"Кримська Свiтлиця" > #12 за 23.03.2007 > Тема "З потоку життя"
#12 за 23.03.2007
Новини Укра╖ни ╕ Криму
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ № 207/2007 Про Координац╕йну раду з п╕дготовки заход╕в у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 - 1933 рок╕в в Укра╖н╕
З метою забезпечення належно╖ орган╕зац╕╖ та проведення заход╕в у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 - 1933 рок╕в в Укра╖н╕ та на п╕дтримку ╕н╕ц╕ативи укра╖нсько╖ та св╕тово╖ громадськост╕ постановляю: 1. Утворити при Президентов╕ Укра╖ни Координац╕йну раду з п╕дготовки заход╕в у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 - 1933 рок╕в в Укра╖н╕ (дал╕ - Координац╕йна рада). 2. Визначити основним завданням Координац╕йно╖ ради п╕дготовку пропозиц╕й ╕з забезпечення координац╕╖ заход╕в, зд╕йснюваних органами державно╖ влади, науковими та громадськими ╕нституц╕ями, ╕з вшанування пам'ят╕ жертв голодомор╕в в Укра╖н╕ та у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 - 1933 рок╕в в Укра╖н╕. 3. Установити, що Координац╕йна рада утворю╓ться у склад╕ голови, секретаря та ╕нших член╕в Координац╕йно╖ ради. Координац╕йну раду очолю╓ Президент Укра╖ни. Персональний склад Координац╕йно╖ ради затверджу╓ться Президентом Укра╖ни. 4. Установити, що Координац╕йна рада може проводити сп╕льн╕ зас╕дання з Орган╕зац╕йним ком╕тетом з п╕дготовки та проведення заход╕в у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору в Укра╖н╕, утвореним розпорядженням Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 23 грудня 2005 року №561-р. Президент Укра╖ни В╕ктор ЮЩЕНКО. 14 березня 2007 року.
ФРАНЦУЗЬКА ПРЕСА ПРО ГОЛОДОМОР ФРАНЦУЗЬКА преса традиц╕йно прид╕ля╓ не надто багато м╕сця Голодоморов╕ в Укра╖н╕ у 1932 - 1933 роках. ╤ минулор╕чне вшанування пам'ят╕ жертв ц╕╓╖ страшно╖ трагед╕╖ не було винятком. Наприклад, газета "Le Figaro" не присвятила цьому жодного матер╕алу. Натом╕сть ╕нший загальнонац╕ональний щоденник, "Le Monde", надрукував два матер╕али, зокрема, св╕дчення тих, хто пережив Голодомор. "Табу на укра╖нський "Голодомор". Так назива╓ться головна стаття на цю тему, безпреце-дентна для французько╖ преси за глибиною анал╕зу, причому слово "Голодомор" подане без зм╕н французькими л╕терами, а в дужках зазначено, що в переклад╕ з укра╖нсько╖ це означа╓ "винищення голодом". "Ця стор╕нка стал╕нсько╖ ери, - пише "Le Monde", - позначена багатом╕льйонними смертями, в основному, в Харк╕вськ╕й ╕ Дн╕пропетровськ╕й областях. Цьогор╕чне вшанування жертв як н╕коли пол╕тичне". Газета наголошу╓, що президентський законопроект над╕йшов у Верховну Раду Укра╖ни в той момент, коли В╕ктор Ющенко готу╓ться роз╕рвати угоду з урядом, п╕дписану в серпн╕, зокрема, "з пророс╕йською парт╕╓ю В╕ктора Януковича, яка представля╓ якраз тих рос╕йськомовних, батьки яких при╖хали в Укра╖ну на пост╕йне проживання, щоб заповнити демограф╕чне "кровопускання" за допомогою голоду". "Le Monde" нагаду╓, що з десяток кра╖н уже оф╕ц╕йно визнали голод в Укра╖н╕ геноцидом, одначе Франц╕╖, яка "любить видавати закони на ╕сторичн╕ теми", у цьому списку нема╓. Газета циту╓ негативну в╕дпов╕дь м╕н╕стра закордонних справ Франц╕╖ в 2005 роц╕ на письмовий запит одного сенатора. Пол╕тична експлуатац╕я ц╕╓╖ теми, зазначено в статт╕ газети "Le Monde", не полегшу╓ роботи ╕сторик╕в. Зараз у Франц╕╖ трива╓ дискус╕я на цю тему, причому спектр погляд╕в дуже широкий. Наприклад, ╕сторик Анн╕ Лякруа-Р╕з ╕з ун╕верситету Париж-7, марксистка, близька до комун╕стично╖ парт╕╖, Голодомор назива╓ "брехнею ╕ н╕мецько-польсько-ватиканською кампан╕╓ю". На ╖╖ думку, в 1932 - 1933 роках в Укра╖н╕ був неврожай, внасл╕док якого влада вдалася до строгого розпод╕лу пайк╕в. Коли ж журнал╕ст щоденника телефонував до не╖, жодного коментаря одер-жати йому не вдалося. "Le Monde" зазнача╓, що голод вразив т╕ област╕, в яких було "найб╕льш вороже ставлення до колектив╕зац╕╖ ╕ як╕ були вогнищами укра╖нського нац╕онал╕зму". Газета циту╓ також слова в╕домого ╕сторика Стефана Куртуа, автора "Чорно╖ книги комун╕зму", який вважа╓ голод в Укра╖н╕ спланованим та орган╕зованим. Його сл╕д вважати "класовим геноцидом". ╤нший ╕сторик ╤в Тернон, книжка якого про геноциди в ХХ стол╕тт╕ вийде на початку наступного року, переконаний, що то був "геноцид шляхом голоду. Нав╕ть якщо вважати, що в╕д насильницького голоду вмерло 5 м╕льйон╕в ос╕б, це був, безумовно, геноцид". "Le Monde" наводить також думки ще одного в╕домого ╕сторика Н╕коля Верта, який довго був обережним щодо того, як квал╕ф╕кувати Голодомор. Останн╕ арх╕вн╕ дан╕, зокрема, листи Стал╕на, як╕ стали доступними, зм╕нили його думку. Тепер Н╕коля Верт схиля╓ться до того, що це був геноцид: "Щодо ╕нших голод╕в на територ╕╖ СРСР, укра╖нський вир╕зня╓ться волею викор╕нити нац╕онал╕зм ╕ покарати селян". Газета "Liberation" пода╓ цифру в 10 м╕льйон╕в укра╖нц╕в-жертв Голодомору або чверть населення тод╕шньо╖ радянсько╖ республ╕ки. Газета назива╓ трагед╕ю 1932 - 1933 рок╕в "найжахлив╕шим голодом серед тих, як╕ ╢вропа зазнала в ХХ стол╕тт╕". "Укра╖нськ╕ кер╕вники, - зазначила "Liberation", - вважають, що цей голод був штучним ╕ мав за мету ослабити, нав╕ть л╕кв╕дувати укра╖нську нац╕ю". А тижневик "Nouvel observateur", за агентством AP, пише, що "Ки╖в хоче, щоб ця драма була визнана геноцидом, яким диригувала Москва". (RadioSvoboda.Ua)
ВЕРХОВНА Рада Укра╖ни ухвалила зм╕ни до Державного бюджету на 2007 р╕к, передбачивши тим самим нов╕ р╕вн╕ соц╕альних стандарт╕в. У сес╕йн╕й зал╕ розглядалося три альтернативн╕ законопроекти: депутатський в╕д фракц╕й опозиц╕╖, документ, внесений Президентом, ╕ проект зм╕н, п╕дготовлений Каб╕нетом М╕н╕стр╕в. Необх╕дну п╕дтримку у 248 голос╕в отримав урядовий вар╕ант. За нього проголосувало три фракц╕╖ антикризово╖ коал╕ц╕╖. У прийнятому документ╕ передбача╓ться п╕двищення розм╕ру м╕н╕мально╖ зароб╕тно╖ плати з 1 кв╕тня до 420 грн., з 1 липня - до 440 грн., з 1 жовтня - до 460 грн. ╕ прожиткового м╕н╕муму для вс╕х основних соц╕альних ╕ демограф╕чних груп населення з 1 кв╕тня на 24 грн., з 1 жовтня - на 22 грн. Уряд пропону╓ зд╕йснити перерахунок витрат на виплати допомоги с╕м'ям з д╕тьми, малозабезпеченим с╕м'ям, ╕нвал╕дам з дитинства, д╕тям-╕нвал╕дам ╕ тимчасову державну допомогу д╕тям. Загальний обсяг субвенц╕╖ на ц╕ ц╕л╕ зб╕льшений на 749,5 млн. грн.
* * *
ПЕРЕВАЖНА б╕льш╕сть (80,6%) укра╖нц╕в б╕льш-менш регулярно платить за житлово-комунальн╕ послуги п╕сля п╕двищення тариф╕в. Водночас 12,1% респондент╕в зазначили, що п╕сля п╕двищення тариф╕в ╖хн╕ с╕м'╖ перестали (повн╕стю або частково) платити за житлово-комунальн╕ послуги. Так╕ результати соц╕олог╕чного досл╕дження "Сусп╕льство ╕ влада на початку 2007 року", проведеного Центром соц╕альних досл╕джень "Соф╕я", пов╕домля╓ УКР╤НФОРМ з посиланням на ╕нтернет-видання Л╤ГАБ╕знес╤нформ. Разом з тим, т╕льки один ╕з п'яти (19%) респондент╕в заявив, що комунальн╕ платеж╕ не створюють серйозних проблем для його с╕мейного бюджету. Дв╕ третини (61,6%) опитаних хоч ╕ платять за житлово-комунальн╕ послуги, однак це стало обтяжливим для с╕мейного бюджету. Зг╕дно з результатами опитування, на сьогодн╕ с╕м'╖ б╕льшост╕ (59,4%) укра╖нц╕в сплачують за житлово-комунальн╕ послуги без затримок ╕ не мають заборгованост╕. Чверть (25,5%) респондент╕в пов╕домили, що ╖хн╕ с╕м'╖ мають заборгован╕сть за 1 - 2 м╕сяц╕. Опитування проводилося в ус╕х областях Укра╖ни, Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим, Ки╓в╕ ╕ Севастопол╕. Ц╕ни ╕ тарифи на житлово-комунальн╕ послуги останн╕м часом в ус╕х рег╕онах Укра╖ни значно зросли. Зокрема, у Ки╓в╕ з 1 грудня 2006 р. тарифи зб╕льшили в 3,4 раза. Однак Ки╖врада п╕сля тривалого протистояння опозиц╕╖ ╕ фракц╕й, що п╕дтримують мера Леон╕да Черновецького, все ж проголосувала за зниження тариф╕в. Тобто коеф╕ц╕╓нт зб╕льшення становить 1,9. Зг╕дно з чинним законодавством, р╕вень тариф╕в на послуги визначають органи м╕сцевого самоврядування.
"ЗАБУЛИ ╤ ЗРАДИЛИ". ТА НЕВЖЕ?
Про початок пол╕тично╖ кампан╕╖ щодо достроково╖ в╕дставки Верховно╖ Ради Криму заявив 21 березня ряд громадсько-пол╕тичних орган╕зац╕й Криму пророс╕йсько╖ спрямованост╕. З╕ сп╕льною заявою вони виступили на м╕тингу, який пройшов б╕ля ст╕н кримського парламенту. ╤н╕ц╕аторами акц╕╖ виступили: орган╕зац╕я "Севастополь-Крим-Рос╕я", Рух "Рос╕йський фронт Серг╕я Шувайникова", а також Конгрес рос╕йських общин Криму, переда╓ кореспондент УКР╤НФОРМу. "Ми вимушен╕ заявити, що депутати, обран╕ в╕д Парт╕╖ рег╕он╕в, Компарт╕╖ ╕ парт╕╖ "Рос╕йський блок", забули ╕ зрадили сво╖ передвиборн╕ об╕цянки виборцям Криму", - йдеться в заяв╕. Серед невиконаних передвиборних об╕цянок орган╕затори акц╕╖ виокремили: надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу друго╖ державно╖, соц╕альна п╕дтримка пенс╕онер╕в, ветеран╕в в╕йни та ╕нвал╕д╕в, позаблоковий статус Укра╖ни.
ТИМ ЧАСОМ...
У кримських школах лише 5,4% в╕д загально╖ к╕лькост╕ учн╕в здобувають осв╕ту укра╖нською мовою, пов╕домив перший заступник м╕н╕стра осв╕ти ╕ науки Автономно╖ Республ╕ки Крим Володимир Каврайський. За словами Каврайського, в поточному навчальному роц╕ в Криму функц╕онують 7 загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в з укра╖нською мовою викладання ╕ 7 загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в з укра╖нською мовою викладання ╕ класами з рос╕йською мовою викладання. Усього укра╖нською мовою навчаються 10,7 тис. школяр╕в. У 2005-06 роц╕ загальна к╕льк╕сть учн╕в, як╕ навчаються укра╖нською мовою, становила 9 тис. 903 людини. * * * Цього тижня на прохання Ком╕тету з мон╕торингу свободи преси в Криму прес-служба РМ АРК розпочала розсилання оф╕ц╕йних пов╕домлень двома мовами - рос╕йською й укра╖нською. До сьогодн╕шнього дня цю чинну норму законодавства Укра╖ни у Криму виконували лише прес-служби Прокуратури АРК ╕ Пост╕йного Представництва Президента Укра╖ни в АРК. Дос╕ виключно рос╕йською мовою працюють в╕дпов╕дн╕ служби п╕дпорядкованих Ки╓ву структур: ГУ МВС Укра╖ни в Криму, ГУ СБУ в Криму, ГУ МНС Укра╖ни в Криму, Азово-Чорноморського Управл╕ння ДПС Укра╖ни тощо.
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 23.03.2007 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4599
|