Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4233)
З потоку життя (7276)
Душі криниця (3915)
Українці мої... (1558)
Резонанс (1793)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (537)
"Будьмо!" (262)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (106)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (109)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПЕРЕМОГА: РАЗОМ З KALUSH ORCHESTRA У ТУРИН╤ ПЕРЕМОГЛА ВСЯ УКРА╥НА
╢вробачення - це не лише музика…


ЧВЕРТЬВ╤КОВИЙ ЮВ╤ЛЕЙ «ХОЛОДНОГО ЯРУ»
Конференц╕я внесла зм╕ни до статуту ╕ знову обрала президентом «Холодного Яру» Романа...


ХТО МИ ╢, УКРА╥НЦ╤?
Нещодавно в Ки╓в╕ вийшла друком книга Георг╕я Чорного «Хто ми ╓, укра╖нц╕?»


НАЦРАДА З ТЕЛЕБАЧЕННЯ ╤ РАД╤О МА╢ КАРАТИ ПОРУШНИК╤В ЗАКОНУ!
великим викликом часу стало зухвале ╕╜норування б╕льш╕стю ол╕гарх╕чних телеканал╕в Укра╖ни вимог...


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: МОВНЕ НЕВ╤ГЛАСТВО ЧИ ЗЛИЙ НАМ╤Р?
Для нас, укра╖нц╕в, останн╕ дев’ятнадцять рок╕в виявилися нелегкими роками випробовувань...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 02.02.2007 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 02.02.2007
МУЗЕЙ УКРА╥НСЬКО╥ ДУШ╤

До виток╕в!

МИНУЛО╥ СУБОТИ УКРА╥НСЬКИЙ ЦЕНТР НАРОДНО╥ КУЛЬТУРИ «МУЗЕЙ ╤ВАНА ГОНЧАРА» ЗБИРАВ ДРУЗ╤В ТА ГОСТЕЙ. 27 С╤ЧНЯ - ТУТ ВАЖЛИВА ДАТА ДЛЯ УС╤Х. ЦЕ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ «БАТЬКА» МУЗЕЮ, ВЕЛИКОГО МИТЦЯ, СКУЛЬПТОРА ТА ХУДОЖНИКА ╤ВАНА МАКАРОВИЧА ГОНЧАРА.

 З РОКАМИ, на жаль, вужча╓ коло тих, хто особисто знав ╤вана Гончара. Музей для них, як св╕тлиця, в як╕й живе дух ╤вана Макаровича. А та тепла по-домашньому атмосфера, що панувала на свят╕ цього вечора, та енергетика ╓днання наст╕льки з╕гр╕вала, що здавалося, в╕дкриються двер╕ та зайде В╕н, у б╕лому капелюс╕, з люлькою та у одв╕чн╕й сво╖й вишиванц╕ ╕ запросить ус╕х до господи...
 Святковий веч╕р пам’ят╕ розпочинали господар╕ св╕тлиц╕, спадко╓мц╕ ╤вана Гончара - син Петро Гончар, директор музею, митець, ╤гор Пошивайло, заступник директора з науково╖ роботи, та берегиня музею, сама душа укра╖нсько╖ народно╖ п╕сн╕ Н╕на Матв╕╓нко. Великою та
довгооч╕куваною под╕╓ю для них стало видання книги спогад╕в про ген╕ального митця, над якою вони працювали, та ╖╖ презентац╕я саме сьогодн╕.
 Книга - це арх╕тектура, в╕чно живий пам’ятник людин╕. Вона - на в╕ки. Треба в╕ддати належне Головному управл╕нню культури ╕ мистецтв Ки╖всько╖ м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕-страц╕╖, яке вид╕лило кошти для видання 500 прим╕рник╕в книги до 95-╖ р╕чниц╕ в╕д дня народження ╤. Гончара - альбому «╤ван Гончар (Спогади про ╤. М. Гончара)». Ця книга довго йшла до свого читача. Видання готувалося майже 10 рок╕в. Саме ст╕льки часу збиралися жив╕ св╕дчення сучасник╕в ╤вана Гончара, його побратим╕в, однодумц╕в, приятел╕в, просто знайомих.. Понад 100 спогад╕в сучасник╕в ╤вана Макаровича Гончара п╕д р╕зними кутами зору створюють словесний образ Подвижника, в╕дтворюють ту епоху ╕ середовище, в яких в╕н жив, д╕яв, творив. Ця легендарна людина у несприятливих сусп╕льно-пол╕тичних умовах, п╕д пост╕йним наглядом радянських спецслужб створила ун╕кальний укра╖нський прост╕р, у якому завжди знаходилося належне м╕сце артефактам-експонатам ╕ живим людям - в╕дв╕дувачам. Саме там, на Печерських пагорбах, у скромн╕й осел╕-роб╕тн╕-музе╖ гартувався притлумлений стол╕ттями Укра╖нський дух, а ╖╖ ясночолий господар поставав Шевченк╕вським «апостолом правди», пров╕сником ново╖ укра╖нсько╖ доби. Книга обсягом близько шестисот стор╕нок про╕люстрована майже тисячею документальних св╕тлин з арх╕ву ╤вана Гончара й упорядкованих ним альбом╕в «Мо╓ життя ╕ творч╕сть», фрагментами стор╕нок з ╕сторико-етнограф╕чного мистецького альбому «Укра╖на й укра╖нц╕» (виз-наного Книгою року у Львов╕), а також репродукц╕ями твор╕в народного мистецтва з╕ зб╕рки УЦНК «Музей ╤вана Гончара».
 Син ╤вана Гончара, Петро ╤ванович, в ╕нтерв’ю газет╕ «Кримська св╕тлиця» розпов╕в, що 110 прим╕рник╕в було презентовано безкоштовно сп╕вавторам книги. Варт╕сть ╕нших прим╕рник╕в, як╕ можна було придбати одразу п╕сля презентац╕╖, складала 100 грн. Охочих купити книгу виявилося багато, нав╕ть не зважаючи на недешеву ц╕ну.
 Свято продовжувалося. Ми насолоджувалися виступами укра╖нських кобзар╕в, сп╕вами хору «Гом╕н», сп╕лкувалися ╕з пров╕дними митцями та фах╕вцями в галуз╕ народно╖ культури, а також пригощалися укра╖нськими стравами - домашн╕ми пир╕жками та узваром. Особливою окрасою вечора був
виступ 13-р╕чного б╕лявого блакитноокого Данила Мельника. Сила голосу юного кобзаря змушувала ус╕х присутн╕х затамовувати подих. В ╕нтерв’ю наш╕й газет╕ Данилко з╕знався, що сп╕ва╓ з шести рок╕в, навча╓ сп╕вам його тато Борис Мельник, прац╕вник музею. У них в родин╕ дотримуються укра╖нських звича╖в, ╕ патр╕отичн╕сть п╕сень, як╕ Данило викону╓, пов’язана саме з бажанням пропагувати усе р╕дне, укра╖нське.
 Багато спогад╕в, теплих сл╕в про ╤вана Гончара та ц╕кавих випадк╕в з його життя ми почули цього вечора. Зал був переповнений, певно, не розрахований на таку к╕льк╕сть гостей. Але н╕кого це не сковувало, не псувало загального настрою. За в╕кном с╕чнева хурделиця, а на вулиц╕ С╕чневого Повстання, 26, поруч ╕з Ки╓во-Печерською лаврою - з╕бралися ус╕ т╕, для кого Укра╖на не просто назва, не т╕, для кого патр╕отизм ма╓ споживацький характер; тут говорили з любов’ю та в╕рою в серц╕ про набол╕ле, про минуле Укра╖ни та ╖╖ майбутн╓, ╕, звичайно, про ╤вана Гончара.
 ╤ван Гончар народився у 1911 роц╕ в сел╕ Лип’янка, на Черкащин╕ в с╕м’╖ селянина-б╕дняка. Помер 18 червня 1993 року, похований
в Ки╓в╕ на Байковому цвинтар╕. Останн╕ тридцять рок╕в свого життя ╤ван Гончар був в опозиц╕╖ до радянсько╖ влади ╕ носив тавро «буржуазного нац╕онал╕ста». Це був час, коли п╕сля хрущовсько╖ в╕длиги придушувалися найменш╕ прояви демократ╕╖, нац╕ональне самоусв╕домлення.
 ╤ван Гончар був багатогранною творчою особист╕стю, символом духовно╖ краси укра╖нського народу. Т╕╓ю величезною «глибою», на як╕й тримався ╕ трима╓ться зараз наш звичай, наша матриця самозбереження. Наш укра╖нський народний звичай прир╕вню╓ться до закон╕в Божих. Це ╓ нац╕ональна в╕дм╕нн╕сть, наша в╕ра - основа, на як╕й сто╖мо.
 - В╕н був зачинателем, фундатором, у т╕ важк╕ часи зум╕в побачити «найдр╕бн╕ш╕ кор╕нц╕ п╕д землею у дерев╕», - говорить про ╤вана Макаровича його друг, в╕домий нейрох╕рург Юр╕й ╤ллюк.
 ╤ван Макарович Гончар н╕коли не мав в хат╕ алкоголю, дуже сл╕дкував за здоров’ям та нагадував при нагод╕, що на добу людина може прийняти лише 22 грами гор╕лки, не б╕льше. Пот╕м алкоголь лише шкодить орган╕змов╕ людини. Це була людина велико╖ працездатност╕. Уяв╕ть лише, коло-сальний фонд музею з╕браний одн╕╓ю людиною!
 - Р╕шення про в╕дкриття Музею було прийнято 1993 року через два м╕сяц╕ п╕сля смерт╕ ╤вана Гончара. Але експозиц╕╖ почали виставляти лише к╕лька рок╕в тому. Прим╕щення, яке було надано п╕д Музей, було непристосоване для використання, це колишн╕й гуртожиток, але до к╕нця не в╕дселений ╕ сьогодн╕. ╤ це незважаючи на те, що кошти на перебудову прим╕щення вид╕лено, але чомусь м╕н╕стерством не вид╕ляються.
 - ╤ван Гончар, - розпов╕да╓ заступник директора Музею з просв╕тницько╖ роботи Ганна Сн╕тко, - ставив умову, що передасть свою колекц╕ю держав╕ лише тод╕, якщо п╕д музей буде вид╕лене окреме прим╕щення. Експозиц╕я розгорнута за принципом, як планував сам Гончар, не ╕сторично, а св╕тоглядно. ╢ зали етики, християнських символ╕в, патр╕отичний та зал спадщини ╤вана Гончара.
 Музей проводить кожного тижня найр╕зноман╕тн╕ш╕ заходи. Це ╕ музичн╕ вечори, презентац╕╖ книжок - не лише пов’язаних з Музе╓м, але й тих автор╕в, творч╕сть яких пропагу╓ народн╕ традиц╕╖, мистецтво. При╓мно, що сьогодн╕ до нас зав╕тало так багато людей. Багатьох ми нав╕ть не запрошували, дуже при╓мно, що вони сьогодн╕ разом з нами.
 Зав╕тавши до музею, ми оглянули експозиц╕йн╕ зали, в╕дв╕дали нову виставку «╤ван Гончар - Митець». Старовинн╕ св╕тлини, народн╕ картини, давн╓ вбрання, музичн╕ ╕нструменти, предмети вжитку ╕ побуту укра╖нц╕в... Усе це - елементи ун╕кально╖ експозиц╕╖ Музею ╤вана Гончара, яка знайомить з багатою культурою укра╖нц╕в...
 Ф╕лософ╕я буття, традиц╕йн╕ уявлення про навколишн╕й св╕т, краса народного побуту в╕дкриваються тут через самобутн╓ народне мистецтво. З╕брання музею - понад 20 тисяч експонат╕в, як╕ датуються XVI - XXI стол╕ттями. Б╕льшу ╖х частину за п╕встол╕ття з╕брав ╤ван Гончар. Власне, його колекц╕я й стала основою експозиц╕╖ музею, який тепер носить його ╕м’я. Нин╕ тут не лише збер╕гають та «консервують» ран╕ше з╕бране. Етнограф╕чн╕ експедиц╕╖ по вс╕й Укра╖н╕ стають джерелом все нових ╕ нових знах╕док, як╕ поповнюють
фонди.
 Зм╕ню╓ться темп життя, св╕т глобал╕зу╓ться. ╤ в цьому св╕т╕ все б╕льшо╖ ц╕нност╕ набува╓ сво╓, р╕дне, самобутн╓. В╕дв╕давши цей музей, в╕дчува╓ш дух старовини й сучасност╕. Порина╓ш у св╕т укра╖нських традиц╕й та в╕дчува╓ш ╖х душу...
 Святковий веч╕р завершився, але залишилося в серц╕ те р╕дне тепло, яке подарувала ус╕м нам ця зустр╕ч.
 Юл╕я КОВАЛЕНКО.
м. Ки╖в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 02.02.2007 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4459

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков