Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4229)
З потоку життя (7276)
Душі криниця (3913)
Українці мої... (1556)
Резонанс (1788)
Урок української (1000)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (262)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (104)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧВЕРТЬВ╤КОВИЙ ЮВ╤ЛЕЙ «ХОЛОДНОГО ЯРУ»
Конференц╕я внесла зм╕ни до статуту ╕ знову обрала президентом «Холодного Яру» Романа...


ХТО МИ ╢, УКРА╥НЦ╤?
Нещодавно в Ки╓в╕ вийшла друком книга Георг╕я Чорного «Хто ми ╓, укра╖нц╕?»


НАЦРАДА З ТЕЛЕБАЧЕННЯ ╤ РАД╤О МА╢ КАРАТИ ПОРУШНИК╤В ЗАКОНУ!
великим викликом часу стало зухвале ╕╜норування б╕льш╕стю ол╕гарх╕чних телеканал╕в Укра╖ни вимог...


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: МОВНЕ НЕВ╤ГЛАСТВО ЧИ ЗЛИЙ НАМ╤Р?
Для нас, укра╖нц╕в, останн╕ дев’ятнадцять рок╕в виявилися нелегкими роками випробовувань...


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: «УКРА╥Н╤-НАЦ╤╥ ПОТР╤БНА НОВА ДЕРЖАВА-УКРА╥НА»
Виника╓ питання, а хто ж пров╕дники нац╕╖, що здатн╕ очолити процес реал╕зац╕╖ ц╕╓╖ нац╕онально╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 02.02.2007 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 02.02.2007
ПОРАДИ УКРА╥НОФ╤ЛА ЯКУБА

Словом ╕ д╕лом!

 ╢ в соц╕олог╕╖ такий терм╕н «╕ндекс соц╕ально╖ дистанц╕╖». Саме так оц╕нюють р╕вень расизму чи ксенофоб╕╖. Так ось, за цим показником в Криму найг╕рше ставляться до... поляк╕в. Б╕льш╕сть кримчан ╖х ╕ в оч╕ не бачила, але у масов╕й св╕домост╕ мешканц╕в автоном╕╖ слово «поляк» ╓ символом страшно╖ зах╕дно╖ експанс╕╖ на пострадянський прост╕р.
 Спод╕ваюсь, читач╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» - люди не з полохливого десятка ╕ готов╕ поближче познайомитися з польським громадянином, який активно цю «експанс╕ю» зд╕йсню╓. Можна вважати цю статтю продовженням матер╕алу «Якуб - укра╖ноф╕л з Гданська («КС» в╕д 20 с╕чня 2006 р.).
 Отже, нове запитання до гостя нашого корпункту, польського студента Якуба Лог╕нова:
 - Пане Якубе, чи пом╕тн╕ як╕сь зм╕ни в укра╖нському сусп╕льств╕?
 - Можна з упевнен╕стю стверджувати, що в Укра╖н╕ ╓ свобода слова. ╥╖ нав╕ть б╕льше, н╕ж у Польщ╕.
 - Невже це так?
 - Без сумн╕ву. Маса незалежних видань, ╕ будь-яку точку зору можна висловлювати.
 - А в Польщ╕ х╕ба н╕?
 - Свого часу неможливо було надрукувати якийсь критичний матер╕ал стосовно ╢вросоюзу. В сусп╕льств╕ утвердилася думка: або ╢вросоюз, або ж само╕золяц╕я. Але ж ╓ й ╕нш╕ вар╕анти.
 - Може, така категоричн╕сть - це добре? Добре, що поляки у сво╖й б╕льшост╕ знають, чого хочуть, знають, куди йдуть. А Укра╖на, як завжди - на роздор╕жж╕. Хтось хоче у ╢вропу, хтось дивиться уб╕к Рос╕╖.
 - Центр ╕ Зах╕д Укра╖ни, зда╓ться, визначилися на користь ╢вросоюзу. Бо ╓ вже такий м╕ф, у який пов╕рили люди. Чому укра╖нц╕ хочуть до ╢вросоюзу? Не тому, що вони добре знають, що це таке, а тому, що хочуть жити як ╓вропейц╕. Але само собою це не прийде, треба працювати над собою, проводити реформи, п╕длаштовувати сво╓ життя п╕д ╓вропейськ╕ стандарти.
 Непоганим вар╕антом для укра╖нц╕в був би вступ до EFTA, тобто до ╢вропейсько╖ асоц╕ац╕╖ в╕льно╖ торг╕вл╕. Туди входять Норвег╕я, ╤сланд╕я, Л╕хтенштейн, Швейцар╕я. Це чисто економ╕чний проект, а не пол╕тичний, як ╢вросоюз. Але головне все одно досяга╓ться: буде свобода пересування, будуть ╕нвестиц╕╖, розвиватиметься м╕жнародний туризм. Буде все те, чого укра╖нц╕ хочуть. Поки що цього нема╓: оформлення в╕з, черги при перетин╕ кордону - все це сутт╓во ускладню╓ контакти. В╕д польського Перемишля до укра╖нського м. Мостиська п╕вгодини ╖зди, а черга на кордон╕ може бути ╕ дв╕, ╕ три години. Може бути ╕ п’ять... Але нав╕ть якщо треба чекати т╕льки годину, то й це дуже багато.
 Звичайно, ц╕ проблеми треба вир╕шувати, але... Укра╖на дуже незалежна кра╖на, ╕ значно б╕льше ц╕ну╓ свободу, н╕ж Польща чи Франц╕я. ╥й зовс╕м не бажано втрачати чи обмежувати свою пол╕тичну самост╕йн╕сть. Тому я вважаю: EFTA для Укра╖ни - кращий вар╕ант.
 - Якубе, я розум╕ю, що ваша точка зору не ╓ «╕стиною в останн╕й ╕нстанц╕╖», але, тим не менше, для нас вона ц╕кава. Як, на вашу думку, можна проводити укра╖н╕зац╕ю, або точн╕ше - дерусиф╕кац╕ю Укра╖ни?
 - Тут я бачу три шляхи. Перший: робити все те, що робиться зараз, т╕льки значно ╕нтенсивн╕ше. Тобто посл╕довно укра╖н╕зувати к╕но, телебачення, вищу школу, налагодити книговидавництво державною мовою ╕ т. ╕н.
 Другий шлях я бачу ось у чому. Треба «зм╕цнювати» роль Львова в Укра╖н╕. Щоб саме в цьому укра╖номовному м╕ст╕ були центри м╕жнародних компан╕й, а не т╕льки, скаж╕мо, в Ки╓в╕. Щоб саме тут проводилися форуми, м╕жнародн╕ конференц╕╖, працювали м╕жнародн╕ фонди. Льв╕в м╕г би бути сво╓р╕дною рег╕ональною столицею.
 - Як Крак╕в у Польщ╕?
 - Ну, щось таке. Тобто головним м╕стом не лише для льв╕в’ян, але й для значно╖ частини Укра╖ни. А оск╕льки укра╖нська мова в цьому м╕ст╕ дом╕ну╓, то автоматично «укра╖н╕зувалося» б д╕лове, пол╕тичне, культурне життя.
 - А в чому ж поляга╓ трет╕й шлях?
 - Треба укра╖н╕зувати столицю. Тобто вс╕ ресурси, як╕ моб╕л╕зовуються для мовного в╕дродження, треба зосередити саме в Ки╓в╕. П╕д час свого навчання в цьому м╕ст╕ я звернув увагу: вих╕дц╕ з Галичини, Волин╕, Под╕лля, пере╖хавши до Ки╓ва, нер╕дко зрос╕йщуються, оск╕льки м╕сто зда╓ться ╖м рос╕йськомовним. А вих╕дц╕ з Херсонщини, Донбасу, Одеси, Криму в Ки╓в╕ переходять... на укра╖нську. ╥м у в╕ч╕ впада╓ саме укра╖нська складова мовно╖ пал╕три столиц╕. Адже Ки╖в ╕ справд╕ ╓ б╕льш укра╖нським, н╕ж перел╕чен╕ рег╕они. Чим «укра╖нськ╕шим» в╕н стане, тим краще виконуватиме роль «наддн╕прянського П’╓монту» для П╕вдня ╕ Сходу, тим менше шокуватиме мешканц╕в зах╕дного рег╕ону сво╓ю рос╕йськомовн╕стю.
 - Ки╖в у рол╕ мовного «П’╓монту»? Чи не занадто це см╕ливо? Все-таки, столиця поки що ╓ дуже зрос╕йщеною...
 - Я пом╕тив готовн╕сть частини киян повернутися до р╕дно╖ мови. Треба лише стимулювати цей процес, активн╕ше на нього впливати.
В усякому випадку, ск╕льки б не намагалися укра╖н╕зувати Донецьк, це не дасть результату у найближчому час╕. А в Ки╓в╕, ц╕лком можливо, все вийде. До того ж, Ки╖в буде здаватися «р╕дн╕шим» для мешканц╕в Одеси, С╕мферополя, Харкова, н╕ж Льв╕в, про який створено багато м╕ф╕в. Значно показов╕шим буде приклад киян, як╕ й сам╕ нещодавно розмовляли рос╕йською, ан╕ж галичан, як╕ можуть видаватися «людьми з ╕ншого св╕ту», оск╕льки н╕коли масово не переходили на рос╕йську.
 П╕дпри╓мц╕, при╖жджаючи до Ки╓ва для налагодження д╕лових зв’язк╕в, будуть переходити на укра╖нську, бо це буде необх╕дно. ╤ Ки╖в для одесит╕в, донеччан, с╕мферопольц╕в буде чимось кращим, модерн╕шим; буде свого роду вз╕рцем. Тому й укра╖нська мова вважатиметься престижною.
 - Якубе, якщо в пол╕тичних, мовних реал╕ях Укра╖ни так добре розбираються майбутн╕ польськ╕ товарознавц╕, то як╕ ж тод╕ у вас дипломати, пол╕тики, ф╕лософи? А як╕ ще у вас виникають думки, коли ви ╖здите Укра╖ною, вивча╓те ╖╖?
 - Зах╕дним сус╕дом Укра╖ни ╓ Словаччина. Ментал╕тет словак╕в ╕ галичан ╓ дуже под╕бним. Однак Словаччина завжди була пророс╕йською. Це ж саме можна сказати про Серб╕ю, Чорногор╕ю. Ц╕ невелик╕ народи довго жили п╕д турецьким, австр╕йським гн╕том. У них була потреба у «старшому братов╕». ╤ Рос╕я довгий час цю роль виконувала; принаймн╕ намагалася. Тепер Союз розпався; значно ближчою до цих держав виявилася Укра╖на, а не Рос╕я. Вона ц╕лком могла б заповнити «н╕шу», що зв╕льнилася. ╥╖ пол╕тична вага в╕д цього т╕льки б зросла.
 - А чому цю «н╕шу» не хоче зайняти Польща?
 - Польща тепер дивиться у зах╕дний б╕к. Н╕меччина, Франц╕я, США - саме до цих держав вона уважно пригляда╓ться, саме ╖хн╕й досв╕д вивча╓. Може, спрацьову╓ певна «зверхн╕сть» до малих держав, не знаю. А ще та обставина, що Серб╕я, Чорногор╕я - православн╕ кра╖ни. Д╕йсно, для них значно ближчою духовно була б Укра╖на. Ви - велика держава, з великими потенц╕йними можливостями ╕ тому не повинн╕ забувати про таку перспективу.
 - А ви могли б дати якусь пораду стосовно Криму?
 - На жаль, я не надто добре знаю кримськ╕ реал╕╖. Одне можу сказати: треба на державному р╕вн╕ п╕дтримувати укра╖нське шк╕льництво ╕ укра╖номовну пресу. Як добрий сад╕вник, плекати вс╕ осередки укра╖нства, п╕дтримувати вс╕ м╕сцев╕ державотворч╕ ╕н╕ц╕ативи.
 Розмовляв
 Серг╕й ЛАЩЕНКО.
 м. Льв╕в.
 На фото: укра╖ноф╕л ╕ фах╕вець ╕з «зах╕дно╖ експанс╕╖» Якуб Лог╕нов.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 02.02.2007 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4451

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков