Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4456)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4134)
Українці мої... (1667)
Резонанс (2128)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1064)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (331)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (210)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
30 ВО╢ННИХ ╤СТОР╤Й УКРА╥НСЬКОГО ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА
Фотовиставка в╕добража╓ щоденне життя волонтер╕в, як╕ завжди готов╕ прийти на допомогу, знаючи,...


ВИ╥ЗД ЗА КОРДОН З 18 ТРАВНЯ:
Ш╕сть категор╕й в╕йськовозобов'язаних повинн╕ мати обл╕ков╕ документи…


ПОСЛИ ╢С СХВАЛИЛИ НАДАННЯ УКРА╥Н╤ НАДПРИБУТК╤В В╤Д ЗАМОРОЖЕНИХ АКТИВ╤В РФ
Кошти п╕дуть на п╕дтримку в╕дбудови та в╕йськово╖ оборони Укра╖ни в умовах рос╕йсько╖ агрес╕╖…


ЗАКОН США ПРО КОНФ╤СКАЦ╤Ю АКТИВ╤В РОС╤╥: ЯКОГО РОЗВИТКУ ЧЕКАТИ ДАЛ╤?
Америка ма╓ стати правовим «локомотивом» у складному юридичному процес╕ вилучення...


20 Ж╤НОЧИХ ╤СТОР╤Й РОС╤ЙСЬКО-УКРА╥НСЬКО╥ В╤ЙНИ
“Рос╕яни вбивають людей. Дуже багато. Вони не просто в╕двойовують територ╕╖ — вони...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 19.01.2007 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 19.01.2007
КРИМСЬКИЙ МАЙДАН

З читацько╖ пошти

Ми не випадково вир╕шили назвати стор╕нку читацько╖ пошти "Кримським майданом" - саме так наш╕ читач╕ охрестили "Св╕тлицю" у т╕ часи, за якими, може, нин╕ хтось суму╓, хтось, навпаки, хамелеонно пнеться видавити залишки помаранчевих в╕дт╕нк╕в з╕ сво╓╖ пол╕тично╖ ф╕з╕оном╕╖, аби не шкодили кар`╓р╕. Але ж переконання на переправ╕ (що поробиш, коли наше життя - суц╕льна переправа!) не м╕няють: вони або ╓, або ╖х нема. Ми будемо рад╕ посприяти нашим як шанувальникам, так ╕ критикам, щоби ╖хня позиц╕я, ╖хн╕ думки про те, що ко╖ться довкола нас, були почут╕ ╕ншими. Кожен ма╓ право бути почутим! Одне лише прохання: висловлюватися якомога лакон╕чн╕ше ╕ без злост╕: поважаймо ╕нших, якщо хочемо, щоб поважали нас...

"АНТИСЕМ╤ТИЗМ явно чи приховано використовувала церква, а п╕зн╕ше ╕ пол╕тики. З`явилися вожд╕-нев╕гласи, що використовували масову ксенофоб╕ю для свого п╕днесення ╕ здобуття влади. Вершиною цього явища став в╕домий Голокост, створений Г╕тлером... М╕жнародна сп╕льнота тепер дуже приск╕пливо спостер╕га╓ за внутр╕шн╕м станом кра╖ни, яка хоче при╓днатися до ╢С, НАТО чи СОТ.
╤ стан цей визнача╓ться не т╕льки р╕внем демократ╕╖ чи правами громадян, але й ознаками поваги ╕ в╕дсутност╕ ксенофоб╕╖ до будь-яких меншин.
Укра╖нський нац╕онал╕зм - не нацизм. В╕н ма╓ за мету визволення, волю ╕ розвиток свого народу не за рахунок приниження чи утиск╕в ╕нших етнос╕в, а разом з ними, як визначила у сво╓му виступ╕ св╕тло╖ пам`ят╕ Слава Стецько на першому з╕бранн╕ Конгресу. Але, на жаль, ще виникають псевдопатр╕отичн╕ орган╕зац╕╖, де в шляхетних гаслах виявляються ознаки ксенофоб╕╖. Не поляки ╕ не рос╕яни у минулому гнобили Укра╖ну, а Польща ╕ Рос╕я з╕ сво╓ю потугою, яко╖, до реч╕, не мали ╓вре╖. Сучасна цив╕л╕зац╕я ма╓ один загальнолюдський закон, за яким н╕який етнос не може бути у чомусь винним. Винними бувають конкретн╕ особи чи злочинн╕ орган╕зац╕╖..."
В. О. БРЯНЦЕВ,
доктор наук, професор.
м. Керч.

* * *

"РЕФЕРЕНДУМ проти НАТО зат╕яли, щоб населення не думало про пенс╕╖, зарплати, ц╕ни, нов╕ тарифи, бюджет. Бо НАТО в╕д укра╖нсько╖ влади вимага╓ демократ╕╖ в держав╕ Укра╖на, п╕двищення зарплат ╕ пенс╕й до р╕вня ╓вропейських держав, реформування судочинства, прокуратури, орган╕в МВС, прийняття закон╕в, що захищають людей, щоб перед законом були вс╕ р╕вн╕. ╤ з мовою те ж саме. Н╕хто ж не виганя╓ з кра╖ни манкурт╕в, яничар╕в, як╕ за роки проживання в Укра╖н╕ не змогли вивчити державну мову, заявляючи "Ми н╓ пон╕ма╓м укра╕нского язика", ╕ тепер вимагають зм╕н до Конституц╕╖, щоб була друга державна мова. Хто сл╕дку╓ за порушеннями Конституц╕╖, за тими, хто заз╕ха╓ на Незалежн╕сть держави ╕ с╕╓ у н╕й розбрат? СБУ, прокуратура, суди, МВС, Рада з нацбезпеки, Президент ╕ адм╕н╕страц╕я? Н╕хто! Бо сепаратисти, федерал╕сти, капеесес╕вц╕ - н╕хто не покараний..."
╤. П. КРУПСЬКИЙ,
пенс╕онер.
смт. Первомайське, АРК.

* * *

"СУЧАСНИЙ стан укра╖нсько╖ мови як в Укра╖н╕, так ╕ в д╕аспорах - траг╕чний ╕ катастрофальний.
Якщо укра╖нська мова загине - загине й укра╖нський нар╕д. Укра╖нський 65-м╕льйонний нар╕д стане погно╓м "ат╓ч╓ства чужого", збагатить ╕нш╕ нац╕╖ сво╖м коштом, стане рабом "на р╕дн╕й не сво╖й земл╕"...
Хочеться згадати слова канадського прем`╓р-м╕н╕стра Джана Д╕ффенбекера, звернен╕ до укра╖нц╕в Канади: "Якщо будете добрими укра╖нцями, то й будете добрими канадцями"... Сьогодн╕ близько 20 м╕льйон╕в - тобто кожен трет╕й укра╖нець - живе поза Укра╖ною.
Я часто вперше зустр╕чався в р╕зних землях з укра╖нцями ╕ в╕дразу м╕ж нами зав`язувалася ц╕кава й дружня розмова. Я ╖м ставив питання: "Ось я вас бачу ╕ розмовляю вперше ╕ чому ми в╕дразу знайшли сп╕льн╕сть?" Ми прийшли до висновку, що р╕дна укра╖нська мова в╕дразу нас лучить в одно сп╕льне. Без мови р╕дно╖ ми ста╓мо чужинцями сам╕ для себе..."
З╕нов╕й КВ╤Т.
Ф╕ладельф╕я, США.

* * *

"У НАШОМУ район╕ з дванадцяти делегат╕в установчого з`╖зду парт╕╖ "Народний Союз "Наша Укра╖на" одинадцять - це колишн╕ члени СДПУ (о). Формувала ╕ очолювала цю делегац╕ю колишня
(а може, ще й тепер╕шня?) секретар районно╖ орган╕зац╕╖ ц╕╓╖ парт╕╖. Окр╕м себе, до складу т╕╓╖ делегац╕╖ вона включила свою секретарку-машин╕стку, подругу-вчительку, голову с╕льради, п╕дпри╓мц╕в та фермер╕в. Оце тепер буде к╕стяк районно╖ орган╕зац╕╖ "Нашо╖ Укра╖ни". Що це за парт╕я така буде? Це ж люди, основний, а можливо, ╓диний принцип для яких - дорватися за всяку ц╕ну до влади, до над╕йно╖ "криш╕", до повного корита. ╤ якщо ситуац╕я зм╕ниться, вони ж першими, мов щури, покинуть цю парт╕ю. Якщо вся парт╕я така, як ╕ в нас, то борони, Боже, в╕д не╖ ╕ В╕ктора Ющенка, ╕ нас, укра╖нц╕в..."
Рудий Панько
з Високого Пагорба.
(Адреса в редакц╕╖).

* * *

"ПЕРЕД президентськими виборами 2004 р. я в╕рив януковцям, котр╕ кричали, що Ющенко здасть Укра╖ну Америц╕. Тому зрозум╕ло, як голосував... Але пройшло ст╕льки часу, а при кер╕вництв╕ бачу тих же самих, ╕ не видно н╕ одного американця чи укра╖нця! Ющенко ж не посадив бандит╕в-корупц╕онер╕в у тюрми. Не збагну: не може чи вже заодно з ними? Вони ж - "профес╕онали". При ними створен╕й корупц╕йн╕й систем╕ т╕льки ╖м ╕ ╖хн╕м д╕тям ╓ доступ до вищо╖ юридично╖, в╕йськово╖ та ╕нших ключових осв╕т. Вс╕ ПТУ, техн╕куми, с╕льськогосподарськ╕ курси ╕ т. д. - для хохл╕в... При тепер╕шн╕й виборч╕й систем╕ б╕дним, окраденим, неосв╕ченим укра╖нцям нема можливост╕ висунути сво╖х кандидат╕в у депутати. Знову з кандидат╕в-бандит╕в доведеться вибирати кращих...
Мен╕ вже за 50. Впевнений, що при окупантах не матиму н╕ клаптика сво╓╖ земл╕, ан╕ свого житла. Будуть мене обкрадати ╕ дал╕.
╤, напевне, прийдеться гинути п╕д тином, як Тарасу Шевченку.
Окупантська владо! В╕ддай мен╕ землю, житло, вкраден╕ заощадження, вагончик-битовку, в якому я жив, картини, майно! В╕ддай вс╕м укра╖нцям Укра╖ну ╕ ╖дь додому, на род╕ну! Можливо, п╕сля того, як ви╖дете, повернуться вц╕л╕л╕ укра╖нц╕, вами ╕ таким життям вигнан╕ ╕ вислан╕.
Чи ви ╓ так╕ п╕дл╕, що нав╕ть ваш╕ вас не приймуть?
Михайло Б╤ЛОЗОР.
м. Ялта.

* * *

"ДОБРИЙ день, "Кримська св╕тлиця"! Я очень прошу, пока я не выучил державную мову (а я обязательно это сделаю, это дело времени), перевести мое письмо на укра╖нську, а гонорар - переводчику. (Дал╕ - в переклад╕ укра╖нською. - Ред.) Я звернувся до голови с╕льради з ╕н╕ц╕ативою про в╕дкриття в нашому сел╕ нед╕льно╖ школи для вивчення державно╖ ╕ кримськотатарсько╖ мов. Бо саме укра╖нська ╕ кримськотатарська мови через пол╕тику тотал╕тарного режиму опинилися тепер в ситуац╕╖, коли вони можуть залишитися лише на папер╕, а наш╕ народи розмовлятимуть лише рос╕йською. 70 рок╕в нас змушували вчитися мовою "м╕жнац╕онального сп╕лкування", тож свою, нац╕ональну, ми тепер мусимо рятувати.
Вважаю, що державн╕ ╕ м╕сцев╕ чиновники повинн╕ показати приклад високо╖ дисципл╕нованост╕ ╕ в╕дданост╕ сво╖й держав╕, не ╕гнорувати ст. 10 Конституц╕╖ Укра╖ни, бо це - грубе порушення закону. Ось ╕з чого потр╕бно починати: хочеш працювати державним службовцем - обов`язково вчи державну мову!"
Ахтем АЛ╤╢В.
с. Красногвард╕йське
Сов╓тського р-ну.

* * *

"ЯК Я ЗАЗДРЮ сво╖м ровесникам в ╢С! ╥х не об╕крали ╕з заощадженнями на стар╕сть. Вони не знають деф╕цит╕в, блат╕в, доставань. Не в╕дають вони ╕ що таке розкуркулення, висилки у Сиб╕р, голодомори, репрес╕╖, депортац╕╖... Люди там борються за покращення життя. А нас д╕лять по вс╕х можливих ╕ неможливих л╕н╕ях, цькують одне на одного, ч╕пляють ярлики. ╤ все це з одн╕╓ю метою - щоб ми не об`╓дналися ╕ суворо не запитали ол╕гарх╕в-депутат╕в: чому галопують ц╕ни для населення з одного боку ╕, як гриби п╕сля дощу, ростуть ряди м╕льярдер╕в з ╕ншого? Чому вони надприбутки негайно ховають в офшорах, а не пускають на модерн╕зац╕ю виробництва, зниження енерго- та матер╕ало╓мност╕ товар╕в, розробку альтернативних енергонос╕╖в? ╤ багато ╕нших - чому? А феодос╕йськ╕ крикухи, п╕дбурен╕ В╕тренко та московськими в╕зитерами, що викричали? Нянька в ╤тал╕╖ 4,5 тис. грн. за м╕сяць отриму╓! Ось вам ╕ ╢С, ╕ НАТО. За таке кричати треба".
╤ван ГОЛОБОРОДЬКО,
пенс╕онер.
м. Красил╕в Хмельницько╖ обл.

* * *

"ШАНОВНА редакц╕╓! Минуло╖ осен╕ в Ялт╕ в╕дбулися громадськ╕ слухання, одним з пункт╕в порядку денного яких було обговорення Концепц╕╖ державно╖ мовно╖ пол╕тики в Укра╖н╕. Я, як голова Всесв╕тнього укра╖нського патр╕отичного об`╓днання "Корона", запропонував присутн╕м п╕дтримати ось таке звернення:
"Президентов╕ Укра╖ни В╕ктору Ющенку
Президентов╕ Б╕лорус╕ Олександру Лукашенку
Президентов╕ Рос╕╖ Володимиру Пут╕ну
Шановн╕ президенти!
Фундаментом мов трьох братн╕х народ╕в: Укра╖ни, Б╕лорус╕, Рос╕╖ ╓ старослов`янська мова Ки╖всько╖ Рус╕. Рос╕йська мова вивча╓ться в Укра╖н╕ ╕ Б╕лорус╕. Законом╕рно, що в Укра╖н╕ повинна вивчатися ще й б╕лоруська мова, в Б╕лорус╕ повинна вивчатись ще й укра╖нська мова, а в Рос╕╖ повинн╕ вивчатись укра╖нська та б╕лоруська мови. Знання мов об`╓дну╓ народи!"
До чест╕ учасник╕в слухань, н╕хто з них не виступив проти..."
Мирослав МИСЯК,
голова ВУПО "Корона".
м. Ялта.

* * *

"ПРОШУ допомогти розшукати могили 250 тисяч укра╖нських в╕йськовик╕в, знищених на п╕вдн╕ Укра╖ни! В ╕сторико-популярному нарис╕ "Велич ╕ трагед╕я Карпатсько╖ Укра╖ни" (УВВК "Патент", Ужгород, 1993) я прочитав, що у 1938 роц╕, п╕сля проголошення Карпатсько-укра╖нсько╖ автоном╕╖, Стал╕н оголосив по вс╕х в╕йськових частинах, що набираються добровольц╕ з╕ складу РККА (Рабоче-Крестьянской Красной Армии) укра╖нського походження для допомоги молод╕й Карпатськ╕й Укра╖н╕. Зголосилося понад 250 тис. оф╕цер╕в, п╕дстаршин та вояк╕в. Вс╕х ╖х було перевезено п╕д Одесу, де вони утримувалися в тимчасових таборах. Починаючи з грудня 1938 р., НКВС розпочав масов╕ розстр╕ли. У 1939 р. вс╕ добровольц╕ були розстр╕лян╕. Може, комусь в╕домо про це б╕льше?
Т. ╤. КОЗИЧ.
м. Ужгород.

* * *

"ЖОРСТОКИЙ поневолювач народ╕в римський ╕мператор Кал╕гула повчав, що народ не тод╕ п╕дкорений, коли розгромлене його в╕йсько, а тод╕, коли завойовник нав`яже йому сво╓ бачення його власно╖ ╕стор╕╖ ╕ той народ пов╕рить, що це його справжня ╕стор╕я. Як це добре пам`ятають чужинц╕! Про це св╕дчить ╖хня ╕стерика, вихлюпнута на шпальти ЗМ╤, про "нас╕льств╓нную" укра╖н╕зац╕ю. Але чого не зморозиш у напад╕ безсилого гн╕ву? Злод╕й завжди кричав "лови злод╕я!"...
Тож не впадаймо у розпач. Укра╖на закодувала св╕й ген у Слов╕ й тим самим зробила з вол╕ Божо╖ його незнищенним. Сотн╕ п╕дступних указ╕в царизму ╕ б╕льшовик╕в на його знищення виявилися безсилими. Доки ╕снуватиме укра╖нська мова - доти ╕снуватиме один з найчисленн╕ших в ╢вроп╕ укра╖нський народ ╕ його держава Укра╖на".
Анатол╕й Б╤ЛИК.
м. Хмельницький.

* * *

"НАДСИЛАЮ для б╕бл╕отеки "Кримсько╖ св╕тлиц╕", на жаль, лише ксерокоп╕ю книги "27 керчан" - про ветеран╕в-фронтовик╕в Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни з Керч╕. Вийшло друком лише 100 ек-земпляр╕в, тож я вир╕шив стати "маленьким спонсором": з╕ сво╓╖ пенс╕╖ замовив 16 ксерокоп╕й, як╕ роз╕слав по керченських школах ╕ одну - вам.
Про мене теж ╓ у т╕й книз╕. Я брав участь у найб╕льш масштабн╕й ╕ геро╖чно-траг╕чн╕й Керченсько-Феодос╕йськ╕й морськ╕й операц╕╖. До важкого поранення (5 автоматних куль) 16 травня 1942 р. у вуличному бою в Керч╕ я командував стр╕лецьким взводом. Така моя коротка ╕стор╕я...
Але тепер - вже 16-й р╕к - трива╓ не менш геро╖чна боротьба за розвиток ╕ збереження держави Укра╖на. На м╕й погляд, тепер весь колектив "КС" - як баст╕он ╓дино╖ укра╖номовно╖ газети в Криму - веде майже бойов╕ д╕╖ за збереження Незалежно╖ Укра╖ни!
Разом з вами в╕рю у збереження ╕ р╕ст могутност╕ нашо╖ Укра╖ни. Бажаю вам м╕цного здоров`я, щасливо╖ прац╕, довгол╕ття!
Олександр ВАЛЬЧУК,
полковник у в╕дставц╕, ветеран Збройних Сил СРСР,
╕нвал╕д I групи.
м. Керч.

* * *

"Я ЗОВС╤М не розум╕ю, ╓ у нас укра╖нська нац╕я чи ╖╖ нема╓? До чого ще треба довести народ, щоб перестав мовчати? ╤ чи ╓ душа в укра╖нц╕в? Т╕, хто ненавидить Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в, знахабн╕ли так, що просто нема╓ сл╕в. А б╕льш╕сть укра╖нц╕в мовчить або ще й п╕дтриму╓ цих пос╕пак. Коли в наш╕й хат╕ будуть хазяйнувати не шов╕н╕сти, а справжн╕ укра╖нц╕, як╕ люблять свою землю?
╢ "укра╖нц╕", як╕ готов╕ продати нав╕ть свою нац╕ю. Ми ╖х добре зна╓мо: в╕тренки, симоненки, морози, бойки ╕ т. д.
Ми народ чи прислужники? Ск╕льки можна спати ╕ терп╕ти? Прокиньтеся, бо скоро будемо ╖здити по знайомих м╕сцях Сиб╕ру. Нас багато, близько 80%, ╕ нас не подолати. А керу╓ нами менш╕сть, ╕ причому скр╕зь. Вс╕ нац╕╖ згуртовуються, а ми як були "хохлами", так ╕ залиша╓мось. Д╕йшло до того, що кримськ╕ татари б╕льше захищають Укра╖ну, н╕ж укра╖нц╕. ╤ ми ╖м ма╓мо бути вдячними. Нам нав'язують референдуми про НАТО, про ╢вросоюз. А ми мовчимо. Що тут вибирати? По╖дьте в ╢вропу ╕ подив╕ться, як там живуть прост╕ люди. ╤ все стане зрозум╕лим. Рос╕я н╕коли так жити не буде. Не той ментал╕тет, хоча у кра╖н╕ величезн╕ поклади корисних копалин. Укра╖нц╕, перестаньте плазувати, станьте людьми. Бер╕ть приклад з╕ св╕тличан Чекал╕но╖, Вольвача ╕ т. д. Це д╕йсно наш╕ геро╖".
Борис ВОДОЛАЖКО.
м. Щолк╕не.

* * *

"ЩИРОСЕРДЕЧНО дякую вам за прекрасну "Кримську св╕тлицю"! Я передплатив ╖╖ у в╕йськову частину м. Р╕вне, як ви просили.
Я теж маю деяке в╕дношення до преси - був позаштатним фотокореспондентом районно╖ газети "К╕ровець". Доля закинула мене до Криму з Льв╕вщини... через Сиб╕р. Подаю дов╕дку:

МВС УРСР
Управл╕ння внутр╕шн╕х справ виконавчого ком╕тету Льв╕всько╖ обласно╖ ради народних депутат╕в
30 кв╕тня 1992 р.
ДОВ╤ДКА,
видана про те, що громадяни Тел╕шевський Тома Йосипович, 1902 р. н., Тел╕шевська Мар╕я Семен╕вна, 1908 р. н., Тел╕шевська Анна Том╕вна, 1929 р. н., Тел╕шевський Бог-дан Томович, 1931 р. н., Тел╕шевський Мирослав Томович, 1934 р. н., Тел╕шевський Михайло Томович, 1937 р. н., Тел╕шевська Натал╕я Том╕вна, 1944 р. н., Тел╕шевська Ярослава Том╕вна, 1948 р. н., як╕ 14 травня 1950 року були виселен╕ з конф╕скац╕╓ю майна ╕з села Кн╕село Жидач╕вського району Льв╕всько╖ област╕ ╕ постановою колишньо╖ особливо╖ наради при МДБ СРСР призначен╕ на спецпоселення в Томську область, з якого зв╕льнен╕ 10 червня 1956 року, ухвалою судово╖ колег╕╖ в крим╕нальних справах Верховного Суду УРСР в╕д 21 травня 1960 року реаб╕л╕тован╕ з поновленням в ус╕х громадянських правах, в тому числ╕ з поверненням конф╕скованого майна або його вартост╕.
П╕дстава: ф. 110, № Р-9427.
Начальник ╤. В. Червак.

В Сиб╕ру не було н╕ школи, н╕ л╕карн╕ (до не╖ - 300 км), нав╕ть медпункту. Там я тяжко захвор╕в. Лише як повернувся в Укра╖ну, став л╕куватися, зробили три складн╕ операц╕╖.
У Львов╕ я зак╕нчив школу к╕номехан╕к╕в. У 1965 р. за пут╕вкою по╖хав у Старий Крим, в санатор╕й. ╤ залишився в санатор╕╖ к╕номехан╕ком, де працював до 1996 року. А 1 с╕чня 2007 року мен╕ виповнилося 70 рок╕в.
А ось як мене приймали в Криму (див. коп╕ю записки "Бандеровец - убирайся!"):

А ось так захищали:
Гр-ну Телешевскому М. Т.
На Ваше заявление Ст. Крымское РОМ сообщает, что установить, кто мог совершить такой поступок в отношении Вас, не представилось возможным. Однако Ст. Крымское РОМ проводит работу по выявлению лица.
Начальник Ст. Крымского РОМ
капитан милиции Панюков.
Шукають, напевне, до сьогодн╕..."
Михайло Томович
ТЕЛ╤ШЕВСЬКИЙ.
м. Старий Крим.

В╤Д РЕДАКЦ╤╥. Щиро в╕та╓мо Михайла Томовича з юв╕ле╓м (даруйте, що трохи ╕з зап╕зненням). Готов╕ опубл╕кувати Ваш╕ детальн╕ спогади про трагед╕ю, що сп╕ткала Вас та Вашу родину у 50-т╕ роки. Дай, Боже, Вам доброго здоров`я, ╕ щоб н╕коли б╕льше не чекала укра╖нц╕в на сво╖й земл╕ така доля, що судилася в юност╕ Вам ╕ тисячам Ваших земляк╕в...


Дол╕ людськ╕...
ТАКЕ НЕ ЗАБУВА╢ТЬСЯ...
Описуйте дол╕ людськ╕. Я теж хот╕ла б розпов╕сти про свою долю, бо таке не забува╓ться. Мен╕ вже в╕с╕мдесят другий р╕к, народилася у сел╕ Будан╕в на Терноп╕льщин╕. Тут зак╕нчила с╕м клас╕в м╕сцево╖ школи, була актив╕сткою культурно-просв╕тницьких товариств "Луг", "Сок╕л", "Просв╕та". У 1942 р., присягнувши на в╕рн╕сть, стала членом ОУН-УПА, була станичною. Працюючи касиром Будан╕вського райф╕нв╕дд╕лу, захищала селян в╕д свав╕лля податкових ╕нспектор╕в, допомагала повстанцям гр╕шми. 1945 року була заарештована НКВС...
20 жовтня 1945 року. Цей день не забуду н╕коли. До мене на роботу зайшов сл╕дчий Борис Марчишин ╕ усм╕хнено-ласкаво промовив: "Пойдём, Оленька, проверим документы. Закрой кассу". Йшов сл╕дчий дорогою, п╕дсп╕вуючи, вид-но, задоволений здобиччю. А в м╕л╕ц╕╖ накинувся в╕н на мене з╕ словами: "Будешь правду говорить - не будем бить, будешь брехать - будем бить". Я в╕дпов╕ла, що коли тягнули вс╕х наших д╕вчат до комсомолу, так ласкаво аг╕тували ╕ осолоджували, а тепер... П╕сля цих сл╕в кат вхопив мене за волосся ╕ почав головою товкти об одв╕рок. Я знепритомн╕ла. Коли отямилася, мене знову почали мучити, все допитували, до яко╖ орган╕зац╕╖ належу. Так продовжувалось довго. А кати все били, найб╕льше товкли в голову. А жили на ши╖ були покручен╕ як батоги.
╤ таку нещасну та побиту повели мене до прокурора. Не пам'ятаю, про що вони говорили. Я стояла мовчазна ╕ простоволоса, немов божев╕льна.
╤ знову камера, а пот╕м - на п╕дводу ╕ в Чортк╕в через Кос╕в. П╕д веч╕р передали мене в ╕нш╕ руки, як╕ також знущались над╕ мною, волочили по земл╕, як колоду, стр╕ляли поза вуха. Не раз прощалася з цим св╕том, але вижила, вистояла, не проронила н╕ слова, н╕ одн╕╓╖ сльозинки. А мо╖ кати, побачивши, що н╕чого вже б╕льше з мене не витягнуть, з╕гнули вдво╓, сильно вдарили в криж╕. На ногах вже сама стояти не могла.
Кинули мене на нари в п╕двал╕. С╕м тижн╕в я там в╕длежала. Ще раз повели на сл╕дство, але вже не били.
4 грудня 1945 року в╕дпустили мене додому з умовою мовчати про те, що з╕ мною тут робили, бо як скажу, то "мене не буде вже н╕ тут, н╕ там". ╤ п╕шла я п╕шки додому. Йшла через Б╕ле на Пап╕рню. П╕зно ввечер╕ зустр╕ла мене мама з╕ словами: "А ти не боялася, доню, йти так п╕зно? Там в глиниськах лежать наш╕ хлопц╕ побит╕..."
У 1949 роц╕ вийшла зам╕ж, а в 1950 - разом з чолов╕ком вивезли в Сиб╕р. Ш╕сть довгих рок╕в прожили там, без р╕дно╖ дом╕вки ╕ р╕дно╖ мови. Дв╕йко д╕тей народилося... 
Ще хочу розпов╕сти про долю одн╕╓╖ д╕вчини. На допитах у т╕й чортк╕вськ╕й тюрм╕, в тих п╕двалах, де колись був польський монастир, на Святвеч╕р з д╕вчини зробили "ялинку", зв'язали руки назад за спину, застромили к╕лька г╕лок смереки ╕ п╕дпалили, коли загор╕лася вся смерека - на д╕вчину вилили в╕дро води. Коли привели д╕вчину в камеру, вона за╖калась, оп╕к╕в не отримала, т╕льки п╕дсмалилося волосся ╕ м╕сцями зотл╕в одяг. Чолов╕кам робили "хрещення" на Йордан, ╖х обливали водою ╕ в мокр╕й одеж╕ заставляли стояти. Ось як╕ зв╕рства виробляли з нашою молоддю, ск╕льки загинуло безневинно в т╕й чортк╕вськ╕й
тюрм╕, мучили тут ╕ священик╕в.
Тепер тут доживають стар╕, котр╕ повернулися ╕нвал╕дами з сиб╕рських гулаг╕в. Живе там ╕ Мар╕я Штепа, вона пише книжки про ц╕ зв╕рства. Це вона добилася у влади, щоб вид╕лили к╕мнату для музею б╕льшовицького терору, пол╕тв'язн╕в та репресованих.
Ось така-то наша ╕стор╕я, ми не ма╓мо права ╖╖ забувати, тому пишу, щоб наш╕ д╕ти ╕ внуки знали про цю болючу ╕сторичну пам'ять нашого народу.
Ольга КОБИЛЬНИК,
пенс╕онерка.
с. Будан╕в, Терноп╕льська область.
На фото: пан╕ Ольга в юност╕.


ВС╤ ЗНАЮТЬ ВСЕ?
З Новим роком вас в╕таю! Щастя й радост╕ бажаю, щоб н╕коли не хвор╕ли ще й душею молод╕ли, щоб вас люди поважали, й ви всього в достатку мали, щоб, як маки, розцв╕ли й за сто рок╕в прожили!
Такими словами прив╕тав "св╕тличан" наш читач Теодор Варава, житель м. Червонограда, що на Льв╕вщин╕, який зам╕сть розпов╕д╕ про себе над╕слав до редакц╕╖ коп╕╖ деяких документ╕в, красномовн╕ших за будь-як╕ слова.
Теодор Миколайович народився в 1930 роц╕ в с. Гримал╕вка Льв╕всько╖ област╕. С╕мнадцятир╕чним юнаком "за националистическую деятельность" був заарештований ╕ засуджений на 25 рок╕в позбавлення вол╕. Постановою УКДБ в╕д 25 серпня 1955 року з-п╕д охорони зв╕льнений, а справу його припинено. Вт╕м, вже за час╕в хрущовсько╖ "в╕длиги" менш як через два роки п╕сля зв╕льнення проти Теодора Варави знову було порушено крим╕нальну справу. У чому ж в╕н завинив? "Устроившись работать в шахте г. Нововолынска, среди рабочих проводил антисоветскую националистическую пропаганду и агитацию. В беседе с шахтерами заявил о необходимости создания так называемой Самостоятельной Украины, клеветнически отзывался о дружбе украинского и русского народов, указывая при этом, что украинский народ якобы находится в рабском положении у русских". Под╕бн╕ документи було б читати см╕шно, аби не так г╕рко. Бо 3 травня 1957 року людину все ж таки заарештували знову. Виявля╓ться, достатньо було просто поговорити з колегами по робот╕ про те, що болить (не грабувати, не ╜валтувати, не вбивати!) ╕ опинитись за ╜ратами. А ще невтомн╕ шукач╕ зради додали до справи листа, якого писав Теодор Михайлович товаришев╕. "В этом письме Варава возводил злобную клевету на советский строй, заявляя, что у нас, в Советском Союзе, воля - в кавычках, а также, что его родственники остаются крепостными в Сибири".
А х╕ба н╕? Якби не була так м╕цно стиснута пружина, то пот╕м, випростовуючись з-п╕д зал╕зно╖ руки, не роз╕рвала б на шматки величезну ╕мпер╕ю. Тому для Теодора Варави, якого на допитах змушували назватися "Фёдором", те, що дала йому укра╖нська незалежн╕сть, вже ╓ якщо не щастям, то його передденням. Про це - в╕рш╕ нашого читача, де ╓ й так╕ рядки:
╤ щастя нам всм╕хатись буде.
Наш синьо-жовтий вже яскрить!
╤ ми дихнем на повн╕ груди,
Забувши втому лихол╕ть.
Теодор Михайлович - один з тих, як думалося, дуже небагатьох людей, що скористалися п╕льгами ╕ компенсац╕ями, встановленими Законом Укра╖ни "Про реаб╕л╕тац╕ю жертв пол╕тичних репрес╕й на Укра╖н╕". Нам в╕н над╕слав ксерокоп╕ю посв╕дчення, яке да╓ на це право.
Долю Теодора Варави можна вважати ще одн╕╓ю стор╕нкою т╕╓╖ книги, яку ми почали стих╕йно, але тепер вже, зда╓ться, систематизовано писати, розпов╕вши про ╕стор╕ю життя нашого читача Юр╕я З╕нченка ("КС" в╕д 15.12 2006 р.) ╕ продовжили публ╕кац╕╓ю "На пере-хрест╕ доль" ("КС" в╕д 01.01 2007 р.). Можливо, хтось з людей старшого покол╕ння забажа╓ взяти участь в створенн╕ цього л╕топису сво╓ю розпов╕ддю. Колись один з авторитетних кримських письменник╕в у сво╓му ф╕лософському роман╕ писав: "Вс╕ знають все..." Тож даваймо разом збирати по клаптику незаангажовану ╕стор╕ю нашого народу!
Тамара СОЛОВЕЙ.

ШАНОВНА "Св╕тличко!" Два тижн╕ тому на телеканал╕ "Крим" показували виступ вокального ансамблю ╕з села Л╓карственне С╕мферопольського району. Красив╕ ж╕нки в укра╖нському вбранн╕ завзято ╕ дуже гарно сп╕вали укра╖нськ╕ п╕сн╕. Керу╓ тим ансамблем подружжя Рудакових - Тетяна ╤ван╕вна ╕ Юр╕й Михайлович.
В уже далеких с╕мдесятих роках минулого стол╕ття ми з дружиною були активними учасниками художнього колективу, яким керували тод╕ ще просто Таня ╕ Юра.
Нещодавно Тетяна ╤ван╕вна в╕дзначила сво╓ перше 50-л╕ття. Бажаю ╖м, щоб п╕сля зак╕нчення другого 50-л╕ття вони були такими ж красивими, веселими ╕ дарували людям укра╖нськ╕ п╕сн╕. Хай ╖м щастить!
В. ЮХНО.
с. Вереса╓ве Сакського району.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 19.01.2007 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4399

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков