: "...Ми об'єднаємось зі злочинним світом, цими справжніми революціонерами". Не знаю, а чи об'єднались? А ось його послідовник, Володимир Ульянов (Ленін), після революції видав наказ випустити з тюрем всіх карних злочинців, а своїм соратникам роз'яснив: "У нас, в Росії, справжніми, загартованими в боротьбі з багачами, революціонерами можуть бути лише злочинці. Наші м'якотілі інтелігенти не здатні бути твердими революціонерами". І російські більшовики таки об'єднались з тими карними злочинцями. Чого тільки варті Йосиф Джугашвілі (Сталін) і Тер-Петросян (Камо). Вони почали свою "кар'єру" разом в злочинному світі ще підлітками. За численні злочини потрапили за ґрати. А вже там їх як здібних експропріаторів завербували більшовики, щоб добувати гроші для партії. Як же група, очолювана Сталіним і Камо, добувала ті гроші? Підстерігали перевізників великих партій грошей (а про це їм повідомляли більшовики), нападали, супроводжуючих вбивали, гроші забирали і зникали. Звісно, свідків живими не залишали. Не вірите? Прочитайте книжку "Легендарний Камо".
Вам, мабуть, відома постать героя громадянської війни, більшовицького командарма Григорія Котовського. До революції він був, як тепер кажуть, паханом, отаманом розбійників. Мало? То додам ще. Колись, до революції, в Одесі була потужна бандитська організація Мішки Япончика. Більшовики з тієї банди сформували "рево-люційний" полк для "визволення"
м. Києва від петлюрівців. До Києва, правда, той полк не дійшов, бо бандити за всіх обставин залишаються бандитами, хоч і "революційними". По дорозі на Київ грабували все і всіх, то більшовики змушені були ліквідувати його. У банді Мішки Япончика був підручний. Такий собі керівник служби безпеки Льова Задов. Хитрий, винахідливий, підступний і жорстокий. Більшовики взяли його в одеську ЧК, де він "успішно" працював деякий час.
Чільний німецький комуніст Еріх Кох, як і багато інших німецьких комуністів, після 1933 року перейшов до фашистів. Сподіваюсь, багатьом він відомий як соратник Гітлера і кат українського народу. Другий соратник Гітлера Герман Герінг сказав:
"З комуніста завжди вийде добрий фашист, а з демократа - ніколи".
Ну, коли російські більшовики в період революції і дещо пізніше об'єднувалися зі злочинним світом, а німецькі комуністи - з фашистами, то чому б сучасним комуністам не об'єднатись з акулами капіталу, з олігархами? От і об`єдналися - в нашому парламенті...

Теж КОЗЬМА,
але не ПРУТКОВ.

ПРО ПАРТІЮ
(на спомин В. В. Маяковського)

Облишимо поета фахові якості,
здатного оспівувати погань любу.
В епоху партійної
шахрайської жадібності
приборкати мусим
шахрайську юрбу!
Партіє! Ти партійні квитки
 поскладала -
переконуєш, ніби тебе нема!
- Конспірація? - Мудро! -
 щоб і надалі
не знімати
з мільйонів людей ярма!
По краях та республіках
 імітуєш демократію,
застосовуєш вже
не фізичні репресії,
в хащах партії ховаєш
 мурло партократії -
вже і в цьому вбачаю
немало прогресу я.
Наші злидні -
то твоїх досягнень вись -
пам'ятник підлабузнику-поету.
До всіх чортів з матерями котись!
До лисого дідька,
що створив колись
тебе, до його портрета!
Іван ТРУХ.
м. Армянськ.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #12 за 23.03.2007 > Тема "Крим - наш дім"