Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4229)
З потоку життя (7276)
Душі криниця (3913)
Українці мої... (1556)
Резонанс (1788)
Урок української (1000)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (262)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (104)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧВЕРТЬВ╤КОВИЙ ЮВ╤ЛЕЙ «ХОЛОДНОГО ЯРУ»
Конференц╕я внесла зм╕ни до статуту ╕ знову обрала президентом «Холодного Яру» Романа...


ХТО МИ ╢, УКРА╥НЦ╤?
Нещодавно в Ки╓в╕ вийшла друком книга Георг╕я Чорного «Хто ми ╓, укра╖нц╕?»


НАЦРАДА З ТЕЛЕБАЧЕННЯ ╤ РАД╤О МА╢ КАРАТИ ПОРУШНИК╤В ЗАКОНУ!
великим викликом часу стало зухвале ╕╜норування б╕льш╕стю ол╕гарх╕чних телеканал╕в Укра╖ни вимог...


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: МОВНЕ НЕВ╤ГЛАСТВО ЧИ ЗЛИЙ НАМ╤Р?
Для нас, укра╖нц╕в, останн╕ дев’ятнадцять рок╕в виявилися нелегкими роками випробовувань...


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: «УКРА╥Н╤-НАЦ╤╥ ПОТР╤БНА НОВА ДЕРЖАВА-УКРА╥НА»
Виника╓ питання, а хто ж пров╕дники нац╕╖, що здатн╕ очолити процес реал╕зац╕╖ ц╕╓╖ нац╕онально╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 02.02.2007 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 02.02.2007
ТИ ╢ ╤ ЗАВЖДИ БУДЕШ, Р╤ДНА МОВО!

 ДО П╤ДСУМК╤В ТРЕТЬОГО ЕТАПУ V╤╤ М╤ЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ З УКРА╥НСЬКО╥ МОВИ ╤МЕН╤ ПЕТРА ЯЦИКА В АВТОНОМН╤Й РЕСПУБЛ╤Ц╤ КРИМ

 Коли хтось з м╕сцевих пол╕тик╕в каже, що укра╖нська мова в Криму не ма╓ перспективи для свого розвитку ╕ застосування, той, на мо╓ глибоке переконання, дуже помиля╓ться. Адже так може говорити х╕ба що людина недалекоглядна, людина, котра, хоч ╕ працю╓ на державн╕й служб╕, але не поважа╓ свою державу, ╖╖ мову, ╖╖ людей. В╕дбери у таких ╖хн╕ попул╕стськ╕ лозунги «Даёшь второй государственный русский язык» або «русскому языку - статус регионального» - ╕ ╖м, пол╕тикам-невдахам, н╕ про що буде б╕льше говорити, бо п╕дн╕мати на ╓вропейський р╕вень економ╕ку, п╕клуватися про добробут людей, пол╕пшувати його значно важче, ан╕ж розводити теревен╕. ╤ якщо таким державним мужам не вистача╓ хисту вивчити державну мову бодай на р╕вн╕ каб╕нетного, службового сп╕лкування з╕ сво╖ми громадянами, то для юного п╕дростаючого покол╕ння це не склада╓ н╕яких труднощ╕в. Навпаки. Д╕ти - учн╕ шк╕л, студенти вищих та середн╕х навчальних заклад╕в, - краще деяких пол╕тичних керманич╕в знають ╕ розум╕ють, що вивчати державну мову кра╖ни, в як╕й живеш, з якою хочеш по╓днати свою подальшу долю, - це святий обов’язок. Без знання державно╖ мови не будеш справжн╕м, повноц╕нним ╕ р╕вноправним громадянином. Д╕ти - той лакмусовий пап╕рець, за яким можна визначати подальшу перспективу розвитку державно╖ мови. ╤ на сьогодн╕шн╕й день ця перспектива не безнад╕йна. Навпаки, обнад╕йлива. Под╕люсь власними спостереженнями.
 Дев’ятий р╕к редагуючи дитячу газету «Джерельце», що виходить додатком до «Кримсько╖ св╕тлиц╕», я перечитую гори дитячих лист╕в. В них вони ╕ в проз╕, ╕ у в╕ршах пишуть про сво╓ ставлення до державно╖ укра╖нсько╖ мови - про любов до не╖, про рад╕сть в╕д сп╕лкування нею, в╕д прочитаних в ориг╕нал╕ твор╕в Т. Шевченка, ╤. Франка, Лес╕ Укра╖нки, Л╕ни Костенко, В. Симоненка, Б. Ол╕йника...
 Для скептик╕в, котр╕ не в╕рять у св╕тл╕ перспективи укра╖нсько╖ державно╖ мови наведу лиш дек╕лька красномовних цитат з лист╕в юних автор╕в, над╕сланих ними до «Джерельця»:

 «Я живу в Укра╖н╕. М╕й обов’язок знати р╕дну мову. Це ╓ правилом. Коли я розмовляю укра╖нською мовою, я в╕дчуваю себе справжньою укра╖нкою» (Ганна Височенко, учениця 7-го класу СШ № 29 м. С╕мферополя).

 «Я дуже ц╕ную укра╖нську мову, ╕нод╕ мен╕ зда╓ться, що я краще ╖╖ розум╕ю, н╕ж рос╕йську. Укра╖нську мову я вчу, щоб ум╕ти добре волод╕ти нею - писати, розмовляти, читати твори укра╖нських класик╕в» (Катерина Соколова, школа № 29 м. С╕мферополя).

 «Р╕дна мово, ти сп╕вуча,
 Жарт╕влива ╕ кв╕туча.
 Серед тисяч мов земних
 Укра╖нська краща вс╕х!»
 (Св╕тлана Кудряшова, учениця 4-го класу Феодос╕йсько╖ школи № 20).

 «Ти найкраща, найгарн╕ша,
 Ти не зникнеш назавжди,
 Доки мовою сво╓ю
 Д╕ти пишуть вам в╕рш╕»
 (Кирило Шабанов, учень 4-го класу Феодос╕йсько╖ школи № 20).

 «Укра╖на - це моя земля!
 Укра╖на - п╕сня солов’я!
 Край мого натхнення ╕ знання
 Й материнська мова щира.
 Люблю свою Укра╖ну -
 Найкращу у св╕т╕ кра╖ну,
 Люблю ╖╖ мову гучну
 Й природу ╖╖ запашну».
 (В╕ктор╕я Хайлова, учениця 4-го класу Феодос╕йсько╖ школи № 20).

 «Я шаную р╕дну мову
 ╤ знаю в╕днин╕,
 Що вона в нас найбагатша,
 Це - скарб Укра╖ни!»
 (Ал╕на Агаронян, учениця Сонячнодолинсько╖ школи).

 «Державну мову я люблю,
 Нею в школ╕ говорю,
 А у в╕льний час - читаю,
 В книгах друз╕в здобуваю...»
 (Едем А╓д╕нов, учень 5-го класу Б╓л╕нсько╖ школи Лен╕нського району АРК).

 Можна було б цитувати ще й ще уривки з твор╕в кримських д╕тей - укра╖нц╕в, рос╕ян, татар, в╕рмен... Х╕ба ж ц╕ твори не вияв син╕всько╖ любов╕ до державно╖ мови, до сво╓╖ кра╖ни Укра╖ни? Х╕ба ж ц╕ рядки пошани ╕ захоплення одн╕╓ю з найчар╕вн╕ших мов св╕ту д╕ти писали примусово п╕д диктовку? Н╕, так╕ щир╕ слова можуть йти т╕льки в╕д серця, ╕ т╕льки воно, серце, змусить заговорити дитину в╕ршованими рядочками. Хай поки що ╕ не досконалими в художньому вим╕р╕, але ж щирими. Таке народжу╓ться з велико╖ любов╕.
 Отож, панове пол╕тики ╕ державн╕ чиновники, звичайно ж, маю на уваз╕ тих, хто працю╓ ╕ отриму╓ зарплату в одн╕й держав╕, а молиться на ╕ншу, х╕ба ж це не доказ того, що майбутн╓ ось за цими хлопчиками й д╕вчатками - нашими д╕тьми й онуками, для яких Укра╖на не мачуха, а р╕дна мати. ╤ мова, якою д╕ти розмовляють з╕ сво╓ю мат╕р’ю, то - найсвят╕ший, найб╕льший вияв любов╕ одне до одного. Бо «...той, хто зневажливо ставиться до р╕дно╖ мови, не може й сам викликати поваги до себе», - застер╕гав наш великий письменник, сов╕сть Укра╖ни Олесь Гончар.
 А х╕ба ж не святими син╕вськими почуттями до Укра╖ни, до ╖╖ мови керувався громадянин Канади Петро Яцик, котрий серцем ╕ душею був великим укра╖нцем. Конкурс, започаткований ним с╕м рок╕в тому, а в╕дтак п╕дтриманий Л╕гою укра╖нських меценат╕в та М╕н╕стерством осв╕ти ╕ науки Укра╖ни, - буквально, в хорошому розум╕нн╕ цього слова, збурив, п╕дн╕с на небувалий р╕вень рух нашо╖ юно╖ зм╕ни за в╕дм╕нне знання державно╖ мови. Понад 5 м╕льйон╕в школяр╕в, учн╕в профес╕йно-техн╕чних училищ, техн╕кум╕в, коледж╕в, студент╕в вищих навчальних заклад╕в, а також молодь укра╖нсько╖ д╕аспори беруть участь у цих мовних конкурсах. Не десятки, не сотн╕, а тисяч╕ школяр╕в Криму змагаються за найкращ╕ знання укра╖нсько╖ мови. Адже конкурс - справа державницька, в╕н нин╕, в пер╕од розбудови незалежно╖ Укра╖ни, надзвичайно актуальний, бо активно ╕ масово викону╓ свою нац╕╓творчу роль ╕ укра╖н╕зу╓ юних укра╖нц╕в, прищеплю╓ ╖м любов до сво╓╖ державно╖, до сво╓╖ р╕дно╖ мови.
 Нин╕ проходить уже сьомий за рахунком конкурс з укра╖нсько╖ мови. Проходить в╕н, як ╕ попередн╕ ш╕сть, у чотири етапи - шк╕льний, м╕ський, обласний ╕ загальнонац╕ональний. У суботу, 27 с╕чня в ус╕х обласних центрах Укра╖ни, у столиц╕ Автономно╖ Республ╕ки Крим С╕мферопол╕, а також у Ки╓в╕ ╕ Севастопол╕ в╕дбувся четвертий етап патр╕отичного мовного марафону, що його сп╕льно проводять М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки та Л╕га укра╖нських меценат╕в.
 Ус╕ школяр╕ та студенти, як╕ стали переможцями попереднього третього етапу, писали конкурсн╕ роботи заключного четвертого туру конкурсу. Вони зашифрован╕, ╖х будуть перев╕ряти члени жур╕ в Ки╓в╕, за результатами буде визначено найкращих знавц╕в державно╖ мови.
 Минулого суботнього дня й до с╕мферопольсько╖ школи № 33, де директором працю╓ щира, чуйна ╕ дуже чар╕вна ж╕нка Людмила ╤ван╕вна Горб, з ус╕х куточк╕в Криму з’╖халися переможц╕ третього туру, щоб також виконати контрольн╕ завдання заключного туру конкурсу.
 Члени жур╕ та орган╕зац╕йного ком╕тету з проведення конкурсу в АРК, серед яких Ольга Руслан╕вна Доненко - заступник начальника в╕дд╕лу М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки АРК, Наталя ╤ван╕вна Рашпиль - методист навчально-методично╖ лаборатор╕╖ розвитку осв╕ти укра╖нською мовою Кримського республ╕канського ╕нституту п╕слядипломно╖ педагог╕чно╖ св╕ти (КР╤ППО), Наталя ╤ван╕вна Руденко - зав╕дуюча навчально-методичною лаборатор╕╓ю розвитку осв╕ти укра╖нською мовою КР╤ППО, директор Укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖ С╕мферополя, Н╕на Олександр╕вна Майстренко - представник Л╕ги укра╖нських меценат╕в, автор цих рядк╕в щиро й сердечно прив╕тали призер╕в ╤╤╤ туру, побажали ╖м в╕дм╕нно виконати завдання четвертого туру.
 П╕сля того як роз╕йшлись по каб╕нетах учн╕ з╕ сво╖ми вчителями - в╕дпов╕дальними за проведення виконання конкурсних завдань, у коридорах школи запанувала тиша на к╕лька напружених годин. Та для гостей конкурсу, убол╕вальник╕в та учн╕в, не зад╕яних в конкурс╕, цей час було присвячено в╕дкриттю шк╕льно╖ етнограф╕чно╖ св╕тлиц╕, в як╕й силами учн╕в, вчител╕в та батьк╕в з╕брано ╕ широко представлено предмети укра╖нського народного побуту. Стр╕чку розр╕зали директор школи № 33 Л. ╤. Горб та автор цих рядк╕в.
╤ ось заходимо в затишну невелику (поки що!) к╕мнату. Перед очима - ма╓во укра╖нських вишиваних рушник╕в, серветок, на ст╕нах - нац╕ональн╕ в╕ночки з р╕знокольоровими стр╕чками - обереги людських душ. А ось фрагмент с╕льсько╖ укра╖нсько╖ хати, з кв╕тучими жовтогарячими соняхами поб╕ля тину. Юн╕ екскурсоводи в нац╕ональному вбранн╕ переносять нас подумки в минуле життя наших прад╕дус╕в ╕ прабабусь, ╕ все побачене й почуте тут нав╕ю╓ щемливу зажуру, виклика╓ щир╕ тепл╕ згадки. ╤ який доречний, гарно написаний на ст╕н╕, уривочок з в╕рша чудового укра╖нського поета ╤вана Гнатюка:

 Все для мене в хат╕ р╕дне:
 Ст╕ни - б╕л╕, як сн╕г,
 ╤ в╕конце прив╕тне,
 ╤ дубовий пор╕г,
 ╤ ряденця строкат╕,
 Й рушники на ст╕н╕, -
 Нав╕ть дим в наш╕й хат╕
 Р╕дно пахне мен╕...

 - Ми давно мр╕яли про св╕й маленький шк╕льний етнограф╕чний музей-св╕тлицю. Допомагали створювати вс╕, хто чим зм╕г - ╕ д╕ти, ╕ вчител╕. Будемо проводити тут уроки з народознавства, - т╕шиться директор школи Людмила ╤ван╕вна Горб. ╤ ск╕льки блиску в ╖╖ очах, ск╕льки радост╕ на обличчях вчител╕в, учн╕в! А як╕ гарн╕ укра╖нськ╕ обрядов╕ п╕сн╕ виконав фольклорний ансамбль школяр╕в! Таке треба бачити ╕ чути!
 Швидко промайнув час ╕ ось уже конкурсн╕ роботи виконано. Ус╕ - ╕ учн╕, ╕ вчител╕, гост╕, батьки, члени жур╕ з╕бралися в ошатн╕й актов╕й зал╕ школи. Розпочалась найурочист╕ша мить свята - вручення нагород ╕ диплом╕в переможцям, що перемежовувались з художн╕ми номерами, як╕ п╕дготували учн╕ школи. Призер╕в - 39. Перел╕чити вс╕х не дозволяють л╕м╕ти газетно╖ площ╕, назвемо ╕мена й пр╕звища нагороджених дипломами ╤ ступеня. Це - Мар╕йка Кучинська, учениця 3-го класу школи № 33 м. С╕мферополя, Володимир Савченков - учень 4-го класу Чорноморського НВК «Школа-г╕мназ╕я» № 3 Чорноморського району (до реч╕, Володя й у минулор╕чному V╤ конкурс╕ був нагороджений дипломом за ╤ м╕сце. Так тримати, Володю, аж до 11-го класу!); Катерина Чабаник - учениця 5-го класу школи № 33 м. С╕мферополя. Катя також ╕ тор╕к пос╕ла ╤ м╕сце ╕, окр╕м нагородження дипломом ╤ ступеня, у травн╕ ╖здила до Ки╓ва на закриття V╤ конкурсу ╕ там отримала заохочувальну прем╕ю. Молодець, Катрусю!; ╤гор Карташов - учень 6-го класу НВК «Школа-г╕мназ╕я» № 25 м. С╕мферополя; Яна Радкевич - учениця 7-го класу Гвард╕йського НВК «Школа-г╕мназ╕я» С╕мферопольського району. Яна, також призерка V╤ конкурсу, виборола ╤ м╕сце. Так тримати й надал╕, Яночко!; Юля Тюлихова - учениця 8-го класу НВК «Школа-л╕цей» № 9 м. Ялти; Л╕ляна Муртаза╓ва - учениця 9-го класу Чистенського НВК «Школа-г╕мназ╕я» С╕мферопольського району; Юл╕ана Дмитр╕╓ва - учениця 10-го класу Чистенського НВК «Школа-г╕мназ╕я» С╕мферопольського району; Ганна Крамаренко - учениця 11-го класу ЗОШ ╕м. Горького Лен╕нського району; Ганна Червонюк - студентка ╤ курсу Кримського агропромислового коледжу (с. Маленьке С╕мферопольського району); Юля Лисенчук - студентка ╤╤ курсу С╕мферопольського кооперативного торгово-економ╕чного коледжу; Ольга Рудюк - студентка ╤╤╤ курсу С╕мферопольського педучилища Республ╕канського ВНЗ «Крим-ський ╕нженерно-педагог╕чний ун╕верситет»; Ольга Смольницька - студентка ╤╤╤ курсу Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського (м. С╕мферополь).
 Окр╕м диплом╕в та приз╕в, пам’ятними подарунками за ╤ м╕сце нагороджено Мар╕ю Кучинську, Юл╕ю Тюлихову та Л╕ляну Муртаза╓ву. А т╕, хто пос╕в друге та трет╓ м╕сця в ╤╤╤ тур╕, не розчарувались, бо й вони ус╕ отримали ╕ дипломи, ╕ подарунки.
 Наша давня знайома, учениця 9-го класу с╕мферопольсько╖ школи № 33, вродлива ╕ талановита на сп╕вучий голос Христина Яцк╕в налаштована оптим╕стично. В сво╓му бл╕ц-╕нтерв’ю д╕вчина сказала, що не комплексу╓ в╕д того, що з минулор╕чного першого м╕сця перестрибнула на трет╓ цьогор╕чне. Було менше часу на п╕дготовку, адже, окр╕м вивчення р╕дно╖ мови, Христина займа╓ться ще й вокалом, бере участь в р╕зних п╕сенних конкурсах. А р╕дну мову вона не забуде, бо добре ╖╖ зна╓.
А конкурс - на те в╕н ╕ конкурс, щоб були в ньому р╕зн╕ призов╕ м╕сця. Вона - щира укра╖нка, ╕ цим усе сказано. У не╖ попереду ще не один Яцик╕вський конкурс ╕ вона свого досягне!
 Ганна Крамаренко - одинадцятикласниця з Лен╕нського району налаштована т╕льки на перемогу ╕ в четвертому тур╕. Вона пос╕ла ╤ м╕сце в ╤╤╤ тур╕ - ╕ це справедлива нагорода за ╖╖ сумл╕нну працю над р╕дним словом. Ганна - ╕менна стипенд╕атка Ради м╕н╕стр╕в АРК за науков╕ досл╕дження в царин╕ укра╖нсько╖ л╕тератури (укра╖нсько-кримськотатарськ╕ л╕тературн╕ зв’язки). Д╕вчина захища╓ сво╖ науков╕ досл╕дження на сес╕ях МАНу, не один р╕к бере участь в р╕зноман╕тних л╕тературних конкурсах ╕, зокрема, в конкурс╕ «Ми д╕ти тво╖, Укра╖но!», який проводить газета «Джерельце», уже два роки посп╕ль вона пос╕да╓ ╤ м╕сце в ном╕нац╕╖ «Публ╕цистика», готу╓ роботу й на нин╕шн╕й, уже десятий конкурс, котрий щойно оголосила улюблена газета. Сво╓ майбутн╓ Ганна хоче по╓днати з ф╕лолог╕╓ю, вступатиме на укра╖нське в╕дд╕лення ТНУ. При╓мно, що серед нагороджених ╓ й ╕нша призерка конкурсу «Ми д╕ти тво╖, Укра╖но!» в ном╕нац╕╖ «Поез╕я» десятикласниця г╕мназ╕╖ № 1 м. Саки Марина Шовкопляс. ╤ хоч у не╖ також ╤╤╤ м╕сце у Яцик╕вському конкурс╕, юнка налаштована оптим╕стично. Адже вона в╕рить (та й ми ус╕ в╕римо!), що цей конкурс - не останн╕й!
 Отож добре, що н╕хто не розчарований, що пану╓ дух оптим╕зму, доброзичливост╕, дух доброго суперництва у змаганн╕ за знання р╕дно╖ мови, за здобуття ╕нтелектуальних вершин.
 В тому, що переможц╕ ╕ призери такого престижного конкурсу знають ╕ люблять державну мову, що ус╕ вони виростають патр╕отами сво╓╖ кра╖ни Укра╖ни впевнен╕ ╕ ми, члени жур╕, ╕ ╖хн╕ добр╕ наставники укра╖нсько╖ мови, котр╕ були присутн╕ в зал╕ п╕д час нагородження. Це й вчител╕-методисти укра╖нсько╖ мови та л╕тератури с╕мферопольсько╖ школи № 33 Г. П. Бригун, В. М. Починок, Л. ╤. Головко з Гвард╕йсько╖ школи № 2 С╕мферопольського району, В. А. Овс╕йчук - з школи № 9 м. Ялти,
Л. П. Сизкова - з Нижньог╕рсько╖ школи № 2 та багато ╕нших. Це завдяки ╖хн╕й, вчительськ╕й, наполеглив╕й щоденн╕й прац╕ д╕ти здобувають в╕дм╕нн╕ знання, досягають перемог у конкурсах з р╕дно╖ мови та л╕тератури, виростають справжн╕ми громадянами сво╓╖ кра╖ни. Спасиб╕ вам, люб╕, за вашу наставницьку працю! Адже, як зазначив заступник м╕н╕стра осв╕ти ╕ науки Укра╖ни В╕ктор Огнев’юк у сво╓му виступ╕ у травн╕ минулого року на закритт╕ V╤ конкурсу з укра╖нсько╖ мови, «...сьогодн╕ в Укра╖н╕ нема╓ жодного школяра, який не вивча╓ укра╖нсько╖ мови ╕ не атесту╓ться з не╖. 80 в╕дсотк╕в школяр╕в нин╕ вивчають ус╕ предмети лише укра╖нською мовою. Це великий внесок наших укра╖нських педагог╕в, ╕ за це ╖м сердечна вдячн╕сть». Як не при╓днатись до цих щирих прекрасних прив╕тань! Бажа╓мо й надал╕ виховувати сво╖х учн╕в в дус╕ поваги до р╕дно╖ мови, до народу, до держави, в як╕й ми ус╕ сьогодн╕ живемо.
 Трет╕й тур зак╕нчився, але V╤╤ конкурс з укра╖нсько╖ мови ╕м. Петра Яцика трива╓. П╕дсумки четвертого туру буде п╕дбито у травн╕ в столиц╕ Укра╖ни - Ки╓в╕.
 Один з фундатор╕в конкурсу, меценат, патр╕от Укра╖ни Петро Яцик мр╕яв, аби вся завтрашня Укра╖на говорила укра╖нською. ╤ в тому, що титульна нац╕я говоритиме р╕дною мовою, нема╓ сумн╕в╕в.
 Отож, до нових конкурс╕в, до нових прекрасних змагань з р╕дно╖ мови, нових звершень ╕ перемог!
 Данило КОНОНЕНКО,
 голова жур╕ третього етапу V╤╤ М╕жнародного конкурсу
 з укра╖нсько╖ мови ╕м. Петра Яцика в АР Крим.

***
В день проведення конкурсу ╕м. Петра Яцика у с╕мферопольськ╕й школ╕ № 33 в╕дкрилася шк╕льна етнограф╕чна «Св╕тлиця». На фото: юн╕ господин╕ шк╕льно╖ укра╖нсько╖ «Св╕тлиц╕» запрошують на гостину.


«У Б╤ЛОЧКИ НА ╤М’Я ГРИЗУЛЬКА БОЛ╤В ЗУБ...»
- ╤ ПЕНЗЛИК ДИТЯЧО╥ УЯВИ ВЖЕ МАЛЮ╢ ЯСКРАВ╤ КАРТИНИ ДР╤МУЧОГО Л╤СУ...
 Це творча робота п’ятикласниц╕ севастопольсько╖ ЗОШ № 54 Катрус╕ Гальшино╖, переможниц╕ м╕ського етапу VII М╕жнародного конкурсу з укра╖нсько╖ мови ╕мен╕ Петра Яцика, останн╕й (загальнонац╕ональний) етап якого в╕дбувся 27 с╕чня у Севастопол╕.
 Щороку, 9 листопада, у День укра╖нсько╖ мови та писемност╕, старту╓ М╕жнародний конкурс з укра╖нсько╖ мови, започаткований меценатом ╕з Торонто Петром Яциком. Сам в╕н побачив лише ф╕нал I конкурсу та його переможц╕в. Перед стартом II конкурсу Петра Яцика не стало. Однак гранд╕озний мовний марафон набув популярност╕ ╕ став традиц╕йним.
 Орган╕затори конкурсу - М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки Укра╖ни та Л╕га укра╖нських меценат╕в. Мета заходу - утвердження державного статусу укра╖нсько╖ мови, п╕днесення ╖╖ престижу серед учн╕всько╖ молод╕, виховання поваги до культури ╕ традиц╕й нашого народу.
 Конкурс проводиться серед учн╕в 3 - 11-х клас╕в загальноосв╕тн╕х шк╕л та профес╕йно-техн╕чних училищ у 4 етапи: 1 - шк╕льний, 2 - районний, 3 - м╕ський, 4 - загальнонац╕ональний. Серед студент╕в - у три етапи (без районного).
 - У Севастопольському рег╕он╕ конкурс ╕н╕ц╕юють управл╕ння осв╕ти ╕ науки м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ та Севастопольський м╕ський гуман╕тарний ун╕верситет, - говорить одна з орган╕затор╕в конкурсу, методист Севастопольського ╕нституту п╕слядипломно╖ осв╕ти Севастопольського м╕ського гуман╕тарного ун╕верситету Валентина Лопатюк. - К╕льк╕сть севастопольських школяр╕в ╕ студент╕в, котр╕ долучаються до участ╕ в конкурс╕, щороку зроста╓. Цього року в конкурс╕ взяли участь понад 5000 ос╕б учн╕всько╖ молод╕. У II етап╕ конкурсу брали участь 900 учн╕в з ус╕х загальноосв╕тн╕х шк╕л, профес╕йно-техн╕чних училищ м╕ста та 45 студент╕в ╕з 10 ВНЗ I - II i III - IV р╕вн╕в акредитац╕╖.
 Абсолютними переможцями м╕ського конкурсу стали 9 учн╕в г╕мназ╕й № 1, 7, 8; ЗОШ № 22, 25, 54 та 3 студенти: медичного училища ╕м. Жен╕ Дерюг╕но╖, в╕йськово-морського коледжу Севастопольського в╕йськово-морського ╕нституту ╕м. П. Нах╕мова та Севастопольського м╕ського гуман╕тарного ун╕верситету, - зазначила Валентина Лопатюк.
 27 с╕чня у заключному загальнонац╕ональному етап╕ конкурсу взяли участь 27 учн╕в та 15 студент╕в Севастополя, котр╕ пос╕ли на попередньому загальном╕ському етап╕ I - III м╕сця. Того дня вони працювали над завданнями, над╕сланими з М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Укра╖ни. ╥хн╕ роботи будуть доставлен╕ до Всеукра╖нського жур╕ (м. Ки╖в).
 Цього ж дня у севастопольському Палац╕ дитячо╖ та юнацько╖ творчост╕ нагороджували переможц╕в попереднього етапу конкурсу. Учн╕, студенти та ╖хн╕ педагоги отримали нагороди та подарунки в╕д Л╕ги укра╖нських меценат╕в, м╕сцевих спонсор╕в, осередку соц╕ально-еколог╕чно╖ парт╕╖ «Союз. Чорнобиль. Укра╖на», а також в╕д м╕сцевих осередк╕в парт╕й «Батьк╕вщина», «Наша Укра╖на» та педагог╕чного товариства ╕м. Г. Ващенка.
 У свят╕ укра╖нсько╖ мови взяли участь: Володимир Казар╕н - перший заступник голови Севастопольсько╖ м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖, котрий зазначив: «В этом городе любят все языки, в том числе и удивительный, прекрасный, замечательный украинский язык, у которого - великое прошлое и, я убежден, великое будущее...» Посадовець ще не заговорив укра╖нською, але вже з╕знався, що його родов╕д ма╓ потужне укра╖нське кор╕ння. Наст╕льки потужне, що нав╕ть збереглося на Далекому Сход╕, вислане свого часу НКВДистами.
 Начальник управл╕ння осв╕ти ╕ науки м╕ста Микола Чербаджи в╕дзначив, що завдяки таким заходам укра╖номовний прост╕р Севастополя розширю╓ться. ╤ це чудово.
 Учасник╕в конкурсу в╕тали: представник М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Тетяна Магалицька, голова Союзу Укра╖нок Севастополя Богдана Процак, голова Севастопольського об’╓днання товариства «Просв╕та» ╕м. Т. Шевченка Володимир Проценко.
 На урочистостях учн╕ та студенти д╕лилися сво╖ми враженнями в╕д конкурсу. Присутн╕ мали можлив╕сть прослухати уривки ╕з твор╕в талановитих конкурсант╕в:
 ...Сонечко забуло встати вранц╕,
 ╤ я забула прокинутись у школу.
 Воно з-за хмар п╕дн╕малося,
 А я швиденько збиралася.
 ╤ п╕шли-поб╕гли ми наввипередки:
 Воно все вище, а я все ближче.
 Воно до зен╕ту, а я до класу
 ╤з дзвоником разом приб╕гли...
 - написала шестикласниця Настя Сп╕р╕на з ЗОШ № 21. Д╕вчинка з усп╕хом «доб╕гла» аж до завершального етапу конкурсу. Нехай ╖й щастить ╕ надал╕!
 Л╕д╕я СТЕПКО.
м. Севастополь.
***
На фото: ось вони - найкращ╕ кримськ╕ знавц╕ р╕дно╖ мови!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 02.02.2007 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4438

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков