"Кримська Свiтлиця" > #6 за 09.02.2007 > Тема "Крим - наш дім"
#6 за 09.02.2007
ПОЗА МОРАЛЛЮ...
В╕ктор ХОМЕНКО.
АЛУПКИНСЬКА М╤СЬКРАДА СКАСУВАЛА СВО╥М Р╤ШЕННЯМ ДЕРЖАВНИЙ АКТ НА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЕЮ ДИТЯЧОГО ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНОГО САНАТОР╤Ю ╤МЕН╤ ПРОФЕСОРА О. БОБРОВА З цього приводу не забарився протест прокуратури Криму, яка аргументу╓: м╕ськ╕ депутати прийняли таке р╕шення ще 3 листопада минулого року за власною ╕н╕ц╕ативою, скасували попередн╓ р╕шення, в╕дпов╕дно до якого санатор╕ю ╕м. проф. Боброва чотирнадцять рок╕в тому було видано державний акт на право пост╕йного користування земельною д╕лянкою площею 11,2 га. (За цей час земля виведена в натуру, встановлено кордони та граничн╕ знаки д╕лянки). Адже, на думку прокуратури, алупкинськ╕ депутати перевищили надан╕ ╖м повноваження, оск╕льки скасування державних акт╕в на право пост╕йного користування землею ╓ виключною компетенц╕╓ю судових орган╕в. Мало того, цим самим р╕шенням м╕ськради з користування санатор╕ю вилучено понад 6 га земель та дозволено складання ново╖ землевпорядно╖ документац╕╖ на право пост╕йного користування земельною д╕лянкою площею трохи б╕льш як 5 га, що залишилася в санатор╕ю. З вимогою негайно скасувати сво╓ р╕шення до депутат╕в Алупкинсько╖ м╕ськради звернувся представник глави держави в автоном╕╖, який наголосив, що, на його думку, вилучення майже семи гектар╕в земл╕, зокрема й ун╕кального маслинового гаю, який надал╕ ма╓ бути розпод╕лений м╕ж ╕ндив╕дуальними забудовниками, у природн╕й оаз╕, де процес л╕кування б╕льш як на 50 в╕дсотк╕в пов'язаний з м╕крокл╕матом ц╕╓╖ м╕сцевост╕, - ╓ актом цин╕зму та нехтування ус╕ма нормами морал╕. Кр╕м цього, вилучаються земл╕, як╕ прилягають до пляжу, а це не дасть можливост╕ д╕тям оздоровлюватися безпосередньо на берез╕ моря. Вступив у процес за позовом "обезземелюваного" санатор╕ю проти Алупкинсько╖ м╕ськради й прокурор Криму. Як пов╕домила прокуратура, позовн╕ вимоги задоволен╕ повн╕стю. Депутатськ╕ р╕шення скасовано. Нин╕ прокуратура в╕дстою╓ земл╕ дитячого санатор╕ю у 23 справах - саме ст╕льки громадян облюбували земл╕ ун╕кально╖ оздоровниц╕ (яка ефективно л╕ку╓ та реаб╕л╕ту╓ д╕тей, хворих на туберкульоз к╕сток, не лише з ус╕╓╖ Укра╖ни, а й багатьох ╕нших держав (!), маючи добро на ╖х отримання. Серед них не лише прац╕вники санатор╕ю, як╕ роками обробляють там городи, а й жител╕ багатьох ╕нших рег╕он╕в кра╖ни. Загалом вони зайняли понад п╕вгектара ╕з земель санатор╕ю ╕м. Боброва. Зауважимо, що сотка земл╕ в Алупц╕ кошту╓ в╕д 11 до 15 тисяч долар╕в, стан-дартна д╕лянка в десять соток - не менш як 100 тисяч умовних одиниць. А м╕ськрада стверджу╓: ма╓ шляхетн╕ мотиви, прагне забрати ц╕ земл╕ на баланс м╕ста разом з в╕домчим житлом сп╕вроб╕тник╕в оздоровниц╕ для того, щоб у людей була можлив╕сть приватизувати квартири. У м╕ськрад╕, мабуть, вважають справедливим, що землю отримають ╕ "городники", ╕ "громадяни, котр╕ звернуться ╕з заявами про вид╕лення земельних д╕лянок". Частини тих "городн╕х" д╕лянок можна буде здавати в оренду, а оплата йтиме у м╕ськраду, пояснюють м╕сцев╕ чиновники. М╕ський голова Алупки Андр╕й Харитонов стверджу╓, що м╕ська рада хоче прийняти на баланс м╕ста землю разом з в╕домчою землею, тод╕ м╕сто-курорт зможе вид╕ляти грош╕ на ремонт цих будинк╕в ╕ дозволити мешканцям приватизувати т╕ квартири. Якщо власник санатор╕ю - М╕н╕стерство охорони здоров'я Укра╖ни розпорядиться ц╕╓ю землею ╕накше, то люди можуть залишитися на вулиц╕. ...Зв╕сно ж, д╕лянки використовуватимуться не заради плекання картопл╕ б╕ля хвиль, а, най╕мов╕рн╕ше, для буд╕вництва котедж╕в б╕ля сам╕с╕нького моря. А значить, почнеться неодм╕нно громохка й запилена масова забудова й цього в╕дтепер вже не усам╕тнено-тихого санатор╕йного шматка узбережжя, яка аж н╕як не сприятиме л╕куванню тут к╕сткового туберкульозу. Спок╕йному, любовно й самов╕ддано налагоджуваному понад стол╕ття процесу л╕кування прикутих до л╕жок д╕ток заважатимуть натовпи спершу буд╕вельник╕в, пот╕м господар╕в новобудов? Колектив санатор╕ю на чол╕ з головл╕карем Олегом Мартинюком в╕дчайдушно намага╓ться в╕дстояти сво╓ узбережжя, адже м╕сцева влада на восьм╕й позачергов╕й сес╕╖, зменшивши територ╕ю оздоровниц╕ на ш╕сть з гаком гектар╕в, "в╕др╕завши" майже половину в буквальному сенс╕ "золото╖", рекреац╕йно╖, ц╕лющо╖ земл╕, позбавила медик╕в перспективи провести сучасну реконструкц╕ю, поставила хрест на планах зб╕льшити потужност╕ ун╕кального, такого потр╕бного д╕тям санатор╕ю, щоб в╕н м╕г зц╕лювати якомога б╕льше юних пац╕╓нт╕в, врешт╕ - перекреслила можливост╕ в╕дкрити власну операц╕йну. Це за того, що в ус╕й Укра╖н╕ понин╕ нема╓ спец╕ал╕зованого х╕рург╕чного центру для пац╕╓нт╕в саме з такими тяжкими захворюваннями. Особливо обурюють л╕кар╕в заяви окремих "спец╕ал╕ст╕в" про те, що земл╕ в санатор╕ю н╕бито надлишок (мовляв, надто багато узбереж-жя для к╕лькох сотень хворих д╕тей). Аргумент для цього теж знайшовся "зал╕зобетонний": хвор╕ д╕ти мають б╕льш як 170 квадратних метр╕в на л╕жко-м╕сце, передбачених державно-буд╕вельними нормами. Це при тому, що створений на грош╕ дореволюц╕йних меценат╕в санатор╕й за друге стол╕ття свого буття майже не зм╕нився ╕ не в╕дмовився в╕д свого перво-зданного проф╕лю ╕ свято╖ м╕с╕╖ - рятувальника в╕д тако╖ тяжко╖ недуги, як к╕стковий та ╕нш╕ види туберкульозу. Це тут, до реч╕, народився "добрий л╕кар Айболить", образ якого Корн╕╓в╕ Чуковському нав╕яв професор Петро ╤зерг╕н. Тут дос╕ т╕ сам╕ тераси уздовж моря з л╕жками на кол╕щатках, у яких, бува╓, ╕ по три роки посп╕ль оздоровлюють одночасно по 300 д╕ток в╕д трьох до 14 ро-к╕в. Тут вони, як сам╕ кажуть, "лежачи, й вчаться, майструють, малюють, вишивають". Медики б╕дкаються: дедал╕ част╕ше стали надходити малюки-пац╕╓нти з вкрай запущеними формами тяжкого захворювання, б╕льша╓ д╕ток майже невил╕ковних - з туберкульозом п╕зн╕х стад╕й. Попри це колосальний досв╕д ╕ самов╕ддан╕сть та працелюбн╕сть колективу профес╕онал╕в да╓ змогу домогтися дедал╕ б╕льшо╖ к╕лькост╕ випадк╕в одужання ╖х "милих пац╕╓нт╕в-страдник╕в". Це саме п╕дтверджують ╕ мами малюк╕в. Тому, отримавши р╕шення Алупкинського виконкому про вилучення земл╕, л╕кар╕ одразу звернулися по допомогу в прокуратуру, СБУ, М╕н╕стерство охорони здоров'я з проханням допомогти санатор╕ю в╕дстояти чинний держакт на землю. Адже "зайво╖" площ╕ тут справд╕ нема╓: п'ять старовинних л╕кувальних корпус╕в згуртувалися з одного боку, з другого - житлов╕ будинки 40 родин прац╕вник╕в санатор╕ю та городи, дозволен╕ у 1990-х роках. Р╕шення м╕ськради стосу╓ться саме ц╕╓╖ частини земель. А м╕ж тим на п╕востров╕ з колись потужно╖ мереж╕ дитячих оздоровчих заклад╕в у державн╕й власност╕ залишилося лише 19, у комунальн╕й - 10, зате у приватн╕й стало... аж 63. Невже достатньо потр╕бно╖ к╕лькост╕ п╕днятих у одностайному голосуванн╕ рук тепер уже на користь ╕нтерес╕в "новоспечено╖ буржуаз╕╖"? Адже, нагадують л╕кар╕ "Бобровки", перш╕ документи на цю землю витребував понад стол╕ття тому засновник цього санатор╕ю, професор Олександр Бобров, котрий придбав цю територ╕ю, гадаючи, що в╕дда╓ ╖╖ у в╕чну власн╕сть д╕тям-сухотникам. Невже таки в╕дберуть ╕ розпродадуть? "Голос Укра╖ни", № 13, 25 с╕чня 2007 року.
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 09.02.2007 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4480
|