Версiя для друку Обговорити в форумi

(ЕТНО-ПРАВОВИЙ БАЗИС, ІСТОРІЯ, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ)
(Закінчення. Поч. у № 49 - 52, 1 - 7).
Сьогодні в реальних кримських умовах створення україномовних дошкільних закладів та загальноосвітніх україномовних шкіл стримується відсутністю висококваліфікованих, знаючих державну мову вихователів та учителів-предметників. На жаль, навіть у Таврійському університеті ім. Вернадського, який не відомо за якою мотивацією носить статус національного, державна мова функціонує тільки на факультеті української філології та українознавства. Лише цей єдиний на освітній кримській ниві підрозділ готує повноцінних фахівців з української мови та літератури. Жоден з кримських вищих навчальних закладів не готує україномовних журналістів, які так потрібні для українських теле- та радіопрограм і навіть для поки що єдиної на півострові україномовної державницької газети "Кримська світлиця".
Ні Таврійський національний університет, ні Гуманітарний університет у Ялті, ні Кримський державний інженерно-педагогічний університет не готують україномовних вчителів-предметників: математиків, фізиків, істориків, географів, хіміків, біологів та інших. Як не дивно, але державна мова не функціонує навіть у філіях вищих навчальних закладів з материкової України. Як і за радянських часів, у кримських середніх та вищих навчальних закладах сільськогосподарського профілю фахівців для українського села готують російською мовою. Виникає цілком закономірне запитання: чому державною мовою не навчаються майбутні право-охоронці, юристи, податківці, митники, соціологи, політологи, тобто та категорія фахівців, яка буде працювати на державній службі, де володіння державною мовою є обов'язковою вимогою.
Українські урядовці та київські освітянські чиновники мають усвідомити, що без підготовки у кримських вищих навчальних закладах україномовних учителів-предметників створення і повноцінне функціонування шкіл з державною мовою навчання неможливе. Розбудовувати українське шкільництво в автономії лише за допомогою фахівців з інших регіонів - справа малореальна і вельми витратна для злиденного місцевого бюджету. Досвід спільного факультету нафтогазових технологій Івано-Франківського технічного національного університету нафти і газу та Національної академії природоохоронного і курортного будівництва (декан - професор Роман Яремійчук) переконливо доводить, що кримська молодь успішно опановує досить складні технічні науки українською мовою і успішно конкурує навіть з випускниками західноукраїнських шкіл.
Завідувач кафедри нормальної анатомії людини Кримського державного медичного університету професор Василь Пикалюк вважає, що підготовка лікарів державною мовою у стінах цього закладу є реальною справою. Українська мова є робочою на очолюваній ним кафедрі. Українською мовою спроможні викладати десятки авторитетних учених у багатьох кримських державних вищих навчальних закладах.
Міністерство освіти і науки України має негайно проаналізувати доцільність підготовки у державних ВНЗ величезного корпусу педагогічних кадрів, які не володіють державною мовою і спроможні працювати лише у російськомовних анклавах нашої держави та за її межами. Невідкладним є також створення у державних ВНЗ педагогічного профілю паралельних україномовних груп для підготовки україномовних вчителів-предметників. Потрібно підняти престиж україномовного учителя та викладача ВНЗ і стимулювати викладання предметів державною мовою 25 - 30%-ою надбавкою до заробітної плати.
На міжнародному конгресі "Українська освіта у світовому просторі" міністр освіти і науки України п. Станіслав Ніколаєнко цілком слушно порушив питання про перегляд ліцензування багатьох ВНЗ, яким, без належних на те підстав, надали статус національних. Учасники велелюдного зібрання, на якому було немало фахівців освіти світового рівня, наголосили на тому, що національний статус ВНЗ має бути прямо пов'язаним не лише з науковою, кадровою та матеріально-технічною базою, але й з обсягами використання державної мови у навчальному та виховному процесах. Висловлювалася думка про те, щоб учителі загальноосвітніх шкіл з Криму, південних та східних областей України обов'язково мають пройти перепідготовку у найпрестижніших навчальних закладах України. Міністерство освіти і науки України повинно забезпечити можливість всім викладачам, бажаючим опанувати державну мову, проходження належної перепідготовки у Києві та Львові. Щорічні зібрання кримських учителів-україністів з участю високих київських та кримських посадовців у Лівадії мають стати доброю традицією. Належним чином центральній владі необхідно вшанувати також і героїчну працю кримського українського вчительства. За всі роки незалежності України, на жаль, це не помічають ні в Криму, ні в Києві.
Мабуть, на часі, хоч на 16-му році незалежності України Вищій атестаційній комісії реанімувати вже існуючу вимогу щодо обов'язковості написання кандидатських та докторських дисертацій державною мовою Здобувачі учених ступенів мають також складати іспит на знання української мови. Вся звітність у ВНЗ та науково-дослідних установах має також вестися державною мовою. У вищих навчальних закладах, як вважають досвідчені фахівці, на кожному факультеті потрібно ввести штатну посаду заступника декана, який би організовував і відповідав за україномовну освіту. За розвиток україномовної освіти у кожному районі має відповідати глава райдержадміністрації або його заступник з гуманітарних питань.
Цією ділянкою у Верховній Раді та уряді автономії мають опікуватися заступники цих структур. Показник відкриття україномовних шкіл повинен стати об'єктом статистичної звітності, мірилом оцінки діяльності та службової відповідності кожного кримського чиновника, причетного до освітянської сфери.
Учасники міжнародного форуму з проблем україномовної освіти одностайно зголосились на тому, щоб в усіх російськомовних школах України такі предмети, як історія України, українознавство, географія та військово-патріотичне виховання викладалися лише державною мовою. На нашу думку, упродовж 2007 року під егідою Міністерства освіти і науки України, Представництва Президента України в АР Крим за участю громадських організацій необхідно всебічно і ґрунтовно провести вивчення дотримання існуючого законодавства щодо функціонування державної мови в середніх та вищих навчальних закладах. Це питання порушувалося ще кілька років тому, але колишнє керівництво Представництва Президента України не наважувалося піддати його широкому громадському обговоренню.
У той же час на міжнародному освітянському конгресі восени 2006 р. порушувалося питання щодо заборони використання у навчальному процесі в усіх навчальних закладах Криму та регіонах України підручників та навчальних посібників, виданих поза межами України, або тих, які не рекомендовані Міністерством освіти і науки України.
Найбільше цим зловживають кримські школи, особливо школи Сімферополя, Севастополя, Ялти, Феодосії та інших міст. Для об'єктивного вивчення історії Криму, на наш погляд, у навчальному процесі потрібно ширше використовувати такі популярні наукові видання, як "Первісне суспільство і початок державотворення на території України" професора Петра Гарчева, "Український Крим" професора Володимира Сергійчука та колективний збірник "Крим: шлях до України".
Серйозною проблемою для України, яка має безпосереднє відношення до національної безпеки держави, є існування на теренах нашої держави філій російських ВНЗ. Діяльність їх в Україні має бути регламентована українським законодавством. Зазначені навчальні заклади повинні обслуговувати лише громадян відповідних держав, а не готувати для України з наших дітей ідеологічно-політичних диверсантів.
У той же час необхідно активізувати створення у Криму філій найпрестижніших вищих навчальних закладів, навчання у яких має проводитися лише державною мовою. Перетворенню російськомовних середніх навчальних закладів в україномовні буде сприяти створення на їх базі ліцеїв провідних вищих навчальних закладів України. Ліцеї мають забезпечувати абітурієнтами більшість вищих навчальних закладів Криму. Як уже зазначалося, тугий вузол україномовної освіти як у Криму, так і в інших південних та східних областях України, упродовж кількох століть свідомо затягувався існуючою імперсько-шовіністичною, неукраїнською владою.
Тож у незалежній Україні розв'язати його можна лише з використанням державних важелів і механізмів. Але для цього українське суспільство мусить сформувати сильну національно-патріотичну владу. Помаранчева революція 2004 - 2005 рр. створила такі передумови, але, на жаль, через внутрішні чвари та недолугість провідників величезний протестно-патріотичний потенціал народу не було використано для державотворення та національної розбудови. Лише зміна керманичів та об'єднання всіх національно-патріотичних сил може докорінно поліпшити суспільно-політичну ситуацію в Україні та внести істотні зміни в становище української освіти та культури.
Петро ВОЛЬВАЧ,
голова Кримської філії НТШ, доктор філософії у галузі біології, академік УЕАН, дійсний член НТШ.

P. S. Редакція тижневика "Кримська світлиця" завершила публікацію публіцистичного дослідження голови Кримської філії Наукового товариства ім. Т. Шевченка, дійсного члена НТШ, академіка УЕАН Петра Вольвача, присвяченого стану і перспективам розвитку середньої та вищої освіти у Криму державною мовою.
Ми добре розуміємо, що зазначена публікація не вичерпує цієї важливої і вельми актуальної не лише для Криму, а й усієї України державницької проблеми. Тому запрошуємо читачів часопису, перш за все українських освітян і всіх співвітчизників, небайдужих до національного питання, взяти участь у його громадському обговоренні.
На наше тверде переконання, лише спільними діями, активною громадською позицією та запропонованою дієвою програмою можна змусити існуючу владу та освітянське чиновництво розпочати її вирішення.
За наявності спонсорської підтримки редакція зможе здійснити видання дослідження та всіх матеріалів обговорення окремою брошурою. Кошти на її видання потрібно надсилати на реквізити редакції з позначкою: на видання брошури "Україномовна освіта в Криму".

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #8 за 23.02.2007 > Тема "З потоку життя"