Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4456)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4134)
Українці мої... (1667)
Резонанс (2128)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1064)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (331)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (210)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 19.01.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 19.01.2007
ГОРД╤╥В ВУЗОЛ УКРА╥НОМОВНО╥ ОСВ╤ТИ У КРИМУ ╤ ШЛЯХИ ЙОГО РОЗВ'ЯЗАННЯ

(ЕТНО-ПРАВОВИЙ БАЗИС, ╤СТОР╤Я, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ)
(Продовження. Поч. у № 49 - 52, 1 - 2).
Щодо "исконно русского Крыма" нагада╓мо, що до складу Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ п╕востр╕в при╓днали лише у 1783 роц╕, ╕ нав╕ть Катерина ╤╤, за царювання яко╖ л╕кв╕дували Кримське ханство, н╕коли не виокремлювала його з Малорос╕╖. Зг╕дно з Укра╖нським радянським енциклопедичним словником "Малорос╕я - назва Укра╖ни в оф╕ц╕йних актах царсько╖ Рос╕╖ та рос╕йсько- буржуазно-дворянськ╕й ╕стор╕ограф╕╖, яка в╕дбивала великодержавну пол╕тику рос╕йського царизму" (УРЕС; 1967, т. 2, с. 416).
"Полное собрание Законов Российской империи", яке ведеться з 1649 року, засв╕дчу╓, що до новостворено╖ Тавр╕йсько╖ област╕ (нав╕ть не губерн╕╖) входили також два укра╖нських пов╕ти - Мел╕топольський та Дн╕провський. Катерино-славська губерн╕я, як в╕домо, була створена на пра╕сторичних козацьких (укра╖нських) землях. Майже вс╕ столиц╕ - С╕ч╕ низового (запорозького) козацтва розташовувались у межах нин╕шн╕х Запор╕зько╖ та Дн╕пропетровсько╖ областей. Фактично ╕ новостворена Тавр╕йська область, за задумом князя Потьомк╕на, була складовою частиною Катеринославсько╖ губерн╕╖. У Катеринослав╕ князь-реформатор мав нам╕р в╕дкрити ун╕верситет, а м╕сто зробити столицею ╕мпер╕╖. Св╕дченням адм╕н╕стративно╖ та економ╕чно╖ ╓дност╕ укра╖нських земель Катеринославщини з Тавр╕йською областю ╓ те, що князя Потьомк╕на указом ╕мператриц╕ було призначено генерал-губернатором обох адм╕н╕стративних утворень. Отже, нав╕ть Катерина ╤╤ ц╕лком усв╕домлено виокремлювала укра╖нську Катерино-славську губерн╕ю в╕д етн╕чно╖ Москов╕╖, або Великорос╕╖, тобто в╕д етн╕чних рос╕йських територ╕й. Том ХХ╤╤ "Полного собрания Законов Российской империи" за 1784 - 1788 рр. засв╕дчу╓: "15.925 - 8 февраля. Именной, данный Екатеринославскому и Таврическому генерал-губернатору князю Потемкину. Об устройстве Таврической области. Уведомив Сенат о составлении Таврической области из
7 уездов, а именно: Симферопольского, Левкопольского, Евпаторийского, Перекопского, Днепровского, Мелитопольского и Фанагорийского". Гадаю, що зм╕ст указу ╕мператриц╕ не потребу╓ коментар╕в. Тут, як кажуть рос╕яни, ╕ "ежу всё понятно".
Про надання Криму рос╕йського обличчя та забезпечення чисельно╖ переваги рос╕ян над кримськими татарами та укра╖нцями упродовж к╕лькох стол╕ть дбали не лише вс╕ рос╕йськ╕ ╕мператори, але й кремл╕вськ╕ вожд╕. Зазначену перевагу упродовж к╕лькох стол╕ть забезпечила масова примусова ем╕грац╕я кримських татар упродовж ХV╤╤╤ - ХХ стол╕ть, голодомор 1922 - 1923 рр., депортац╕я всього народу з п╕вострова в 1944 роц╕, широкомас-штабн╕ переселення з рос╕йсько╖ глибинки, величезн╕ п╕льги переселенцям, примусове залишення в Криму солдат╕в п╕сля завершення служби, безплатне надання рос╕йським переселенцям величезних площ с/г уг╕дь.
Спустошлив╕ насл╕дки завоювання Криму Рос╕╓ю добре висв╕тлен╕ в прац╕ одного з найавторитетн╕ших досл╕дник╕в ╕стор╕╖ Криму, рос╕йського письменника, кра╓знавця ╕ громадського д╕яча ╢вгена Маркова: "Проезжаете, например, Евпаторийский уезд и вы подумаете, что путешествуете по берегам Мертвого моря. Дороговизна рук и жизненных припасов с уходом татар возросли до невыносимых размеров, которые просто могут разогнать последнее скудное население крымских городов. Словом, Крым после ухода татар - это дом после пожара" (Марков Евгений, Очерки Крыма, 1874).
Як чергову навалу варвар╕в розглядав поет-гуман╕ст Максим╕л╕ан Волошин: "На сей раз это более серьезно и продолжительно, поскольку это варвары - русские, за их спинами не зыбкие текучие воды кочевого народа, а тяжелые фундаменты Санкт-Петербургской империи". Якщо до завоювання Криму населення на п╕востров╕ становило 400 тисяч, то впродовж к╕лькох десятил╕ть його чисельн╕сть зменшилась на 75 в╕дсотк╕в. Лише п╕сля рос╕йсько-англ╕йсько╖ в╕йни 1854 - 1856 рр. з Криму за короткий час ви╖хало 150 тисяч кримських татар. Цар Олександр ╤╤, як ╕ вс╕ його попередники, масовий ви╖зд татар вважав "благоприятным явлением", оск╕льки це давало змогу зв╕льнити Крим в╕д "вредного населения". П╕сля олександр╕всько╖ хвил╕ депортац╕╖ на п╕востров╕, за даними П. А. Н╕ковського, залишилося лише 103 тисяч╕ кримських татар. Тод╕ пов-н╕стю обезлюдн╕ли 315 с╕л, а у 667 населених пунктах лишились лише люди ╕нших нац╕ональностей.
Понад 100 тисяч кримських татар загинули голодною смертю у перш╕ роки завоювання Криму б╕льшовиками. В голодний 1922 р╕к загинуло ╕ к╕лька десятк╕в тисяч укра╖нц╕в. Абсолютну перевагу рос╕йського населення на теренах п╕вострова забезпечила масова депортац╕я кримських татар, грек╕в, в╕рмен, болгар у 1944 роц╕.
Передавши у 1954 роц╕ вщент зруйнований Крим Укра╖н╕ для в╕дбудови, Москва пильно контролювала етн╕чний склад населення, дбаючи про чисельну перевагу рос╕ян. Статистичн╕ дан╕ св╕дчать, що за 30 рок╕в, з 1959 по 1989, чисельн╕сть населення у Кримськ╕й област╕ зросла майже вдв╕ч╕. Причому пров╕дну роль у прирощенн╕ населення в╕д╕гравала м╕грац╕я. ╥╖ питома вага складала 75 в╕дсотк╕в. Досить показово, що дом╕нуючою етн╕чною групою серед м╕грант╕в були не укра╖нц╕, а рос╕яни. Саме завдяки активн╕й ╕ добре продуман╕й м╕грац╕йн╕й пол╕тиц╕ Кремля за п╕встол╕ття (з 1939 по 1989 р╕к) чисельн╕сть рос╕йського населення у Криму зросла на 1 млн. 100 тисяч ос╕б. Масова м╕грац╕я рос╕ян до Криму в адм╕н╕стративну вже укра╖нську область пов'язана значною м╕рою з величезними позитивними зм╕нами, як╕ в╕дбулися п╕сля передання ╖╖ Укра╖н╕. Загальнов╕домо, що упродовж 60 - 80 рр. за р╕внем життя населення Криму пос╕дало одне з перших м╕сць у колишньому Союз╕. Проте значне прирощення рос╕йського населення у пово╓нному Криму не можна пояснити лише економ╕чними чинниками. Це була далекоглядна стратег╕чно виважена пол╕тика Кремля, власне, продовження генерально╖ л╕н╕╖ рос╕йських самодержц╕в та ╖хн╕х правонаступник╕в б╕льшовик╕в-лен╕нц╕в на творення "единого русского народа" та "новой исторической общности". Нац╕ональне перелицювання укра╖нц╕в та представник╕в ╕нших нац╕ональностей у "русскоязычное население" п╕д час перепис╕в стало ще одним добре перев╕реним методом ╕мперсько╖ експанс╕╖. Кремл╕вськ╕ та кримськ╕ можновладц╕, як св╕дчать переписи 1926, 1939, 1959, 1989 ╕ 2001 рок╕в, завжди його усп╕шно використовували.
Незважаючи на шалену протид╕ю в╕дродженню укра╖нства у Криму, широкомасштабне фальшування результат╕в перепис╕в населення та в╕дверту антиукра╖нську пропаганду, укра╖нське населення Криму все-таки намагалося зберегти свою нац╕ональну ╕дентичн╕сть. Це переконливо дов╕в перепис 1989 року. Доказом цьому ╓ ╕ загальноукра╖нський референдум 1 грудня 1991 року, коли близько 60 в╕дсотк╕в кримчан проголосували за незалежн╕сть Укра╖ни. Те, що перепис населення у Криму 1939 року був щодо укра╖нського населення брутально сфальшованим не виклика╓ жодного сумн╕ву. Але нав╕ть ц╕ сфальшован╕ статистичн╕ дан╕ промовисто св╕дчать про вельми потужний пласт укра╖нського етносу в Криму. Адже у таких районах, як Алуштинський, Балаклавський, Ак-Мечетський, Бахчисарайський, Б╕юк-Онларський, Джанкойський, ╢впатор╕йський, ╤чн╕вський, Карасубазарський, Колайський, Красногвард╕йський, Лен╕нський, Маяк-Салинський, Куйбишевський, Сакський, питома вага укра╖нського населення перед Другою св╕товою в╕йною коливалася у межах 9 - 32 в╕дсотк╕в. Значний в╕дсоток укра╖нського етносу був також у кримських м╕стах: С╕мферопол╕ - 10,4%, ╢впатор╕╖ - 13%, Керч╕ - 17,2%, Севастопол╕ - 14,1%.
За даними перепису населення 1979 року, чисельн╕сть рос╕ян у Криму складала 1 461 тисячу, укра╖нц╕в - 547 тисяч. За 10 рок╕в чисельн╕сть рос╕ян в област╕ зросла на 168,5 тисяч╕ ╕ вже складала - 1629,5 тисяч╕, а укра╖нц╕в в╕дпо-в╕дно на 78,6 тисяч╕ ╕ 625,9 тисяч╕. Отже, у здавалось би незалежн╕й радянськ╕й республ╕ц╕, в╕дбувалася пряма прихована м╕грац╕йна етн╕чна експанс╕я. Але нав╕ть вона не змогла н╕велювати присутн╕сть укра╖нського етносу у вс╕х рег╕онах Криму. Не зважаючи на тенденц╕йн╕сть перепису 1989 року та довготривалу й ц╕леспрямовану пол╕тику зрос╕йщення, збереглася висока питома вага укра╖нського населення не лише у с╕льськ╕й м╕сцевост╕, але ╕ у кримських м╕стах: Севастопол╕ - понад 80 тисяч (20,6%), С╕мферопол╕ (22,1%), Ялт╕ - 38 тисяч (25,8%), Керч╕ - 28 тисяч, ╢впатор╕╖ - 27 (22,7%), Феодос╕╖ - 19,2 тисяч╕ (17,2%), Джанко╖ - 14 тисяч (26,9%), Алушт╕ - 12,6 тисяч╕ (23,6%), Саках - 9,1 тисяч╕ (24,2%), Красноперекопському - 20,7 тисяч╕ (36,9%).
Як ╕ в дореволюц╕йн╕, ╕ дово╓нн╕ часи, сьогодн╕ укра╖нське с╕льське населення зосереджене переважно у степових районах Криму. В таких районах, як Красноперекопський, Роздольненський, Первомайський, Джанкойський, Сакський питома вага укра╖нц╕в склада╓ 38 - 49 в╕дсотк╕в в╕д загально╖ чисельност╕ населення. Досить висока питома вага укра╖нського люду на територ╕╖ Нижньог╕рського, Красногвард╕йського, Чорноморського, С╕мферопольського, Лен╕нського, Сов╓тського ╕ Бахчисарайського район╕в (25 - 35 в╕дсотк╕в). В Судацькому, К╕ровському ╕ Б╕лог╕рському районах питома вага укра╖нського населення в╕д 20 до 23 в╕дсотк╕в. За чисельн╕стю укра╖нц╕в одне з перших м╕сць пос╕да╓ С╕мферопольський район (41 тисяча ос╕б). Висока чисельн╕сть нашо╖ людност╕ також у Джанкойському (33 тисяч╕), Красногвард╕йському (30 тисяч), Сакському (28 тисяч), Лен╕нському (22 тисяч╕), Бахчисарайському (23 тисяч╕), Первомайському (17 тисяч), Нижньог╕рському (18 тисяч), Роздольненському (14 тисяч), Красноперекопському ╕ К╕ровському (по 12 тисяч) ╕ Чорноморському районах (11 тисяч ос╕б).
Анал╕з етн╕чно╖ ситуац╕╖ у розр╕з╕ населених пункт╕в с╕льських район╕в засв╕дчу╓, що в Криму укра╖нське населення компактно мешка╓ у б╕льшост╕ степових район╕в: Джанкойському, Красногвард╕йському, Первомайському, Роздольненському, Лен╕нському, Сакському та ╕нших районах. Так, наприклад, в одному з найб╕льших степових район╕в Криму - Джанкойському ╓ к╕лька десятк╕в с╕л, де частка укра╖нського населення перевищу╓ 50 в╕дсотк╕в: с. Копан╕ - 51, Мартин╕вка - 54, Митюр╕не - 55, Маслове - 54, Зелений Яр - 67, Комсомольське - 64, Терн╕вка - 69 в╕дсотк╕в. Досить чисельною також ╓ група с╕л з високою часткою укра╖нц╕в в Красноперекопському район╕: с. Зернове - 58, Братське - 58, Вишн╕вка - 59, Танкове - 64, ╤шунь - 54, Пролетарка - 63, Орловське - 57, Полтавське - 71, Сватове - 74, Трактове - 77, Шатри - 69 в╕дсотк╕в ╕ т. д. У переважн╕й б╕льшост╕ населених пункт╕в Роздольненського району укра╖нське населення також ╓ найчисельн╕шою етн╕чною групою. В сел╕ Бахч╕вка, наприклад, нарахову╓ться 71 в╕дсоток укра╖нц╕в, у Воронках - 58, Красноарм╕йському - 65, С╕нокосному - 59, Комишному - 74, Максим╕вц╕ - 65 в╕дсотк╕в.
В селищах Ломоносове, Червоне, Коврове, Уютне питома вага укра╖нсько╖ людност╕ в межах 51 - 74 в╕дсотк╕в (Нижньог╕рський район). Понад 50 в╕дсотк╕в укра╖нц╕в мешка╓ в селах Виноградове, Воробйове, Кулик╕вка, Красн╕вка та ╕нших (Сакський район). Високий в╕дсоток укра╖нського населення (в межах 55 - 66) в таких селах, як Клен╕вка, Новоандр╕╖вка, Верхньокурганне, Молочне С╕мферопольського району.
Нав╕ть у с╕льськ╕й м╕сцевост╕ на територ╕╖ Севастопольсько╖ м╕ськради у багатьох селищах частка укра╖нського населення склада╓
30 - 45 в╕дсотк╕в (с. Резервне - 50, Гончарне - 45, Широке - 42, Осипенко - 33, Пирогове - 31, Полюшко - 35, Сонячне - 40 в╕дсотк╕в). Значна к╕льк╕сть населених пункт╕в з високою чисельн╕стю укра╖нського населення ╓ також в Б╕-лог╕рському район╕ (в селах Ударне - 44, Укра╖нське - 50, Некрасове - 37, Муромське - 39 в╕дсотк╕в) та у багатьох ╕нших селах.
Говорячи про наявн╕сть не лише правово╖, але й етн╕чно╖ бази для в╕дродження ╕ впровадження укра╖нсько╖ осв╕ти на теренах Криму, мусимо пам'ятати, що нав╕ть без жодно╖ п╕дтримки байдужих ки╖вських та вороже налаштованих щодо укра╖нства кримських владних структур р╕дною мовою, в залежност╕ в╕д р╕вня зрос╕йщення населеного пункту, волод╕ють 38 - 66 в╕дсотк╕в укра╖нського населення (дан╕ перепису 1989 р.). За вс╕ма м╕жнародними законами - це вельми серйозна правова п╕дстава, аби укра╖нська держава врешт╕-решт розпочала забезпечувати конституц╕йне право сотень тисяч укра╖нц╕в Криму виховувати ╕ навчати сво╖х д╕тей р╕дною, державною мовою.
Петро ВОЛЬВАЧ,
голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ НТШ, доктор ф╕лософ╕╖ у галуз╕ б╕олог╕╖, академ╕к УЕАН, д╕йсний член НТШ.
(Продовження в наступному номер╕).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 19.01.2007 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4393

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков