НЕЩОДАВНО у Чорнор╕ченському водосховищ╕, головному джерел╕ водопостачання Севастополя, буйно кв╕тли синьо-зелен╕ водорост╕ ╕, треба думати - не востанн╓. Варто пригадати тод╕шню пан╕ку, яка охопила м╕сто, та як нажилися торг╕вц╕ водою у пластиков╕й тар╕, п╕двищивши ц╕ну у п╕втора раза. До реч╕, водосховище в╕д водоростей почистили, а ц╕ни на воду так ╕ не знизилися. Сьогодн╕ чотири водовози з м╕ста Саки привозять воду до Севастополя, збуваючи ╖╖ по 40 коп╕йок за 1 л╕тр громадянам, котрим п'ятил╕трова пластикова упаковка води за 7-8 гривень не по кишен╕. П╕сля вищезгаданого ╕нциденту з водою сакськ╕ водопостачальники н╕як не можуть в╕дновити колишн╕й граф╕к розвозу: за водою шикуються так╕ черги, що граф╕к незм╕нно "пливе". Кожного разу водов╕з з'явля╓ться б╕ля будинк╕в у р╕зний час, створюючи чимал╕ незручност╕ для городян. Та й ц╕на, що недавно була 25 коп╕йок за л╕тр, зросла до 40 коп╕йок, ╕ це ще не к╕нець. За св╕дченням вод╕╖в, затрати на бензин на однин зав╕з складають 230 гривень. Бо ж Саки в╕д Севастополя - на чимал╕й в╕дстан╕. Альтернативи ц╕й, пор╕вняно недорог╕й вод╕, у Севастопол╕ поки що нема╓. Зате зовс╕м поруч, у сел╕ Верхньосадове, 50 рок╕в посп╕ль ╕з свердловини глибиною 810 метр╕в тече доброяк╕сна питна вода. Частину ╖╖ забирають мешканц╕ села, решта ж самовиливом поверта╓ться в ╜рунт. Свердловина № 38/5711 пробурена ще у 1957 роц╕ в процес╕ роб╕т з г╕дрогеолог╕чного досл╕дження п╕вденно-зах╕дно╖ частини Криму. За складом вода в╕дпов╕да╓ вимогам Стандарту Укра╖ни ДСТУ 878-93 "Води м╕неральн╕ питн╕". Виходячи з того, що деб╕т свердловини - близько 120 тонн, а об'╓м самовиливу склада╓ 20 тонн на добу, з яких використову╓ться лише близько 7 тонн, та з метою рац╕онального використання природних ресурс╕в Севастопольська м╕ська держадм╕н╕страц╕я провела конкурс на розробку цього природного джерела. Переможцем стало п╕дпри╓мство ТОВ ДЮСШ "Антон", яким керував Олександр Плакс╕н, мешканець села Верхньосадове. З тих п╕р ось вже 8 рок╕в п╕дпри╓мець кружля╓ колами чиновницького пекла, ╕ к╕нця ц╕й подорож╕ поки що не видно. В╕н так ╕ не зм╕г отримати 0,08 гектара земл╕ в оренду, раз по раз чуючи у каб╕нетах: "Мы тоже хотим поучаствовать". А Севастополь потерпа╓ без як╕сно╖ питно╖ води, яку п╕дпри╓мець м╕г би завозити п╕д наш╕ дом╕вки в три-чотири рази дешевше саксько╖. За цей час О. Плакс╕ну вже й назву п╕дпри╓мства треба б було зм╕нити. Бо тод╕, 8 рок╕в тому - це була справжня дитячо-юнацька к╕нноспортивна школа, до реч╕, безкоштовна. Хот╕лося прищепити д╕ткам односельц╕в любов до красивих коней породи "Будьонн╕вська", розпов╕да╓ пан Плакс╕н. Та й св╕й син Антон п╕дростав. Коли на власн╕й д╕лянц╕ тваринам, що вже розмножилися, стало т╕сно, попросив у м╕сцево╖ влади д╕лянку. Тод╕ й почув, що, аби отримати д╕лянку, в╕н ма╓ заре╓струвати п╕дпри╓мство. Так з'явилося ТОВ ДЮСШ "Антон", а О. Плакс╕н став п╕дпри╓мцем. В╕н тод╕ ще не знав, що значить др╕бний б╕знес ╕ чиновницький гн╕т. З тих п╕р син Антон п╕др╕с, школа занепала, а вода з безхозно╖ свердловини як текла, так ╕ тече, повертаючись назад в ╜рунт. Ран╕ше с╕льчани прали м╕неральною водою б╕лизну просто б╕ля самовиливу, а на одному з подв╕р'╖в, розташованому поблизу, справний господар вин╕с туалет подал╕ в╕д хати, майже до джерела. О. Плакс╕н взявся переносити той туалет подал╕, сплатив господарев╕ кошти за втручання у його господарство, огородив джерело, зробив охоронну зону, возив воду до науково-досл╕дного закладу, аби визначити ╖╖ як╕сть тощо. Але все марно. Охоронну зону п╕дпри╓мливий люд за роки розтяг, а на ╖╖ м╕сц╕ тепер красу╓ться несанкц╕онований см╕тник. А тим часом фах╕вц╕ Севастопольського управл╕ння еколог╕╖ та природних ресурс╕в стверджують, що з питною водою у нашому рег╕он╕ й справд╕ проблеми. Свердловин пробурено багато, але не завжди грамотно. Бува╓ так, що, пробуривши товщу ╜рунту, воду не знаходять. Якщо таку свердловину не забетонувати, станеться забруднення поверхневими водами п╕дземних горизонт╕в. Таким чином, на думку фах╕вц╕в, у Севастопол╕ виведен╕ з ладу не лише поверхнев╕ води, а й п╕дземний горизонт. Майже скр╕зь в╕н не придатний для водопостачання. Там ╕ важк╕ метали, ╕ пестициди. Ситуац╕я дещо краща у навколишн╕х селах ╕, зокрема, у сел╕ Верхньосадове, що й п╕дтверджують анал╕зи води. Така ж сама ситуац╕я з╕ свердловинами у селах Бартен╕вка та Фронтове: вода не використову╓ться повною м╕рою. Так де ж та лог╕ка чи бодай крапля здорового глузду? Води нема╓ ╕ вона тоннами вит╕ка╓ в ╜рунт. Що це, безгосподарн╕сть чи корупц╕я? Людина не ц╕ну╓ воду, допоки не висохне джерело, кажуть на Сход╕. В╕домо, що у пер╕од розкв╕ту стародавнього Риму на одного громадянина за добу витрачали 700 л╕тр╕в води. А в пер╕од правл╕ння ╕мператора Трояна - до 1000 л╕тр╕в. Таким чином, у л╕трах води можна було оц╕нювати розкв╕т чи занепад цив╕л╕зац╕╖. В╕д тих час╕в нас в╕дд╕ляють тисячол╕ття. Дума╓ться, з таким ставленням до природних ресурс╕в ми нав╕ть не варвари, ми просто дикуни. Ц╕каво, що було б з такими градоначальниками, як наш╕, за тих час╕в?
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
