"Кримська Свiтлиця" > #7 за 16.02.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
#7 за 16.02.2007
СВ╤ЧКА ДО ДНЯ ПАМ'ЯТ╤ ЛЕГЕНДАРНОГО ╤ВАНА БОГУНА
╢вген╕я ЛЕЩУК.
Пошли нам, Боже, нин╕ Богун╕в!
Жалобний день... 17 (27) лютого мина╓ 343 роки в╕д дня смерт╕ найвидатн╕шого Лицаря Козаччини, Символу Правди в наш╕й ╕стор╕╖, найулюблен╕шого героя Тараса Шевченка ╕ всього укра╖нського народу ╤вана БОГУНА.
ВРАН╤ШНЯ МОЛИТВА
Пошли нам, Боже, нин╕ Богун╕в, Щоб вберегли омр╕яну Державу, Щоб виростили лицарських син╕в, Щоб воскресили роз╕п'яту славу. Пошли Неча╖в через триста л╕т, Як╕ б за волю стали до загину, Щоб мужн╕стю знов потрясали св╕т, Щоб над усе любили Укра╖ну! Пошли Савур╕в, Мельник╕в, Бандер, Щоб довершили розпочату Справу, Щоб ворог б╕льше шкури з нас не дер, Щоб св╕т благословив мою Державу. Пошли нам, Боже, в╕рних Богун╕в Козацько╖ душ╕, снаги ╕ вроди, Щоб в них була опора наших дн╕в, А стр╕й козацький не лишень для моди. Щоб не боялись хрест тяжкий нести, Бо що тод╕ так╕ геро╖ варт╕! Щоб не пливли за б╕знесом в св╕ти, Щоб не лишали на поталу Мат╕р! Та не забули, що в нас за мета, Щоб не п╕шли знов на ганебну злуку, Щоб Укра╖на ╖м була свята, Щоб не подали ворогов╕ руку! Пошли нам, Боже, нин╕ Богун╕в. ╢вген╕я ЛЕЩУК.
╤ван Богун, полковник В╕нницький, наказний гетьман, у битв╕ п╕д Берестечком вразив св╕т подвигом, вив╕вши б╕льш╕сть козацьких в╕йськ з облоги. Протягом 15 рок╕в не випускав з рук пернача, очолював багато переможних визначальних бо╖в, завжди там, де був ╤ван Богун, там була перемога, адже його любили козаки, йому в╕рили. ╤ван Богун - вражаюче талановитий во╖н-стратег, далекоглядний пол╕тик, Людина-Символ багатьох чеснот - був високоморальний, мужн╕й ╕ н╕жний, глибоко в╕руючий християнин, з глибокою ╕нту╖ц╕╓ю ╕ пророчим в╕дчуттям - як Надлюдина. ╤ван Богун на прагнув слави, н╕ верховенства в командуванн╕, мав братерську повагу до козак╕в ╕ надзвичайне вбол╕вання за долю свого народу, тому-то ус╕ так любили його. Богуна природа над╕лила винятковою красою вроди, статури, глибини розуму ╕ крицевою силою вол╕ - все в одн╕й людин╕, чим вражав в╕н ус╕х прихильник╕в ╕ ворог╕в - народ╕в ╕нших нац╕й. Легендарного полковника ╤вана Богуна знав ╕ ц╕нував св╕т. ╤ нав╕ть польський критик ╤. Роле писав: "З 80-ти д╕яч╕в Хмельниччини ╤ван Богун - найпрекрасн╕ший - у н╕м по╓днаний розум, в╕йськов╕ зд╕бност╕, незалежн╕сть характеру, не заплямував себе жорсток╕стю, в╕дзначався високою моральн╕стю ╕ в╕рн╕стю високим ╕деалам". ╤ван Богун ╓диний не п╕шов у Переяслав, а пот╕м з╕ сво╖м полком не п╕дписав ганебно╖ угоди на в╕рн╕сть рос╕йському царев╕. Сл╕д зауважити, що Богун не т╕льки з╕ сво╖м полком не пристав до т╕╓╖ ганебно╖ угоди, в╕н в╕двертав ╕нших пров╕дних во╖н╕в, переконував гетьмана про загрозу такого вчинку для майбуття Укра╖ни.
О чом, Богдане, не послухав ти В Богунових порад пророчу силу - Це ж Боже провид╕ння говорило ╤з уст ╤вана - сторожа МЕТИ... (╤сторик-поет Роман Володимир у кн. "Палк╕ серця", 1964 р., Нью-Йорк).
Через це до нього зм╕нилось ставлення гетьмана, а могло бути ╕ ще сумн╕ше, якби не слава ╤вана Богуна ╕ те, що його дуже любив весь народ Укра╖ни. В подальшому це в╕дбилось на дол╕ ╤вана Богуна. П╕сля смерт╕ Богдана Хмельницького (1657 р.) за гетьманства ╤вана Виговського обставини в Укра╖н╕ стали вкрай напружен╕: з одн╕╓╖ сторони засилля польсько╖ шляхти, з друго╖ - рос╕йських во╓вод. П╕д кер╕вництвом ╤вана Богуна та ╤вана С╕рка спалахнуло повстання. Богун був пост╕йно оточений польськими шпигунами. У 1662 р. ╤вана Богуна арештовано ╕ кинуто на муки ╕ смерть у Мар╕╓нбурзьку фортецю. У 1663 р. Богуна зв╕льнив польський ставленик - Павло Тетеря з╕ стратег╕чною метою Польщ╕ - щоб використати його славу ╕ геро╖зм у запланованому польським королем наступ╕ на Укра╖ну. Виб╕р був короткий - або смерть, або подальша боротьба, хоч п╕днев╕льним, за волю Укра╖ни. Враховуючи висок╕ ╕нтелектуальн╕ зд╕бност╕, його включено у польську в╕йськову раду, призначено наказним гетьманом козацьких в╕йськ. Знаючи та╓мн╕ плани Польщ╕ з в╕йськово╖ ради, в╕н зд╕йснював складн╕ во╓нн╕ операц╕╖, прагнув щонайшвидше визволити в╕д ворог╕в Укра╖ну, прискорити об'╓днання Правобережно╖ ╕ Л╕вобережно╖ Укра╖ни в ╓дину соборну державу. ╤ тут - фатальний Глух╕в, але за та╓мними сигналами ╤вана Богуна облогу було знято. Але в Богуна була вища мета - шляхом революц╕йного перевороту повн╕стю зв╕льнити Укра╖ну. В╕н розписав план цього перевороту у та╓мному лист╕, який передав через посланця. ╤ тут - зрада! Лист передано ворогов╕! 17 (27) лютого 1664 р. на св╕танку ╤вана Богуна закатовано б╕ля Новгорода-С╕верського. Про смерть ╤вана Богуна були р╕зн╕ верс╕╖, замовчування. ╤ хоч дос╕ нема╓ належного пам'ятника Геро╓в╕, але ╓ один в╕чний пам'ятник - це висока гора, де пролилася священна кров Героя, - народ назвав ╖╖ ╤вановою горою. Там, на вершин╕, з давн╕х л╕т лежав кам╕нь ╕з на-писом: "Тут спочива╓ полковник, наказний гетьман ╤ван Богун". П╕сля приходу "визволител╕в" добр╕ люди закопали кам╕нь поблизу, щоб не знайшли останк╕в Героя. ╤ не треба н╕чого шукати, детал╕зувати, щоб не сталося так, як ╕з останками ╤вана С╕рка, а сл╕д знати, що вся ця ╤ванова гора над Десною - велика могила Героя, адже велет духу ╤ван Богун заслугову╓ на таку велику могилу! Там тепер сто╖ть високий дубовий хрест - символ╕чна могила ╤вана Богуна. ╤ван Богун н╕коли не мав належно╖ шани, тому що у л╕тератур╕ через Переяслав його постать спотворювали на замовлення р╕зних державних установ. Т╕льки ╓ один критер╕й правди - наче священна реценз╕я серця нашого Нац╕онального Ген╕я Тараса Шевченка, який, зна╓мо, як висловлювався про деяких гетьман╕в, а Богун був його найулюблен╕шим Геро╓м - тому ╕ ╖здив Тарас Шевченко п╕д Берестечко вклонитися т╕й земл╕, "де полягли, а не здались", де зд╕йснив вражаючий подвиг ╤ван Богун. Тому ╤ван Богун ╕ колись, ╕ тепер ╓ горд╕стю Укра╖ни, ╓ той високий вим╕р ступеня патр╕отизму - ступеня В╤РНОСТ╤ Укра╖н╕, та, на жаль, ╕ колись, ╕ тепер в╕н не ╓ належно поц╕нований. ╤ван Богун н╕коли не бажав слави, не прагнув влади - у нього була одна МЕТА - в╕льна Укра╖нська держава! Протягом восьми рок╕в докладаю ус╕х зусиль, щоб всесторонньо вшанувати Героя, щоб створити пам'ятник. Але оск╕льки в╕дгукнулись переважно убог╕, то в банку на даний час ╓ т╕льки 5 200 грн. Цим неможливо воздвигнути пам'ятник Геро╓в╕. Потр╕бна державна допомога. Сотн╕ лист╕в у р╕зн╕ державн╕ ╕нстанц╕╖, сотн╕ благань даремн╕. Тому зводяться поки що духовн╕ пам'ятники: 1) До 340-╖ р╕чниц╕ загибел╕ ╤вана Богуна з великими труднощами ╕ перепонами видано книгу-альбом "В╕чн╕сть ╤вана Богуна", цей м╕н╕-тираж - 300 прим╕рник╕в - пожертвувано на ус╕ ╕сторичн╕ музе╖ Укра╖ни (обласного п╕дпорядкування), деяк╕ в╕йськов╕ частини, навчальн╕ заклади. Були вражаюч╕ в╕дгуки-прохання перевидати великим тиражем - але у держави нема╓ кошт╕в! Тож тепер перевидано сво╓ю снагою з незначною допомогою академ╕ка Павловського М. П. й ╕нших доброчинц╕в, за що я висловлюю велику подяку ╕ частково компенсую це книгами з тиражу. ╤ знову цей м╕н╕-тираж пожертвувано на в╕йськов╕ частини, деяк╕ школи, ╕нститути. 2) З труднощами видавництво "Марка Укра╖ни" на м╕жнародну ф╕лател╕ю випустило марки (конверт) з портретом ╤вана Богуна. 3) Нац╕ональний банк Укра╖ни готу╓ до випуску монету з дорогоц╕нного металу ╕з портретом ╤вана Богуна. 4) У М╕н╕стерств╕ оборони Укра╖ни включено до плану виготовлення орден╕в, медалей для нагородження во╖н╕в за найвищ╕ заслуги перед Укра╖ною. 5) ╢ над╕я про присво╓ння ╕мен╕ Героя одному з корабл╕в Укра╖нського Чорноморського флоту. 6) До фрагмент╕в ф╕льму за мо╖ми творами, знятого Льв╕вською телестуд╕╓ю, С╕верська телестуд╕я дозняла кадри на С╕верщин╕ ╕ змонтувала телеф╕льм "╤ван Богун", який було представлено на м╕сцевому телебаченн╕, а тепер в╕н демонстру╓ться у всесв╕тн╕й мереж╕ УТР на 105 кра╖н св╕ту. 7) Лист╕вками, календарями з портретом ╤вана Богуна - ╕з мо╖ми в╕ршами, п╕снями, п╕дготовленими ╕ виданими видавництвом "Каменяр", зас╕яна уся Укра╖на. ╤ при т╕м приходять прохання перевидати альбом великим тиражем. А це зможе т╕льки держава. Ось так воскреша╓мо ╕з небуття Славного Героя нашо╖ ╕стор╕╖ ╤вана Богуна. Якби ще затвердити в╕дзначення Дня пам'ят╕ на державному р╕вн╕ - як в╕дзначення Геро╖в Крут, адже ╤ван Богун усе сво╓ життя боровся ╕ поклав на В╕втар Незалежност╕ Укра╖ни сво╓ високе життя. Ось уже протягом м╕сяця чу╓мо про п╕дготовку у школах до Дня святого Валентина. Це добре. Як би важливо було б, щоб у школах щор╕чно в╕дзначали Дн╕ пам'ят╕ ╤вана Богуна, подаючи молод╕ приклад високого патр╕отизму ╕ священну ╕стор╕ю тих час╕в. Я пост╕йно благаю, щоб ╕ще хтось допомагав мен╕ - ╕ ось допомага╓ великий патр╕от, письменник ╤ван Захарченко з Ки╓ва, журнал╕ст В'ячеслав Кири╓вський з Сумсько╖ област╕ пише сильн╕ статт╕ на честь ╤вана Богуна, поет Богдан Чепурко написав в╕рш "На смерть ╤вана Богуна", за що я висловлюю ╖м подяку. Дякую також мо╖м колегам "в б╕лому", як╕ не хот╕ли приймати в╕д мене задаремно цих альбом╕в, а складались (нав╕ть сан╕тарки) по дек╕лька чолов╕к на один альбом, щоб оплатити, щоб допомогти мен╕ з оплатою за видання, за численн╕ пересилки альбом╕в. Оце справжн╕ патр╕оти! Я ╖м дуже дякую! ╤ при т╕м - як н╕ж у серце - мене вразив такий факт: у так╕й патр╕отичн╕й газет╕ "Шлях Перемоги" видано ╕сторичний календар на 2007 р╕к, ╕ там згадан╕ р╕зн╕ наш╕ славн╕ особистост╕ (деяк╕ по 2 - 5 раз╕в), т╕льки нема╓ жодного слова про ╤вана Богуна, про Берестечко, про тих славних Шевченкових "Нас тут триста як скло Товариства лягло...". Що сказав би на це наш Нац╕ональний Ген╕й - за Богуна, найулюблен╕шого свого Героя, за Берестечко, куди в╕н ╖здив на покл╕н?! А мене дехто пита╓, "в╕дколи займаюсь Богуном, Берестечком"? В╕дпов╕даю: з дитинства. В╕дтод╕, коли мо╖ старш╕ брати, повернувшись з╕ святкувань на Козацьких Могилах, часом побит╕ за це польською пол╕ц╕╓ю, розпов╕дали з почутого там, з легенд про дуже хороброго козака ╤вана, що зум╕в порятувати козацьке в╕йсько, яке було б загинуло у болотах в оточенн╕. В╕дтод╕ засв╕тилось Берестечко, в╕дтод╕ вивчала про ╤вана Богуна ╕ славу козацьку. Тому-то у 1992 р., ризикуючи життям, стала на захист Козацьких Могил, ╕ хоч постраждала, але вандал╕зм припинено! ╤ запитують, чому ╕ тепер, в час тако╖ напруги в Укра╖н╕ - а я все про ╤вана Богуна? В╕дпов╕даю: ╤вана Богуна сл╕д розглядати не т╕льки як особист╕сть, а як епоху, як той палаючий стовбур непохитност╕ Духу через ус╕ стол╕ття, як смолоскип, що спрямову╓, як в╕длуння того брязкоту зламано╖ криц╕ - шабл╕ ╤вана Богуна на знак народного протесту за ганебне ╓днання, що гримить в легендах ╕ понин╕... - ╕ кличе до ╓днання за справжню Укра╖ну... Адже ╤ван Богун - це антиПереяслав, антигеноциди, антиЧорнобиль, антишов╕н╕зм - це Укра╖на! А це важливо! ╤ тепер, ╕ назавжди! ╤ тому з душ╕ вирива╓ться молитва: "Пошли нам, Боже, нин╕ Богун╕в!" ╤ якраз зараз, коли я зак╕нчую оцю статтю, на мою душу сяйнув пром╕нь з обнад╕янням про допомогу в ославленн╕ ╤вана Богуна. Це, мабуть, Лицар-патр╕от у наш╕ дн╕, - адже я пишу у в╕рш╕ "бо щастя крил збагне лиш той - хто ма╓ крила, а Лицаря - лиш Лицар╕ признають!" Але я боюсь, щоб не згас цей пром╕нь на загальному фон╕ всезростаючо╖ людсько╖ байдужост╕: Волинь-Берестечко, Р╕вненщина нав╕ть не в╕дпов╕дають на мо╖ листи-подарунки альбом╕в, Льв╕в не ма╓ часу з╕ мною розмовляти (по телефону). Отже, з ким ╕ де цей пам'ятник ставити? А я себе за т╕ роки - видатк╕в, переживань, пожертв - ц╕лком виснажила, зламала, спалила... Т╕льки цим ус╕м засв╕тила СВ╤ЧКУ! Св╕чку до Дн╕в пам'ят╕ ╤вана Богуна, Св╕чку на честь Укра╖ни. Слава Укра╖н╕! Героям Слава! ╢вген╕я ЛЕЩУК, голова фонду "Богун", кандидат медичних наук, поетеса, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, лауреат прем╕╖ ╕м. Василя Стуса, М╕жнародно╖ прем╕╖ миру.
СМЕРТЬ ╤ВАНА БОГУНА
Там по долу, додому, Ви, непод╕льний ╤ване, - Словом о полк св╕дчать стар╕ стор╕нки, - Вирвали Укра╖ну з розслаблено╖ н╕рвани. ...П╕шли б ╕з Вами у б╕й ус╕ наш╕ полки!
З Богом, Богуне, з Богом - Зах╕дним ╕ П╕вденним - З Богом, який у кожному козаков╕ бринить, як меч... Були Ви, ╤ване, добрий, були Ви, ╤ване, не темний, Були Ви, ╤ване, правдивий: Сам з себе - не всупереч.
Регоче на пал╕ майбутн╓, зг╕ршене й небезпечне, Байстрята порозповзались з Под╕льсько╖ височини. ...Попереду, брате, в╕чн╕сть - к╕нечн╕сть ╕ безконечн╕сть. Попереду - вдих наш ╕ видих - полин, ╕ полон, ╕ полин.
Трет╓ тисячол╕ття йде по доб╕ Христов╕й - Був В╕н до смерт╕ в╕рний, ╕ по смерт╕ також... Хита╓ться наше прийдешн╓, наш чин, як розгойданий човен... Невже воно все пропало тут, де пану╓ лож?
Згадаймо, друже, посутн╓ - не перший Ви ╕ не останн╕й, А щось таке у Ваш╕м йменн╕ божиться, що не умреш... Осв╕дчувались Вам д╕вчата у безоглядн╕м коханн╕. Стратили Вас ляхове - стратили б мене теж!.. Богдан ЧЕПУРКО.
* * *
...Прощальний час над╕й прощальних! Ми тут. Ми ╓. Ми - вс╕. Ми - гурт. ╢днаймося! Ми той ╓ ╜рунт Под╕й майбутн╕х, вир╕шальних.
Ми зна╓мо, куди йдемо, Як наш╕ ноч╕ йдуть за днями. ╤ Укра╖ни знамено Кричить ╕ горбиться над нами.
Я в╕рю в Бога - в Укра╖ну. Вона м╕й Бог ╕ поводир. В свободу в╕рю, в╕рю в мир. ╤ хоч загину - до загину.
Прозр╕мо ж! Люди ми чи н╕? Чи ми раби борщу ╕ сала? ╤ наша воля нас зассала, Нас, та у нашому ж човн╕. До бою! Бо не буде бою. Ледач╕сть знелюдить ╕ вас. В╕дгасло л╕то - св╕т не згас, ╤ я з тобою, як з собою...
Пом╕ж ядер, гармат, ╕ воз╕в, й казан╕в, В╕д Дунаю, Дн╕стра ╕ до Дону На плечах жебрак╕в, на плечах козак╕в Домовина ╕де додому.
То мене несуть, ще й коня ведуть, К╕нь гол╕воньку хиле, В пережовклих степах золоту каламуть В╕тер з В╕нниц╕ хвиле. Микола В╤НГРАНОВСЬКИЙ. (Уривок з твору "Н╕ч ╤вана Богуна").
ВОЛИНСЬКА ТРОЯНДА
Пронеслися бур╕, свавол╕? Та ╓ ╕ще Вищ╕ Закони - На Берестецькому пол╕ Розкв╕тла Троянда Червона.
Ст╕льки у н╕й палання, Ск╕льки вогню-любов╕!.. А може, ця кв╕тка давня зросла з козацько╖ кров╕?
Краща за ╕нш╕ рож╕ - Щось в н╕й величне, буремне. Сто╖ть, немов на сторож╕, Цв╕те, мов козацьке знамено.
В морози ╕ сн╕гов╕╖ Буяло в╕ття зелене, Подавало наснаги-над╕╖, Три стол╕ття палало натхненно.
Морози ╖╖ не убили, Бурев╕╖ лих╕ не зламали - Знаменом вона майор╕ла На свято велике чекала. ╤ дочекалася! - Нин╕ До сх╕д сонця росою обмилась: Козацьке Свято Волин╕ - Сонцем вона засв╕тилась. Вдарили дзвони Волин╕ - Народу з св╕т╕в, наче море. За три стол╕ття аж нин╕ Пам'ятник знявся угору! ╤ Рожа, що кольору кров╕, Пром╕нням уся зас╕яла. Вклонилася Богунов╕. ╤ його сл╕д ц╕лувала... ╢вген╕я ЛЕЩУК.
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 16.02.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4484
|