"Кримська Свiтлиця" > #50 за 08.12.2006 > Тема "Резонанс"
#50 за 08.12.2006
«М╢СТНО╢ ПОЛЮВАННЯ НА В╤ДЬОМ»
За три дн╕, з 28 по 30 листопада в Б╕бл╕отец╕ укра╖нсько╖ л╕тератури в Москв╕ Рухом молодих пол╕тичних еколог╕в П╕дмосков’я «М╓стни╓» було проведено два п╕кети. (Принаймн╕, так гордо написано на сайт╕ «М╓стних», насправд╕ п╕кет був один, але «молод╕ пол╕тичн╕ екологи» швидко засво╖ли радянську звичку приписок). Рядов╕ його учасники, за в╕ком школяр╕ та студенти, погано розум╕ли, куди прийшли, на питання в╕дпов╕дати в╕дмовлялися, фотографувати себе забороняли, вимагаючи акредитац╕ю. Зате к╕лька актив╕ст╕в зажадали у кер╕вництва Б╕бл╕отеки засудити р╕шення укра╖нського парламенту про Голодомор 1932 - 1933 рок╕в, ╕ тим самим продемонструвати свою лояльн╕сть. Б╕льш докладно суть п╕кет╕в роз’яснено на сайт╕ «М╓стних». Виявля╓ться, вони покликан╕ були зм╕цнити дружбу рос╕йського та укра╖нського народ╕в. Там же, у роз’ясненнях, Б╕бл╕отека укра╖нсько╖ л╕тератури доносительськи обвинувачу╓ться в антирос╕йськ╕й д╕яльност╕, у розпаленн╕ нац╕онально╖ ворожнеч╕. Особливо вражають так╕ слова: «На зак╕нчення хлопц╕ трохи «пошалили» - п╕д’╖зд б╕бл╕отеки було обприскано р╕диною в╕д шк╕дливих комах, а поруч сама собою задимилася жовтогаряча димова шашка». Що говорити... П╕кет – це, звичайно, не погром, але все одно на душ╕ мерзотно ╕ тривожно. Напевно, тому, що цей п╕кет був не б╕ля посольства, скаж╕мо, а саме б╕ля б╕бл╕отеки. Книги ж – з найдавн╕ших ще час╕в, коли кожна з них писалася (переписувалася) ╕ малювалася вручну – збер╕гають у соб╕ особливу ауру. Ставлення до них – маркер порядност╕ та цив╕л╕зованост╕. Хто заз╕ха╓ на книги (а виходить, ╕ на б╕бл╕отеку), заз╕ха╓ на людину як таку, на людян╕сть. (Г╕тлер╕вськ╕ автодафе ╕ стал╕нськ╕ письменницьк╕ погроми п╕дтвердили це методом «в╕д противного»). Подв╕йно тривожно в╕д того, що п╕кет був б╕ля б╕бл╕отеки нац╕онально╖, з ╖╖ великою ╕ складною ╕стор╕╓ю. У св╕й час розгромлено╖ шляхом розформування. А в останн╕ роки сп╕льними зусиллями рос╕ян ╕ укра╖нц╕в збираною дбайливо по крупицях. Невже незрозум╕ло, що нац╕ональн╕ почуття – сфера тонка, залазити сюди з отрутними р╕динами ╕ димовими шашками не можна категорично! ╤ потр╕йно, до реч╕, погано в╕д сво╓р╕дного почуття гумору молодих пустун╕в-п╕кетник╕в. Вдумайтеся, вслухайтеся, у кого уява – придивитеся! «Хлопц╕ трохи «пошалили», обприскування б╕бл╕отеки (Б╤БЛ╤ОТЕКИ!) засобом в╕д комах, «сама собою задимилася жовтогаряча димова шашка». Даруйте, але це вже не см╕шно, це тхне. Причому, якщо можна так сказати, дуже зримо тхне – фашизмом. Славне починання, чи не правда: п╕дмосковн╕ югенд╕вц╕ позначають укра╖нськ╕ культурн╕ центри ╕ вимагають в╕д ╖хнього кер╕вництва присягнути на в╕рн╕сть Батьк╕вщин╕. Невже це н╕кому н╕чого не нагаду╓? Ц╕каво, хто це вбив у голови «молодим пол╕тичним екологам» таке розум╕ння дружби народ╕в, яке вони показують на п╕кетах? Ск╕льки можна пояснювати, що рос╕яни та укра╖нц╕ народи хоч ╕ близьк╕, але все-таки р╕зн╕. ╤ в ╕стор╕╖ ╖хн╕х вза╓мин теж бувало р╕зне. Як гарне, так ╕ погане. Дружба – це не затушовування темних плям, а нелегкий пошук загального бачення. Але «М╓стни╓», схоже, розум╕ють дружбу зовс╕м ╕накше. Приблизно так. Кричиш: «Дружок! Дружок!» ╤ до тебе п╕дповза╓ на черев╕ (пом╕тьте, не п╕дходить, не п╕дб╕га╓, а саме п╕дповза╓) собачка. Не забуваючи при цьому в╕ддано дивитися в оч╕ ╕ рад╕сно виляти хвостом. За особливо╖ необх╕дност╕ собачка ще повинен гавкати в потр╕бний б╕к. За дотримання вс╕х цих умов ╖╖ нав╕ть можна залишити без пов╕дця... Н╕, пани-товариш╕, так не буде, ╕ це не дружба. ╤ те, що ви робите, сприя╓ т╕льки одному – розпаленню ворожнеч╕ м╕ж рос╕йським ╕ укра╖нським народами. Якщо це ваша мета – аерозоль в╕д тарган╕в ╕ димова шашка вам в руки! Якщо ж н╕, тод╕ краще запиш╕ться в Б╕бл╕отеку укра╖нсько╖ л╕тератури. ╤ почитайте там Гоголя (укра╖нця Гоголя-Яновського, що став класиком рос╕йсько╖ л╕тератури) ╕ Марка Вовчка (рос╕янку Мар╕ю В╕л╕нську, що стала класиком укра╖нсько╖ л╕тератури). Пов╕рте, що читати про гогол╕вських в╕дьом куди б╕льш при╓мно та корисно, н╕ж полювати на в╕дьом у багатонац╕ональн╕й Москв╕. ╢дине, що см╕шить у ц╕й ╕стор╕╖, так це приписки ╕ «надування щ╕к» «пол╕текологами» (пол╕тичного коня п╕дковують, а «еколог╕чна» жаба ╕ соб╕ лапу п╕дставля╓). Але й отут см╕ятися не хочеться. Досв╕д, пол╕тичне черевце – справа наживна, головне – що в м╕зках. А там, як бачимо, накопичено небагато, проте вкладено чимало… Олег КУДРИН, журнал╕ст.
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 08.12.2006 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4316
|