Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 01.01.2007
НА ПЕРЕХРЕСТ╤ ДОЛЬ
Тамара СОЛОВЕЙ.

Якщо ви ознайомилися з матер╕алом "╤ прости нам провини наш╕...", присвяченим дол╕ Юр╕я З╕нченка ("КС" в╕д 15.12.2006), то, певне, зац╕кавилися тим, куди ж вивозили родини бандер╕вц╕в, про що згаду╓ться учасником тих под╕й. Ця тема знайшла сво╓ продовження буквально ж наступного дня п╕сля розмови з Юр╕╓м ╤вановичем, коли до редакц╕╖ "КС" зав╕тав теж л╕тн╕й чолов╕к Василь Дмитрович Лобик, укра╖нець, що народився в с. Урич Скол╕вського району Льв╕всько╖ област╕.
Як виявилося, в╕н був ╕з тих, кого вивезли в "нев╕домому напрямку" разом з батьками та молодшою сестрою, оск╕льки його брат Григор╕й служив в Укра╖нському в╕йську. Сам Василь, лише на два роки молодший за брата, теж мав шанс спокутувати "свою вину" на полях Велико╖ В╕тчизняно╖, як ╕ Юр╕й З╕нченко, та тр╕шечки не вистачило часу: юнак, якого вже почали навчати в╕йськов╕й справ╕, ув╕йшов в переможний 1945 р╕к в╕с╕мнадцятир╕чним. Але лихо все ж таки сталося. У с╕чн╕ 1946 року в лют╕ морози родину вигнали з р╕дно╖ хати, а дал╕ ╖х чекав товарний вагон ╕ шлях довжиною в п╕втора м╕сяця рос╕йськими просторами, на нове м╕сце поселення.
За цей час в╕д голоду, холоду ╕ хвороб вимерла третина Зах╕дно╖ Укра╖ни, яка мала тепер знайти свою нову дом╕вку в ╤ркутськ╕й област╕. Зазнала тяжко╖ втрати ╕ с╕м'я Лобик╕в: помер татусь Дмитро Григорович. З неб╕жчиком вчинили, як ╕ з ус╕ма ╕ншими: викинули з товарняка дорогою, а жив╕ по╖хали дал╕: хтось - щоб теж вмерзати в чужу землю, не залишивши р╕дним жодних географ╕чних прикмет щодо сво╓╖ "могили", хтось - щоб з'╖хати з глузду в дороз╕ ╕ за життя втратити людський образ, а хтось - щоб в╕дпрацювати на засланн╕ 15 рок╕в, хоча спочатку йшлося лише про п'ять. Вже пот╕м пов╕домили, що ця кара триватиме пожитт╓во.
Мати Василя Дмитровича, значно молодша за батька, таки до╖хала, хоча протягнула недовго - так ╕ померла спецпоселенкою. Але Григор╕я, який теж загинув, в думках не корили - в Укра╖нську повстанську арм╕ю з╕ Льв╕вщини п╕шло немало юнак╕в.
Працював Василь вл╕тку на солеварному завод╕, а взимку - на л╕соповал╕, регулярно ходив в комендатуру в╕дм╕чатися, що не вт╕к. Але куди втечеш без паспорта, який видали лише у 1960 роц╕? Так ╕ прожив на чужин╕ 24 роки, бо н╕хто н╕де його не чекав ╕ н╕де в╕н не був бажаним. На роботу з таким минулим не запрошували: ледь-ледь знайшлася установа, де, як в╕н д╕знався, в кадрах були не особливо переб╕рливими - брали вс╕х. Так в╕н опинився в Одес╕ ╕ почав працювати в "Чорноморзал╕зобетонбуд╕".
У 1988 роц╕, вийшовши на пенс╕ю ╕ оселившись в Криму, Василь Дмитрович став звичайним кримчанином, тут н╕що не нагадувало йому про минуле. Аж доки не почали нараховувати пенс╕ю за новими принципами, коли набув значення кожен р╕к стажу. Тут йому ╕ агукнулося минуле: раптом виявилось, що п╕д час спецпоселення його трудову книжку вели не надто сумл╕нно: десь була в╕дсутньою печатка, десь написана дата ╕ншими чорнилами. Цей стаж (понад 10 рок╕в) ╕з загального вилучили, ╕ Василь Дмитрович витягнув на "м╕н╕малку" плюс в╕с╕м гривень за наднормативний стаж та чотири гривн╕ 98 коп. - п╕двищення як члену родини репресованого.
╤ тут Василя Дмитровича зачепило за живе: не ст╕льки т╕ грош╕, ск╕льки образа, яка увесь цей час жила десь глибоко в серц╕. Адже н╕бито реаб╕л╕тували, ╕ н╕бито в Укра╖нськ╕й держав╕ живе, ╕ зрозум╕ти не важко, що в м╕сцях спецпоселення молодому чолов╕ков╕ байдикувати н╕хто б не дозволив, а трудову книжку заповнював не в╕н особисто ╕ не його друз╕, то чому на все це не хочуть зважити? ╤ чому закони так суперечать звичайн╕й лог╕ц╕?
╤ куди т╕льки в╕н не звертався з листами! З Секретар╕ату Президента ма╓ дв╕ в╕дпов╕д╕, ст╕льки ж з Верховного Суду Укра╖ни, а з Верховно╖ Ради нашо╖ держави - аж п'ять. Частенько одна з них суперечить ╕нш╕й: то просять над╕слати документи, то повертають ╖х назад з "супроводил╕вкою": "Поверта╓мо вам документи, нев╕домо з якою метою над╕слан╕ на адресу Верховного Суду". А здогадатися б не важко. Вони не пустопорожн╕. Бо чи могла б людина одержувати подяку за сумл╕нну працю з установи, де вона н╕бито не працювала? За ус╕м цим в╕дчува╓ться байдуж╕сть до проблем потерп╕лого з чужо╖ вини. Лише один лист з М╕н╕стерства прац╕ та соц╕ально╖ пол╕тики Укра╖ни, п╕дписаний начальником в╕дд╕лу П. Негодою, ма╓ ╕нший, на перший погляд, в╕дт╕нок.
Проциту╓мо його, оск╕льки цей текст може зац╕кавити й наших читач╕в: "В╕дпов╕дно до статт╕ 6 Закону Укра╖ни "Про реаб╕л╕тац╕ю жертв пол╕тичних репрес╕й на Укра╖н╕" реаб╕л╕тованим громадянам в╕дпов╕дно до статт╕ 1 цього Закону (особам, як╕ з пол╕тичних мотив╕в були необ╜рунтовано засуджен╕ судами або п╕ддан╕ репрес╕ям позасудовими органами, в тому числ╕ "дв╕йками", "тр╕йками", особливими нарадами ╕ в будь-якому ╕ншому позасудовому порядку, за вчинення на територ╕╖ Укра╖ни д╕янь, квал╕ф╕кованих як контрреволюц╕йн╕ злочини за крим╕нальним законодавством Укра╖нсько╖ РСР до набрання чинност╕ Законом СРСР "Про крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть за державн╕ злочини" в╕д 25 грудня 1958 року, за винятком ос╕б, зазначених у статт╕ 2 цього Закону), час тримання п╕д вартою, в╕дбування покарання в м╕сцях позбавлення вол╕, заслання або перебування на примусовому л╕куванн╕ зарахову╓ться у потр╕йному розм╕р╕ в стаж роботи для призначення трудових пенс╕й.
Особи, як╕ були незаконно вислан╕ чи заслан╕ ╕ згодом реаб╕л╕тован╕, поновлюються в ус╕х громадянських правах, але на них не поширюються зазначен╕ п╕льги".
Ви що-небудь зрозум╕ли? Якщо людина потрапила в заслання за "контрреволюц╕йний злочин", то вона користу╓ться п╕льгами, а якщо взагал╕ н╕ за що, але ж зазнала тих самих понев╕рянь, то вже не заслугову╓ на увагу. Чи не тому, що перших в живих залишилось дуже мало ╕ цими п╕льгами скористалися х╕ба лише одиниц╕, а ╖хн╕ д╕ти та молодш╕ брати й сестри ще доживають св╕й в╕к у злиднях? Ц╕каво також, коли було видано Закон, яким розпочина╓ться цитата. В╕н навряд чи належить до час╕в нашо╖ незалежност╕, коли ми почали жити в Укра╖н╕ як держав╕, а не "на Укра╖н╕". Можливо, настав час його переглянути, поки в цьому ╓ сенс? Бо, хоча ╕ негарно зазирати в чуж╕ кишен╕, але т╕, хто виселяв безневинних людей ╕ св╕домо чи несв╕домо зн╕вечив ╖хн╓ життя, одержують таки пенс╕╖, як м╕н╕мум, вдв╕ч╕ б╕льш╕. Але наше пенс╕йне законодавство поруч з лог╕кою нав╕ть не ночувало. Бо п╕днялася ж рука в╕д╕брати додатков╕ 300 грн. у ╕нвал╕д╕в пенс╕йного в╕ку, що втратили працездатн╕сть на виробництв╕! Та це вже - ╕нша тема.
А Василя Дмитровича можна вт╕шити лише тим, що ми живемо поки що не в т╕й держав╕, за яку в╕ддав життя його брат.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2007 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4352

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков