Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧИ СУМ╤СН╤ П╤ДЛ╤СТЬ ╤ «СВ╤ТЛИЧН╤СТЬ»?
Там, де проступа╓ чорними плямами п╕дл╕сть, не може бути «Св╕тлиц╕», сов╕ст╕, душ╕....


КРИМ: БАЖАННЯ БАЧИТИ ПРАВДУ
Починаючи ще з грудня 2013 року, мо╖ “св╕тличн╕” статт╕ були мо╖м намаганням...


УКРА╥НА: ЧАС ЖИТИ
Щонайшвидше усунення в╕д влади сьогодн╕шн╕х нездар, шахра╖в, злодюг ╕ зрадник╕в — найперша...


ЗВЕРНЕННЯ УКРА╥НСЬКИХ ПИСЬМЕННИК╤В ЩОДО ДОЛ╤ «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤». ПЕРША РЕАКЦ╤Я ВЛАДИ
Сумно, але вкотре перекону╓мося, що наша влада насправд╕ надто далека в╕д реал╕й.


БОЖЕ, ЯКИЙ ЦИН╤ЗМ-2
Уперше отаке з╕рвалося з уст два тижн╕ тому – у в╕дпов╕дь на запрошення прибути до Ки╓ва на...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 02.03.2007 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 02.03.2007
ЩО ПОС╤╢Ш, ТЕ Й ПОЖНЕШ
Роман ЯРЕМ╤ЙЧУК, доктор техн╕чних наук, професор.

ПЕРШИМ на заклик "Кримсько╖ св╕тлиц╕" взяти участь в обговоренн╕ публ╕цистичного досл╕дження голови Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового товариства ╕м. Т. Шевченка Петра Вольвача "ГОРД╤╥В ВУЗОЛ УКРА╥НОМОВНО╥ ОСВ╤ТИ У КРИМУ ╤ ШЛЯХИ ЙОГО РОЗВ'ЯЗАННЯ", присвяченого стану ╕ перспективам розвитку середньо╖ та вищо╖ осв╕ти у Криму державною мовою, в╕дгукнувся декан сп╕льного факультету нафтогазових технолог╕й ╤вано-Франк╕вського нац╕онального техн╕чного ун╕верситету нафти ╕ газу та Нац╕онально╖ академ╕╖ природоохоронного ╕ курортного буд╕вництва (м. С╕мферополь), професор Роман Ярем╕йчук. Запрошу╓мо читач╕в часопису, перш за все укра╖нських осв╕тян ╕ вс╕х сп╕вв╕тчизник╕в, небайдужих до нац╕онального питання, взяти участь у широкому громадському обговоренн╕ проблеми. На наше тверде переконання, лише сп╕льними д╕ями, активною громадською позиц╕╓ю та запропонованою д╕╓вою програмою можна змусити ╕снуючу владу та осв╕тянське чиновництво розпочати ╖╖ вир╕шення.
За наявност╕ спонсорсько╖ п╕дтримки редакц╕я зможе зд╕йснити видання досл╕дження та вс╕х матер╕ал╕в обговорення окремою брошурою. Кошти на ╖╖ видання потр╕бно надсилати на рекв╕зити редакц╕╖ з позначкою: на видання брошури "Укра╖номовна осв╕та в Криму".

ЩО ПОС╤╢Ш, ТЕ Й ПОЖНЕШ

В ус╕ часи осв╕та служила засобом передач╕ та збереження знань в╕д одного до другого покол╕ння. Це не обов'язково вища осв╕та, адже передача знань ╓ засобом для продовження роду та нав╕ть його ╕снування. Т╕ народи, що спромоглися на сутт╓ве узагальнення та на розвиток осв╕ти, досягли усп╕х╕в в економ╕ц╕, в закр╕пленн╕ свого м╕сця на земл╕. Т╕ народи, як╕ з тих або ╕нших причин застрявали у сво╓му розвитку, мусили потрапляти у залежн╕сть в╕д б╕льш розвинутих етнос╕в, держав або якихось ╖хн╕х утворень.
В Укра╖н╕ процес глобал╕зац╕╖ п╕дганя╓ вищу школу до модерн╕зац╕╖. Вона прийняла форму руху до болонського процесу. Одн╕ цей процес розум╕ють як можлив╕сть отримання знань, що в╕дпов╕дали б кращим сво╖м критер╕ям. У ╕нших ця робота прийняла форму якогось упод╕бнення, не обов'язково за зм╕стом, але хоча б за формую. Уже не виклика╓ заперечень под╕л осв╕ти на категор╕╖ бакалаврату, маг╕страту та докторантури. Хоча у викладач╕в, особливо старшого покол╕ння, проявляються побоювання, що такий под╕л несе з собою отримання в╕докремлених знань, що ускладнюють пот╕м роботу молодим спец╕ал╕стам на перших порах п╕сля зак╕нчення ун╕верситету.
У б╕льшост╕ з тих, хто прожив довге виробниче чи наукове життя, ╓ усв╕домлення, що ск╕льки б не було знань, а ╖х на кожному етап╕ ста╓ замало. Колишня радянська, а п╕зн╕ше пострадянська осв╕та була сутт╓во подр╕бненою, пристосованою для певного виду виробничо╖ д╕яльност╕. ╤ коли на початку дев'яностих рок╕в минулого стол╕ття почався рух до три-ступенево╖ осв╕ти, то багато вуз╕вських викладач╕в, декан╕в та зав╕дувач╕в кафедр ор╕╓нтувалися
на потреби виробництва, як╕ не визнавали атестат бакалавра за
профес╕йний ступ╕нь. Я пам'ятаю, як в тод╕шньому ╤вано-Франк╕вському ╕нститут╕ нафти ╕ газу чо-тири зав╕дувач╕ випускних кафедр групи "Г╕рництво" склали ╓диний навчальний план бакалаврату, розрахований на трир╕чне навчання. У цей бакалаврат входили майбутн╕ спец╕альност╕: розробки та експлуатац╕╖ нафтових ╕ газових родовищ, бур╕ння свердловин, морських нафтогазових технолог╕й та проектування, буд╕вництво ╕ експлуатац╕я нафтогазопровод╕в та нафтогазосховищ. На другому етап╕, розрахованому на двор╕чний терм╕н, передбачалося уже дати студенту чи маг╕стру знання з б╕льш вузьких напрямк╕в д╕яльност╕. Проте ця програма не була п╕дтримана на зас╕данн╕ ректорат╕в ц╕╓╖ ж групи ВНЗ, що входили в напрямок "Г╕рництва" (Дн╕пропетровськ, Кривий Р╕г, Донецьк, ╤вано-Франк╕вськ), та була прийнята схема навчання бакалавр╕в в 4-р╕чний терм╕н, а на маг╕стратуру залишався лише один р╕к. Цей под╕л теж вн╕с формальний п╕дх╕д до ц╕╓╖ схеми, адже однаков╕ навчальн╕ плани збер╕галися лише протягом двох рок╕в навчання, а з третього курсу уже навчальн╕ програми бакалаврату п╕дганялися п╕д майбутню б╕льш вузьку спец╕ал╕зац╕ю.
╤ р╕зниця в навчальних планах лише третього курсу сягала 6-9 предмет╕в.
Ще б╕льш негативний вплив на цю систему навчання вн╕с р╕ст навчального навантаження на одного викладача до 900-1000 та б╕льше годин на р╕к. ╤ тому зав╕дувач╕ випускних кафедр почали вводити в навчальну програму десятки вузьких дисципл╕н, щоби не втратити наявний склад викладацьких кафедр.
Якби 15 рок╕в тому в╕дбувся перех╕д на триступеневу систему п╕дготовки кафедр ╕з вищою осв╕тою, то це одночасно скорочувало б р╕чне навантаження на одного викладача, а також давало б можлив╕сть студенту б╕льш св╕домо, з урахуванням потреб виробництва, переор╕╓нтовувати сво╓ профес╕йне спрямування.
╤ справа не лише в так званому "болонському процес╕". Болонський процес передбача╓ ╓вропейську ун╕ф╕кац╕ю навчальних план╕в, здатн╕сть починати навчання в одному ун╕верситет╕, а продовжувати його та зак╕нчувати в ╕нших ун╕верситетах ╢вропи. Чи ╓ сьогодн╕ в Укра╖н╕ база для тако╖ осв╕ти? Н╕, нема╓.
Справа у тому, що на перешкод╕ до ц╕╓╖ осв╕тньо╖ системи ╓ два фактори.
Незадов╕льне вивчення та засво╓ння ╕ноземних мов: англ╕йсько╖, н╕мецько╖, французько╖. Наша середня осв╕та, ще з радянських час╕в, не сформувала потреби волод╕ння мовами. Досить було спец╕ал╕сту "читати та перекладати з╕ словником", а що це означало насправд╕ ми вс╕ зна╓мо. Б╕льше десяти рок╕в тому я брав у Ки╓в╕ участь у зас╕данн╕ оргком╕тету майбутньо╖ м╕ж-народно╖ конференц╕╖ з г╕рництва. Кожних 45 хвилин зм╕нювався ведучий. Китайц╕, в'╓тнамц╕, поляки, монголи, болгари, ╓гиптяни в╕льно послуговувалися англ╕йською. Лише наш╕ мастит╕ вчен╕, доктори наук, професори, академ╕ки послуговувалися лише "общепонятным". Соромно було за наших пров╕дних учених, що не знали не лише англ╕йсько╖, а й державно╖ укра╖нсько╖ мови.
Певне зрушення у вивченн╕ ╕ноземних мов молодим покол╕нням ╓, але воно не поширю╓ться на школи в с╕льських районних центрах та с╕льських школах. Там, у б╕льшост╕ випадк╕в, просто нема кому вчити цьому школяр╕в. Тому, формуючи шлях до болонського процесу, треба було б на певний пер╕од, наприклад, 10-15 рок╕в, в ун╕верситетах передбачити прискорене вивчення ╕ноземно╖ мови студентами на першому курс╕.
Кер╕вники б╕льшост╕ ВНЗ за останн╕ роки таки зробили багато, щоб комп'ютеризувати навчальний процес. Але лабораторна база, де треба моделювати ф╕зичн╕ явища, залишалася на р╕вн╕ 60-70-х рок╕в минулого стол╕ття. Це сутт╓во зменшу╓ р╕вень засво╓ння технолог╕чних процес╕в. Чотири роки тому я мав можлив╕сть ознайомитися з навчальним процесом двох бразильських ун╕верситет╕в, що готують фах╕вц╕в для нафтогазово╖ промисловост╕. Мене вразило те, що на завершальному етап╕ навчання практично вс╕ лекц╕йн╕ курси, те, що ми назива╓мо профес╕йним спрямуванням, забезпечуються великою державною компан╕╓ю "Петробаз". Збудован╕ корпуси насичен╕ лабораторними установками ╕ комп'ютерами, аудитор╕╖ забезпечують по╓днання ф╕зичного моделювання з обробкою результат╕в досл╕дження з використанням сучасно╖ обчислювально╖ техн╕ки. Фактично вс╕ дисципл╕ни, що потребують ╕нженерних знань, освоюються студентами п╕д час того, що ми назива╓мо практичними заняттями. Професор чи доцент лише створю╓ форму вивчення, а не вичиту╓ ц╕ курси, стоячи перед студентом. Чи не тому випускник бразильського ун╕верситету отриму╓ диплом, що визна╓ться вс╕ма кра╖нами св╕ту, а наш, за р╕дким винятком, не ма╓ такого статусу.
╤ ще - практична п╕дготовка студент╕в. Не вс╕ кер╕вники галузей допомагають у цьому ун╕верситетам. Наприклад, кер╕вництво ЗАТ "Укрнафта" нав╕ть не прийма╓ студент╕в на виробнич╕ практики, не забезпечу╓ ╖х розм╕щення в гуртожитках, не нада╓ ╖м можлив╕сть працювати на робочих м╕сцях. Лише, як мен╕ в╕домо, ДАТ "Чорноморнафтогаз" взяло на себе зобов'язання й строго його дотриму╓ться при прийом╕ студент╕в
нафтогазових спец╕альностей на вс╕ види виробничих практик.
Ш╕сть рок╕в тому у Криму започатковано нову форму п╕дготовки спец╕ал╕ст╕в. За ╕н╕ц╕ативи кер╕вництва ДАТ "Чорноморнафтогаз" було створено сп╕льний факультет нафтогазових технолог╕й ╤вано-Франк╕вського нац╕онального техн╕чного ун╕верситету нафти ╕ газу та Нац╕онально╖ академ╕╖ природоохоронного та курортного буд╕вництва. На цьому факультет╕ перш╕ два роки майбутн╕ нафтовики навчаються у С╕мферопол╕, де отримують базову загальноосв╕тню та загальнотехн╕чну осв╕ту, а дал╕ переводяться для продовження навчання в ун╕верситет, де працюють
визначн╕ професори та доценти нафтогазово╖ справи ╕ де ╓ необх╕дне лабораторне устаткування. До того, як був створений цей факультет (╓диний такий в Укра╖н╕), з 1992 року зд╕йснювався наб╕р студент╕в на деяк╕ нафтогазов╕ спец╕альност╕ з числа випускник╕в кримських шк╕л, а у ╤вано-Франк╕вському ун╕верситет╕ була в╕дкрита кафедра морських нафтогазових технолог╕й.
Чому створювався цей факультет? По-перше, тому, що спец╕а-л╕сти ╕ вчен╕ усв╕домлювали наявн╕сть величезних запас╕в нафти ╕ газу на шельф╕ Чорного та в акватор╕╖ Азовського мор╕в. В╕дкриття нових родовищ за останн╕ два роки п╕дтвердили це передбачення ╕ на час╕ розгортання масштабних геологорозв╕дувальних та нафтогазовидобувних роб╕т. До того ж проведена випереджаюча робота дозволя╓ сьогодн╕ спрямовувати щор╕чно десятки спец╕ал╕ст╕в у цю галузь.
В╕дкриття факультету супрово-джувалось ╕ новим п╕дходом до на-бору та навчання студент╕в, частина яких вчиться за рахунок ф╕нансових кошт╕в ДАТ "Чорноморнафтогаз". Якщо студент вчиться на в╕дм╕нно, то вид╕лен╕ кошти на його навчання йому повертати не доведеться. Якщо вчиться погано ╕ його в╕драховують з числа студент╕в, то в╕н зобов'язаний повернути затрачен╕ на його навчання кошти протягом двох м╕сяц╕в. Вся решта студент╕в п╕сля зак╕нчення навчання в ун╕верситет╕ протягом п'яти рок╕в повинна працювати в систем╕ ДАТ "Чорноморнафтогаз", а витрачен╕ на його навчання кошти випускник повинен повернути протягом 15 рок╕в роботи. По╓днання заохочувально╖ системи з вимогами вищо╖ школи призвело до того, що переважна б╕льш╕сть кримських студент╕в числяться серед кращих студент╕в ╤вано-Франк╕вського ун╕верситету.
Одночасно це призвело до ще одного ефекту. Випускники ╤вано-Франк╕вського ун╕верситету з числа кримських юнак╕в та д╕вчат отримують знання з укра╖нсько╖ мови, ╕ ╖х уже н╕як не можна под╕ляти на "сх╕дняк╕в та зах╕дняк╕в". Оволод╕ння державною мовою в╕дкрива╓ перед ними перспективу профес╕йного росту в межах ус╕╓╖ Укра╖ни, а не лише Криму.
В лютому 2005 року в газет╕ "Дзеркало тижня" Юл╕я Мостова писала, що було б доц╕льно на державному р╕вн╕ орган╕зувати навчання студент╕в сходу та п╕вдня Укра╖ни в ун╕верситетах зах╕дно╖ та центрально╖ частини Укра╖ни ╕ навпаки - молодь ╕з заходу Укра╖ни направляти на навчання в ун╕верситети сходу та п╕вдня Укра╖ни. Лише цей зах╕д дозволив би десяткам тисяч юнак╕в та д╕вчат ознайомитися з мовою, традиц╕ями цих двох частин Укра╖ни та отримувати добру фахову осв╕ту. Але цей заклик Юл╕╖ Мостово╖ в М╕н╕стерств╕ осв╕ти та науки не був почутий. Хоча це був би елемент внутр╕шньоукра╖нського болонського процесу.
Якщо уже ми ╕демо до болонського процесу, то, очевидно, потр╕бно визначитися з к╕льк╕стю спец╕альностей ╕ ╖х типажем, програмами навчальних курс╕в, методикою навчання. Зам╕на екзамен╕в на комп'ютерне тестування студент╕в також дуже часто призводить до формального, а часом ╕ несправедливого результату.
Ун╕верситети зобов'язан╕ оновлювати п╕дручники, навчальн╕ пос╕бники, методичну базу навчання якомога част╕ше. Якщо ран╕ше п╕дручник м╕г слугувати професору та студенту десятки рок╕в, то тепер його треба оновлювати кожн╕ 4-5 рок╕в. Чи ╓ в Укра╖н╕ така можлив╕сть? В╕дпов╕дь негативна, тому що перес╕чний викладач ун╕верситету переобтяжений аудиторним навантаженням, з одного боку, та ╕ ВНЗ у б╕льшост╕ випадк╕в не мають кошт╕в ╕ бази для видання книг сво╖х професор╕в. Це стосу╓ться ╕ книг, що мають бути написаними та виданими укра╖нською мовою. Але р╕вень цих книг повинен бути таким високим, щоб ╖х хот╕ли б перевидавати як для наших реал╕й, ╕ в Рос╕╖. Ентуз╕азм окремих професор╕в стриму╓ться банальною кризою внутр╕шньо-ун╕верситетського життя.
Хоча ╕ тут ╓ зрушення. Практично вс╕ нафтогазов╕ спец╕альност╕ забезпечен╕ новими п╕дручниками та навчальними пос╕бниками, викладеними укра╖нською мовою. Частина з цих книг уже перекладена або переклада╓ться рос╕йською мовою для студент╕в рос╕йських ун╕верситет╕в.
Друга частина ун╕верситетського життя пов'язана з науковою д╕яльн╕стю, бо вона також визнача╓ майбутн╕й р╕вень п╕дготовки фах╕вц╕в для народного господарства. Так зване "бюджетне" ф╕нансування наукових досл╕джень в нин╕шн╕х умовах призводить до того, що кер╕вники ун╕верситет╕в стараються под╕лити вид╕лен╕ кошти вс╕м потроху. А зосередження значно╖ частини бюджетних кошт╕в на принципово новому напрямку ста╓ дуже проблематичним. Кр╕м того, ц╕ бюджетн╕ кошти можна використати лише на оплату прац╕ ╕ не можна ╖х витрачати на придбання лабораторних установок або створення ново╖ експериментально╖ бази. ╤ як результат цих бюджетних витрат ╓ колективний "зв╕т" перед М╕н╕стерством, а не нов╕ технолог╕╖.
Оц╕нюючи ╕ таку важливу частину вуз╕вського життя, як захист докторських та кандидатських дисертац╕й, ми бачимо, що зроблено ухил в сторону теоретичних опис╕в окремих процес╕в, а не створення принципово нових технолог╕й (чи ╖х ╕стотне удосконалення). Причина банальна - дуже слаба нин╕шня експериментальна база пров╕дних кафедр ун╕верситет╕в (не до жиру, аби живу).
Лише окрем╕ струмочки справжньо╖ науки пробивають соб╕ дорогу в замуленому р╕чищ╕ спец╕ал╕зованих вчених рад.
Вища атестац╕йна ком╕с╕я Укра╖ни, створюючи все нов╕ ╕ нов╕ бюрократичн╕ приписи, не може оц╕нити справжн╕ якост╕ дисерта-ц╕йних досл╕джень. А може, не треба шукати щось сво╓, а взяти за схему досв╕д зах╕дних кра╖н без всяких винятк╕в? ╤ тод╕ ун╕верситет буде видавати диплом доктора наук свого ун╕верситету, а не Укра╖ни.
╤ тод╕ саме цей ун╕верситет буде в╕дпов╕дати перед науковою громадськ╕стю за як╕сть сво╓╖ роботи.
Сперечаються ╕ про проблему кандидатських та докторських дисертац╕й. Адже вс╕м нам в╕домо, ск╕льки сил, енерг╕╖, особистих видатк╕в потребу╓ п╕дготовка та захист дисертац╕╖. Чи не на час╕ поставити на цьому питанн╕ крапку? Захистивши дисертац╕ю, науковц╕ сво╓ю подальшою роботою - виданням монограф╕й, п╕дручник╕в, дов╕дник╕в, публ╕кац╕╓ю наукових статей, сво╖ми патентами на винаходи п╕дтверджують св╕й науковий р╕вень.
╤ останн╓, але, може, ╕ найголовн╕ше. Це використання державно╖ укра╖нсько╖ мови у повсякденному житт╕ ун╕верситету у лекц╕йн╕й та практичн╕й п╕дготовц╕ студент╕в, в захистах дисертац╕й. Такого стану, який ╓ сьогодн╕ в Укра╖н╕, важко соб╕ уявити у будь-як╕й держав╕ св╕ту, коли в ун╕верситетах не лише сходу чи п╕вдня Укра╖ни викладання ведеться рос╕йською мовою.
Яка причина цього? ╥х дек╕лька. Перша - це те, що професорсько-викладацький склад ун╕верситет╕в формувався в радянськ╕ часи, коли п╕дготовка та захист дисертац╕й, викладання по всьому циклу програмних дисципл╕н велося ви-ключно рос╕йською мовою. В╕дпов╕дно вся навчальна л╕тература - п╕дручники, навчальн╕ пос╕бники, методичн╕ розробки, дов╕дники, монограф╕╖ публ╕кувалися виключно рос╕йською. Значна частина викладач╕в ун╕верситет╕в та академ╕й до цього часу не волод╕╓ науковою техн╕чною терм╕нолог╕╓ю укра╖нсько╖ мови. У вищих навчальних закладах зах╕дно╖ частини Укра╖ни в╕дбулося зрушення у ц╕й галуз╕ - видано сотн╕ п╕дручник╕в з теоретично╖ механ╕ки, опору матер╕ал╕в, теор╕й машин ╕ механ╕зм╕в, з б╕льшост╕ фахових дисципл╕н. Але тираж цих книг не-великий: в╕н уже ледве задовольня╓ потреби цих ун╕верситет╕в. Про те, щоб ц╕ п╕дручники стали надбанням ун╕верситет╕в друго╖ частини Укра╖ни, уже не йдеться. На сход╕ та п╕вдн╕ Укра╖ни продовжують видавати п╕дручники як ╕ ран╕ше - рос╕йською мовою. Можна стверджувати ╕ таке, що головне - як╕сть п╕дручника, а не його мова. Але багато кер╕вник╕в ун╕верситет╕в не враховують, що ╖хн╕ випускники не завжди знайдуть сво╓ профес╕йне призначення у рос╕йськомовному оточенн╕. ╥хн╓ профес╕йне зростання великою м╕рою буде пов'язане ╕з вживанням державно╖ мови.
На сьогодн╕ школи Криму, в основному, дають знання з укра╖нсько╖ мови, достатн╕ для ╖╖ використання п╕д час навчання у ВНЗ. Хот╕лося б особливо в╕дзначити те, що частина випускник╕в шк╕л перебува╓ п╕д впливом таких соб╕ захисник╕в рос╕йсько╖ мови типу Бахар╓вих, Род╕в╕лових, Ф╕кс╕в, Лужкових, як╕, власне, сам╕ досконало не волод╕ють рос╕йською. Спостер╕га╓ться те, що студенти кримськотатарського походження абсолютно в╕льно послуговуються укра╖нською, бо на них н╕яким чином не впливають московськ╕ ем╕сари.
╤ тут повинн╕ сказати сво╓ слово ректори. Тому що треба орган╕зувати мовне стажування сво╖х викладач╕в, знайти кошти на придбання п╕дручник╕в укра╖нською мовою тощо. А М╕н╕стерство осв╕ти та науки мало б знайти засоби заохочення для тих викладач╕в, що почнуть сво╖ заняття укра╖нською мовою.
Наш сп╕льний факультет нафтогазових технолог╕й у Криму почина╓ навчання студент╕в в умовах рос╕йськомовного середовища, а зак╕нчу╓ у виключно укра╖номовному середовищ╕. П'ять рок╕в тому у С╕мферопол╕ знайшлися викладач╕, як╕ почали працювати з ц╕╓ю категор╕╓ю студент╕в укра╖нською мовою. ╤ ц╕ла низка дисципл╕н, серед яких оп╕р матер╕ал╕в, основи г╕рничого виробництва, ╕нформатика та деяк╕ ╕нш╕, викладаються державною мовою.  ╤ жодного разу з боку студент╕в не було н╕яких заперечень. Якби ще якась частина викладач╕в погодилася, то б╕льшу частину дисципл╕н студенти б освоювали укра╖нською.
Мен╕ довелося бути св╕дком, коли у Тавр╕йському нац╕ональному
ун╕верситет╕ студент╕в навчають рос╕йською нав╕ть на факультет╕ укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖, а юрист╕в вчать за п╕дручниками з цив╕льного та крим╕нального права Московського ун╕верситету. Так, н╕би ми готу╓мо фах╕вц╕в-юрист╕в для роботи не в Укра╖н╕, а в Рос╕╖.   
Укра╖на сьогодн╕ технолог╕чно в╕дста╓ в╕д багатьох кра╖н св╕ту.
╤ одн╕╓ю з причин цього в╕дставання ╓ стан нашо╖ осв╕ти - вищо╖ ╕ не лише вищо╖. ╤ як не вида╓ться це дивним, але ╕ технолог╕чне в╕дставання Укра╖ни пов'язане з в╕дсутн╕стю нов╕тн╕х п╕дручник╕в та навчальних пос╕бник╕в, як╕ уже повинн╕ б бути видан╕ державною мовою.
Роман ЯРЕМ╤ЙЧУК,
доктор техн╕чних наук, професор, декан сп╕льного факультету нафтогазових технолог╕й (у Криму), д╕йсний член НТШ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 02.03.2007 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4537

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков