Розвитку туризму у Севастопол╕ заважа╓ оборонна св╕дом╕сть його мешканц╕в. Така досить ц╕кава думка прозвучала п╕д час проведення Круглого столу за темою: "Перспективи севастопольського туризму: м╕ф чи реальн╕сть?", який щойно в╕дбувся у ст╕нах Севастопольсько╖ м╕ськради. У заход╕ взяв участь м╕н╕стр курорт╕в та туризму АРК Володимир Савель╓в, депутати, представники туристичного б╕знесу, журнал╕сти. Ус╕ присутн╕ з╕йшлися на думц╕, що настав час переходити до посл╕довних системних крок╕в з розвитку туристично╖ галуз╕ у рег╕он╕. Адже Севастополь - м╕сто просто дивовижних ресурс╕в та можливостей: порт, аеропорт, зал╕зниця, море, стародавн╕ пам'ятки. Сам лише Херсонес чого вартий. Грош╕ мали б сипатися на м╕сто золотим дощем та, на жаль, сьогодн╕ це не так. "Ми могли б заробляти 100- 150 м╕льйон╕в гривень, але так сталося, що реальн╕ цифри сьогодн╕ на порядок нижч╕", - зазначив голова м╕ськради Валер╕й Саратов. У 2006 роц╕ Севастополь в╕дв╕дали 240 тисяч турист╕в, з них 82 тисяч╕ - ╕ноземц╕. А туристичних послуг надано лише на 276 тисяч гривень. Як виявля╓ться, назватися туристичною меккою й чекати, що грош╕ сам╕ почнуть сипатися в м╕ську казну - справа марна. У м╕ст╕ в╕дсутня сучасна, приваблива для в╕дпочиваючих ╕нфраструктура, саме для тих в╕дпочиваючих, котр╕ готов╕ платити за як╕сно надан╕ послуги. Перед кожним туристичним сезоном в ус╕х м╕сцевих ЗМ╤ з'являються публ╕кац╕╖ про в╕дсутн╕сть у м╕сцях в╕дпочинку елементарних зручностей - громадських туалет╕в. А несанкц╕онован╕ см╕тт╓звалища не встигають розгребти за м╕жсезоння, й вони усп╕шно продовжують множитися. Але нав╕ть не ц╕ хиби господарювання стали предметом обговорення п╕д час Круглого столу. Раптово виринула тема не зовс╕м спод╕вана - тема статусу "города русских моряков", а також пам'ятник╕в оборони час╕в Друго╖ св╕тово╖ в╕йни та сучасних пам'яток, котр╕ Чорноморський флот зводив на наших теренах вже за час╕в незалежност╕. Б╕льше того, було нарешт╕ озвучене за-питання, задля чого у кожн╕й з ун╕кальних севастопольських бухт сто╖ть по за╕ржав╕лому кораблю? Х╕ба не можна розм╕стити ╖х в одному м╕сц╕? ╤ досить вже оборонятися, треба зм╕нювати ментал╕тет. Досить неприв╕тно бурчати на при╖жджих. Туристу треба рад╕ти, пам'ятаючи, що в╕д нього залежить в╕дремонтований дах будинку чи як╕сно облаштований дитячий майданчик. В╕йна зак╕нчилася давно, а ми л╕пимо й л╕пимо пам'ятники оборони. Ось ╕ зараз в╕дкритий рахунок в одному з м╕сцевих банк╕в: проводиться зб╕р кошт╕в городян на побудову чергового пам'ятника захисникам 35-╖ берегово╖ батаре╖. Чимал╕ грош╕ сьогодн╕ витрачаються на добудову пам'ятника матросу й солдату на мис╕ Хрустальний, в╕д якого в╕дмовилися нав╕ть радянськ╕ кер╕вники. Проте пам'ятнику укра╖нському флотоводцев╕ - Сагайдачному, котрий бував б╕ля наших берег╕в ще до приходу сюди рос╕йсько╖ ескадри, м╕сця так ╕ не знайшлося, хоч в╕н давно вже в╕длитий ╕ чека╓ лише р╕шення на встановлення. Фах╕вц╕ в╕д турб╕знесу, учасники Круглого столу, вважають, що запропонован╕ для огляду туристам об'╓кти: музе╖, корабл╕ флот╕в та пам'ятники оборони - все це програма одного дня. Тому в╕дпочиваюч╕ й зупиняються у Ялт╕, а до Севастополя вибираються на один день. Там вони залишають грош╕, а тут - купи см╕ття. Не можна оборонятися в╕чно. В╕йна давно минула. ╤нша р╕ч, що з нами нашими ж руками вою╓ держава-сус╕д, котра хот╕ла б на вс╕ часи залишити Севастополь як свою в╕йськову базу. Той, хто побував у Новорос╕йському порту, розум╕╓, чому тамтешн╕ б╕знесмени не хочуть посунутися, аби зв╕льнити м╕сце п╕д базу свого ж Чорноморського флоту. Не лише пол╕тика породжу╓ спод╕вання рос╕ян на в╕чне його перебування на наших теренах. Ще одн╕╓ю темою обговорення п╕д час Круглого столу стала запол╕тизован╕сть та соц╕альна напружен╕сть, котра пост╕йно нагн╕та╓ться в рег╕он╕. Рос╕йським пол╕тикам байдуже, як╕ прибутки ми отримуватимемо в╕д нашо╖ туристично╖ галуз╕. Вони то напрацьовують у нашому м╕ст╕ сво╖ пол╕тичн╕ пабл╕с╕т╕ перед виборами у Держдуму, то п╕дбурюють наших громадян боротися з розм╕щенням ракет ПРО у Польщ╕ та Чех╕╖. Згадаймо ще, як к╕лька рок╕в тому вояки Чорноморського флоту РФ примудрилися проводити бойов╕ навчання у Кримських горах, бо вони ╖м, бачте, нагадували чеченський ландшафт. До реч╕, м╕тинг╕в проти просування НАТО на сх╕д щось у Москв╕ не видно й не чутно, не кажучи вже про рос╕йськ╕ курорти. Зате пан Лужков п╕д час останнього в╕зиту сердечно дякував кримчанам за минулор╕чний феодос╕йський скандал. Нам би теж скласти йому подяку за нап╕впорожню казну п╕сля зак╕нчення курортного сезону. Бо, як в╕дзначали учасники Круглого столу, лише турист-екстремал погодиться в╕дпочивати у рег╕он╕, котрий мало не щодня вибуха╓ м╕тингами та п╕кетами. Що ж до пам'яток, якими дружн╕й флот буквально зал╕пив за роки незалежност╕ наше м╕сто, то цю особлив╕сть Севастополя фах╕вц╕ турб╕знесу називають однобоким ╕сторичним декором. Туристи ╖дуть в Укра╖ну не за тим, аби в╕дв╕дати "город русских моряков". Для цього вони обирали б дещо ╕нш╕ маршрути. "У вас нет приличных пляжей, зато в каждой бухте военные корабли. Было бы лучше сгруппировать их в одном месте", - в╕дзначив м╕н╕стр курорт╕в та туризму АРК Володимир Савель╓в. Найл╕пше б тим за╕ржав╕лим кораблям групуватися у себе вдома. ╤ це, нарешт╕, починають розум╕ти не лише патр╕отично налаштован╕ верстви громадян, а й влада. Чорноморський флот гальму╓ нашу туристичну галузь, робить непривабливим для туризму ц╕лий рег╕он, забрудню╓ еколог╕ю ун╕кального м╕сця на земн╕й кул╕, де розташований Херсонес - пам'ятка стародавньо╖ культури св╕тового значення, побудована ще у V стол╕тт╕ до нашо╖ ери. Укра╖на втрача╓ не лише ╕м╕дж, а й чимал╕ кошти. До реч╕, к╕лька рок╕в тому тод╕шн╕й м╕ський голова Леон╕д Жунько порушував питання нерац╕онального використання бухт. Тод╕ були назван╕ й цифри: рос╕йськ╕ в╕йськов╕ моряки п╕д час розпод╕лу радянського флоту зарезервували для себе б╕льш як 500 стоянок, а використовують за призначенням лише б╕ля 300. Пам'ята╓ться, п╕сля тих зауважень була п╕днята громадськ╕сть, очолювана комун╕стами, котра волала в мегафони, що розвиток туристичного серв╕су - це не що ╕нше, як прояв "холуйства в городе русской славы". Тепер ц╕ явища набувають визначень запол╕тизованост╕ й безгосподарност╕. ╤ наша влада, нарешт╕, почина╓ рахувати грош╕ й потихеньку прозр╕вати. Чи так╕ прозр╕ння назавжди?