Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 22.12.2006 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 22.12.2006
ОДЕСЬК╤ ЗУСТР╤Ч╤
Серг╕й ЛАЩЕНКО.

Ми ╓сть народ!

 (Зак╕нчення. Поч. у № 51).
 ОПТИМ╤СТИЧНИЙ ПОГЛЯД
 Цього разу я звернув увагу на чималеньку к╕льк╕сть патр╕отичних гасел на парканах ╕ ст╕нах будинк╕в. Наприклад: «Не Укра╖на для нас, а ми для Укра╖ни!» Недалеко в╕д вокзалу хтось намалював великий тризуб. Це те, чим рос╕йськомовна Одеса в╕др╕зня╓ться в╕д С╕мферополя. В дуже зручному м╕сц╕ знаходиться одеська «Просв╕та». ╤ прим╕щення дуже велике - нав╕ть льв╕в’яни могли б позаздрити! Однак проблема в тому, чи зможуть просв╕тяни утримати цей «плацдарм». Платити ж треба багато! ╤нколи виникають «крамольн╕» думки: на дублювання, титри укра╖нською мовою, переклади рос╕йських передач - грош╕ у держави знаходяться, а на ╓дину укра╖нську газету в Криму або на прим╕щення для «Просв╕ти» у такому стратег╕чно важливому м╕ст╕, як Одеса, ╖х чомусь нема╓... Переклад рейтингових рос╕йських передач на деяких укра╖нських телеканалах драту╓ велику к╕льк╕сть людей - нав╕ть укра╖номовних, а оце прим╕щення на Пушк╕нськ╕й, 19 ц╕лком могло б бути штабом укра╖нства без будь-яких нар╕кань з боку одесит╕в. Було б чим оплачувати оренду.
 Але це так, думки... П╕сля зустр╕ч╕ ╕з просв╕тянами я став менше думати про ф╕нансовий б╕к ╕снування ц╕╓╖ вкрай потр╕бно╖ орган╕зац╕╖, а зосередився на переосмисленн╕ висловлених думок та ╕дей.
 Наприклад, мен╕ дуже хот╕лося знати точку зору одесит╕в на спроби певних к╕л надати рос╕йськ╕й мов╕ статус державно╖. З цього приводу висловився ╕сторик Анатол╕й Мисечко:
 - В Одес╕ вже два рази пробували прийняти на м╕сцевому р╕вн╕ закон про двомовн╕сть. А пот╕м уже ╕ про тримовн╕сть. Тобто оф╕ц╕йною мала б бути не лише рос╕йська, але й англ╕йська. Одеса ж мусить бути ориг╕нальною, не такою, як ус╕! Аргументи бути так╕: ми - мешканц╕ великого портового ╓вропейського м╕ста. Багато нац╕ональностей, давн╕ традиц╕╖ багатомовност╕... Та пот╕м усе ж здоровий глузд перем╕г - в╕дклали. Проте розмови про «насильницьку укра╖н╕зац╕ю» не вщухають. На 15-ту р╕чницю незалежност╕ Укра╖ни я виступав по м╕сцевому телебаченню; був прямий еф╕р. Глядач╕ ставили багато питань; одне з них було явно провокац╕йним: «Чому наших д╕тей ╕ у вищих начальних закладах заставляють вчити укра╖нську?» Я в╕дпов╕в: «Чому заставляють? Вступаючи до ВНЗ, вони здають екзамен, тобто вже знають мову. Дом╕нування державно╖ мови у державних ВНЗ - законом╕рна р╕ч. Рано чи п╕зно це буде. То коли ж юним одеситам вчити мову? Якщо я викладаю предмет «╤стор╕я Укра╖ни», то, зрозум╕ло, що вимагаю в╕д студент╕в знати укра╖нську. ╤ знають! У мене нав╕ть молдавани ╕ грузини в╕дпов╕дають укра╖нською. Ну, молдаванам легше, адже ╕ в Тираспол╕, ╕ в Кишинев╕ ╓ укра╖нськ╕ г╕мназ╕╖, можна дивитися укра╖нськ╕ телеканали. Грузинам важче. Але й вони потихеньку вивчають мову ╕ н╕коли не протестують. Ба, нав╕ть болгари в Болград╕ вимагають укра╖нського мовного статусу для сво╓╖ г╕мназ╕╖! Адже розум╕ють, що вс╕м доведеться вступати до укра╖нських ВНЗ.
 Так що надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу державно╖ - р╕ч малоймов╕рна. Думаю, що здоровий глузд переможе. Хоча галас довкола мовного питання ще буде зд╕йматися певними силами, особливо «п╕д вибори».

 ПАС╤ОНАРН╤ ОДЕСИТИ
 Наша читачка Ал╕на Пляченко однозначно позитивно охарактеризувала Анатол╕я Мисечка, а про молодого викладача ╕стор╕╖ Олександра Музичка висловилась як про харизматичного л╕дера з великим потенц╕алом. П╕сля тако╖ характеристики я дуже хот╕в познайомитись ╕з молодим сп╕вроб╕тником ╤нституту стратег╕чних досл╕джень.
 Про зустр╕ч домовились по телефону. Пан Олександр запросив мене до себе додому. По дороз╕ до нього я зустр╕в... укра╖нського бомжа. Гарно поставленим голосом ╕ чудовою л╕тературною мовою в╕н поскаржився на життя ╕ попросив грошей на пир╕жок. На серц╕ потепл╕ло: Одеса не безнад╕йна, якщо нав╕ть бомж╕ у мовному питанн╕ не комплексують. Намацав у кишен╕ якусь банкноту. Виявилося, 5 гривень. Н╕би й забагато... Проте, згадавши дово╓нне галицьке гасло: «Св╕й до свого по сво╓!», я р╕шуче запропонував цю суму одеситов╕. Все-таки настр╕й в╕н мен╕ трохи п╕дняв. Подяка з його боку була також вишуканою укра╖нською. Дива та й год╕!
 Проте ще б╕льше порадувала мене зустр╕ч ╕з молодим кандидатом ╕сторичних наук Олександром Музичком. Кор╕нний (у якомусь там «енному» кол╕н╕) одесит, а на вулицях розмовля╓ лише укра╖нською! Виклада╓ св╕й предмет в ун╕верситет╕, зрозум╕ло, теж нею. В м╕ське середовище при цьому впису╓ться дуже орган╕чно, адже Одеса - його р╕дне м╕сто, та й в╕н для не╖ «св╕й». Пан Олександр тепло в╕дгуку╓ться ╕ про свою дружину:
 - Родом вона з В╕нниччини. За к╕лька рок╕в життя в Одес╕ вона не сказала жодного рос╕йського слова! До реч╕, ╖╖ укра╖номовн╕сть одеситами сприйма╓ться дуже добре. Моя - дещо г╕рше. Очевидно, мою «мовну непохитн╕сть» дехто сприйма╓ як агресивн╕сть. А дехто навпаки - в захват╕ в╕д не╖! Часто згадую старого одесита, який перехрестив мене ╕ сказав: «Да хранит тебя Господь, сынок...» Так╕ люди шкодують, що сам╕ втратили мову, асим╕лювалися. Може, мене вони сприймають як символ ново╖ Одеси?
 Проте не вс╕ студенти, що при╖здять з укра╖номовних рег╕он╕в, прагнуть творити це «нове обличчя» Одеси. ╤нколи пом╕чаю: говорить д╕вчина по моб╕льному телефону з мат╕р’ю р╕дною мовою.
Я тут же звертаюся до не╖ укра╖нською, але вона агресивно в╕дпов╕да╓ мен╕ рос╕йською! Мовляв, нехай р╕дна з дитинства мова лиша╓ться там, у сел╕, з мат╕р’ю... А тут вона «така, як ус╕». ╤ в той же час можна зустр╕ти прихильного до укра╖нсько╖ мови молдаванина або ╓врея. Як правило, це вих╕дц╕ з укра╖номовних рег╕он╕в або ж просто тверезо мисляч╕ люди, як╕ хочуть жити у нормальн╕й держав╕. ╥х можна назвати «державниками».
 Працю╓мо ╕ з рос╕янами. Р╕к тому я возив до Львова десять студент╕в з рос╕йсько╖ ф╕лолог╕╖. ╥м дуже сподобалося! А багатьох же батьки спочатку не хот╕ли пускати.
 Перед мо╖ми студентами виступав батько Галини Дольник, л╕дера одесько╖ «Просв╕ти». В╕н розпов╕в про повстанський рух на Прикарпатт╕. Добре враження в╕д його виступу, а отже - ╕ чергова маленька перемога! Як би я виховував патр╕отизм у студент╕в, якби не геро╖чна боротьба УПА? Про що б тод╕ розпов╕дав? А так - був оп╕р!
╤ цим усе сказано. Звичайно, нащадки повстанц╕в борються уже по-╕ншому. Скаж╕мо, та ж Галина Дольник «вибила» чудове прим╕щення для «Просв╕ти». Але хто його оплатить? Треба шукати спонсор╕в. Бо прикро буде, якщо геро╖чн╕ зусилля пан╕ Галини з╕йдуть нан╕вець. Працю╓ вона жертовно, подаючи приклад ╕ншим, залишаючись при цьому дуже скромною людиною.
 ╤нколи я замислююся над терм╕ном «св╕домий укра╖нець». Як на мене, то це укра╖нець «думаючий». Себто той, для кого нац╕ональн╕ проблеми ╓ не менш важливими, н╕ж облаштування власного житла, зарплата, стосунки з шефом, колегами по робот╕. Галина Дольник - саме з ц╕╓╖ категор╕╖.
 * * *
 Пот╕м ми ще довго ходили вулицями м╕ста, не пом╕тивши, як п╕д╕йшли до б╕бл╕отеки ╕мен╕ ╤вана та Юр╕я Лип. Олександр запропонував зайти. Вже за хвилину я був йому надзвичайно вдячний за цю пропозиц╕ю. Адже, як виявилося, б╕бл╕отекою зав╕ду╓ Наталя З╕линська! Та сама пан╕ Наталя, про яку мен╕ розпов╕дав с╕мнадцять рок╕в тому письменник Стан╕слав Тельнюк. В╕н тод╕ п╕дкреслив, що вона, молдаванка за нац╕ональн╕стю, ╓ одн╕╓ю ╕з захисниць укра╖нсько╖ мови в Одес╕. Саме цей факт його тод╕ при╓мно здивував ╕ дуже схвилював. Десь знайшов ╖╖ адресу ╕ запропонував мен╕ написати ╖й, подякувати за все. Я виконав прохання письменника, написав Натал╕. ╤ нав╕ть в╕дпов╕дь отримав.
А тепер ось така неспод╕вана ╕ при╓мна зустр╕ч!
 Чудове враження ╕ в╕д не╖, ╕ в╕д сп╕вроб╕тник╕в, ╕ в╕д само╖ б╕бл╕отеки. Справжн╕й остр╕вець укра╖нства! Нав╕ть портрет Степана Бандери ╓. Обслуговують до 7 тисяч читач╕в; переважно це д╕ти з укра╖нських шк╕л та г╕мназ╕й. Але заходять ╕ доросл╕: вчител╕, студенти, науковц╕.
 Ех, не вистача╓ тако╖ велико╖ просторо╖ б╕бл╕отеки в центр╕ С╕мферополя!
 Ми згадали з пан╕ Наталею початок дев’яностих. Тод╕ здавалося, що Укра╖на в╕дродиться як птах-Фен╕кс за л╕чен╕ роки. Проте наш╕ усп╕хи виявилися б╕льш н╕ж скромними. Особливо, якщо говорити про Крим; бо Одеса таки трохи просунулася вперед, принаймн╕ в галуз╕ шк╕льництва.
 Тепло попрощалися. Пан╕ Наталя пооб╕цяла посприяти з популяризац╕╓ю «Кримсько╖ св╕тлиц╕» у б╕бл╕отеках м╕ста. Якщо все буде добре, то до послуг читач╕в у 2007 роц╕ надходитиме до 20 прим╕рник╕в «Св╕тлички».
 ...Чомусь я знову пригадав незабутнього Стан╕слава Тельнюка. Учень Павла Тичини, в╕н, як ╕ його учитель, волод╕в «арко-дужним перевисанням до народ╕в». Вбол╕вав за долю кримських татар, молдаван, гагауз╕в, болгар, як╕ живуть в Укра╖н╕. ╤ дуже тепло ставився до тих ╕з них, хто шану╓ укра╖нську культуру. Шкода, що не дожив до цього дня. Я обов’язково розпов╕в би йому про цю одеську зустр╕ч.

 ВСЕ ЩЕ БУДЕ, ВСЕ...
 Великий в╕дсоток укра╖нських шк╕л у Одес╕ не поробив ус╕х д╕тлах╕в укра╖номовними. Як ╕ в Ки╓в╕, Дн╕пропетровську, Микола╓в╕, д╕ти на перервах тут сп╕лкуються переважно рос╕йською. Проте й за таких обставин певний в╕дсоток юних одесит╕в приходить до укра╖нства.
 Дуже мен╕ запам’яталася зустр╕ч у «Молод╕й Просв╕т╕». Юр╕й Демидюк, Ганна Костенко, ╢вген╕я Лук╕янюк, Д╕ана Попкова, - вс╕, як на п╕дб╕р, - гарн╕, молод╕, з почуттям гумору - ╕стинн╕ одесити!
З них лише Д╕ана Попкова походить з укра╖номовного Кодимського району (це п╕вн╕ч Одесько╖ област╕), решта ж - кор╕нн╕ мешканц╕ «перлини б╕ля моря». Причому, Юрко Демидюк ╕ Ганна Костенко зак╕нчили рос╕йськ╕ школи. Отже, мода на укра╖нське доходить ╕ сюди.
 Зробив ╕ я певний внесок в «укра╖н╕зац╕ю» Одеси. Прив╕в наших читач╕в Олекс╕я Чорного ╕ Галину Коваль у «Молоду Просв╕ту». «Вписалися» в середовище однодумц╕в добре. Був би т╕льки час сюди заб╕гати. Ага, забув ще сказати, що л╕дер «Молодо╖ Просв╕ти» Юрко Демидюк встиг ╕ в Криму побувати. Воював там за укра╖нськ╕ маяки; був нав╕ть затриманий правоохоронцями. Тож про «кримську специф╕ку» може судити на основ╕ власного досв╕ду.
 Мене при╓мно вразило, що ╕ майбутн╕й психолог Галина Коваль добре об╕знана ╕з ситуац╕╓ю в р╕зних рег╕онах Укра╖ни:
 - Знайома одеситка розпов╕дала мен╕, як хот╕ла в╕ддати сво╖х д╕тей до яко╖сь з укра╖нських шк╕л Криму. Чолов╕к у не╖ в╕йськовий, от його ╕ направили в АРК, на нове м╕сце служби. В Одес╕ ╖хн╕ д╕ти ходили до укра╖нсько╖ школи; зрозум╕ло, що й на п╕востров╕ шукали таку ж. Але це виявилося неможливим! Школа ╓ далеко не в кожному м╕ст╕, а т╕, що ╓, - переповнен╕. ╤ черги до них величезн╕! Отже, держава явно не допрацьову╓ у цьому важливому рег╕он╕.
 Та що там Крим! У мене ╓ статистичн╕ дан╕ по Центральному Придн╕пров’ю. Так ось, лише 35,6% студент╕в ВНЗ розмовляють укра╖нською в с╕м’╖. Рос╕йською мовою в навчальних закладах сп╕лкуються 59,4%, в громадських м╕сцях - 68,1% студент╕в. Отже, нав╕ть у такому, в╕дносно «благополучному», рег╕он╕ треба серйозно займатися вищою школою.
 Тенденц╕╖ в середн╕й школ╕ загалом позитивн╕. 1 вересня я дивилася телерепортаж╕ з р╕зних рег╕он╕в Укра╖ни. Показували школи Донецько╖ та Лугансько╖ областей. Виявилося, що цього року в названих областях в╕дкрито 30 нових укра╖нських шк╕л. Звернула увагу, що вчител╕ цих перепроф╕льованих шк╕л розмовляють суржиком, а ось д╕ти легко ╕ невимушено дають ╕нтерв’ю укра╖нською. Отже, нав╕ть там п╕дроста╓ зовс╕м нове покол╕ння!
 Продовжу╓ тему Юр╕й Демидюк:
 - На жаль, процеси русиф╕кац╕╖ заторкнули Одесу дуже сильно. Лише в район╕ Слоб╕дки можна ще почути укра╖нську мову, та й то далеку в╕д л╕тературних стандарт╕в. На околицях м╕ста, щоправда, виразн╕ше в╕дчува╓ться укра╖нський акцент. На щастя, в с╕льських районах Одещини укра╖нська мова ще живе. Одеський аграрний ун╕верситет ╓ колективним членом «Просв╕ти». Там дуже патр╕отичний ректор! А взагал╕, вважаю, що не лише гуман╕тар╕╖ та аграр╕╖ повинн╕ складати ядро нашо╖ орган╕зац╕╖. Плану╓мо запрошувати у гост╕ ╕ «технар╕в»: математик╕в, ф╕зик╕в, х╕м╕к╕в. Хочемо створити студентський клуб, де звучала б укра╖нська мова, де можна було б послухати «Океан Ельзи», гурт «ВВ» ╕ нашого загального одеського улюбленця Олега Скрипку.
 А стосовно шк╕л, то можу навести так╕ дан╕. Всього у м╕ст╕ 131 загальноосв╕тн╕й навчальний заклад. З укра╖нською мовою навчання - 44 заклади, а в них 714 клас╕в. ╢ ще 54 загальноосв╕тн╕ заклади з двома мовами навчання, в них 1559 клас╕в, причому 1127 клас╕в з укра╖нською мовою навчання, а 432 - з рос╕йською.
╢ школи з перех╕дним контингентом. Укра╖нськ╕ класи у них також переважають: 973 укра╖нських ╕ 187 рос╕йських. Отже, тенденц╕╖ в шк╕льництв╕ непоган╕. Трапля╓ться, що до укра╖нсько╖ мови тягнуться ╕ випускники рос╕йських шк╕л. Як я, наприклад...
 - Мова навчання тут не ╓ визначальною, - втруча╓ться в розмову Ганна Костенко. - Я також зак╕нчила рос╕йську школу, але на мене дуже вплинула позиц╕я старшо╖ сестри. Вона зак╕нчила укра╖нську ф╕лолог╕ю в Одеському ун╕верситет╕. Сам факт вступу на цей факультет був для батьк╕в шоком.
А мен╕ Катерина в╕дразу почала давати для читання укра╖нську л╕тературу. Так я вперше прочитала Андруховича, ╤рину Жиленко. Ми з сестрою усв╕домили, що наш╕ прад╕ди розмовляли саме ц╕╓ю мовою! ╤ батьки зрозум╕ли нас, нашу позиц╕ю. ╤ тепер п╕дтримують нас в цьому. Наш╕ батьки тепер ╓ зразком, еталоном рос╕йськомовних патр╕от╕в Укра╖ни. Читають укра╖нською, розум╕ють ╖╖ добре, але поки що не говорять. Все прийде з часом!
 * * *
 На прощання Ганна Костенко подарувала мен╕ свою першу книжечку з промовистою назвою: «Все ще буде, все...». Виявилося, що я розмовляв з наймолодшою укра╖нською письменницею Одеси! Причому з випускницею саме рос╕йсько╖ школи, а не укра╖нсько╖! Х╕ба цей факт не вселя╓ оптим╕зм? Особисто мене в╕н окрилив. Одеса стала ще р╕дн╕шою ╕ ближчою.
 ╤ таких одесит╕в не лише я, а й весь р╕здвяний Льв╕в чекатиме з нетерп╕нням.

На фото: Галя Коваль, Анатол╕й Мисечко, Юр╕й Демидюк ╕ «Кримська св╕тлиця»!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 22.12.2006 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4343

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков