Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4456)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4134)
Українці мої... (1667)
Резонанс (2128)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1064)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (331)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (210)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 19.01.2007 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 19.01.2007
Р╤ЗДВО У ЛЬВОВ╤
Серг╕й ЛАЩЕНКО.

╤ ЗНОВУ ПРИЙШЛО НА НАШУ ЗЕМЛЮ ОБ'╢ДНУЮЧЕ УКРА╥НЦ╤В Р╤ЗДВО, ЗНОВУ У ЛЬВОВ╤ ВИСАДИВСЯ ДОВГООЧ╤КУВАНИЙ МОЛОД╤ЖНИЙ "ДЕСАНТ" З КРИМУ.
Цього разу ми зустр╕чали гостей з Романом Михайловичем Пляцком з Наукового товариства ╕м. Т. Шевченка. Треба сказати, що льв╕вськ╕ актив╕сти Товариства завжди були уважними до кримських проблем. (Мабуть, завдяки старанням в╕домого кримського вченого П. Вольвача!) Роман Михайлович ╕ у травн╕ минулого року зустр╕чав юних актор╕в з театрально╖ студ╕╖ "Св╕танок", з великим ╕нтересом сп╕лкувався з ними, подивився ╕ виставу "Платон╕в хут╕р". ╤ тепер науковець люб'язно погодився провести екскурс╕ю по Львову, зокрема повести д╕тей на Високий замок та на Личак╕вський цвинтар (про довгу епопею навколо "Цвинтаря орлят" кримчани, виявля╓ться, добре знають), поводити кримчан вузькими вуличками древнього Львова.
Цього разу з Криму при╖хало 36 чолов╕к, це набагато менше, н╕ж у минулому роц╕, зате саме така к╕льк╕сть людей, на м╕й погляд, да╓ можлив╕сть б╕льше побачити ╕ ефективн╕ше сп╕лкуватися. По╖здку орган╕зував "Укра╖нський д╕м", тому й екскурсанти були специф╕чними - в╕дчувалося, що вс╕ вони хочуть якомога глибше вивчити реал╕╖ Львова та Зах╕дно╖ Укра╖ни.
╤ якщо кер╕вники групи Юр╕й ╤ванович Король та Олена Хал╕мон (обо╓ вих╕дц╕ з Волин╕) ╕з зах╕дноукра╖нськими реал╕ями були добре об╕знан╕, то юна кримчанка Таня Заворотна з Джанкойського району жад╕бно вбирала в себе все почуте ╕ побачене.
А було ж на що дивитися... Вся ╕стор╕я Львова з╕брана на Личак╕вському цвинтар╕: композитори ╤гор Б╕лоз╕р, Володимир ╤васюк, Микола Колесса (останн╕й помер зовс╕м нещодавно у в╕ц╕ 102 роки), будитель укра╖нського духу в Галичин╕ - Марк╕ян Шашкевич, ╤ван Франко - через кожн╕ п'ять-десять метр╕в якась знакова ф╕гура, якась в╕дома ╕сторична постать. Де ╓ ще так╕ м╕сця в Укра╖н╕? Х╕ба що на Байковому кладовищ╕ в Ки╓в╕...
Не дивно, що кримчани уважно слухали нашого добров╕льного екскурсовода Романа Михайловича, а сам в╕н (та й автор цих рядк╕в) використовували кожну нагоду, аби перекинутися словами з посланцями Криму. Як намагалися заф╕ксувати кожен почутий факт кримськ╕ татари! Або ж народ такий, жад╕бний до знань, або ж "Укра╖нський д╕м" намагався п╕дбирати поб╕льше друз╕в. Я звернув увагу - як добре молоденьк╕ татарочки розмовляють укра╖нською мовою (на початку 80-х мо╖ знайом╕ патр╕оти з Ки╓ва розмовляли г╕рше), от вже хто г╕дно представля╓ укра╖нське обличчя Криму! ╤ це не лише гарн╕ слова. Першокурсниця Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету Там╕ла Б╓лялова обрала соб╕ за фах укра╖нську ф╕лолог╕ю. Каже, що через цей крок нав╕ть втратила декого з друз╕в, але б╕льш╕сть знайомих з розум╕нням поставилася до ╖╖ вибору. П╕дтримав ╕ я д╕вчину. Сказав, що нав╕ть так╕ поодинок╕ факти добре впливають на ╕м╕дж ╖╖ народу.
А щоб налагоджувати зв'язки з Галичиною, наводити "мости" ╕з Зах╕дною Укра╖ною, державну мову треба знати. ╤ сенс ╓ в зб╕льшенн╕ к╕лькост╕ особистих контакт╕в, бо н╕де так, як тут, не розум╕ють кримських татар. Зрештою, у нас рад╕ вс╕м, хто горнеться до укра╖нського. У Тетяни Заворотно╖ тато - укра╖нець, а мама полька. Проте мешканка степового Криму також вибрала соб╕ фах укра╖нського ф╕лолога. ╤з Там╕лою Б╓ляловою вони подруги. Це вже реальне братерство, про яке колись мр╕яли В'ячеслав Чорнов╕л ╕ Мустафа Джем╕л╓в.
Д╕вчата рад╕сно розпов╕дають мен╕ про Карпати, про по╖здку в Славське, про знамениту Тухлю, про сходження на гору Тростян, про скел╕ Довбуша. А я пригадую соб╕ недавню по╖здку в Крим, де зустр╕чався з Валер╕╓м Кер╕мовим - автором ╕де╖ ╕ спонсором пам'ятника Ал╕му-айдамаку, що б╕ля Б╕лог╕рська. "Айдамак" - кримськотатарською означа╓ "розб╕йник". Але у народ╕ вважають цього месника нац╕ональним Роб╕ном Гудом. Валер╕й-ага каже, що в дитинств╕ бачив ф╕льм про Олексу Довбуша, а оск╕льки сам ╓ прямим нащадком Ал╕ма Азамат-оглу, то вже тод╕ думав ув╕ков╕чити в гран╕т╕ чи в бронз╕ свого славного предка.
У незалежн╕й Укра╖н╕ ця мр╕я зд╕йснилася. Та, на жаль, пам'ятник доводиться пост╕йно охороняти в╕д м╕сцевих кримських вандал╕в. Що вже тут поробиш - нин╕шн╕й Крим все ще ╓ нетерпимим: пам'ятники Тарасов╕ Шевченку, генералов╕ Григоренку, ╤сма╖лу Гаспринському, Бек╕ру Чобан-заде нер╕дко доводиться в╕дмивати в╕д фарби. А у нас, в Галичин╕, х╕ба не висаджували в пов╕тря пам'ятники Степану Бандер╕ та ╢вгену Коновальцю? Це, як писав у сво╖х в╕ршах поет з Чорноморського Орест Корсовецький, "тхне ╕мпер╕я дурна...". Нам треба разом думати над тим, як оздоровити сусп╕льство, зробити його б╕льш цив╕л╕зованим, ╓вропейським. Тому контакти м╕ж нашими рег╕онами дуже потр╕бн╕, ╕ "Укра╖нський д╕м", звичайно ж, робить дуже корисну справу.
Захоплювалися Львовом Сан╕╓ Апкелямова (майбутня ф╕нансистка) ╕ Зера ╤слямова (майбутн╕й медик). Ми нав╕ть дискутували трохи на тему всенародних м╕ф╕в. Добре пригадую, як мо╖ однокласники, а пот╕м ╕ однокурсники заздрили тим, хто отримав направлення в Крим. Крим був синон╕мом земного раю! А Льв╕в для кримчан - символ кв╕тучого ╓вропейського м╕ста. (Знали б вони, як руйну╓ться центральна частина м╕ста, як б'ють на сполох патр╕оти-арх╕тектори...) Але ж ╕ в Криму далеко не все благополучно! А ось для при╖жджих ╕ Галичина, ╕ Крим чудово виконують рекреац╕йну, "в╕дпочинкову" функц╕ю, незважаючи н╕ на що. Тож будьмо оптим╕стами. Проблеми проблемами, а ╖здити треба.
Знаю, що п╕сля Львова кримчани ще побачили Луцьк, Р╕вне, Острог; об╕цяли й написати детально про сво╖ враження, але для мене вони назавжди залишаться гостями древнього Львова. М╕ста, яке притягу╓ до себе. Але й так╕ люди, яких я зустр╕в, з якими встиг зр╕днитися, тут завжди бажан╕.

На фото: угор╕ - кримчани б╕ля пам'ятника Каменярев╕; б╕ля пам'ятника С╕човим стр╕льцям (у центр╕ - майбутн╕й укра╖нський ф╕лолог Там╕ла Б╓лялова з Феодос╕╖).
* * *
ПРО ТЕ, як кримчани зустр╕чали цього року Р╕здво у Луцьку, читайте через тиждень в наступному випуску "Джерельця".

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 19.01.2007 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4390

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков