Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 16.02.2007 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 16.02.2007
ГОРД╤╥В ВУЗОЛ УКРА╥НОМОВНО╥ ОСВ╤ТИ У КРИМУ ╤ ШЛЯХИ ЙОГО РОЗВ’ЯЗАННЯ

(ЕТНО-ПРАВОВИЙ БАЗИС, ╤СТОР╤Я, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ)
(Продовження. Поч. у № 49 - 52, 1 - 6).
 Виника╓ ще к╕лька ц╕лком слушних запитань: у який спос╕б буде в╕дбуватися зм╕цнення статусу укра╖нсько╖ мови як державно╖, ╕ як буде реал╕зовуватися всеб╕чний розвиток ╕ функц╕онування ╖╖ в ус╕х сферах сусп╕льного життя? Нав╕ть при приск╕пливому вивченн╕ п╕д м╕кроскопом цього чиновницького крут╕йства в╕дпов╕д╕ на поставлен╕ запитання н╕ простий громадянин, н╕ досв╕дчений осв╕тянин не знайде. Порожн╕м звуком лиша╓ться також засадничий нам╕р укладач╕в програми щодо оптим╕зац╕╖ мереж╕ навчальних заклад╕в для безперервного виховання ╕ навчання державною мовою без конкретних пропозиц╕й створення укра╖номовних заклад╕в у кожному кримському рег╕он╕ та населеному пункт╕ упродовж д╕╖ зазначено╖ програми.
 Чого вартий також ╕ тринадцятий пункт кримсько╖ програми у формулюванн╕: «Забезпечення поступового переходу на викладання укра╖нською мовою окремих предмет╕в за бажанням учн╕в, ╖хн╕х батьк╕в (ос╕б, як╕ ╖х зам╕нюють), а також за наявност╕ в╕дпов╕дних навчально-методичних ╕ кадрових умов». Його св╕домо досв╕дчен╕ чиновники сформулювали у такий спос╕б, щоб у будь-який час можна було виправдати запрограмован╕ безд╕яльн╕сть та безкарне невиконання заход╕в.
 Спод╕ва╓мося, що укра╖нська громадськ╕сть ближчим часом проведе фахову експертизу в╕дпов╕дност╕ проекту кримських осв╕тянських посадовц╕в Державн╕й програм╕ розвитку ╕ функц╕онування укра╖нсько╖ мови.
 Будемо спод╕ватися, що «Кримська св╕тлиця», коли стане виходити у повному формат╕ повноц╕нного тижневика, видруку╓ на сво╖х шпальтах цей черговий осв╕тянський «шедевр» м╕сцевого чиновництва.
 Ми не станемо обговорювати задекларовану програму нам╕р╕в, оск╕льки вс╕ попередн╕ плани виявилися хитромудрою пропагандистською булькою. Зосередимо увагу лише на 15-р╕чних здобутках в царин╕ розвитку осв╕ти державною мовою. Нав╕ть у рожевому св╕тл╕ оф╕ц╕йних ╕нформац╕й, як╕ подаються до Ки╓ва, результати «бурхливо╖» д╕яльност╕ кримських осв╕тянських чиновник╕в виявилися невт╕шними. Зверн╕мось до оф╕ц╕йного документа, у якому зазнача╓ться:
 «В 2005/2006 навчальному роц╕ функц╕ону╓ с╕м загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в з укра╖нською мовою навчання. В 130 загальноосв╕тн╕х навчальних закладах з рос╕йською мовою навчання в╕дкрито 349 клас╕в з укра╖нською мовою навчання. В одн╕й школ╕ ╕з кримськотатарською мовою навчання функц╕ону╓ 19 клас╕в з укра╖нською мовою навчання. Кр╕м того, в 21 загальноосв╕тньому заклад╕ ╕з трьома мовами навчання (укра╖нською, рос╕йською, кримськотатарською) функц╕ону╓ 120 клас╕в з укра╖нською мовою навчання. Таким чином, усього укра╖нською мовою навча╓ться 9 903 учн╕, або 4,75% в╕д ╖хньо╖ загально╖ чисельност╕ (для пор╕вняння: в 2004/2005 навчальному роц╕ загальне число учн╕в, що навчаються укра╖нською мовою, становило 7 935 чол., або 3,5%).
 К╕льк╕сть клас╕в з поглибленим вивченням укра╖нсько╖ мови в 2005/2006 навчальному роц╕ становила 149 в 86-ти загальноосв╕тн╕х навчальних закладах, у яких учиться 3 571 учень.
 В╕дкрито 98 проф╕льних клас╕в укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ в 83-х загальноосв╕тн╕х навчальних закладах ╕з загальною к╕льк╕стю учн╕в у них
2 363 чол.
 Зд╕йсню╓ться поетапний перех╕д на викладання ряду предмет╕в (╕стор╕╖ Укра╖ни, географ╕╖ Укра╖ни, курсу «Захист Батьк╕вщини» укра╖нською мовою за бажанням учн╕в, ╖хн╕х батьк╕в за умови наявност╕ в╕дпов╕дного навчально-методичного й кадрового забезпечення.
 В 17-ти рег╕онах автоном╕╖ в дошк╕льних навчальних закладах в╕дкрит╕ групи з вихованням ╕ навчанням укра╖нською мовою.
З 2004 року на 9% зб╕льшилася к╕льк╕сть д╕тей у групах з укра╖нською мовою виховання й навчання. В 2005/2006 навчальному роц╕ вона становить 1536 д╕тей в 71 груп╕, або 3,7% в╕д загально╖ к╕лькост╕ дошк╕льник╕в, як╕ в╕дв╕дують дошк╕льн╕ навчальн╕ заклади (для пор╕вняння: 2004 р╕к - 1380 д╕тей в 66 групах)».
 Отже, зам╕сть задекларованих на 2006 р╕к 140 укра╖номовних шк╕л Новий 2007 р╕к Крим зустр╕ча╓ лише з 7 укра╖номовними навчальними закладами, причому не вс╕ вони функц╕онують у нормальних умовах. ╤снуюча матер╕ально-техн╕чна база б╕льшост╕ з них не да╓ п╕дстав називати ╖х повноц╕нними середн╕ми осв╕тн╕ми закладами. Якщо в╕рити оф╕ц╕йн╕й зв╕тност╕, то на 16-му роц╕ незалеж-ност╕ Укра╖ни на нив╕ навчання державною мовою ма╓мо «величезн╕» здобутки. Адже укра╖нською мовою навчаються аж 9 903 учн╕, або 4,75 в╕дсотка в╕д ╖хньо╖ загально╖ чисельност╕. Нагада╓мо, що 10 рок╕в тому у кримських школах рос╕йською мовою навчалося майже 75 тисяч укра╖нських д╕тей.
 Ск╕льки ж ма╓ пройти часу, щоб багатотисячна арм╕я укра╖нських д╕тей, врешт╕-решт, зможе реал╕зувати сво╓ конституц╕йне право навчатися р╕дною мовою? На це запитання не дають жодно╖ в╕дпов╕д╕ н╕ загальнодержавна, н╕ кримська осв╕тня програми.
 Турботу про укра╖номовну осв╕ту, яку для зв╕тност╕ перед Ки╓вом ╕м╕ту╓ досв╕дчене кримське чиновництво, часто-густо демонстрували в╕дкриття у школах малоформатних укра╖нських клас╕в. Таких м╕н╕-клас╕в створено безл╕ч. Вс╕ добре розум╕ють, що клонування по вс╕х школах таких п╕дрозд╕л╕в заганя╓ укра╖номовну осв╕ту у глухий кут ╕ фактично дискредиту╓ набуття осв╕ти державною мовою. З величезними потугами так╕ м╕н╕атюрн╕ укра╖номовн╕ класи з ╓диним учителем, як╕ ╕снують у поодиноких кримських школах, можуть ╕снувати лише п’ять рок╕в.
У подальшому б╕льш╕сть д╕тей з цих клас╕в змушен╕ навчатися у сво╖х рос╕йськомовних школах. Лише деяк╕ з них зможуть продовжувати навчання у спец╕ал╕зованих укра╖номовних школах, як╕ фактично в╕дсутн╕.
 Зазначений концептуальний п╕дх╕д кримських посадовц╕в до розвитку укра╖номовно╖ осв╕ти, на наш погляд, ╓ св╕домим саботуванням державно╖ осв╕тньо╖ програми. Стратег╕чну позиц╕ю владних структур автоном╕╖ щодо в╕дкриття укра╖номовних шк╕л на теренах Криму гранично в╕дверто висловив один ╕з затятих укра╖нофоб╕в, який донедавна об╕ймав посаду в╕це-прем’╓ра кримського уряду з гуман╕тарних питань.
 В одному з ╕нтерв’ю якомусь московському виданню державний службовець вищого рангу не без гордост╕ з╕знався, що величезним досягненням кримсько╖ влади ╓ те, що понад 99,5% кримських шк╕л лишились «русскоязычными». Тож вс╕ кримськ╕ довгостроков╕ програми розвитку укра╖номовно╖ осв╕ти в автоном╕╖ були ╕ лишаються нов╕тн╕ми «потёмкинскими деревнями» для дов╕рливих ки╖вських чиновник╕в або ф╕говим листком на сором╕цькому м╕сц╕ рос╕йського зоолог╕чного шов╕н╕зму.
 Сумний ╕ невт╕шний досв╕д автономного осв╕тнього п╕дрозд╕лу переконливо доводить, що Крим д╕йсно потребу╓ не липово-показушно╖, а глибоко╖, науково-об╜рунтовано╖, довготривало╖ та ефективно╖ програми в╕дродження, впровадження ╕ розвитку укра╖номовно╖ осв╕ти не лише в дошк╕льних закладах, у школах, але й профес╕йно-техн╕чних училищах та вищих навчальних закладах (як державних, так ╕ комерц╕йних). Повноц╕нною осв╕та може бути тод╕, коли вона охоплю╓ вс╕ ланки, розпочинаючи в╕д дошк╕льних навчальних заклад╕в до середньо╖ школи ╕ вищого навчального закладу. В Криму тако╖ сув’яз╕ практично н╕коли не ╕снувало ╕ не ╕сну╓ й донин╕. Укра╖номовн╕ школи в автоном╕╖ ледь живот╕ють лише для чиновницько╖ зв╕тност╕.
 Першим кроком на шляху реал╕зац╕╖ нац╕онально╖ програми розвитку укра╖нсько╖ осв╕ти в автоном╕╖ ма╓ бути в╕дновлення вертикал╕ управл╕ння галуззю. Тако╖ ж думки дотримуються ╕ вс╕ фах╕вц╕ з укра╖номовно╖ осв╕ти та громадськ╕ орган╕зац╕╖, як╕ оп╕куються ц╕╓ю проблемою. Як уже зазначалося, такого ж висновку ще у 2001 роц╕ д╕йшов ╕ Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни.
 Величезно╖ шкоди осв╕тн╕й галуз╕ Криму завдають част╕ зм╕ни ╖╖ кер╕вництва та призначення м╕н╕стр╕в в залежност╕ в╕д пол╕тичних уподобань у вищих ешелонах кримсько╖ влади. Упродовж останн╕х рок╕в цю посаду об╕ймало немало випадкових, амб╕тних ╕ безв╕дпов╕дальних «временщиков». Сам нин╕шн╕й м╕н╕стр осв╕ти ╕ науки Укра╖ни п. Стан╕слав Н╕кола╓нко на останньому м╕жнародному форум╕ «Укра╖нська осв╕та у св╕товому простор╕» на зустр╕ч╕ з осв╕тянами з╕знався, що його особисто непоко╖ть ефемерний статус керманич╕в кримського осв╕тнього м╕н╕стерства. В╕н не дозволя╓ реал╕зовувати та впроваджувати ╓дину державну пол╕тику в осв╕тн╕й галуз╕. Необх╕дно визнати, що у перманентно-нестаб╕льн╕й пол╕тичн╕й ситуац╕╖ у Криму республ╕канське м╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки, яке завжди перебува╓ п╕д тиском антиукра╖нських пол╕тичних сил, ╕з завданням розвитку укра╖номовно╖ осв╕ти не впоралось ╕ не впора╓ться.
 Сучасний цив╕л╕зований ╕ глобал╕зований св╕т нада╓ величезно╖ уваги ╓диним ун╕ф╕кованим стандартам не лише у сфер╕ матер╕ального виробництва, але й у царин╕ осв╕ти та культури. Нав╕ть при виготовленн╕ добротного ол╕вця чи то еколог╕чно╖ безпечно╖ дитячо╖ ╕грашки виробник ма╓ дотримуватися в╕дпов╕дного технолог╕чного та як╕сного стандарту. Без дотримання жодно╖ з цих вимог продукц╕я не буде сертиф╕кована ╕ виявиться непотр╕бною споживачев╕. Ще б╕льше вимог сусп╕льство висува╓ до фах╕вц╕в у галуз╕ осв╕ти та виховання. Не випадково Укра╖на намага╓ться вв╕йти у св╕тову сп╕льноту й ун╕ф╕кувати з нею не лише матер╕альне виробництво, але й п╕дготовку фах╕вц╕в, в тому числ╕ ╕ у сфер╕ осв╕ти.
 Отже, на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни мають бути запроваджен╕ ╓дин╕ державн╕ стандарти на осв╕тн╕ програми. Випускник кримсько╖ школи, будь-якого коледжу або вищого навчального закладу не лише за квал╕ф╕кац╕╓ю, але й за знанням державно╖ мови ма╓ бути конкурентоздатним стосовно сво╖х колег з ╕нших рег╕он╕в Укра╖ни. В╕н ма╓ бути спроможним об╕ймати найвищ╕ державн╕ посади, як╕ вимагають не лише фахово╖ п╕дготовки, але й знання державно╖ мови. Погодьмося, що низька мовна культура переважно╖ б╕льшост╕ неукра╖нських депутат╕в та державних службовц╕в найвищого р╕вня, брутально-зухвале ╕гнорування ними державно╖ мови в оф╕ц╕йних виступах та сп╕лкуванн╕ з народом не лише не робить ╖м чест╕, але й с╕╓ сумн╕ви щодо ╖хн╕х розумових зд╕бностей, принижу╓ ╕м╕дж Укра╖нсько╖ держави. Саме через це суржикове рос╕йське нар╕ччя багатьох «батьк╕в» нац╕╖ та так звано╖ крим╕нально-ол╕гарх╕чно╖ ел╕ти Укра╖ну в цив╕л╕зованому св╕т╕ й донин╕ сприймають не ╕накше, як колон╕ю Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ або ╖╖ малорос╕йську губерн╕ю. Лише осв╕та державною мовою та дотримання чиновництвом вс╕х ранг╕в конституц╕йних засад спроможн╕ подолати це ганебне для Укра╖ни пост╕мперське явище.
 Сьогодн╕ саме автономна в╕д загальноукра╖нського поступу та державних вимог кримська осв╕та продуку╓ в укра╖нському сусп╕льств╕ ганебну мовну «азаровщину» ╕ не дозволя╓ сотням тисяч молодих людей ╕нтегруватись в загальноукра╖нськ╕ державотворч╕ процеси.
 Нац╕ональна програма розвитку укра╖номовно╖ осв╕ти, як середньо╖ так ╕ вищо╖, ма╓ базуватися на конституц╕йному прав╕ сотень тисяч етн╕чних укра╖нц╕в отримати осв╕ту р╕дною мовою. Виходячи з цього правового принципу, чисельн╕сть укра╖номовних дитячих садочк╕в, шк╕л та питома вага паралельних укра╖номовних груп кримських ВНЗ, на першому етап╕, ма╓ бути поставлена у пряму залежн╕сть в╕д етн╕чного складу населення.
 За скромними п╕драхунками, у кримськ╕й автоном╕╖, де питома вага укра╖нського населення склада╓ близько 25 в╕дсотк╕в, ст╕льки ж ма╓ бути ╕ укра╖номовних шк╕л. Владним структурам потр╕бно усв╕домити, що таку к╕льк╕сть нових шк╕л Укра╖нська держава на теренах Криму нин╕ не збуду╓. Тож мова може йти лише про справедливий перерозпод╕л та перепроф╕лювання ╕снуючих рос╕йськомовних шк╕л, яких сьогодн╕ б╕льше 99%. Адже укра╖нц╕ як складова частина кримського населення ╕ законослухнян╕ платники податк╕в утримують на сво╖х плечах не лише все чиновництво, а й роблять в╕дпов╕дний внесок у соц╕альну сферу, в тому числ╕ й у ф╕нансування осв╕ти.
 Укра╖номовн╕ навчальн╕ заклади, у першу чергу, мають бути створен╕ у населених пунктах з компактним проживанням укра╖номовного населення. ╤ це ╓ першочерговим завданням для ╕снуючо╖ кримсько╖ влади, незалежно на яких пол╕тичних гаслах вона прийшла до влади.
 Петро ВОЛЬВАЧ,
голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ НТШ, доктор ф╕лософ╕╖ у галуз╕ б╕олог╕╖, академ╕к УЕАН, д╕йсний член НТШ.
 (Зак╕нчення в наступному номер╕).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 16.02.2007 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4496

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков