Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2963)
З потоку життя (6158)
Душі криниця (3392)
Українці мої... (1447)
Резонанс (1469)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1653)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У КИ╢В╤ ПРЕЗЕНТУВАЛИ ВИПУСК ЧАСОПИСУ "╥", ПРИСВЯЧЕНИЙ ╤СТОР╤╥ КРИМСЬКИХ ТАТАР
Джем╕л╓в високо оц╕нив зм╕ст часопису, але нар╕кнув, що наклад у тисячу прим╕рник╕в ╓ абсолютно...


СИЛА БОЖА
Неймов╕рну ╕стор╕ю розпов╕ли мен╕ мешканц╕ одного з с╕л на Терноп╕лл╕. Сталося це в радянському...


УКРА╥НА ВТРАТИЛА 3,9 МЛН НАСЕЛЕННЯ АБО 13% УКРА╥НЦ╤В П╤Д ЧАС ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РОК╤В
24 ЛИСТОПАДА - ДЕНЬ ПАМ’ЯТ╤ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ


В КИ╢В╤ ПРЕЗЕНТУВАЛИ СПОГАДИ ПРО МАЙДАН, ВИДАН╤ ДО 5-Р╤ЧЧЯ РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤
Видання п╕дготовлено за проектом Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам'ят╕ «Майдан: усна...


Василь ╤льницький, ╕сторик, досл╕дник ОУН-УПА: НА ПУБЛ╤ЧНУ СТРАТУ УКРА╥НСЬКИХ П╤ДП╤ЛЬНИК╤В РАДЯНСЬК╤ СИЛОВИКИ ЗГАНЯЛИ СТАРШОКЛАСНИК╤В
знайомтесь: ╕нтел╕гентна, легка в сп╕лкуванн╕, симпатична ╕ розумна молода людина, яка глибоко...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 10.03.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 10.03.2007
ОРГАН╤ЗАЦ╤Я УКРА╥НСЬКИХ НАЦ╤ОНАЛ╤СТ╤В ╤ УКРА╥НСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМ╤Я


ФАХОВИЙ ВИСНОВОК РОБОЧО╥ ГРУПИ ╤СТОРИК╤В ПРИ УРЯДОВ╤Й КОМ╤С╤╥ З ВИВЧЕННЯ Д╤ЯЛЬНОСТ╤ ОУН ╤ УПА
(Продовження. Поч. у № 8 - 9).

Окремо сл╕д зупинитися на питанн╕ про причетн╕сть "Нахт╕галю" до розстр╕л╕в польсько╖ та ╓врейсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ у Львов╕ 3 - 4 липня 1941 р. Питання розглядалося на Нюрнберзькому процес╕ 15 лютого ╕ 30 серпня 1946 р. Генеральний прокурор СРСР Р. Руденко допов╕дав про ц╕ под╕╖, але не зм╕г назвати винних по╕менно. Член пол╕тбюро Соц╕ал╕стично╖ ╓дино╖ парт╕╖ Н╕меччини ╕ професор Берл╕нського ун╕верситету А. Норден скористався цим, щоб у 1960 р. звинуватити у злочин╕ зах╕днон╕мецького м╕н╕стра Т. Оберлендера, оск╕льки останн╕й був зв'язковим оф╕цером "Нахт╕галю". Норден зробив ус╕х в╕йськовослужбовц╕в цього батальйону автоматично причетними до злочину. В НДР швидко з╕брали потр╕бн╕ спогади ╕ св╕дчення, видрукували книгу "Правда про Оберлендера" ╕ заочно засудили м╕н╕стра до дов╕чного ув'язнення як во╓нного злочинця. Однак зах╕днон╕мецький суд визнав представлен╕ докази непереконливими й виправдав Оберлендера. У 1966 р. прокуратура Гамбургу на прохання уряду ПНР провела нове сл╕дство у справ╕ вбивства польських громадян у Львов╕ 3 - 4 липня 1941 р. Було встановлено, що злочин зд╕йснили за наказом бригаден-фюрера СС Шенгарта. Отже, Оберлендер, якого канцлер К. Аденауер все-таки в╕дправив у в╕дставку, а з ним ╕ батальйон "Нахт╕галь", були реаб╕л╕тован╕.

Рубрика 5-та
Плани А. Г╕тлера щодо Укра╖ни ╕ ОУН

Посл╕довники А. Мельника ╕ С. Бандери по-р╕зному поводилися у сп╕лкуванн╕ з чиновниками Третього рейху. Перш╕ були переважно ем╕грантами середнього ╕ старшого в╕ку, тобто умови ╖хнього життя, життя ╖хн╕х близьких ╕ нав╕ть особиста безпека залежали в╕д цих чиновник╕в. Друг╕ були крайовиками, ╕ тому на сво╖й земл╕, нав╕ть в умовах окупац╕╖, поводили себе б╕льш упевнено ╕ незалежно. Ця р╕зниця не абсолютна, але под╕бне узагальнення ╓ коректним.
Напередодн╕ нападу на СРСР пров╕дники ОУН над╕слали кер╕вництву Третього рейху меморандуми. У меморандум╕ ОУН(М) ставилося питання про утворення Укра╖нсько╖ держави з кордонами в╕д гирла Дунаю на заход╕ до Волги на п╕вн╕чному сход╕ ╕ Головного Кавказького хребта на п╕вденному сход╕. Ця держава повинна була д╕стати такий самий пол╕тичний устр╕й, як Н╕меччина. Щоб досягти етн╕чно╖ однор╕дност╕ держави, яка ╕стотно перевищувала територ╕ю УРСР, А. Мельник закликав нацист╕в зд╕йснити примусове переселення м╕льйонних мас етн╕чних укра╖нц╕в з Далекого Сходу ╕ Сиб╕ру.
Меморандум С. Бандери був ╕ншого зм╕сту. Маючи в Зах╕дн╕й Укра╖н╕ розвинуту п╕дп╕льну мережу, ОУН(Б) у боротьб╕ за нац╕ональну державн╕сть покладалася передус╕м на власн╕ сили. В╕дносини з Н╕меччиною вона розглядала як союзницьк╕. Г╕тлера попереджали ("застер╕гаючим тоном", як обурено висловився чиновник з в╕домства Р╕ббентропа): н╕мецьких солдат в╕татимуть в Укра╖н╕ як визволител╕в, але ставлення зм╕ниться, якщо нац╕ональна державн╕сть не буде в╕дновлена. Чи не вперше укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти визнали, що державн╕сть радянського зразка була кроком уперед пор╕вняно з╕ становищем укра╖нц╕в в Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖. Та це твердження пролунало т╕льки для того, щоб п╕дкреслити: ╕ такий сурогат державност╕ не влаштову╓, потр╕бний реальний суверен╕тет.
В окремих розд╕лах меморандуму об╜рунтовувалися пол╕тичн╕, економ╕чн╕ ╕ в╕йськов╕ аспекти утвердження незалежност╕ Укра╖ни. Передчасних питань про кордони ОУН(Б) не ставила, але прагнула довести, що утвердження справд╕ незалежно╖ Укра╖ни - у власних ╕нтересах Н╕меччини.
А. Г╕тлер уже встиг створити на той час дв╕ мар╕онетков╕ держави - Словаччину ╕ Хорват╕ю. Згадуючи ╖х у сво╓му меморандум╕, С. Бандера просив не пор╕внювати з ними Укра╖ну. На його думку, Укра╖на мала особливе значення тому, що переважала ц╕ кра╖ни за площею ╕ чисельн╕стю населення.
Оц╕нюючи меморандуми ОУН(М) ╕ ОУН(Б), сл╕д мати на уваз╕ дв╕ обставини, як╕ не потребують додатково╖ аргументац╕╖ через свою очевидн╕сть. По-перше, кер╕вники Третього рейху вважали, що укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти не мають пол╕тично╖ ваги ╕ не бажали з ними сп╕лкуватися (меморандуми до Г╕тлера не потрапили). Певну увагу вони звертали лише на ем╕грантськ╕ кола (наприклад, П. Скоропадського та його оточення), як╕ мали за собою ╕сторичне минуле, але не користувалися п╕дтримкою укра╖нського населення. По-друге, ми не зна╓мо, наск╕льки щирими були л╕дери укра╖нських нац╕онал╕ст╕в, коли вони запевняли Г╕тлера у сво╖й в╕дданост╕ "новому порядку" в ╢вроп╕. Меморандуми, про як╕ йде мова, були лише декларац╕╓ю нам╕р╕в.
Чи ╕снувало реальне сп╕вроб╕тництво ОУН з╕ спецслужбами рейху? Безсумн╕вно, нац╕онал╕сти висловлювали готовн╕сть сп╕вроб╕тничати, охоче приймали ф╕нансову ╕ матер╕альну допомогу з боку абверу. Але нацисти пропонували сп╕вроб╕тництво на ╕ндив╕дуальн╕й основ╕, тобто службу. Сп╕вроб╕тництва на ╕нституц╕йному р╕вн╕ вони не визнавали.
Чи брали участь укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти у злочинах, ско╓них н╕мецькими службами? Це треба довести, ретельно перев╕ряючи доказову базу з арх╕в╕в радянських ╕ сх╕днон╕мецьких спецслужб. Об'╓ктив-на перев╕рка звинувачень, висунутих проти Т. Оберлендера ╕ пов'язаних з ним в╕йськовослужбовц╕в батальйону "Нахт╕галь", виявила бездоказов╕сть цих звинувачень. Укра╖нських нац╕онал╕ст╕в не вдалося зв'язати з конкретними еп╕зодами злочинно╖ д╕яльност╕ н╕мецьких служб, що розглядалися на Нюрнберзькому процес╕.
Чи сл╕д засуджувати укра╖нських нац╕онал╕ст╕в за бажання сп╕вроб╕тничати з державою, що була, як визначив Нюрнберзький процес, злочинницькою в сам╕й сво╖й основ╕? На це питання треба в╕дпов╕дати в контекст╕ тогочасних под╕й. До вересня 1939 р. демократичн╕ держави Заходу бажали налагодити таке сп╕вроб╕тництво. На ╖х виправдання сл╕д зауважити, що до 1939 р. Трет╕й рейх ще не зд╕йснив тих злочин╕в, в╕д яких здрига╓ться кожна цив╕л╕зована людина.
Радянський Союз теж прагнув сп╕вроб╕тництва з Трет╕м рейхом аж до червня 1941 р. ╕ почав воювати з ним не з власно╖ вол╕, а внасл╕док неспровокованого нападу. Звичайно, тепл╕ радянсько-н╕мецьк╕ в╕дносини не виправдовують таких самих в╕дносин ОУН з в╕домствами Третього рейху. Але сл╕д нагадати тим, хто робить спроби п╕дштовхнути укра╖нських нац╕онал╕ст╕в до провалля Нюрнберга звинуваченнями у сп╕вроб╕тництв╕ з нац╕онал-соц╕ал╕стами, що догов╕р про дружбу ╕ кордон уклали з Н╕меччиною у вересн╕ 1939 р. кер╕вники СРСР.
Чим була викликана поява меморандум╕в ОУН? Безсумн╕вно, над╕╓ю на сп╕вроб╕тництво з Н╕меччиною. Один з найб╕льш авторитетних теоретик╕в нац╕онал-соц╕ал╕зму, за походженням прибалт╕йський н╕мець Альфред Розенберг (Г╕тлер вважав його сво╖м учителем) доводив, що н╕мц╕ в боротьб╕ з рос╕йським ╕мпер╕ал╕змом повинн╕ спиратися на пригноблен╕ Рос╕╓ю народи. Особливо важливим союзником Н╕меччини в╕н вважав Укра╖ну. З власно╖ ╕н╕ц╕ативи Розенберг сп╕лкувався з д╕ячами укра╖нсько╖ ем╕грац╕╖ ╕ запевняв ╖х, що Н╕меччина в слушний час надасть допомогу у творенн╕ незалежно╖ Укра╖ни.
У розмовах Розенберга з укра╖нськими ем╕грантами в 1941 р. уламки Радянського Союзу, в усяко-му раз╕ Укра╖на, виглядали як союзн╕ з Н╕меччиною держави. Проте нацистськ╕ бонзи насправд╕ мали нам╕р роздр╕бнити СРСР на кваз╕держави п╕д н╕мецьким управл╕нням. Для них уже була придумана назва - рейхском╕сар╕ати. Г╕тлер вважав, що В╕льгельм II у 1918 р. помилився, коли п╕сля л╕кв╕дац╕╖ УНР погодився утворити на окупован╕й територ╕╖ гетьманат П. Скоропадського.
На нарад╕ вищих кер╕вник╕в рейху 20 червня 1941 р. Розенберг запропонував под╕лити ╓вропейську частину Радянського Союзу на чотири рейхском╕сар╕ати, з наданням кожному р╕зних зовн╕шн╕х форм: протекторат Балтенланд (Прибалтику), нац╕ональну державу Укра╖на, федеративну державу Кавказ ╕ позбавлену нац╕ональних окра╖н Москов╕ю. Укра╖на повинна була зайняти територ╕ю в 1,1 млн. кв. км з населенням в 60 млн. ос╕б (в╕длуння цього плану в╕дчутн╕ у меморандум╕ А. Мельника, який адресувався Г╕тлеру).
Можна стверджувати, що вожд╕ ОУН напередодн╕ н╕мецького вторгнення знали в загальних рисах плани под╕лу Радянського Союзу. Не знали вони ╕ншого: п╕сля перших великих усп╕х╕в у в╕йн╕ Г╕тлер вир╕шив негайно розпочати реал╕зац╕ю сво╖х маячних задум╕в про створення Великон╕меччини, тобто про при╓днання до Н╕меччини вс╕х територ╕й м╕ж ╖╖ сх╕дним кордоном ╕ узбережжям Чорного моря. Великон╕меччина у таких кордонах уже накривала собою всю Укра╖ну.

(Продовження в наступному номер╕).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 10.03.2007 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4564

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков